Спільно з керівництвом районної військової адміністрації та районної ради мер Кам’янського привітав жінок громади з нагоди прийдешнього свята 8 березня.

Урочистий захід у стінах театру імені Лесі Українки об’єднав понад 500 представниць різних сфер життєдіяльності міста. Серед присутніх – військовослужбовиці та ветеранки, працівниці місцевого самоврядування, медики, освітянки, волонтерки, представниці правоохоронних органів та громадських організацій.

Сьогодні жінки Кам’янського зі зброєю в руках захищають державу в лавах Збройних Сил, рятують поранених на фронті та здійснюють масштабну волонтерську роботу. Водночас вони забезпечують стабільну життєдіяльність міста, професійно виконуючи обов’язки в управлінні, економіці, соціальній та інших сферах.

Під час урочистостей міський голова відзначив нагородами та відзнаками жінок, чия щоденна праця та професіоналізм зміцнюють громаду.

Сьогодні це свято – насамперед день вдячності нашим кам’янчанкам. Мав за честь вручити нагороди та відзнаки жінкам, чий професіоналізм та щоденна праця зміцнюють Кам’янське, – зазначив мер.

Також він подякував жінкам за їхню силу, відповідальність і підтримку міста у складний час.

Дякую за те, що своєю відповідальністю та вірою тримаєте наш тил і надихаєте на рух уперед!, – підкреслив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

З початку березня пасажири, які подорожують поїздами Укрзалізниці, помітили невелику, але все ж помітну зміну у вартості однієї з додаткових послуг. Йдеться про постільну білизну.

З 1 березня 2026 року вона офіційно подорожчала. Причому зміни торкнулися всіх категорій вагонів – від звичайного плацкарта до більш комфортних варіантів на кшталт люксу чи СВ.

На гарячій лінії перевізника інформацію підтвердили. Так, ціни переглянули і тепер за комплект доведеться платити трохи більше, ніж раніше.

Скільки тепер доведеться заплатити

Якщо подивитися на цифри, підвищення виглядає так:

• плацкартні та купейні вагони: тепер 95 гривень замість колишніх 80;
• вагони люкс, СВ та м’які: вартість зросла до 180 гривень, раніше було 120.

Тобто у першому випадку різниця складає 15 гривень, а у більш комфортних вагонах – вже плюс 60 гривень.

Наче й не надто багато, але якщо часто їздити поїздами, різниця відчувається.

Що входить до комплекту

До речі, не всі пам’ятають, що саме входить до стандартного набору постелі. Насправді там кілька речей:

• матрац із захисним чохлом;
• подушка;
• ковдра;
• два простирадла;
• наволочка;
• рушник.

Зазвичай цей комплект пропонують додати ще під час купівлі квитка. І це, мабуть, найзручніший варіант.

Чому так? Бо користуватися матрацом чи подушкою без купленої постелі не дозволяється. Такі правила перевізника.

Чи можна їхати зі своєю постіллю

Тут є нюанс, про який знають не всі.

Пасажири справді можуть брати власну постільну білизну. Ніхто цього не забороняє. Але тоді діє інше правило – використовувати матрац, ковдру або подушку, які належать Укрзалізниці, не можна.

Інакше кажучи, якщо берете свою білизну, доведеться обійтися без вагонного комплекту.

Коли ціни підвищували раніше

Якщо згадати попередні роки, нинішнє підвищення не перше.

Останній раз тарифи змінювали у 2024 році. Тоді ціни теж суттєво переглянули:

• у плацкарті та купе постіль подорожчала з 50 до 80 гривень;
• у м’яких вагонах і люксі – з 60 до 120 гривень.

Причина тоді була доволі зрозуміла. Укрзалізниця повністю оновила постільну білизну у поїздах далекого сполучення. Фактично йшлося про заміну комплектів, матраців і подушок на нові.

І сталося це, до речі, приблизно через п’ять років після попереднього масштабного оновлення.

Тож нинішня зміна тарифів – ще один етап коригування вартості цієї послуги.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський заявив, що всі українські можливості завдавати ударів по цілях далеко за лінією фронту – на сотні кілометрів углиб території РФ – створені саме в Україні. Йдеться про системи, здатні долати 500, 700 або навіть понад 1000 кілометрів.

Під час спілкування з журналістами глава держави пояснив: зброя такої дальності не надходила від партнерів. Її розробили українські інженери та оборонна промисловість.

Тобто якщо ракета чи безпілотник летить на сотні кілометрів углиб російської території – найімовірніше, це результат українських розробок.

Межа допомоги партнерів

Зеленський пояснив, що західне озброєння, яке нині є у Збройних силах України, здатне працювати приблизно на 200–250 кілометрів. Не більше.

І це не новина для військових аналітиків, але для широкої аудиторії прозвучало досить прямо.

Україна, зокрема, отримала:

• британські ракети Storm Shadow;
• французькі SCALP;
• а також обмежену кількість американських ATACMS.

Президент назвав ці системи ефективними. І справді, про їхню результативність не раз говорили військові. Проте навіть вони мають певний радіус дії.

І, якщо говорити відверто, на цьому список далекобійної допомоги партнерів фактично закінчується.

Що стоїть за ударами на 1000 км

Тому всі випадки, коли цілі у глибокому тилу Росії опиняються під ударами на 500, 700 чи навіть 1000 кілометрів, пояснюються досить просто – це українські технології.

Президент сформулював це максимально прямо:

Ми не отримували нічого іншого від інших країн, що має дальність понад 200 чи 250 кілометрів. Ніколи. Усі ці далекобійні спроможності – 500–1000 кілометрів і більше – були створені в Україні.

Фактично йдеться про цілий напрям розвитку оборонної промисловості. І, до речі, за останні роки про нього дедалі частіше згадують у відкритих джерелах.

Джерело: 5692.com.ua

Перше, про що варто подумати – що в роботі приносить задоволення, а що дратує чи виснажує. Складіть свій особистий перелік: обов’язкові завдання, рутинні справи, а також нестандартні, які трапляються нечасто.

Часто дивуєшся, скільки всього доводиться робити: можливо, більшість часу займає не те, заради чого обирали цю професію, а банальні папери й повторювані завдання. Або навпаки – рутини майже немає, і більшість завдань цікаві та різноманітні.

Потім виділіть окремо, що хочеться робити частіше, а що – рідше. Наприклад, аналітика захоплює, але більшість дня йде на поточні завдання клієнтів. Подумайте, як виглядала б ваша робота, якби ви могли займатися бажаним більше. Запишіть висновки – це матеріал для розмови з керівництвом, який допоможе змінити обов’язки на користь усім.

Як стати помітнішим

Ще одне важливе питання: чи бачать ваші колеги і керівництво, що ви робите, і цінують ваш внесок? Чи знають, у чому ви справді сильні, де вас складно замінити?

Уявіть, що потрібно описати себе як професіонала в 1–3 реченнях. "Я – спеціаліст, який…" – що ви додасте? Які навички чи якості вирізняють вас серед інших?

Потім порівняйте з тим, як вас бачать інші. Можливо, треба іноді поділитися ідеями в робочому чаті, запропонувати нестандартний підхід, щоб ваша експертність стала помітною. Це реально змінює ставлення колег і підкреслює вашу цінність.

Мета на рік

Це питання дозволяє пофантазувати: чого хочеться досягти за найближчий рік, щоб його вважати успішним? Тут можна відпустити внутрішнього критика і записати навіть "великий план", але реалістично.

Наприклад, хотілося б стати спікером на великій конференції або очолити складний проєкт. Або просто отримати підвищення. Потім складіть конкретний список дій: що потрібно зробити, щоб здобути ці навички, спробувати нові підходи, впевнено відповідати на питання, виступати перед аудиторією. Навіть якщо повністю реалізувати все за рік не вдасться, рух у правильному напрямку вже почнеться.

Що для мене важливо в роботі

Чому ви ходите на роботу щодня? Якщо перша відповідь – "за гроші", подумайте глибше: що ще мотивує? Можливо, це місія, яку виконуєте щодня, або можливість реалізувати себе.

Наприклад, один учитель хоче показати дітям, що фізика може бути цікавою, інший – що навіть складні формули красиві, а третій додає гумор у навчання. Подумайте, яка ваша "місія", що надихає саме вас і допомагає не втрачати енергію навіть у важкі дні.

Якби не моя професія

Бонусне питання, яке часто дає несподівані ідеї: чим би хотіли займатися, якби не ця робота? Відповідь допомагає побачити нові підходи і додати творчість у повсякденні завдання.

Наприклад, менеджер із продажу уявляє себе ілюстратором. Це змушує мислити образами, показувати пропозиції клієнтам через візуальні матеріали, а не лише словами. Результат – більше розуміння і кращі домовленості.

Ставити ці запитання корисно хоча б раз на рік. Навіть якщо плани здаються далекими, вони допомагають побачити, куди рухатися далі.

Джерело: 5692.com.ua

У територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки наразі використовують 3 742 нагрудних відеокамери для фіксації роботи працівників під час здійснення ними заходів оповіщення. "Станом на 02.03.2026 у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки перебуває у користуванні 3 742 нагрудні відеокамери (бодікамери)", – повідомляє Командування Сухопутних військ. Командування Сухопутних військ додало, що конкретна кількість бодікамер для кожного підрозділу не визначена, а "забезпечення груп оповіщення технічними засобами відеофіксації здійснюється відповідно до штатної чисельності та встановлених потреб". Як саме відбувається розподіл камер по регіонах, чи всі ТЦК укомплектовані повністю чи десь є дефіцит, у Командуванні не повідомили. УП також отримала відповіді на запит від трьох обласних ТЦК. У Запорізькому центрі комплектування підкреслили, що відповіді на поставлені питання надати не можуть. Водночас у Донецькому ОТЦК зазначили, що їхні працівники забезпечені 37 бодікамерами, що повністю покриває їхні потреби. У Вінницькому ОТЦК повідомили, що у їхньому користуванні перебувають 237 пристроїв відеофіксації, водночас є дефіцит, який складає 27 одиниць. У повідомленнях також пояснили, що відеозаписи із бодікамер завантажуються на сервери зберігання даних, де їх зберігають протягом 30 днів із дати перенесення (у Донецькому ТЦК відповіли, що відео зберігають 60 діб). "За рішенням керівника відповідного ТЦК та СП строк зберігання може бути збільшено, зокрема у випадках: використання відеоматеріалів у межах кримінального провадження або адміністративного провадження як доказів; розгляду скарг на дії або бездіяльність уповноважених осіб; надання інформації на адвокатські запити або запити правоохоронних органів; фіксації надзвичайних подій за участю особового складу ТЦК та СП; проведення службових розслідувань", – пояснило Командування. У Вінницькому центрі комплектування зазначили, що станом на дату відповіді до правоохоронних органів у звʼязку з розслідуваннями передали 8 відеозаписів. На запитання щодо можливості оприлюднення відеозаписів з бодікамер у випадках суперечливих даних про конфлікти між громадянами та працівниками ТЦК Командування Сухопутних військ ЗСУ та Вінницький центр комплектування відповіли, що що рішення щодо доступу та поширення таких відео ухвалює керівник відповідного центру комплектування з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних. У Донецькому ТЦК зазначили, що відеозаписи не підлягають оприлюдненню, бо "розголошення інформації про роботу ЗСУ, зокрема переміщення або розташування, в умовах воєнного стану тягне за собою кримінальну відповідальність залежно від наслідків та мотивів, від 3 до 15 років позбавлення волі". "Українська правда" також поцікавилася, чи розглядає Міністерство оборони України можливість обов'язкової публікації відеозаписів із бодікамер під час офіційного інформування про інциденти за участю працівників ТЦК та СП. Командування Сухопутних військ запевнило, що Міноборони зацікавлене в цьому, але зазначило, що таке рішення потребує детальнішого опрацювання. "Питання обов'язкової публікації відеозаписів під час офіційних повідомлень потребує зваженого підходу з урахуванням вимог законодавства, захисту персональних даних та безпекових обмежень щодо службової інформації", – наголосили у відповіді на запит. Також Командування Сухопутних військ повідомило, що приміщення ТЦК та СП, в яких перебувають мобілізовані громадяни, частково обладнані системами відеоспостереження, а прилеглі до будівель ТЦК території обладнані ними повністю. "Відеозаписи зберігаються на відповідних серверах або носіях інформації протягом визначеного часу залежно від технічних можливостей обладнання. За необхідності відповідні матеріали можуть зберігатися додатково для з'ясування обставин інцидентів", – додали в Командуванні. У Донецькому обласному ТЦК та СП зазначили, що всі приміщення центрів комплектування обладнані камерами, відео із яких зберігаються протягом 60 діб та не підлягають розголошенню. У Вінницьких обласному ТЦК та СП сказали, що наразі приміщення облаштовують камерами відеоспостереженням.

У реанімації дніпровської лікарні Олександр по пам'яті перелічує імена своїх дітей: Валентин, Вадим, Ігор, Ігнат, Валерій, Уляна, Мирослава та Аріна. Восьмеро. Найменшому – два з половиною роки.

А батько лежить з розтрощеною рукою після місяця пекла на Покровському напрямку, повідомляє ТСН.

Місяць без ротації

Чоловік провів на позиціях цілий місяць. Без ротації. Ворог накривав українських бійців усім, що мав: «Градами», КАБами, артилерією. Втім, найстрашнішими виявилися дрони.

Саме вони атакували групу Олександра під час виходу з позицій. Два безпілотники вдалося оминути. Третій поцілив прямо в захисника.

«Як поранило, я вам чесно скажу, я не відчував, що в мене нога поламана. Я чув, що в мене рука тіліпається. Я цьому навіть значення не надав. Йшов вперед, треба було дістатися своїх».

Біль відступив перед інстинктом виживання. Олександр самотужки дійшов до пункту евакуації з переламаною ногою та пошматованою рукою.

Чотири операції

У Дніпрі медики борються за кожний сантиметр його руки. Олександр уже переніс чотири складні операції, йому перелили понад два літри крові. Хірурги збирають кістки практично з нуля.

«Ми зробимо все, щоб він міг і піднімати дітей, і водити їх до школи. Поранення тяжкі, але він мужньо тримається. Кістки збираємо практично заново».

Лікар-хірург налаштований оптимістично. Попереду – тривала реабілітація, але воля захисника до життя вражає навіть досвідчених медиків.

Забрали без довідки

До великої війни Олександр жив у селі на Дніпропетровщині. Велике господарство, корови, городина. Разом із дружиною виховували трьох доньок та п'ятьох синів.

На фронт потрапив раптово. У день мобілізації у нього просто не виявилося з собою однієї довідки – тієї, що підтверджує статус багатодітного батька.

Недостатньо було однієї справки саме на той день, щоб я не йшов воювати. Мене просто забрали та й усе. Тепер дружина сама: і куховарить на вісьмох, і корівок надоїть, ще й на базар встигає з'їздити. У мене дружина – вогонь!

Олександр говорить про дружину з гордістю та тривогою водночас. Вона тепер сама тягне господарство і восьмеро дітей. Куховарить, доїть корів, встигає на базар.

Найбільше захисник мріє про одне – повернутися додому і обійняти свою велику родину. Він по пам'яті перелічує всі імена, ніби молитву. Валентин, Вадим, Ігор, Ігнат, Валерій, Уляна, Мирослава та Аріна. Кожне ім'я – причина боротися і вижити.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському відбувся тематичний бранч "Жіночність. Сила. Натхнення", організований для обміну досвідом та підтримки жінок громади. Захід об’єднав представниць різних професійних сфер: медицини, освіти, бізнесу, спорту та громадського сектору для обговорення питань особистісного розвитку та емоційної стійкості.

На заході лідерки громади презентували власні кейси професійного зростання, а запрошені експерти надали практичні рекомендації щодо збереження внутрішнього ресурсу та здоров’я. Такий формат дозволив учасницям не лише отримати нові знання, а й налагодити професійну комунікацію у неформальній атмосфері.

Під час відкриття міський голова Кам’янського відзначив нагородами активних представниць громади – як знак подяки за їхню щоденну працю та реальні справи, що допомагають місту розвиватися.

Як зазначив мер, подібні зустрічі важливі не лише для обміну досвідом, а й для підтримки одна одної у непрості часи.

Це подяка за вашу працю та реальні справи, що допомагають місту ставати кращим, – підкреслив він.

Також очільник міста подякував організаторам заходу.

Дякую за організацію цієї зустрічі команді Управління молоді та спорту, Молодіжній раді та ГО 'Бджола'. Переконаний, що такий захід допоможе учасницям не лише налагодити нові професійні зв’язки, а й відчути підтримку громади, яка надає сил рухатися вперед, – сказав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Після довгої паузи Україна знову почала продавати електроенергію за кордон. Щоправда, поки що це виглядає скоріше як пробний крок, ніж повноцінне відновлення експорту.

Про це повідомляють аналітики енергетичного ринку з ExPro Consulting. За їхніми підрахунками, обсяги поставок наразі мінімальні – буквально крапля в морі, якщо порівнювати з довоєнними показниками.

Наприклад, за одну добу Україна відправила до Молдова лише 12 МВт-год електроенергії. Це дуже невелика цифра, але сам факт експорту вже привернув увагу енергетичних експертів.

Пауза тривала кілька місяців

Останній раз електрика з України йшла на зовнішні ринки ще 11 листопада 2025 року. Потім поставки фактично припинилися.

Причини зрозумілі – система переживала складний період, коли кожен мегават був важливий для внутрішнього споживання. Інколи навіть доводилося балансувати буквально по хвилинах.

І ось тепер ситуація трохи вирівнюється. Принаймні у певні години.

Чому раптом з’явився надлишок

Є кілька факторів, які створюють той самий профіцит електроенергії. І тут, що цікаво, свою роль відіграє навіть погода.

Наприклад:

• активно працюють сонячні електростанції, які навесні дають значно більше генерації;
• атомні електростанції тримають стабільне виробництво;
• а споживання тим часом падає.

Теплішає. Люди рідше вмикають обігрівачі, менше навантажують мережу. У підсумку іноді виникають години, коли електрики в системі навіть трохи забагато. Тоді її і намагаються продати.

Коли планують найбільші поставки

Енергетичні компанії вже зарезервували певні обсяги для можливого експорту. На 6 березня йдеться приблизно про 120 мегават-годин пропускної спроможності.

Найбільший попит на експорт, за планами, припадає на 10-ту ранку – там бронювали до 20 мегават потужності.

Чому саме тоді? Все просто: сонячні станції вже активно генерують, а споживання ще не досягло денного піку.

Але система все ще нестабільна

Втім, говорити про повну енергетичну рівновагу поки зарано. Іноді у системі з’являється профіцит, а іноді – навпаки, нестача потужності.

Це залежить від багатьох речей: навантаження, роботи генерації, погоди.

Плюс є ще проблема мереж. Частина розподільчої інфраструктури пошкоджена, тому навіть коли електроенергії вистачає загалом, в окремих регіонах може відчуватися її нестача. І таке трапляється.

Імпорт усе ще значно більший

Цікава деталь. Хоча експорт відновився, Україна все одно активно купує електроенергію за кордоном.

Наприклад, 5 березня імпорт склав приблизно 27 тисяч мегават-годин.

Якщо порівняти – різниця величезна. Експорт вимірюється десятками мегават-годин, а імпорт – десятками тисяч.

Тобто енергосистема ще лише поступово виходить у більш стабільний режим.

Джерело: 5692.com.ua

У супермаркетах на полицях лежить лосось. Делікатес, символ здорової їжі, доступний продукт. Але от несподіванка: лосось – це не одна риба. Це ціла родина. А те, що ви кладете в кошик, може виявитися зовсім іншим видом.

Спочатку «лососем» називали тільки атлантичного представника. Потім термін розповзся на всіх схожих риб із сімейства лососевих. Тихоокеанські, атлантичні – сім видів звідти, один звідси. Всі мешкають у притоках двох океанів – Тихого та Атлантичного.

Більшість цих риб – анадромні. Народжуються у струмках і річках, виростають, йдуть у море. Коли настає час нересту – повертаються в прісну воду. Іноді проти течії сотні кілометрів. Знаходять дорогу до рідного нерестовища завдяки нюху. Вражаюча здатність.

Зовнішність лосося змінюється протягом життя. Атлантичний у прісній воді коричневий, плямистий. Мігрує в океан – стає сріблястим. Тихоокеанські теж «перефарбовуються», але навпаки: повертаючись з океану, деякі темніють до бордового, інші чорніють.

Види: від сьомги до форелі

Сьомга, або атлантичний лосось – «королева» сімейства. Красива сріблясте забарвлена риба з незвичайним смаком м'яса. Може важити до 35 – 40 кілограмів, сягати 1,2 – 1,5 метра. Саме її найчастіше асоціюють з поняттям «лосось».

Білорибиця – рідкісний вид. Довгасте веретеноподібне тіло, приплюснуте з боків. Сріблясте тіло, блакитно-бура спина, біле черево. Всі плавники сірі, спинний і хвостовий бурі з сірим відтінком. Виростає до 130 сантиметрів, важить від 14 до 50 кілограмів. Самки більші за самців.

Кета має довгасте тіло та конічну голову з невеликими очима. Існують два види: літня та осіння. Літня мешкає у північних широтах, виростає до 70 – 80 сантиметрів, важить до 8 кілограмів. Осіння з південних широт більша – до 1,2 метра завдовжки та 14 кілограмів вагою.

Горбушу часто називають рожевим лососем через красиве рожеве забарвлення луски. Океанічна горбуша має блакитну або синьо-зелену спину, сріблясті боки та біле черево. Характерна риса – своєрідний горб на спині, звідси й назва. Середня вага близько 2,2 кілограма, найбільші екземпляри сягають 0,76 метра завдовжки та важать до 7 кілограмів.

Кижуч, або срібний лосось, здебільшого дрібний – 25 – 30 сантиметрів. Втім, трапляються і більші особини. Тіло вкрите яскравою сріблястою лускою, голова велика з високим чолом, на спині розсип дрібних чорних цяток. Середня вага коливається від 1,9 до 7 кілограмів.

Нерка – представник лососевих, який полюбляє прісну воду. Має довгасте тіло сріблястого кольору, але з віком луска червоніє. Це пов'язано з харчуванням – нерка їсть червоних рачків. Довжина від 50 до 80 сантиметрів, середня вага 3,5 – 5 кілограмів. Самці більші та яскравіші за самок.

Чавичу називають королівським лососем. Велика габаритна риба з тілом і головою у формі торпеди. Луска дрібна, зелено-оливкового забарвлення, черево сріблясте. На боках і плавниках темні плями. Одна з найбільших у сімействі: вага від 6 до 17 кілограмів, розмір від 80 до 120 сантиметрів.

Сиг – цінна промислова риба з близько 40 різновидами. Довжина не перевищує 50 сантиметрів, вага до 800 грамів. Тіло стисле, покрите середньою темною лускою. У Сибіру поширений підвид сига – пиж'ян.

Харіус – красива та рідкісна риба з великим спинним плавником у формі віяла. На плавнику яскраві чорні та білі цятки. Виростає близько 30 сантиметрів завдовжки, хоча трапляються екземпляри до півметра. Важить до 5 кілограмів. Колір луски змінюється залежно від місця проживання.

Омуль вважають царською рибою через неймовірно смачне та соковите м'ясо. Не дуже великий – у довжину виростає до 60 сантиметрів, важить до 3 кілограмів. Тіло вузьке, довгасте, луска сріблясто-зеленого кольору. Існує два основні види – байкальський і арктичний.

Голець – хижа риба з тулубом без луски та голою шкірою. Може змінювати забарвлення залежно від місця проживання та віку. Найчастіше мешкає в озерах і річках. Виростає до 80 сантиметрів завдовжки та важить близько 16 кілограмів.

Ленок має тіло, схоже на торпеду, та дрібну луску. Спина темно-зелена, боки сріблясті, низ живота сріблясто-білий. На спині характерні темні дрібні плямочки. Зростає повільно, зазвичай сягає 2 – 3 кілограмів, рідко 5 – 8 кілограмів. Довжина тіла до 80 сантиметрів.

Таймень, або червона щука – велика риба. Виростає до 1 метра завдовжки, може важити 60 кілограмів. Під час нересту змінює колір від сіро-зеленого до червоного. Має струнке довгасте тіло, покрите дрібною сріблястою лускою. На голові невеликі темні плями. Голова трохи сплюснута зверху, через що риба нагадує щуку. Має дуже широку пащу – майже половину голови.

Нельма представлена довгастим тілом і світлою великою лускою. Маленькі голова й очі, короткі плавники. Тіло сріблясто-білого кольору, спина сірого сріблястого забарвлення. У середньому виростає до 10 кілограмів, але є великі особини до 50 кілограмів і 1,5 метра завдовжки.

Форель – найвідоміша риба із сімейства лососевих завдяки ніжному та смачному м'ясу. Має довге тіло, стиснуте з боків. Забарвлення світло-сріблясте, спина темніша. На спині та боках розміщені тонкі дрібні чорні плями. Мешкає у чистих струмках і озерах, у брудній заболоченій воді швидко гине.

Де живе лосось і як мігрує

Лосося можна зустріти від північної частини Берингового моря до Японії. Атлантичний мешкає у водах Північної Америки, Ісландії, Гренландії та Європи. Виділяють три групи: північноамериканську, європейську та балтійську. Колись атлантичний лосось був численним уздовж усього північноатлантичного узбережжя США та Канади, але надмірний вилов і руйнування довкілля різко скоротили його популяцію.

Тихоокеанський мешкає у холодних водах Аляски, Сахаліну та Камчатки. Всі види народжуються у прісноводних струмках і мігрують до океану у молодому віці. Нерка залишається у своєму рідному середовищі до трьох років – довше, ніж будь-який інший вид. Дорослі лососі зазвичай проводять від одного до п'яти років в океані, перш ніж повернутися у прісноводні струмки для нересту.

Ця небезпечна та виснажлива подорож іноді розтягується на сотні кілометрів проти течії. Лосось використовує нюх, щоб знайти дорогу назад до своїх первісних нерестовищ. Здатність орієнтуватися за запахом вражає – риба повертається саме туди, де народилася.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу повідомив, що на ремонт доріг після зими необхідно близько 52 мільярдів гривень. Це попередня оцінка, яку отримав уряд.

Сьогодні гостре питання – це дороги. Сьогодні ми отримали відповідь, зрозуміла цифра. Уряд буде працювати, цифра не маленька. Потрібно для ремонту 52 мільярди гривень на сьогодні, – сказав глава держави.

Ремонт планують у два етапи

За словами президента, відновлення дорожнього покриття не відбуватиметься одночасно по всій країні. Роботи планують розподілити на кілька етапів.

• Перший – до червня.
• Другий – до жовтня.

Тобто фактично ремонтні кампанії розтягнуть на більшу частину року. Особливу увагу, як зазначається, планують приділити міжнародним трасам. Це дороги, якими рухається велика частина транспорту, зокрема і вантажівки.

Звідки братимуть гроші

Фінансування ремонту доріг планують забезпечити одразу з кількох джерел. Частину коштів вже передбачено в державному бюджеті.

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко уточнила, що:

• 12,6 мільярда гривень планують виділити з програми Міністерства розвитку громад і територій;
• ще 10 мільярдів гривень можуть спрямувати з резервного фонду уряду.

За її словами, уряд уже формує список доріг, які ремонтуватимуть першочергово.

Ми затверджуємо перелік пріоритетних доріг разом із Міноборони, Генштабом, і МОЗ, тому що ці дороги – це евакуаційні дороги. І тому, власне, цей перелік узгоджений, і ми готові рухатися, – зазначила Свириденко.

Які дороги ремонтуватимуть насамперед

У списку пріоритетів – не лише найбільш завантажені траси. Важливу роль відіграє й безпековий фактор.

Йдеться про дороги, які використовуються:

• для евакуації населення;
• для медичної логістики;
• для військових перевезень.

Тобто ті маршрути, які у складних умовах війни фактично стають життєво важливими.

За попередніми підрахунками, лише на першочергові роботи потрібно понад 14 мільярдів гривень. Ці кошти вже перебувають на стадії опрацювання.

Фактично йдеться про старт масштабного дорожнього ремонту, який має розпочатися найближчим часом.

Джерело: 5692.com.ua