Захищаючи Україну, загинув кам’янчанин Гладкий Олександр

22 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Березівка на Харківщині загинув старший сержант Гладкий Олександр Петрович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Олександр Гладкий народився 9 листопада 1967 року в Дніпродзержинську. У 1984 році закінчив Технолого-економічний технікум. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У травні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилася дружина, донька, син та мати.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 2 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Захищаючи Україну, загинув кам’янчанин Кугот Віталій

15 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Симинівка на Харківщині загинув солдат Кугот Віталій Володимирович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Віталій Кугот народився 12 жовтня 1969 року в Дніпродзержинську. У 1986 році закінчив ПТУ №24. Тривалий час працював на ПрАТ "Камет-Сталь". У липні 2024 року став на захист України та її народу.

У нього залишилася сестра.

Доземний уклін воїну-захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 2 березня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Спортсмени з Кам’янського вибороли низку нагород на Відкритій першості Верхньодніпровська

27 лютого борці відділення греко-римської боротьби кам’янської ДЮСШ №3 взяли участь у Відкритій першості міста Верхньодніпровська, присвяченій пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Камʼянські спортсмени продемонстрували високий рівень підготовки, силу характеру та справжній спортивний дух, здобувши наступні результати:

1 місце – Фефелов Максим, Роговський Євген та Гуржій Тимур.

2 місце: Белошапко Тимофій, Зеленецький Єгор, Лисенко Олександр, Алексеєв Олександр, Толстих Данило та Осипенко Ярослав.

3 місце: Карасюк Кирило та Фефелов Вадим.

Спортсменів підготували тренери Юрій Никитенко, Олександр Щербаков та Євген Лютий.

“Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо”: Юлія Свириденко спростувала чутки про фінансову кризу

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко запевняє: ніякої "катастрофи" у квітні не передбачається. Про це вона сказала під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Мовляв, держава розуміє, де брати кошти і як перекривати дефіцит бюджету.

Програма МВФ: що це означає для бюджету

Рада директорів МВФ схвалила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування EFF. Обсяг – 8,1 мільярда доларів. Сума велика, але вона розтягнута в часі.

Перший транш, приблизно 1,5 мільярда доларів, очікують уже найближчими днями. Ці кошти мають зайти безпосередньо в держбюджет. За словами Свириденко, гроші підуть на бюджетну підтримку – тобто, грубо кажучи, щоб закрити "дірку" в дефіциті й утримати макрофінансову стабільність.

  • перекриття дефіциту;
  • підтримка фінансової системи;
  • виконання базових зобов’язань держави.

І це, як наголошує уряд, не якісь абстрактні формулювання. Йдеться про виплати, зарплати, соціальні витрати – все те, що люди відчувають щодня.

Без МВФ не буде і грошей від ЄС

Тут важливий момент. Прем’єр прямо сказала: без програми МВФ не відкриється шлях до масштабного кредиту від Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.

Перший транш із цього пакета Україна розраховує отримати у квітні 2026 року. Тобто це не історія "сьогодні на завтра". Це частина більш довгого фінансового маршруту, де кожен крок залежить від попереднього.

Фактично програма МВФ – це сигнал для інших партнерів: з Україною можна працювати, вона виконує зобов’язання і рухається за погодженим планом.

"Домашня робота" для держави

Свириденко окремо підкреслила:

Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо, але нам як державі треба виконати свою домашню роботу.

Під цією "домашньою роботою" маються на увазі реформи, бюджетна дисципліна, антикорупційні кроки, зміни у фінансовому управлінні. Без цього міжнародні програми просто не працюють.

Якщо коротко – гроші дають, але під умови. І ці умови треба виконувати.

Чому нова програма важлива

За словами прем’єра, нова 48-місячна програма співпраці з МВФ є ключовою для збереження міжнародної фінансової підтримки. Вона створює основу для залучення коштів від ЄС і, ширше, для стабільності економіки в умовах війни.

Сума в SDR 5,9 мільярда (еквівалент близько 8,1 мільярда доларів) – це 295% квоти України в МВФ. Тобто обсяг підтримки доволі значний у порівнянні з формальними можливостями країни в межах фонду.

І тут важливо розуміти: ці гроші – не "подарунок". Це фінансовий інструмент, який дозволяє державі втриматися на плаву в період, коли власні доходи бюджету суттєво обмежені.

Джерело: 5692.com.ua

Між суворістю і доцільністю:: українським військовослужбовцям можуть пом’якшити покарання за СЗЧ

У парламенті знову повернулися до теми СЗЧ і дезертирства. Якщо коротко – можуть дозволити судам м’якше карати військових, які самовільно залишили частину. Не всіх під одну гребінку, а з урахуванням того, що сталося і чому саме сталося.

Йдеться про законопроєкт №14213. Назва в нього довга й офіційна – про внесення змін до Кримінального кодексу, щоб дати можливість призначати більш м’яке покарання або звільняти з випробуванням. Але по суті все простіше: повернути суддям право дивитися на конкретну ситуацію, а не автоматично відправляти людину за ґрати.

Масштаби проблеми: цифри, які звучать тривожно

Тема болюча. І цифри – теж. Офіційно говорять про приблизно 300 тисяч випадків самовільного залишення служби. Неофіційно, у розмовах без камер, називають значно більші числа – ледь не до мільйона. Наскільки це відповідає реальності, сказати складно, але масштаби проблеми очевидні. Це не десятки і не сотні людей.

Фактично маємо ситуацію, коли величезна кількість військових опинилася поза строєм. Хтось злякався. Хтось зламався психологічно. У когось удома критична ситуація – хвора дитина чи батьки. А хтось, можливо, просто не витримав. Причини різні, але покарання наразі однаково жорстке.

Ще наприкінці 2022 року Верховна Рада посилила відповідальність. Тоді внесли зміни до статей 69 і 75 Кримінального кодексу. Фактично прибрали можливість призначати м’якше покарання за низкою військових статей – 403, 405, 407, 408, 429. Логіка була зрозуміла: дисципліна тримається на страху невідворотного покарання. Мовляв, якщо всі знатимуть, що строк гарантований, то і тікати не будуть.

Чому депутати пропонують повернути старі норми

Але в пояснювальній записці до нового законопроєкту депутати прямо пишуть, що очікуваного ефекту не сталося.

Метою таких обмежень було посилення військової дисципліни та зменшення кількості військових правопорушень. Однак, згідно з відкритими статистичними даними, кількість кримінальних проваджень за цими статтями не лише не зменшилася, а й продовжує зростати.

І далі – про те, що суди втратили можливість індивідуалізувати покарання.

Тобто проблема не зникла. Вона лише стала жорсткішою.

Що може змінитися на практиці

Тепер пропонують повернути попередню норму – щоб суддя міг, якщо бачить підстави, дати умовний строк або призначити покарання нижче мінімального. Не автоматично, не всім підряд, а з урахуванням конкретних обставин. Це важливий момент.

Аргументація авторів законопроєкту

Законопроєкт подали ще 11 листопада 2025 року. Ідея, якщо дивитися прагматично, така: частину людей можна повернути до корисної діяльності. Не обов’язково на передову. Є тилові завдання, є виробництво, логістика, відновлення інфраструктури. Тримати всіх у в’язницях – це теж ресурс, який держава витрачає.

Звісно, питання непросте. Бо дисципліна в армії – це основа. Але й ситуації бувають різні. І життя не завжди вкладається в чорно-білу схему "винен – сиди".

Чи підтримає Рада цей законопроєкт – поки відкрите питання. Але сам факт його появи показує: тема СЗЧ вийшла на рівень, коли про неї вже не можна говорити лише мовою суворих санкцій. І дискусія, схоже, тільки починається.

Джерело: 5692.com.ua

Чи вчитимуться діти в липні: у МОН поставили крапку в питанні тривалості навчального року

В Україні офіційно визначили межі навчального року – він триватиме до кінця червня 2026-го. Таку рамку встановив Кабмін. Але це не означає, що всі школярі сидітимуть за партами до липня чи що канікули масово скасують.

Ключовий момент – кожна школа має право сама вирішувати, як організувати процес. І це не формальність, а реальна автономія.

Про це розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

Автономія шкіл: рішення – на місцях

У МОН пояснюють: уряд визначає лише часові межі навчального року. А от конкретний графік – це вже зона відповідальності адміністрації школи та громади.

Причина проста – ситуація в регіонах різна. Десь блекаути були короткими і нечастими, а десь навчання переривалося ледь не щотижня. Відповідно й потреба "наздоганяти" програму різна.

Як зазначила Кузьмичова:

Блекаути неоднорідні по всій території України. У західних та центральних регіонах рідше продовжували канікули, ніж у Києві чи в прифронтових регіонах. Тож зараз ми не бачимо необхідності продовжувати рік ще більше ніж до кінця червня.

Тобто універсального сценарію не буде. І це важливо.

Дистанційка і асинхрон: як надолужують пропущене

У складних умовах школи активно використовують дистанційне навчання. Причому не лише звичні онлайн-уроки, а й так званий асинхронний формат.

Що це означає на практиці?

  • дитина заходить на освітню платформу тоді, коли є світло та інтернет;
  • переглядає матеріали;
  • виконує завдання;
  • завантажує виконане;
  • учитель перевіряє роботи тоді, коли має технічну можливість.

Тобто процес не обов’язково відбувається "в прямому ефірі". Для багатьох родин це стало своєрідною адаптацією до реальності, коли світло з’являється за графіком, а іноді й без попередження.

Чи будуть скорочені весняні канікули

Окрема тема – весняні канікули. Тут теж немає загального рішення для всієї країни.

Якщо взимку канікули довелося продовжити на два-три тижні через перебої зі світлом чи безпекову ситуацію, школи можуть компенсувати це за рахунок весни. Але лише за потреби.

Якщо цього недостатньо, школи можуть продовжувати навчання в червні у тому форматі, який є найкращим саме для цього закладу освіти, громади чи регіону, – пояснила Кузьмичова.

Водночас вона підкреслила, що масового скасування канікул або примусового навчання в липні наразі не планується. Рішення ухвалюватимуть локально, залежно від обставин.

Чому підхід різниться по країні

Варто враховувати кілька факторів:

  • безпекову ситуацію;
  • кількість повітряних тривог;
  • тривалість відключень електроенергії;
  • можливість проводити очне навчання.

У прифронтових громадах графік часто переглядають буквально по ходу року. В інших регіонах усе стабільніше. Тому і підхід різний.

Фактично МОН дає школам інструмент – а як ним скористатися, вирішують на місці.

Джерело: 5692.com.ua

“Фламінго” в небі рф: вперше в історії війни ракетну тривогу оголосили в 13 регіонах одночасно

27 лютого в Росії сталося те, чого там раніше не практикували з початку повномасштабної війни. Одночасно щонайменше в 13 регіонах оголосили режим "ракетної небезпеки". Причому йдеться не лише про прикордоння – під попередження потрапили й території, які зазвичай жили відносно спокійно. Про це написало видання The Moscow Times.

Фактично тривогу оголосили на значній частині Поволжя та Уралу. Для багатьох місцевих це стало, без перебільшення, несподіванкою.

Географія попереджень: від Поволжя до Уралу

Попередження про можливий ракетний удар пролунали в таких регіонах:

  • Татарстан;
  • Башкортостан;
  • Чувашія;
  • Удмуртія;
  • Самарська область;
  • Ульяновська область;
  • Пензенська область;
  • Саратовська область;
  • Оренбурзька область;
  • Свердловська область;
  • Ростовська область;
  • Курська область;
  • Пермський край.

Щонайменше у восьми з них "ракетну небезпеку" оголосили вперше за весь час війни. Тобто люди, які раніше бачили подібне лише по телевізору, раптом отримали сповіщення у себе вдома.

У деяких містах одразу почали діяти обмеження. В Альметьєвську зупинили громадський транспорт. У Казані та Іжевську евакуювали студентів із навчальних закладів. А в Самарі тимчасово вивели персонал аеропорту Курумоч.

Ситуація виглядала серйозно. Принаймні на папері.

Версії про "збиття": що заявляли російські джерела

Російські пропагандистські ресурси з посиланням на уряд Чувашії повідомляли, що одну українську ракету "Фламінго" нібито збили над регіоном, а ще одна, мовляв, "змінила курс і полетіла за межі республіки".

Телеграм-канал Shot писав уже про дві збиті ракети в Чувашії. Водночас інший моніторинговий канал стверджував, що перехоплено три цілі:

  • одну в Удмуртії;
  • одну в Пермському краї;
  • ще одну – над Азовським морем поблизу Таганрога.

Версії різнилися. Кількість – теж.

Пізніше в МНС РФ повідомили про скасування режиму "ракетної небезпеки" в дев’яти регіонах Поволзького федерального округу. Тобто тривога тривала недовго, але сам факт її масштабності вже став показовим.

Паралельно в Бєлгородській, Саратовській, Ульяновській областях і Краснодарському краї оголосили ще й безпілотну небезпеку.

Що таке "Фламінго": технічні дані

За наявною інформацією, "Фламінго" – це крилата ракета класу "земля-земля", яка запускається з причіпної платформи.

Якщо говорити мовою цифр, характеристики виглядають так:

  • дальність польоту: до 3000 км;
  • час перебування в повітрі: понад 4 години;
  • максимальна швидкість: 950 км/год;
  • крейсерська швидкість: 850–900 км/год;
  • розмах крила: 6 метрів;
  • максимальна злітна вага: близько 6 тонн;
  • бойова частина: до 1 тонни.

Тобто йдеться про доволі серйозну систему з великою дальністю ураження. Якщо порівнювати, 3000 кілометрів – це фактично відстань, яка дозволяє перекривати значну частину території РФ без наближення до кордонів.

Чому ця подія стала показовою

До цього моменту масові "ракетні небезпеки" в РФ здебільшого стосувалися прикордонних областей – Бєлгородської чи Курської. Але цього разу попередження торкнулися регіонів глибоко в тилу.

Фактично вперше за час війни тривога накрила таку кількість суб’єктів федерації одночасно.

Можливо, для когось це лише черговий інформаційний епізод. Але сам масштаб оголошення виглядає симптоматичним.

Джерело: 5692.com.ua

Від пенсій до мобілізації: 5 ключових нововведень, що набувають чинності вже завтра

Зима офіційно добігає кінця – і разом із календарною весною приходить цілий пакет рішень, які так чи інакше вдарять або підтримають гаманець. З 1 березня 2026 року запрацюють нові правила щодо пенсій, мобілізації, тарифів, кешбеку, податків і навіть готівки в обігу.

Коротко – змін багато. Нижче по суті.

Індексація пенсій: +12,1% і нові "пороги"

Головна соціальна новина – масштабна індексація. Уряд затвердив коефіцієнт підвищення 12,1%. Формула враховує половину інфляції за минулий рік і половину зростання середньої зарплати за три роки. Якщо порахувати: 0,5 х 8% + 0,5 х 16,1% – виходить приблизно 12%.

Підвищення зачепить близько 10 мільйонів людей:

  • пенсіонерів за віком;
  • військових пенсіонерів;
  • осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобиля;
  • тих, хто має виплати за особливі заслуги.

Мінімальна доплата – 100 грн, максимальна – 2595 грн.

Оновляться і гарантовані мінімальні суми:

  • 4213 грн – для осіб 80+ та непрацюючих 65+ із повним стажем;
  • 4050 грн – для віку 70–80 років;
  • 3725 грн – для тих, кому менше 70.

Перерахунок відбудеться автоматично. Звертатися до Пенсійного фонду не потрібно. Індексація не торкнеться тих, хто вже отримує максимум – 25950 грн, а також суддів і прокурорів із окремим порядком нарахувань.

Підтримка родин військових і доплати критичній інфраструктурі

Із березня зростають мінімальні виплати сім’ям загиблих захисників і зниклих безвісти. На одного непрацездатного члена родини – 12810 грн. Якщо таких осіб двоє і більше – не менше 10020 грн на кожного.

Окремо продовжаться щомісячні доплати 20 тисяч грн для працівників критичної інфраструктури – енергетиків, залізничників, комунальників, які працюють на відновленні після обстрілів. Сума фіксована за місяць.

Мобілізація: більше цифровізації, чіткіші відстрочки

У березні продовжиться перехід на електронний облік через "Резерв+". План – щоб до 90% продовжень відстрочок проходили автоматично без відвідування ТЦК.

Право на відстрочку зберігають:

  • багатодітні батьки без боргів по аліментах;
  • самотні батьки;
  • опікуни дітей з інвалідністю;
  • особи, які здійснюють постійний догляд за хворими родичами;
  • студенти денної форми, які здобувають першу вищу освіту;
  • звільнені з російського полону.

Заочна форма і друга чи третя освіта – без відстрочки.

"Національний кешбек": нові ставки

Із 1 березня програма переходить від єдиних 10% до двох рівнів:

  • 15% – для товарів із більшою часткою імпортних складових (понад 35%);
  • 5% – для базових продуктів із мінімальним імпортом (хліб, м’ясо, овочі, ліки).

Використати накопичені кошти можна на комуналку, медицину, книги або підтримку ЗСУ.

Готівка і курс долара

З 2 березня НБУ починає вилучати з обігу старі паперові банкноти 1, 2, 5 і 10 грн (2003–2007 років). У магазинах ними вже не розрахуєшся, але обмін у банках триватиме рік.

Водночас з’являться оновлені 200 грн із доданим гаслом "Слава Україні! Героям слава!".

Щодо валюти – експерти не прогнозують різких стрибків. Очікуваний діапазон: 43–44 грн за долар.

Податки: дедлайни за меморандумом з МВФ

До кінця березня Україна має ухвалити низку рішень:

  • оподаткування доходів із цифрових платформ;
  • скасування пільги на імпортні посилки до 150 євро;
  • постійний військовий збір 5%;
  • поступове скасування звільнення від ПДВ для ФОПів із 2027 року (поріг планують не вище 4 млн грн).

Мобільний зв’язок дорожчає

Оператори анонсували нове підвищення тарифів.

  • Vodafone – +45–80 грн у популярних планах.
  • "Київстар" – +50–90 грн для архівних тарифів.
  • lifecell – нові пакети можуть коштувати 400–550 грн за 4 тижні, але для тих, хто переносить номер, ціни нижчі.

Причина – інвестиції в енергонезалежність і зростання витрат.

Продукти: весняний фактор

Березень традиційно додає до цін 3–4%. Найбільше подорожчають овочі через завершення запасів і дорогу тепличну продукцію. Огірки можуть коштувати близько 170 грн за кілограм.

Хліб зростатиме приблизно на 2% щомісяця. Молочка також дорожчатиме через витрати на генератори.

При цьому м’ясо й яйця на старті весни обіцяють бути стабільними, а окрема курятина – навіть трохи дешевшою.

Освіта і перехід на літній час

Із 5 березня стартує реєстрація на НМТ-2026. Подати заявку можна до 2 квітня через сайт Центру оцінювання якості освіти або через "Дію". Основна сесія – травень–червень.

І традиційно в ніч на 29 березня о 03:00 годинники переводимо на годину вперед. День стане довшим, а сон – коротшим.

Джерело: 5692.com.ua

Ліки без переплат: Юлія Свириденко розповіла про оновлення е-рецепта

В Україні вирішили підійти до питання цін на ліки трохи по-іншому. Тепер разом з електронним рецептом людина отримуватиме не лише назву препарату, а й підказку – три найдешевші варіанти з такою ж діючою речовиною. Тобто, якщо лікар виписав певний засіб, пацієнт зможе одразу побачити, чи є дешевші аналоги і скільки вони коштують.

Про нововведення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, держава продовжує крок за кроком робити ціни на препарати більш зрозумілими для людей.

Ліки мають бути доступними для всіх. Уряд продовжує комплекс заходів, який дозволить підвищити прозорість цін і дасть можливість людям обирати найвигідніший варіант, – зазначила вона.

Як це працюватиме на практиці

Механіка доволі проста. Коли лікар виписує е-рецепт, пацієнт може отримати паперову пам’ятку з QR-кодом. Скануєш – і бачиш список препаратів із тією ж діючою речовиною, тим самим дозуванням і формою випуску. Без сюрпризів і без "а в нас тільки цей бренд".

У переліку буде:

  • три позиції з найнижчою ціною;
  • усі доступні варіанти з однаковим складом;
  • гарантія, що щонайменше один із найдешевших препаратів має бути в наявності в будь-якій аптеці.

Тобто ситуація, коли вам кажуть "дешевого немає", теоретично має зникнути.

Що це означає для гаманця

Фактично держава підштовхує людей дивитися не на бренд, а на склад. Бо часто різниця між препаратами – у назві та упаковці, а діюча речовина та сама. І різниця в ціні може бути відчутною, особливо якщо лікування тривале.

Якщо говорити простіше: тепер вибір стає усвідомленішим. Людина бачить варіанти і вирішує сама – платити більше за відомий бренд чи взяти дешевший аналог.

Поки що не для всіх препаратів

Важливо уточнити: нова функція стосується лише однокомпонентних рецептурних ліків у формі таблеток і капсул, які люди купують за власні кошти. Тобто мова поки не про всі можливі препарати.

Але в уряді заявляють, що надалі планують розширити цю систему й на інші категорії. Це лише перший етап.

Що таке Національний каталог і навіщо він

Усі ціни формуються на основі даних з Національного каталогу. Це своєрідний реєстр, де визначені граничні вартості препаратів. Аптеки не мають права продавати ліки дорожче встановленої межі.

І тепер цей каталог стає не просто базою "для галочки", а реальним інструментом для людей. Не треба самостійно шукати інформацію чи порівнювати ціни на різних сайтах – все показується через QR-код.

Можливо, для когось це здасться дрібницею. Але коли мова йде про регулярні витрати на здоров’я, навіть кілька десятків гривень різниці мають значення.

Джерело: 5692.com.ua

В уряді назвали терміни ямкового ремонту доріг після зими

Вже за пів року дороги в Україні мають привести до ладу. Першочергові роботи, які передбачають ямковий ремонт, потребують 14 млрд гривень. Про це заявили віцепрем'єр з відновлення Олексій Кулеба та прем'єр-міністерка Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Раді."Цього року зима стала найважчою для дорожньої галузі з початку повномасштабної війни. У нас поєднання різких температурних коливань, снігопадів, крижаного дощу – це все призвело до того, що йде прискорення руйнування покриття", – зазначив Кулеба.За його словами, наразі загальна деформація обсягу на основних дорогах країни перевищує 23 млн квадратних метрів."Що стосується фінансового ресурсу, це близько 32 млрд гривень. У 2026 році в бюджеті закладено 10,8 млрд гривень. 4 мільярди вже спрямовані на зимове утримання, і близько 2 млрд необхідно на підготовку до наступного опалювального сезону, відповідно близько 4, 5 млрд залишається на ремонт ямковий у цьому році", – сказав міністр.Ремонти в деяких областях вже стартувалиКулеба додав, що першочергові роботи на суму більше ніж 14 млрд гривень перебувають в обробці. План робіт вже складений, а в деяких областях, де дозволяє температурний режим, ремонти почались цього тижня."Це ямковий ремонт безпосередньо, але протягом наступних шести місяців я впевнений, що ми приведемо до ладу основні наші дороги", – зазначив він.Віцепрем'єр з відновлення підкреслив, що проблеми накопичувалася роками і ситуація є складною. Зокрема, на більшості доріг міжремонтні терміни прострочені на два і більше роки."Звичайно, додаткове навантаження додала війна, тому урядом прийнято рішення шукати додаткове фінансування. Воно вкрай необхідне нам, і ми будемо цим займатися протягом всього 2026 року", – заявив він.За словами Свириденко, якщо фінансування на ремонт доріг не вистачатиме, гроші братимуть з резервного фонду, а також шукатимуть додаткові джерела.

Інформаційний портал міста Кам'янське

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.