В Україні знову взялися за тему оренди житла – і цього разу серйозніше. У Верховна Рада України обговорюють ідею, яка може змінити звичні правила гри: зробити офіційні договори обов’язковими і не коротшими ніж на три роки.
Ініціативу озвучила Олена Шуляк. За її словами, нинішній ринок виглядає доволі хаотично – без чітких правил, без гарантій і, чесно кажучи, часто "на чесному слові".
Чому вирішили щось міняти
Як пояснюють у парламенті, проблема не лише в податках.
Ситуація глибша:
- відсутність стандартів якості житла;
- непрозорі домовленості;
- ризики для орендарів і власників.
Люди мають бачити, що оренда в Україні — це не історія про постійний ризик… – наголосила Шуляк.
І тут складно посперечатись, бо багато хто стикався з ситуацією, коли умови змінюються буквально "на ходу".
Три роки мінімум: як це може працювати
Один із ключових моментів – довгострокові договори.
Пропозиція така: мінімальний строк оренди – не менше трьох років.
Ідея в тому, що це змусить обидві сторони виходити з тіні і працювати офіційно. Бо короткі угоди можуть обкладатися більшими податками, а довгі – навпаки, менш обтяжливими.
Тобто держава ніби підштовхує до стабільності.
Податки як інструмент впливу
Механіка виглядає доволі просто:
- короткострокова оренда – вищі податки;
- довгострокова – нижчі.
Якщо коротка оренда оподатковується вище, а довга – нижче, це мотивує укладати більш стабільні договори, – пояснює депутатка.
І тут, якщо подумати, логіка є. Бо багато угод зараз укладаються "на місяць-два", щоб уникнути зайвих питань.
Якість житла теж під контролем
Окрім договорів, говорять і про базові стандарти житла.
Тобто не лише папери, а й самі квартири повинні відповідати певним вимогам. Інакше – відповідальність.
Бо зараз ситуація іноді виглядає дивно: ціна як за нормальне житло, а умови – м’яко кажучи, не дуже.
Рієлтори: окрема історія без правил
Паралельно обговорюють ще одну тему – діяльність рієлторів.
І тут, як з’ясувалося, повна "вольниця". Чіткого обліку немає, а цифри різняться:
- на ринку працює від 48 до 80 тисяч людей;
- з них офіційно сертифіковані – лише 3–4 тисячі.
Тобто більшість – без чітких правил і стандартів.
Скільки коштують послуги і за що платять
Окрема тема – ціни.
Іноді послуги рієлтора можуть коштувати до 10 тисяч гривень. І не завжди зрозуміло, за що саме платиш.
За словами Олени Шуляк, є професіонали, які реально працюють і перевіряють документи. А є випадки, коли людина навіть не приходить на перегляд, але бере повну оплату.
І це, м’яко кажучи, викликає питання.
Що планують змінити для рієлторів
Зараз створена велика робоча група – там і агентства нерухомості, і нотаріуси, і представники влади.
Обговорюють базові речі:
- хто такий рієлтор;
- які послуги він має надавати;
- чи потрібна ліцензія або акредитація;
- що має бути прописано в договорі.
Також є ідея створити державний реєстр, де можна буде перевірити спеціаліста.
Досвід Європи і українські реалії
Паралельно дивляться на практику Європейський Союз. Там, за словами Шуляк, існують різні моделі – від жорстких до більш м’яких, але правила є всюди.
І ключове – захист клієнта.
У нас незахищені ні ті, хто здають житло, ні ті, хто користуються послугами, – підкреслила депутатка.
Джерело: 5692.com.ua
