Зеленський зробив заяву у День перемоги над нацизмом

В Україні відзначають День перемоги над нацизмом в Другій світовій війні. Президент України Володимир Зеленський в цей день звернувся до українців.

На сайті Офісу президента опублікували відеозвернення.

За його словами, у складі Антигітлерівської коаліції воювали близько 7 млн українців.

"Що для нас перемога над нацизмом? Це вдячність, яка немає меж… Це вдячність предкам за вигнання нацистів з Харкова, Донецька, Одеси і Криму, з Києва та Львову… Це пам'ять про страшну ціну перемоги… Це вистражданий скарб", – заявив він.

Зеленський зазначив, що у Другій світовій війні загинули 8 млн українців.

«Від покоління до покоління батьки розповідали про цю війну дітям, а дідусі – онукам. На жаль, із 2014-го все стало…

Posted by Офіс Президента України on Saturday, May 8, 2021

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлено відповідно до закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років". Святкування Дня перемоги над нацизмом включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог щодо складних сторінок минулого.

Нагадаємо, Зеленський звернувся до українців з нагоди Дня пам'яті і примирення.

Як писало РБК-Україна, глава держави прибув з робочою поїздкою до Луганської області.

Військові США затримали судно з партією російської зброї

Американські військові затримали в Аравійському морі судно з російською зброєю. На судні виявили російські протитанкові ракети, а також китайські штурмові гвинтівки, кулемети і гранатомети.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Twitter п'ятий флот ВМС США.

Судно затримав крейсер USS Monterey ВМС США. На судні без розпізнавальних знаків знаходилася велика партія зброї.

Фото: американці затримали судно з російською зброєю (twitter.com/US5thFleet)

Американські військові вилучили десятки російських протитанкових керованих ракет, тисячі китайських штурмових гвинтівок, сотні кулеметів, снайперських гвинтівок і гранатометів, а також оптичні приціли.

Thousands of illicit weapons interdicted by guided-missile cruiser @USSMonterey (CG 61) from a stateless dhow in international waters of the North Arabian Sea on May 6-7. Cache of weapons included advanced Russian-made anti-tank guided missiles & Chinese Type 56 assault rifles. pic.twitter.com/07Fv92vbrV

— U.S. 5th Fleet (@US5thFleet) May 8, 2021

Нагадаємо, у США пояснили, чому Володимир Путін розгорнув війська біля кордонів України.

Зазначимо, що у Держприкордонній службі Україні оцінили можливість вторгнення Росії з Криму.

Раніше командувач об’єднаних сил ЗС України Сергії Наєв заявив, що загрози вторнення Росії в Україну поки немає.

На Донбасі 807 порушень за добу: в ОБСЄ відзвітували про обстріли і вибухи

На Донбасі спостерігачі з організації з безпеки і співробітництва в Європі зафіксували порушення припинення вогню 7 травня. Найбільше їх було в Донецькій області, а Луганській області бойовики влаштували навчання.

Про це йдеться у звіті СММ ОБСЄ за 8 травня.

Всього за 7 травня зафіксували 807 порушень режиму припинення вогню. Найбільше їх було в Донецькій області. Там спостерігачі зафіксували їх 663, в тому числі 104 вибухи (1 розрив боєприпасу і 103 вибухи невизначеного походження).

Більшість цих порушень сталися на північний захід від Спартака. Там чули 100 пострілів з великокаліберних кулеметів і 96 черг з цієї зброї. Також чули 42 постріли зі стрілецької зброї та 12 черг, ще прогримів один вибух невідомого походження.

Також напруженою була ситуація і на південному сході від Петровського і в районі Донецької фільтрувальної станції. У Петровському чули численні вибухи і постріли з великокаліберних кулеметів.

У Луганській області ОБСЄ повідомляє про 144 порушення режиму припинення вогню. Ще там пролунало 7 вибухів невизначеного походження.

Більшість порушень сталися на південно-східній околиці Луганська. Там, скоріш за все, бойовики влаштували навчання. Спостерігачі чули не менше 100 пострілів.

"За оцінкою, пов'язані з навчаннями з бойовою стрільбою в зоні безпеки, що є порушенням рішення Тристоронньої контактної групи (ТКГ) від 3 березня 2016 року, яким передбачена заборона на проведення навчань (занять) з бойовою стрільбою в зоні безпеки", – йдеться в повідомленні.

Також навчання бойовиків пройшли в районі Золотого-5. Там чули близько 10 пострілів.

Нагадаємо, у посольстві США висловили стурбованість пошкодженнями на Донбасі. Йдеться про обстріл лікарні та водних систем.

Раніше повідомлялося, що бойовики розмістили заборонену техніку на Донбасі. В ООС нарахували не менше 250 одиниць військової техніки бойовиків.

В Україні сьогодні відзначають День пам’яті і примирення: що відомо

Сьогодні, 8 травня в Україні – День пам'яті і примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. З 2015 року в нашій країні ця пам'ятна дата відзначається нарівні з Європою і США. Меморіальні заходи продовжаться 9 травня – в 76-ту річницю перемоги над нацизмом.

Про значення Дня пам'яті і примирення, а також які заходи приурочені до цієї дати – в матеріалі РБК-Україна.

8 травня був підписаний Акт про капітуляцію Німеччини

Саме 8 травня 1945 року о 23:01 за середньоєвропейським часом в Берліні був ратифікований Акт про повну капітуляцію військ нацистської Німеччини. Документ підтвердив припинення вогню і остаточну перемогу Антигітлерівської коаліції над німецькими збройними силами.

Починаючи з 1945 року в більшості європейських країн та Сполучених Штатах вшановують героїв Другої світової війни 8 травня. В Європі свято офіційно називається "Victory in Europe Day". Щорічно в цей день о 23:01 у багатьох містах проходить акція "Перша хвилина миру".

У 2004 році Генасамблея ООН прийняла Резолюцію із закликом до світової спільноти відзначати Дні пам'яті всіх жертв Другої світової війни протягом 8-9 травня (в один або обидва цих дня). При цьому кожна країна має право встановлювати національні пам'ятні дати на честь перемоги і звільнення від нацистської окупації під час подій 1939-1945 рр.

День пам'яті і примирення в Україні

У 2015 році Верховна рада прийняла закон "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Згідно з документом, священним обов'язком держави і громадян є шанобливе ставлення до пам'яті про перемогу над нацизмом, про ветеранів війни, українського визвольного руху та жертв нацизму.

Законом були встановлені дві пам'ятні дати на честь героїв Другої світової війни: 8 травня – День пам'яті і примирення, 9 травня – День перемоги над нацизмом (є офіційним вихідним днем).

Символ Дня пам'яті і примирення

Квітка маку стала символом Дня пам'яті жертв війни 1939-1945 рр. в Україні та світі. Червоний мак символізує кривавий слід від пострілу. Традиційно аплікацію квітки прикріплюють до одягу з лівого боку біля грудей.

Саме про маки вперше написав у своєму вірші "На полях Фландрії" канадський військовий лікар Джон Маккрей. Після чого символ використовувався для вшанування жертв Першої світової війни і потім став міжнародним пам'ятним знаком військових і цивільних збройних конфліктів.

Варто відзначити, що "георгіївська стрічка", яка була символом Дня перемоги з часів СРСР, в Україні заборонена. У 2017 році був прийнятий закон, що забороняє публічне використання, демонстрацію, носіння, а також поширення стрічки або її зображення.

Заходи 8 травня

З нагоди Дня пам'яті та примирення в містах традиційно проходять меморіальні заходи, покладання квітів до пам'ятників жертв Другої світової війни, вшанування ветеранів, тематичні виставки. Цього року урочистості відбудуться в умовах карантинних обмежень.

У Києві 8 травня в парку Вічної Слави заплановано церемонію покладання квітів до могили Невідомого солдата.

У Музеї окупації Києва в День пам'яті і примирення пройде зустріч з ветеранами. У бібліотеці ім. Лесі Українки відбудеться відкриття книжкової виставки "Пам'ятати заради майбутнього".

У Національному історико-архітектурному музеї "Київська фортеця" 6-16 травня працює фотовиставка "Мить історії".

Нагадаємо, з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 8-10 травня в Україні – офіційні вихідні дні.

Раніше повідомлялося, що відносна більшість (41%) українців вважає, що Україна повинна відзначати обидві дати (8 і 9 травня) на честь закінчення Другої світової війни.

В Карпатах вночі випало 20 сантиметрів снігу

В Карпатах за ніч випало до 20 сантиметрів снігу. Температура повітря опустилася до -3 градусів.

Про це повідомляє Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост.

Так, станом на 9:30 ранку 8 травня, на горі Піп Іван Чорногірський хмарно з проясненнями. Вітер південно-західний зі швидкістю 4 м/с.

Фото: сніг в Карпатах 8 травня (facebook.com/Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост)

РБК-Україна писало, що 9 травня на заході очікується мінлива хмарність. В цих регіонах температура повітря вдень складе +10+14, а вночі +5+8.

Раніше повідомлялося, що сьогодні у Києві погіршиться погода. Синоптики прогнозують сильний вітер протягом дня.

Нагадаємо, що в неділю дощитиме у східній, вночі і у південно-східній частині країни, 10 травня вдень у східних областях короткочасні дощі, місцями грози, в окремих районах град.

Декрет для чоловіків в Україні: в чому суть закону

В Україні зрівняють чоловіків і жінок в праві на декретну відпустку. Відповідний закон завтра набере чинності.

Документ сьогодні опублікували у виданні "Голос України".

Він набере чинності на наступний день після оприлюднення.

Раніше можливість йти в декретну відпустку мали тільки матері. Цей закон вводить новий вид відпустки – одноразовий при народженні дитини тривалістю до 14 днів, який оплачується роботодавцем. Він надається комусь одному з родичів дитини:

батькові, навіть якщо він не одружений на матері дитини, але проживає разом з нею; бабусі чи дідусю; іншим повнолітнім родичам дитини.

Документ також встановлює право працівників обох статей, що мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку.

Як писало РБК-Україна, в четвер законопроект підписав глава держави Володимир Зеленський.

Нагадаємо, в середині квітня Верховна рада прийняла в другому читанні законопроект №3695 про забезпечення рівних можливостей матері та батька по догляду за дитиною. "За" проголосували 269 парламентаріїв.

При цьому за основу цей закон Рада прийняла на початку грудня 2020 року.