Вищий антикорупційний суд визнав депутата Закарпатської обласної ради Олександра Антала винним в організації незаконного переправлення військовозобов'язаних через державний кордон та зловживанні впливом. Йому призначили сім років позбавлення волі. Крім тюремного терміну, депутата на три роки позбавили права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також на державних і комунальних підприємствах та установах.

Суд постановив конфіскувати його майно, крім житлового будинку та земельної ділянки під ним, і призначив штраф у розмірі 93,5 тис. грн. Спільника Антала суд визнав винним у незаконному переправленні людей через кордон та засудив до п'яти років позбавлення волі. Йому також на три роки заборонили обіймати певні посади.

Справа включала два епізоди. За даними НАБУ і САП, депутат пропонував організувати незаконне перетинання кордону військовозобов'язаними чоловіками поза офіційними пунктами пропуску. Вартість такої «послуги» становила 10 тис. євро з особи.

За додаткову плату учасники схеми пропонували доставляти клієнтів з Києва в Ужгород, а за потреби — сприяти їхньому поверненню в Україну. Для організації переправлення, за версією слідства, депутат залучив особу, яка нібито мала вплив на співробітників Державної прикордонної служби. НАБУ і САП раніше заявляли, що Антала викрили після отримання 20 тис. євро за переправлення двох осіб.

Другий епізод стосувався земельних ділянок. Слідство встановило, що депутат пропонував домогтися зміни їх цільового призначення в обмін на 15% статутного капіталу компанії, яка мала стати власником землі та розташованого на ній майнового комплексу. Для цього він обіцяв домовитися з мером, чиновниками та депутатами місцевої ради про ухвалення необхідних рішень.

НАБУ і САП скерували справу до суду у вересні 2025 року. Винесений ВАКС вирок може бути оскаржений у встановленому законом порядку. За матеріалами: НАБУ, ZAXID.

NET

Самбісти Кам’янського району здобули 29 медалей на Кубку Дніпропетровської області з боротьби самбо. Серед нагород — 6 золотих, 10 срібних та 13 бронзових.

Змагання проходили 3–4 жовтня у Кривому Розі. Участь у турнірі взяли 142 спортсмени з Кривого Рогу, Дніпра та Жовтих Вод. На татамі змагалися чоловіки й жінки, а також юнаки та дівчата 2012–2013 років народження.

Представники Жовтих Вод продемонстрували хорошу підготовку та здобули майже три десятки нагород.

Спортсменів і тренерів привітали з результативним виступом та побажали нових перемог на наступних стартах.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі 26-річного чоловіка судитимуть за зберігання майже 3 кг особливо небезпечної психотропної речовини PVP з метою збуту. За даними слідства, наркотик заховали всередині гідроакумулятора та відправили поштою.

Посилку чоловік отримав 15 серпня 2026 року. Після цього його затримали правоохоронці.

Під час обшуку в його помешканні також знайшли понад 200 грамів мефедрону, 13 таблеток екстазі, канабіс, електронні ваги, пакети для фасування та інші предмети.

Обвинувальний акт уже скерували до суду. Чоловік перебуває під вартою.

Йому інкримінують незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах з метою збуту.

Водночас остаточну вину чоловіка має встановити суд.

Більше новин на REPORTER.ua

Чотирьом колишнім поліцейським із Бердянська повідомили про підозру у держзраді та роботі в окупаційному правоохоронному органі. За даними слідства, після захоплення міста вони перейшли на бік РФ та почали працювати на окупаційну владу.

У квітні 2022 року експоліцейські добровільно влаштувалися до незаконно створеного окупантами «Бердянского управления внутренних дел».

Двоє колишніх дізнавачів стали «слідчими» та проводили слідчі дії за російським законодавством. Один із них, за даними слідства, також вилучав зброю у працівників української поліції.

Ще один експоліцейський обійняв посаду «старшого слідчого». Він також проводив слідчі дії та забезпечував притягнення місцевих жителів до відповідальності за законами РФ.

Колишній інспектор патрульної поліції став «начальником відділу оформлення ДТП». На цій посаді він патрулював вулиці Бердянська та перевіряв документи у місцевих жителів.

Наразі всім чотирьом повідомили про підозру у державній зраді та добровільному зайнятті посад у незаконному правоохоронному органі.

Більше новин на REPORTER.ua

Державне бюро розслідувань заявило про розкрадання понад 37,7 млн грн, виділених на будівництво фортифікаційних споруд у Сумській області. Підозру отримали чотири особи — колишній чиновник обласної військової адміністрації, фахівець з технічного нагляду та двоє представників підрядної організації. За даними слідства, у лютому–березні 2024 року Кабінет міністрів виділив Львівській ОВА понад 708 млн грн з резервного фонду державного бюджету на будівництво фортифікацій та оборонних смуг у Сумській області.

У ДБР стверджують, що колишній чиновник залучив до схеми фахівця з технічного нагляду та представників підрядника. Слідство вважає, що учасники завищували вартість будівельних матеріалів та обсяги виконаних робіт, після чого оформлювали відповідні акти. Частина отриманих бюджетних коштів, за версією правоохоронців, поверталась посадовим особам у вигляді так званих відкатів.

Слідчі задокументували п'ять епізодів, пов'язаних із будівництвом двох опорних пунктів та трьох захисних смуг. Розмір імовірного збитку — понад 37,7 млн грн — підтверджено комплексом будівельно-технічних, товарознавчих та економічних експертиз. Під час обшуків за місцями проживання представників підрядної організації правоохоронці вилучили електронні носії інформації, які, за даними ДБР, можуть містити докази у справі.

Фігурантам повідомили про підозру у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах та співучасті у злочині. Максимальне покарання за відповідною статтею передбачає до 12 років позбавлення волі. Підозрюваним обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

На їхнє майно накладено арешт. Досудове розслідування триває. ДБР встановлює інших осіб, які могли бути причетні до ймовірного розкрадання.

Розслідування проводиться у взаємодії з СБУ та Національною поліцією, процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону. За матеріалами: Державне бюро розслідувань

Один з медзакладів Дніпропетровщини цьогоріч за підтримки ЮНІСЕФ став енергонезалежним. Безперебійну роботу тепер забезпечують інвертори, сонячні панелі та система з акумуляторними батареями. Завдяки цьому лікарня під час блекаутів буде зі світлом та опаленням. Регіональний директор ЮНІСЕФ Едуард Бегбедер та Голова представництва Фонду в Україні Анн-Клер Дюфей відвідали лікарню і зустрілися з начальником Дніпропетровської ОВА Олександром Ганжею.

«Підтримка ЮНІСЕФ наших медзакладів – це про стійкість регіону. Дякую організації за допомогу в питаннях енергозабезпечення та водопостачання. За кожним з цих проєктів – здоров'я та безпека наших дітей», – зазначив Олександр Ганжа.

Щороку в медзакладі лікують понад 400 тисяч дітей. Щодня роблять до півсотні складних операцій. Безперебійну роботу тепер забезпечують інвертори, сонячні панелі та система з акумуляторними батареями. Завдяки цьому лікарня під час блекаутів буде зі світлом та опаленням.

«Надана допомога – лише частинанашої широкоїпрограми: протягом 2026 року ЮНІСЕФ забезпечилиальтернативними системами живлення 11 лікарень та амбулаторій у Дніпропетровській області», – повідомила Голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей.

На території медзакладу цьогоріч планують облаштувати й свердловину для автономного водопостачання. На вікнах – встановити спеціальні металеві ролети із дистанційним керуванням та наклеїти захисну плівку, яка оберігає від уламків. Також у планах ЮНІСЕФ – реконструкція дитячої реанімації і створення простору одужання, який буде другим в Україні.

Більше новин на REPORTER.ua

НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура передали до суду справу "Чисте місто" щодо ймовірної земельної корупції у Києві. У справі дев'ять обвинувачених, ще троє фігурантів уже засуджені. Про це 6 жовтня повідомило Національне антикорупційне бюро України.

За версією слідства, злочинна організація фактично взяла під контроль ухвалення земельних рішень столичної влади, щоб отримувати цінні ділянки під забудову. До групи, як стверджує НАБУ, входили посадовці Київської міської державної адміністрації та депутати Київради. Одним із механізмів була так звана "туалетна схема".

На земельній ділянці реєстрували примітивну споруду, після чого землю намагалися отримати поза конкурсом – нібито для обслуговування цієї нерухомості. За даними НАБУ, протягом 2023-2024 років учасники схеми планували заволодіти землею територіальної громади Києва вартістю понад 70 млн грн. Антикорупційні органи заявляють, що реалізації цих планів вдалося запобігти.

Слідство також встановило, що учасники організації застосовували засоби конспірації: спеціальний зв'язок, псевдоніми та контрспостереження. Масштабну операцію "Чисте місто" НАБУ і САП провели у лютому 2025 року. Як писав Kurs, серед фігурантів розслідування тоді називали колишнього депутата Київради Дениса Комарницького, заступника голови КМДА Петра Оленича та голову земельної комісії Київради Михайла Терентьєва.

У січні 2026 року НАБУ і САП оголосили про завершення досудового розслідування. Передача обвинувального акта до суду стала наступним процесуальним етапом справи. НАБУ наголошує, що обвинувачені вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком.

Україна у перші 13 тижнів 2026/27 маркетингового року суттєво скоротила поставки ріпаку до Європейського Союзу, водночас різко збільшивши експорт продуктів його переробки – ріпакової олії та шроту. Про це свідчать дані Європейської комісії про торгівлю олійними культурами за період з 1 липня до 27 вересня 2026 року. За цей час країни ЄС імпортували з України 336,05 тис. тонн ріпаку.

За аналогічний період попереднього маркетингового року поставки становили 599,9 тис. тонн. Таким чином, обсяг скоротився приблизно на 44%. Частка України в загальному імпорті ріпаку до Євросоюзу зменшилася з 59,2% до 38,6%.

Водночас Україна залишилася найбільшим постачальником цієї культури до ЄС. Наступними були Австралія з часткою 21,2%, Канада – 14%, Молдова – 10,8% та Сербія – 7,3%. Загалом Євросоюз за перші 13 тижнів сезону імпортував 871,54 тис. тонн ріпаку – на 14% менше, ніж 1,013 млн тонн роком раніше.

На противагу сировині поставки української ріпакової олії до ЄС різко зросли. За 1 липня – 27 вересня вони досягли 96,82 тис. тонн проти 44,58 тис. тонн за аналогічний період минулого сезону – тобто збільшилися приблизно у 2,2 раза. Україна забезпечила 75,6% усього імпорту ріпакової олії до Євросоюзу.

Роком раніше її частка становила 60,6%. Загальний імпорт цього продукту країнами ЄС зріс на 74% – до 128,04 тис. тонн. Ще швидше змінилася роль України на ринку ріпакового шроту.

ЄС імпортував з України 63,65 тис. тонн цього продукту проти 34,03 тис. тонн роком раніше, що відповідає зростанню приблизно на 87%. Частка України в імпорті ріпакового шроту до ЄС зросла з 18,8% до 68,6%. При цьому загальний імпорт ріпакового шроту в Євросоюз, навпаки, скоротився майже вдвічі – до 92,75 тис. тонн проти 180,64 тис. тонн роком раніше.

Таким чином, на початку нового маркетингового року структура українських поставок ріпакового сегмента до ЄС помітно змінилася: експорт самої олійної культури скоротився, тоді як поставки продукції її переробки різко зросли. Єврокомісія зазначає, що статистика формується на основі системи митного нагляду TAXUD та оновлюється щотижня. Дані митних декларацій згодом можуть уточнюватися або коригуватися.

За матеріалами: Європейська комісія, Trade monitoring through customs surveillance data

Лідер «Громадської сили» Загід Краснов звернувся до центральної влади аби та терміново ухвалила справді дієві механізми.

“Наша влада просить гроші на війну в усього світу, а ці гроші в неї під боком. Як так?” — зазначає політик.

Заклики прем’єр-міністра щодо пріоритетності витрат на оборону не працюють — мери міст продовжують мити асфальт, висаджувати квіти та перекладати бруківку у скверах.

Уряд має ухвалити рішення на рівні держави, що всі кошти місцевих бюджетів, за виключенням захищених статей, підтримання в належному стані критичної інфраструктури і ліквідації російських атак мають бути спрямовані на Сили оборони України.

“Збереженні життя наших воїнів та мирного населення важливіші за нову бруківку у скверах,” — підкреслив Загід Краснов.

Повне відео дивіться у Telegram-каналі політика.

Більше новин на REPORTER.ua

Україна очікує отримати дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими реактивними безпілотниками у необхідних масштабах не раніше кінця листопада. Про це заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко розповів під час розмови, фрагменти якої 6 жовтня оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко. На запитання, коли Повітряні сили очікують постачання необхідної кількості перехоплювачів реактивних дронів, Черевашенко відповів: "Не раніше кінця листопада".

При цьому такі засоби вже застосовуються. За словами заступника командувача Повітряних сил, українські військові вже мають успішні перехоплення повітряних цілей на відстані понад кілометр."Ми мали збиття і на дальності 1400 метрів, реактивні дрони та "Бандеролі" ми збивали до 800 м", – повідомив Черевашенко. Однак для системної протидії реактивним БпЛА кількість відповідних засобів необхідно суттєво збільшити.

Додатковою проблемою є висота польоту окремих російських безпілотників. За словами Черевашенка, деякі цілі можуть летіти на висоті близько 7 км, тоді як наявні дрони-перехоплювачі наразі здатні працювати приблизно до 6 км. Заступник командувача Повітряних сил пояснив, що російський дрон, який прямує, наприклад, із півночі чи сходу в напрямку Києва, має пройти щонайменше два ешелони ППО та окремий ешелон дронів-перехоплювачів.

Ефективність такого захисту залежить, зокрема, від щільності насичення засобами ураження. Однією з проблем Черевашенко назвав нестачу ракет для зенітних комплексів, здатних працювати по цілях на відповідних висотах. Зокрема, йдеться про комплекси "Оса".

За його словами, нинішнє виробництво ракет не покриває потреб Сил оборони, тому його необхідно масштабувати. Для боротьби з реактивними дронами використовують і винищувачі F-16. Черевашенко назвав їх одним із найефективніших засобів протидії таким БпЛА, однак інтенсивне застосування літаків призводить до швидкого витрачання їхнього технічного ресурсу та збільшує потребу в обслуговуванні.

Ще одним елементом захисту є автоматизовані вогневі установки. За словами Черевашенка, такі системи можуть за даними радарів або інформаційно-телекомунікаційних систем автоматично наводитися на ціль і супроводжувати її, тоді як рішення про відкриття вогню залишається за оператором. За матеріалами: Олексій Гончаренко