Новий економічний курс Тимошенко – це підвищення доходів громадян та нові можливості для бізнесу

На форумі «Новий економічний курс України»  Юлія Тимошенко представила вивірену та прораховану економічну стратегію. Основну ставку Тимошенко робить на розвиток підприємництва та створення нових робочих місць, одночасно із переходом від сировинної економіки до інноваційної. Головним чинником успіху за такої моделі є вміння та працьовитість людини, а не доступ до бюджетних грошей.

На відміну від інших політиків, котрі генерують гасла про «відновлення» промисловості, та зростання за рахунок експорту сировини, Тимошенко показала людям прораховану інноваційну стратегію розвитку. Масштаб аналізу вразив багатьох. Новий економічний курс — це ґрунтовна праця. Книжку у чотириста сторінок кожний з учасників форуму отримав для «домашньої роботи». Одразу видно, що командою майбутнього президента було проведено детальний аналіз, а сам форум став майданчиком для   командної роботи експертів та усіх зацікавлених над стратегією успіху України.

У кулуарах форуму жартували, що на завершення заходу Тимошенко присудять ще одну докторську ступінь з економіки.

Люди почули від Тимошенко те, чого так і не дочекались у виступі президента. Під час останнього виступу у парламенті президент робив акцент на абстрактних речах, не пов’язаних з життям звичайного українця. Він так і не прозвітував про виконання своєї економічної програми «Україна – 2020» через її провал. Президенту нема чим похвалится в економіці. Його економічну стратегію провалено майже за всіма контрольними показниками. Не дивно, що 80% українців переконані, що країна рухається у неправильному напрямку.

Причиною провалу економічної програми та плану реформ Порошенка є те, що зміни неможливі без подолання корупції. Натомість Тимошенко саме із цього почала розробку Нового курсу. Концепт конституційних змін Тимошенко як раз полягає у подоланні корупції, створенню справедливого суду та наведенні порядку у країні. Це фундамент для проведення швидких змін на користь людям. Без тотального контролю чиновників з боку громади, будь-які зміни будуть приречені. Потрібен системний підхід, коли опозиція матиме дійсні контрольні функції, можливість призначати керівництво рахункової палати та формувати спеціальні слідчі комісії. Натомість силові структури повинні формуватись незалежно від політичної влади. Це ті чинники, що зроблять неможливими політичні спекуляції та придушення опозиції.

Юлія Тимошенко наголошує, що успішні реформи повинні давати беззаперечний позитивний результат для життя та щоденної праці українця. Так вона визначає мету своєї стратегії — соціально орієнтовану ринкову економіку.

Економічна свобода має поєднуватися із соціальним захистом. Простіше кажучи, мета Тимошенко — побудувати Європу в Україні.

Коли бізнес звільнений від чиновницького тиску, відсоткові ставки за кредитами лояльні, а головним об’єктом експорту є інноваційні продукти з високою доданою вартістю. Так Європа живе сьогодні, а Україна житиме завтра.

Податки повинні стимулювати розвиток підприємництва, а не заганяти його у тінь. Тимошенко пропонує суттєво спростити всю податкову базу, аби податки забезпечували наповнення бюджету для реалізації інфраструктурних проектів, якісної освіти та соціальних гарантій. Це будівництво комфортних та безпечних шкіл і дитсадків, це будівництво парків, реновація житлового фонду, комфортний та швидкий муніципальний транспорт, це – комфортне життя для всіх громадян.

Новий економічний курс Тимошенко — це свобода бути багатим та потужний соціальний захист тих, хто цього потребує. Це рівні правила для всіх. Олігархи втратять можливість купувати собі привілеї.

Особливий акцент Тимошенко робить на малому підприємництві, оскільки саме він є двигуном економіки. Малі фермерські господарства склали основу економіки Італії запорукою її успіху. Розвиток підприємництва дозволить створити нові робочі місця у регіонах, підвищити доходи та купівельну спроможність. Таким чином українці будуть інвестувати гроші в українське виробництво. За словами Тимошенко, це додатковий поштовх для економічного розвитку. Заможні та впевнені у власних силах громадяни – це головна мета економічної політики.

Для розвитку власної справи підприємцям необхідні ресурси. Перш за все кредитні ресурси зі справедливою відсотковою ставкою. Тимошенко пропонує зафіксувати ставку по кредитах для підприємців до 3%, оскільки сьогоднішні кабальні ставки вбивають  підприємців. Одна з паралельних проблем, котру пропонує вирішити Тимошенко – це функції Нацбанку. Сьогодні він нищить банківський сектор та створює штучну інфляцію. Національний банк повинен відповідати за стабільність гривні і спрямовувати фінанси на розвиток.

Тимошенко запропонувала більше ніж економічну програму кандидата у президенти. Вона представила комплексний стратегічний план відродження України. Ніхто з інших кандидатів у президенти та й сам президент не запропонували чогось конкурентного. Вона кинула виклик не тільки владі, але і всьому застарілому політичному класу та олігархам. Зрозуміло, що спротив буде величезним, але Тимошенко – рішучий політик, готовий до безкомпромісної боротьби. Вона це неодноразово доводила і ворогам, і опонентам і всьому українському народу. Тож побажаємо їй успіху у цій боротьбі!

Сергій Биков, голова аналітичного центру ІНПОЛІТ

Новий економічний курс Тимошенко – це покроковий план відродження України

21 вересня Юлія Тимошенко провела Форум, на якому презентувала Новий Економічний курс України.

Цей захід неможливо зрівняти наприклад із посланням президента Порошенка хоча би тому, що Порошенко говорив «про все і ні про що», а у Тимошенко експерти запропонували реальні кроки дій, котрі мають допомогти конкретним людям, а по простому нам з Вами вийти з того положення у якому ми зараз перебуваємо.

Одразу почну із конкретики.

Що пропонує Тимошенко?

Перше:

У нашій країні повинні бути рівні правила для всіх.

Без винятку:

для простого селянина;

для фермера;

для підприємця.

Кожна людина має бути забезпечена роботою у своєму селі чи місті.

За роботу людина має отримувати достойну заробітну плату.

Частина із податків повинна залишатися у селі чи місті і на ці гроші мають утримуватися амбулаторії, поліклініки та дитячі садочки.

Підприємці та фермери мають отримувати дешеві кредити, які дадуть їм змогу закуповувати нову техніку та мінеральні добрива для ведення власного господарства.

Доступ до дешевих ресурсів повинні мати і підприємці, які живуть у селах та містах.

Тимошенко вважає, що це дозволить забезпечити роботою українців у власній країні, підняти рівень доходів у купівельну спроможність і тим самим дати додатковий поштовх для економічного росту. Заможні і впевнені в свої силах громадяни – це головна мета економічної політики.

Звичайно частина коштів від підприємницької та іншої діяльності повинна йти на виплату соціальних гарантій інвалідам та іншим групам людей, які мають на це право.

При створенні системи рівних прав ті ж олігархи не зможуть більше наживатися на зубожінні людей, а нова система боротьби з корупцією змусить їх сплачувати більше податків, які підуть у тому числі і на забезпечення Нового Економічного курсу України.

Тимошенко запропонувала справді системну стратегію, якої немає ні в кого з потенційних кандидатів, а у діючої влади й поготів.

Це виклик. Виклик не лише владі, а й всьому застарілому політичному класу, всім «господарям життя». І вже зараз можна зрозуміти, що спротив буде величезним.

Але Тимошенко налаштована рішуче, тож знову проявить себе як незламний борець!

Василь Вакаров, політичний експерт

Битва стратегій: Тимошенко ставить на покращення життя людей, Порошенко – на міжнародні проблеми

Минулий тиждень показав гостру суперечку між двома лідерами перегонів.

Петро Порошенко з трибуни парламенту виголосив свою промову як кандидата на пост Президента. Наголосив про свої здобутки. Зокрема, щодо протистояння загрозі  з Росії та посилення армії. Незручні питання – економіки, покращення життя оминув стороною. Навіть «Стратегія-2020» — документ виголошений на початку президентської каденції – не звучав у промові. Очевидно, звітувати про виконання цієї програми Порошенко банально не може.

Натомість, Юлія Тимошенко у п’ятницю провела форум, присвячений новому економічному курсу України.

Петро Порошенко зробив наголос на зовнішній політиці. Юлія Тимошенко ж запропонувала своє бачення виходу з кризи та підняла теми, які менше стосуються міжнародного порядку денного, а більше – про рівень життя людей.

Опоненти часто звинувачують Тимошенко в популізмі та відсутності розуміння проблем бізнесу. Натомість, на заході в п’ятницю вона дуже чітко сформулювала свої пріоритети – розвиток бізнесу та перехід від сировинної економіки до інноваційної.

Якщо поглянути на приклад розвинутих країн, то тези Тимошенко виглядають ще більш обґрунтованими. Адже додана вартість і нові робочі місця створюються там, де розробляється повноцінний продукт, а не лише матеріал для нього. Відсутність розуміння цих процесів може привести до того, що більшість населення України буде просто непотрібна. У моделі агродержави, яку створює нинішня влада, велику частину людської роботи робитимуть технічні засоби.

Юлія Тимошенко пропонує піднімати ринок внутрішнього споживання. Іншими словами, ВВП має збільшуватися за рахунок того, що українська економіка буде розвиватися. Бізнесмени зможуть отримувати кредити за розумними ставками (до 5%), а ринок буде рости через те, що українці витрачатимуть більше. У той же час її опоненти роблять ставку на залучення іноземних інвестицій, де головною інвестиційною привабливістю є дешева робоча сила. Згодьтеся, не найкраще позиціонування держави. Українці мають добре заробляти та гідно жити, а не рахувати копійки для того, щоб викликати інтерес у міжнародних компаній.

На відміну від Порошенка, тези для Тимошенко писали не професійні спічрайтери, а науковці. Тому і текст програми наповнений важкими графіками та формулами. Втім, справжній план виходу України з кризи так і має виглядати. Відійшовши від абстрактних слів, Юлія Тимошенко тим самим зробила можливою свою програму для критики. Це може свідчити про готовність до діалогу та випрацювання конкретики. Дуже сміливо та нестандартно як для вітчизняного політика.

Петро Охотін, політолог