У ПриватБанку оновили правила щодо зняття готівки. Зміни не революційні, але якщо плануєте великі витрати – краще знати цифри заздалегідь, щоб не бігати від банкомата до банкомата.

Банкомати: обмеження по годинах

Тепер стандартний клієнт може отримати через банкомат до 20 тисяч гривень протягом трьох годин. Тобто зняли 20 тисяч – доведеться почекати, перш ніж повторити операцію.

Водночас для окремих категорій клієнтів, які підпадають під правила фінмоніторингу, встановлений денний ліміт – 100 тисяч гривень. Якщо говорити простіше, за добу більше цієї суми видати не зможуть, навіть якщо є гроші на рахунку.

Каса у відділенні: теж є межа

Якщо плануєте отримати готівку через касу, тут діє той самий добовий максимум – 100 тисяч гривень.

Але є нюанс. Банк просить замовляти потрібну суму наперед – через застосунок Приват24 або за номером 3700. Без попередження у відділенні може просто не виявитися потрібної суми в касі. Особливо якщо йдеться про великі гроші.

"Зняти без картки": свої правила гри

Послуга зняття без пластикової картки також працює, але в обмежених межах.

• перша операція на день – не більше 4 тисяч гривень;
• усього можна зробити до п’яти таких операцій;
• загальна сума за добу – максимум 20 тисяч гривень.

Тобто механізм зручний, якщо забули картку вдома. Але для серйозних сум він не підійде.

Картки інших банків: трохи суворіше

Якщо користуєтесь карткою іншого банку, в банкоматах ПриватБанку діятимуть такі умови: до 20 тисяч гривень за одну операцію і не частіше ніж раз на три години.

Інакше кажучи, швидко "вибрати" всю суму не вийде.

Готівка на касі магазину чи АЗС

Цікаво, що отримати готівку можна навіть під час покупки в супермаркеті або на заправці. Така опція працює давно, але не всі нею користуються.

У магазинах видають до 6 тисяч гривень за раз.На АЗС – від 500 до 5 тисяч гривень, залежно від конкретної мережі.

Зручно, якщо потрібно кілька тисяч і не хочеться шукати банкомат.

За кордоном: обмеження жорсткіші

Для гривневих карток за межами України встановлено ліміт – до 12,5 тисяч гривень на тиждень в еквіваленті. Тобто рахують не за день, а саме за тиждень.

Крім того, за кожне зняття готівки в іноземному банкоматі передбачена комісія 2%. Невелика сума, але якщо операцій кілька, витрати накопичуються.

Онлайн-платежі: захисний ліміт

Окремо варто згадати про розрахунки в інтернеті. За замовчуванням діє ліміт 2 тисячі гривень на день. Його можна змінити самостійно в налаштуваннях Приват24.

Якщо ж онлайн-оплату вимкнено повністю, кожен платіж доведеться підтверджувати додатково – через SMS-код або запит у застосунку. Така собі подвійна перевірка, щоб убезпечити рахунок.

Де важливо не помилитися

Якщо коротко – більшість обмежень не нові, але тепер вони чітко прописані й контролюються. Тому перед великими покупками чи поїздками варто перевірити свої ліміти в додатку, щоб не опинитися в ситуації, коли гроші на рахунку є, а зняти їх одразу не виходить.

Джерело: 5692.com.ua

Відбулася зустріч міського голови з бійцями 24-го окремого штурмового полку "Айдар" щодо координації подальшої підтримки підрозділу. Під час розмови сторони обговорили актуальні потреби військових та напрямки взаємодії для підсилення боєздатності воїнів.

Створений у 2014 році як один із перших добровольчих підрозділів, "Айдар" пройшов тривалий бойовий шлях і сьогодні продовжує виконувати складні завдання на найвідповідальніших ділянках фронту.

Під час зустрічі захисники передали міському голові прапор свого підрозділу. Очільник громади подякував військовим за довіру та відзначив їхню стійкість.

Для мене велика честь отримати прапор вашого підрозділу. Дякую за довіру, за вашу мужність і незламність у боротьбі за Україну, – зазначив він.

Мер також наголосив, що співпраця триватиме й надалі.

Продовжуємо системну підтримку наших воїнів і робимо все можливе, щоб підсилити підрозділ необхідним, – підкреслив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Український ринок праці, якщо говорити відверто, переживає не просто складний період – він входить у фазу затяжного дефіциту. Економіці бракує приблизно 4,5 мільйона працівників. Це не абстрактна цифра зі звіту, а реальність, яку сьогодні бачать і підприємці, і звичайні люди, що шукають роботу або намагаються закрити вакансії.

Якщо повернутися до 2021 року, офіційно працевлаштованих було понад 11 мільйонів. Тепер – близько 9 мільйонів. Різниця відчутна. І водночас бізнесу потрібно більше рук, а не менше. Парадокс? Насправді ні.

Чому так сталося

Причин кілька, і всі вони лежать на поверхні.

• частина людей виїхала за кордон;
• частина – мобілізована;
• населення старіє швидше, ніж хотілося б.

До цього додається ще одна тривожна деталь: за довоєнними оцінками, 42% українських чоловіків могли не дожити до 65 років. Це означає, що навіть у мирний час кадровий резерв був обмежений. Тепер ситуація лише загострилася.

У підсумку маємо економіку, яка намагається відновлюватися, але буквально шукає людей.

Новий тренд: працівники 60+

І тут починається найцікавіше. Роботодавці все активніше дивляться в бік тих, кого раніше часто ігнорували – людей віком 60 років і старших.

Ще кілька років тому багатьом із них натякали, що час "відпочивати". Тепер усе змінилося. Їх кличуть працювати. І не формально, а цілком серйозно.

Чому?

• вони не підлягають мобілізації, а значить бізнес отримує стабільність;
• мають десятиліття досвіду, який не купиш за жодні гроші;
• дисципліна і відповідальність для них не просто слова;
• готові залишатися на роботі довше, ніж молодші працівники, які часто змінюють місце роботи.

Багато роботодавців уже відкрито кажуть: люди 60+ стали однією з найнадійніших категорій персоналу.

Де саме потрібні "срібні" кадри

Йдеться не лише про офісну роботу. Попит зростає у цілком практичних сферах:

• промисловість і виробництво;
• будівництво;
• транспорт та логістика;
• агросектор;
• рітейл, HoReCa, склади, бек-офіси;
• технічні служби й нерухомість.

Там, де важливі навички, точність, розуміння процесів. Не завжди фізична сила вирішує – іноді досвід важить більше.

До речі, компанії вже почали підлаштовуватися: гнучкі графіки, менші зміни, навчання прямо на робочому місці, довгострокові контракти. Бізнесу вигідніше адаптувати умови, ніж шукати міфічних "ідеальних" кандидатів.

"Срібна економіка" як нова реальність

Фактично країна поступово переходить до моделі так званої "срібної економіки", де головний ресурс – це не молодість, а професійна зрілість. Досвід стає конкурентною перевагою.

І, судячи з прогнозів, дефіцит робочої сили нікуди не зникне ще щонайменше десять років. Тож залучення людей старшого віку – це вже не тимчасовий крок, а стратегія. Бізнес це розуміє. Держава, ймовірно, теж почне активніше реагувати.

Ринок праці змінюється. Повільно, але безповоротно.

Джерело: 5692.com.ua

Коли на дворі відлига, а під ногами каша зі снігу та води, зберегти взуття сухим – ще той квест. Хіба що ви в гумових чоботах. В усіх інших випадках черевики чи кросівки рано чи пізно намокають. І тоді виникає спокуса кинути їх на батарею або обдати феном.

Але тут є нюанс: різкий нагрів шкодить. Шкіра тріскається, клей слабшає, замша стає жорсткою. Тож краще обійтися без екстриму. Є кілька перевірених способів, які працюють навіть без електрики.

Сіль: старий метод, який не підводить

Про цей варіант багато хто чув ще від бабусь. І не дарма.

Берете звичайну кухонну сіль, висипаєте на суху сковорідку і трохи підігріваєте. Не до диму, а так, щоб стала гарячою. Далі пересипаєте її у стару шкарпетку – зручно робити це ложкою, щоб не обпектися – і кладете всередину мокрого взуття.

Сіль поступово віддає тепло і водночас вбирає вологу. Через пів години вона охолоне – процедуру можна повторити. Якщо взуття сильно промокло, доведеться зробити це кілька разів. Зате матеріал не "поведе", і форма збережеться.

Газети та паперові рушники: простіше не буває

Інколи найпростіше – найефективніше.

Зімніть старі газети або паперові рушники й щільно набийте ними взуття. Папір добре тягне вологу на себе. Щоправда, є один момент: його потрібно міняти. Приблизно раз на три години, інакше він стане мокрим і перестане працювати.

До речі, цей спосіб особливо корисний для замші. Вона не любить тепло, зате нормально переносить повільне сушіння. А якщо поставити черевики на суху газету або рушник, це ще й допоможе зберегти форму підошви.

Рис або наповнювач для котячого туалету

Є ще варіант, який здається трохи дивним, але працює.

У великий тазик або коробку насипте шар рису. Поставте туди мокрі черевики й накрийте зверху ще однією ємністю, ніби робите "теплицю". Рис поступово витягуватиме вологу зсередини. Зазвичай за 8–10 годин взуття стає сухим.

Якщо шкода витрачати крупу, її легко замінити на наповнювач для котячого туалету. Він теж чудово вбирає воду. Багато хто, до речі, використовує саме цей варіант – практично і без зайвих витрат.

Догляд за замшевим взуттям після намокання

Раптовий дощ або мокрий сніг можуть швидко зіпсувати улюблені замшеві черевики. Матеріал темніє, стає жорстким, втрачає вигляд. Але все не так критично, якщо діяти правильно.

Спершу витягніть устілки – вони сохнуть окремо. Потім поставте взуття на паперові рушники чи газети, щоб низ не деформувався. Важливо дати йому висохнути природно, без батарей і обігрівачів.

Такі дрібниці, здається, незначні. Але саме вони допомагають взуттю пережити не одну зиму.

Джерело: 5692.com.ua

Росія, за словами української сторони, погодилася з тим, що Сполучені Штати можуть надати Україні гарантії безпеки. Йдеться саме про формат гарантій від США, без прямої участі інших держав.

Про це повідомив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. Він зазначив, що під час останніх переговорів російська сторона фактично дала згоду на такий варіант.

Тобто, якщо коротко – Москва не заперечує проти американських гарантій. Але є нюанси.

Що пропонують США

За інформацією медіа, США розглядають модель, яка чимось нагадує 5 статтю договору НАТО. Тобто принцип колективної підтримки у разі загрози. Але – і це важливо – без автоматичного введення військ на територію України. Не звучало й прямого зобов’язання вступати у війну на боці Києва, якщо станеться новий виток конфлікту з РФ. Фактично мова про політичні та безпекові гарантії, але без фізичної присутності американських солдатів.

Чому Україна наполягає на ширшому форматі

І тут, власне, з’являється інший момент. Україна, схоже, хоче ширшого формату. Не лише американських обіцянок, а й європейських гарантій, які могли б передбачати розміщення військового контингенту. Бо погодьтеся, паперові гарантії – це одне, а реальні підрозділи на землі – зовсім інше відчуття безпеки. Це вже не лише політика, а й конкретна військова складова.

Позиція Росії

Та от Москва проти такого варіанту виступає жорстко. І, якщо орієнтуватися на слова Буданова, на переговорах росіяни повторюють ту саму позицію: американські гарантії – прийнятно, європейські війська – ні. Без варіантів.

Виходить своєрідна конструкція. З одного боку, певний простір для домовленостей ніби є. З іншого – ключові питання, пов’язані з реальною військовою присутністю Заходу, залишаються для РФ червоною лінією. Переговори тривають, але остаточна формула гарантій поки що виглядає… м’яко кажучи, недоопрацьованою.

Джерело: 5692.com.ua

У багатоповерхівках тема квартплати – болюча. Сьогодні одна сума, завтра інша, і люди починають гадати: це ринок, чи хтось "намалював" нову цифру у платіжці. Найчастіше питання звучить так: чи має управляюча компанія право самостійно підвищити тариф без погодження з мешканцями?

Якщо коротко – ні, не має. Але є нюанси.

Усе впирається в договір. Саме там прописується тариф і перелік послуг: прибирання, освітлення під’їзду, обслуговування ліфта, поточні ремонти. Договір укладається між співвласниками (або ОСББ) і компанією. І змінювати умови "в односторонньому порядку" не можна, якщо це прямо не передбачено самим документом.

Коли підвищення можливе

Буває, що в договорі прописаний механізм перегляду тарифу. Наприклад, якщо зростають витрати. Але навіть у такому випадку компанія не може мовчки виставити нову суму.

Вона зобов’язана попередити людей завчасно і пояснити причину. Причини можуть бути цілком об’єктивні:

• підвищення мінімальної зарплати;
• зростання вартості електроенергії;
• подорожчання матеріалів для ремонту;
• інші витрати, без яких будинок не обслуговується.

Це передбачено законом Закон України "Про житлово-комунальні послуги". У статті 10 прямо зазначено: якщо ухвалено рішення про зміну тарифів, виконавець має повідомити споживачів не пізніше ніж за 15 днів з моменту введення нових цін у дію, з посиланням на відповідні рішення.

Тобто підвищення "заднім числом" – це вже порушення. І відсутність повідомлення – теж.

До речі, інформувати можуть по-різному: оголошення в під’їзді, письмові повідомлення, сайт компанії, особистий кабінет. Головне – щоб це було чітко і зрозуміло, а не дрібним шрифтом десь у куточку.

А як щодо звітів про гроші

Окрема історія – прозорість витрат. Люди платять щомісяця, і логічно виникає питання: куди йдуть ці кошти.

Згідно зі статтею 8 того ж закону, управляюча компанія зобов’язана звітувати про використання грошей. Не абстрактно, а з конкретикою. Мешканці мають право дізнатися:

• які роботи виконані;
• скільки коштувала кожна послуга;
• загальну суму витрат;
• чи є залишок коштів або, навпаки, перевитрата.

Звітність надається щонайменше раз на рік. Але якщо співвласники звертаються з письмовим запитом, інформацію повинні підготувати і за інший період. Відмова або надання лише загальних цифр без підтверджуючих документів – це вже порушення норм закону.

Якщо компанія ігнорує правила

Бувають ситуації, коли тариф підняли без пояснень, а на запит відповідають туманно або взагалі мовчать. У такому випадку співвласники мають кілька варіантів дій:

• вимагати письмове обґрунтування з розрахунками;
• звернутися до суду;
• подати скаргу до органу місцевого самоврядування або до Держпродспоживслужба;
• ініціювати зміну управляючої компанії або розірвання договору.

Важливо розуміти: будинок належить співвласникам, а компанія – це виконавець послуг. І її повноваження чітко обмежені договором та законом. Будь-яке підвищення тарифу без прозорої процедури або відмова звітувати – це порушення прав мешканців.

Джерело: 5692.com.ua

У пункті пропуску "Нові Трояни" на кордоні з Молдовою прикордонники Ізмаїльського загону викрили спробу незаконного переправлення через державний кордон України чоловіка призовного віку. Про це йдеться у повідомленні Держприкордонслужби. У пункт пропуску автомобілем прибула місцева жителька разом із пасажирами. Під час проходження паспортного контролю увагу прикордонників привернула жінка, зазначена у документах як особа 1954 року народження. Вона була закутана в хустку та уникала спілкування з правоохоронцями. Натомість за неї відповідала водійка, стверджуючи, що це її знайома. З метою встановлення особи прикордонники попросили зняти хустку. З'ясувалося, що під жіночим одягом замаскувався 30-річний чоловік. Стосовно чоловіка склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204 КУпАП "Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України". Щодо водійки повідомили Національну поліцію про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ККУ "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України".

19 лютого в бою поблизу населеного пункту Вовчанські хутори на Харківщині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат Іванченко Юрій Юрійович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Юрій Іванченко народився 18 лютого 1987 року в Дніпродзержинську. У 2006 році закінчив ПТУ №15. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У червні 2025 року став на захист України та її народу.

Без сина залишилася мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 3 березня о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:15 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

У Міністерстві оборони заговорили про перезавантаження підходів до комплектування армії. Йдеться не про точкові зміни, а про цілу стратегію. Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

Станом на кінець лютого – початок березня 2026 року команда міністерства підготувала комплексний план, який має зменшити напругу довкола мобілізації та проблеми масового залишення частин, відомого як СЗЧ. Якщо коротко – акцент хочуть зробити на ширшому залученні іноземців до лав ЗСУ.

Що саме пропонують

У центрі ідеї – створити такі умови, щоб в українській армії стало більше громадян інших держав, які готові служити на контрактній основі. Не епізодично, а системно.

Наш комплексний план щодо вирішення проблем з СЗЧ і мобілізацією включає певні рішення щодо того, як зробити так, щоб в Україні було більше іноземців, – зазначив Федоров.

Фактично мова про те, щоб частину навантаження з внутрішнього мобілізаційного ресурсу перенести на добровольців з-за кордону.

Які кроки вже зроблено

Деякі рішення вже стартували. Наприклад:

• Кабінет Міністрів спростив процедуру вступу іноземців до ЗСУ. Тепер вони можуть подавати заявки через центри рекрутингу, без зайвої бюрократії.
• Розширено можливості для проходження служби на офіцерських посадах. Це означає, що фахівці з бойовим досвідом чи спеціальною освітою можуть претендувати не лише на рядові позиції.
• Іноземним добровольцям дозволяють обирати бригаду, напрямок і навіть специфіку служби відповідно до свого досвіду.
• Створено міжвідомчу групу за участі представників Міністерство оборони України, Генштабу, Служба безпеки України та інших структур для координації процесу.

Тобто процес намагаються зробити не хаотичним, а керованим.

"Краш-тести" на фронті

За словами міністра, план уже обговорювали з командирами на передовій та військовими експертами. Ідеї проходили своєрідні "краш-тести" – їх перевіряли на реалістичність, на відповідність ситуації на фронті.

Важливо, що в міністерстві збирають зворотний зв’язок від самих військових. Бо паперові концепції – це одне, а бойова реальність – зовсім інше. І якщо говорити відверто, без урахування досвіду тих, хто на нулі, жодна реформа не спрацює.

Чого хочуть досягти

Головна мета – зменшити навантаження на українців, які воюють вже не перший рік, і водночас закрити дефіцит особового складу. Проблема СЗЧ та виснаження – не секрет. Люди втомлюються, частини потребують ротацій, а фронт стоїть.

Залучення іноземних професіоналів розглядається як один зі способів посилити обороноздатність. Не заміна українським військовим, а підсилення.

У ширшому сенсі це частина реформи, яка має поступово змістити акцент від жорсткої мобілізації до більш професійного рекрутингу. Тобто менше хаосу – більше системності.

Коли саме всі ці ініціативи почнуть працювати повною мірою, у відомстві обіцяють повідомити вже найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua

Лютий 2026 року для української протиповітряної оборони видався надзвичайно напруженим. За даними Повітряні сили ЗСУ, за цей місяць було знищено понад 30 тисяч ворожих повітряних цілей.

Якщо говорити сухою мовою цифр – це більше 30 000 об’єктів у небі. А якщо по-людськи, то щодня йшлося про сотні перехоплень. І це не лише дрони.

Ракети різних типів: від "Кинджалів" до "Цирконів"

Серед збитих цілей – складні й дорогі ракети, які противник позиціонує як "високоточну зброю".

Зокрема, у лютому вдалося знищити:

• 3 аеробалістичні ракети Х-47 М2 "Кинджал";
• 10 крилатих ракет "Калібр";
• 87 крилатих ракет Х-101;
• 7 ракет Х-22/Х-32;
• 12 ракет "Іскандер-К";
• 35 балістичних ракет "Іскандер-М/KN-23";
• 8 протикорабельних ракет "Циркон";
• 8 керованих авіаційних ракет Х-59/69.

Якщо дивитися на цей список, стає зрозуміло: йдеться не про поодинокі пуски, а про системну атаку з використанням різних типів озброєння.

Дрони: основний масив загроз

Окрема історія – безпілотники.

За лютий сили ППО знищили:

• 3238 ударних БпЛА типу Shahed;
• 682 розвідувальні безпілотники;
• 26 008 БпЛА інших типів.

Тобто левова частка з тих понад 30 тисяч – саме дрони. Вони дешевші за ракети, їх запускають масово, інколи хвилями. І саме тут робота ППО часто нагадує безперервний марафон.

Можливо, цифри здаються сухими. Але якщо розкласти по днях – це понад тисяча знищених повітряних цілей щодоби.

Авіація в небі: сотні бойових вильотів

Окрім роботи наземних підрозділів, активно діяла й авіація.

За місяць українські льотчики здійснили 576 літаковильотів. Із них:

• близько 398 – на винищувальне прикриття;
• понад 112 – на вогневе ураження та підтримку військ.

Інакше кажучи, частина екіпажів працювала на захист неба, інші – безпосередньо по цілях на землі.

Що означають ці цифри

Лютий показав одну річ: повітряна війна триває щодня. Ракети різних типів, балістика, крилаті, дрони – усе це запускається регулярно. І відповідь також регулярна.

Більше 30 тисяч перехоплених цілей за один місяць – це не випадковість, а результат системної роботи ППО та авіації.

Джерело: 5692.com.ua