Від працівників та керівництва міської ради для потреб тактичного угруповання "Купʼянськ" було придбано генератор та систему Starlink.

Як повідомляють у міській раді, необхідність у доукомплектуванні виникла після ворожого удару, внаслідок якого обладнання підрозділу було знищене. Передане устаткування забезпечить стабільний зв’язок та безперебійну роботу техніки наших захисників у польових умовах.

За словами голови громади, підтримка українського війська залишається пріоритетним напрямком роботи ради, а забезпечення необхідним обладнанням підрозділів, що перебувають у зоні бойових дій, триває постійно.

Дякую колективу міської ради за відповідальну позицію та особистий внесок у зміцнення обороноздатності країни, – зазначив міський голова Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні для наших хлопців з Кам’янського, які виконують бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади ДШВ, від громадської організації "Бджола" передали автомобіль.

Як повідомив міський голова Кам’янського Андрій Білоусов, ця техніка має допомогти військовим у виконанні бойових завдань на передовій.

Бажаю, щоб ця автівка добре послужила у справі захисту України. Працюємо над тим, щоб оперативно забезпечувати наших воїнів усім необхідним і своєчасно закривати їхні потреби, – зазначив мер.

Також очільник громади подякував українським військовим за захист держави та всім, хто долучається до підтримки армії.

Дякую захисникам! Дякую всім, хто долучається до допомоги нашим воїнам! – наголосив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом у соцмережах і навіть у звичайних розмовах на кухні почали звучати схожі скарги. Мовляв, сіль у магазинах стала якоюсь "не такою". Наче й сиплеш її в суп чи на салат, а смак – менш різкий.

І справа тут, як пояснюють фахівці, не у вигадках людей. Певні зміни дійсно відбулися. Але причина не зовсім та, про яку часто пишуть у мережі.

Втрата головного джерела солі

До повномасштабної війни Україна майже повністю забезпечувала себе власною сіллю. Основним центром видобутку був Соледар у Донецькій області.

Фактично це місто давало майже 90% усієї солі, яку використовували в країні. І харчову, і технічну.

Після окупації Соледара російськими військами ситуація різко змінилася. Власний видобуток майже зник, і ринок довелося швидко перебудовувати. Сіль почали активно завозити з інших країн.

Звідки тепер береться сіль

Заступник генерального директора підприємства "Укрметртестстандарт", кандидат медичних наук Олег Рубан пояснює, що повністю без власного виробництва Україна все ж не залишилась.

Є кілька альтернативних джерел.

• родовища у Солотвино на Закарпатті;
• виробництво у Дрогобичі на Львівщині.

Але цих обсягів недостатньо, щоб покрити потреби всієї країни.

Тому значну частину солі зараз завозять з-за кордону. Найчастіше – з Єгипту, Туреччини та Румунії.

І саме імпортна продукція зараз займає основну частку на полицях магазинів.

Чи є дефіцит

Попри всі ці зміни, нестачі солі в Україні немає.

Так, кілька років тому люди скуповували її мішками – багато хто пам’ятає ті черги і порожні полиці. Але нині ситуація стабілізувалася. Сіль є. У різних упаковках і з різних країн.

Іноді відрізняється помел. Інколи склад.

Чому смак може здаватися слабшим

Фахівці звертають увагу ще на один момент, про який рідко говорять.

Сучасні стандарти харчування поступово змінюються. У багатьох країнах виробники намагаються зменшувати кількість натрію в продуктах.

Через це на ринку з’являється сіль зі зміненим складом. Наприклад:

• з додаванням калію;
• з магнієм;
• з йодом.

У таких сумішах частину натрію замінюють іншими мінералами. В результаті смак може бути трохи м’якшим.

Тобто відчуття "менш солона" іноді пов’язане саме з цим.

Українці їдять солі більше, ніж потрібно

Є ще одна цікава деталь. І вона трохи парадоксальна.

За словами експертів, головна проблема українців – не нестача солі, а її надмірне споживання.

Якщо говорити мовою цифр:

• середній українець споживає приблизно 12,5 грама солі на день;
• Всесвітня організація охорони здоров’я радить не більше 5 грамів.

Тобто фактичне споживання приблизно у два з половиною рази більше норми.

І що цікаво – більшість цієї солі люди отримують не з солонки.

Де ховається основна кількість солі

Найбільше натрію потрапляє в організм із готовими продуктами.

Наприклад:

• хліб;
• ковбаси;
• консерви;
• різні соуси;
• снеки.

Іноді людина може майже не підсолювати їжу вдома, але норма все одно перевищується.

Так працює сучасна харчова індустрія.

Чутки про "крейду" в солі

У мережі періодично з’являються повідомлення, що в магазинній солі нібито є крейда або інші сторонні домішки.

Експерти називають такі твердження міфами.

Продукт, який потрапляє у продаж, проходить обов’язкову перевірку. Його тестують за кількома показниками:

• мікробіологія;
• наявність радіонуклідів;
• вміст мінералів;
• можливі домішки.

Без сертифікації така продукція просто не може потрапити на полиці.

На що радять звертати увагу

Олег Рубан говорить, що найпростіша порада для покупців – читати етикетку.

На упаковці зазвичай вказують склад, тип солі та вміст мінералів.

Фахівці радять звертати увагу на варіанти:

• з меншим вмістом натрію;
• із додаванням калію;
• йодовану сіль.

Такі варіанти вважаються більш збалансованими для щоденного використання.

Джерело: 5692.com.ua

Користувачі повідомляють про масовий збій у роботі мобільного застосунку "Резерв+", який пов'язаний з технічною проблемою.При спробі зайти у мобільний застосунок, на екрані з'являється повідомлення про те, що "Резерв+" сталась технічна проблема. Військовозобов'язаним радять зайти до системи пізніше.Не виключено, що збій у роботі пов'язаний з технічним оновленням мобільного застосунку.Варто нагадати, що з грудня минулого року військово-обліковий документ у застосунку "Резерв+" є основним для військовозобов'язаних, призовників та резервістів. Проте, для тих, хто потребує паперової версії, залишається можливість роздрукувати її самостійно або в ТЦК.Раніше повідомлялось, що у "Резерв+" з'явилась нова відстрочка для багатодітних батьків без прив'язки до сімейного стану. Міністерство оборони вже розпочало бета-тестування цієї функції.

Після чергового засідання Ставки верховного головнокомандувача 9 березня президент Володимир Зеленський розповів доволі цікаву річ. Виявляється, до України вже звернулися 11 держав із проханням допомогти у протидії іранським ударним безпілотникам типу "Shahed".

Йдеться не лише про країни, що розташовані неподалік Ірану. Серед тих, хто проявив інтерес до українського досвіду, – і держави Європи, і Сполучені Штати.

Ситуація, якщо подумати, показова. Україна кілька років фактично живе під постійними атаками дронів, тож не дивно, що напрацьовані тут методи починають цікавити інших.

Що саме цікавить партнерів

За словами Зеленського, тема співпраці у сфері боротьби з безпілотниками піднімалася ще раніше. Україна, як він зазначив, давно пропонує партнерам об’єднати зусилля – і в питаннях протидії дронам, і щодо перехоплення ракет.

Причому мова йде не тільки про системи протиповітряної оборони. Обговорюються й інші інструменти, які використовуються на полі бою:

• дрони-перехоплювачі;
• системи радіоелектронної боротьби;
• підготовка спеціалістів.

Зеленський підкреслив, що інтерес до цього досвіду з боку інших країн досить конкретний.

Станом на цей час є 11 запитів від країн – сусідів Ірану, європейських держав та Америки. Чітка зацікавленість в українському досвіді захисту життя, відповідних перехоплювачах, системах РЕБ, тренуванні. Україна готова реагувати позитивно на запити тих, хто допомагає нам самим захищати життя українців та незалежність України, – заявив президент.

Частину запитів уже опрацьовують

Як пояснив глава держави, деякі звернення від партнерів не залишилися лише на папері. На частину з них Україна вже дала практичну відповідь – фактично запропонувала конкретну підтримку.

Що саме мається на увазі, детально не уточнювалося. Але, судячи з попередніх заяв, це може включати як технології, так і фахівців.

Дрони та фахівці для захисту баз у Йорданії

Ще один факт, про який Зеленський згадав уже 9 березня: Україна направила дрони-перехоплювачі разом із командою спеціалістів для допомоги у захисті американських військових баз у Йорданії.

Йдеться саме про протидію тим самим іранським ударним безпілотникам.

І виходить досить незвична ситуація: країна, яка сама перебуває під постійними атаками, тепер ще й ділиться досвідом оборони з іншими державами. І, судячи з кількості запитів, цей досвід у світі почали сприймати дуже серйозно.

Джерело: 5692.com.ua

У мобільному застосунку "Резерв+" з’явилася ще одна опція. Тепер через нього можна попередньо записатися на прийом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки – простіше кажучи, до ТЦК.

Про запуск цієї функції повідомили у Міністерстві оборони України.

Користуватися сервісом можуть різні категорії громадян, пов’язаних із військовим обліком:

• військовозобов’язані;
• призовники;
• резервісти.

Тобто всі, кому час від часу доводиться мати справу з ТЦК.

Як працює електронний запис

Схема досить проста. Людина відкриває застосунок на телефоні й може заздалегідь обрати дату та час візиту.

Після цього система формує запис у черзі. У самому застосунку відображається кілька деталей:

• номер у черзі;
• послуга, яку обрано;
• статус запису.

Тобто можна відстежувати, що відбувається із записом, і розуміти, коли саме потрібно приходити.

До речі, це схоже на електронні черги у деяких держустановах або банках, тільки тепер усе переноситься у смартфон.

Якщо плани зміняться

Життя іноді коригує плани. Тому у застосунку передбачили і можливість змінити дату візиту або взагалі скасувати запис.

Після відвідування ТЦК користувачі також можуть залишити відгук про отриману послугу.

Ще одна деталь – система надсилатиме push-нагадування. Тобто телефон повідомить про запланований візит, щоб людина випадково не забула.

Для чого це самим ТЦК

У Міноборони пояснюють, що нова функція потрібна не лише громадянам. Вона має полегшити роботу і самим працівникам центрів комплектування.

Водночас сервіс допомагає працівникам ТЦК та СП краще планувати роботу: усі записи формуються в одному списку, черги зменшуються, обслуговування стає більш організованим і прозорим, – зазначили у відомстві.

Ідея, по суті, проста. Менше хаотичних черг біля кабінетів – більше чіткого графіка. Принаймні саме на це розраховують у міністерстві.

Джерело: 5692.com.ua

Під час зустрічі в з прем’єр-міністром Нідерландів Єттеном у Києві президент Володимир Зеленський згадав тему, яка останні роки звучить усе частіше – спеціальний міжнародний трибунал щодо агресії Росії проти України.

За його словами, Україна розраховує, що підготовчий етап створення такого суду можуть завершити вже цього року. Тобто йдеться не про далеке майбутнє, а про доволі конкретні строки.

Чому тут важливі Нідерланди

Цікаво, що ключову роль у підготовці трибуналу зараз відіграють саме Нідерланди. І це не випадково. У Гаазі вже працює кілька міжнародних судових інституцій, тому країна має і досвід, і відповідну інфраструктуру.

Зеленський під час виступу окремо подякував нідерландській стороні за участь у цьому процесі.

Ми особливо цінуємо вашу роботу заради досягнення справедливості, притягнення до відповідальності всіх російських воєнних злочинців, самої Росії за цю абсолютно неспровоковану загарбницьку війну, – зазначив президент.

Слова прозвучали доволі прямо. І, по суті, це про головну ідею майбутнього трибуналу – юридично зафіксувати відповідальність за сам факт агресії.

Підготовка триває, але деталей поки небагато

Як пояснив Зеленський, основна організаційна робота зараз відбувається саме на майданчику Нідерландів.

Саме в Нідерландах триває робота зі створення трибуналу за агресію Росії. Ми розраховуємо, що в поточному році трибунал організаційно буде вже підготовлений. І сьогодні ми з прем’єр-міністром встигли обговорити фактично всі ці аспекти, – сказав він.

Що саме мається на увазі під "організаційною підготовкою" — це, швидше за все, юридичні документи, формат роботи суду, склад структури. Тобто вся та бюрократія, без якої жоден міжнародний суд просто не працює.

Такі речі робляться довго. Інколи дуже довго.

Паралельно збирають докази

Поки юристи і дипломати працюють над майбутнім судом, інша частина процесу відбувається паралельно. Україна разом із партнерами збирає докази воєнних злочинів.

Фіксуються обстріли міст, руйнування житлових кварталів, удари по цивільній інфраструктурі. Також документуються свідчення людей – про депортації, катування, примусове вивезення.

Робота кропітка. Інколи схожа на пазл, який складають по шматочках.

Кого може стосуватися цей суд

Головна ідея спецтрибуналу – розгляд злочину агресії. Тобто не лише окремих епізодів війни, а рішення про її початок.

У Києві не раз говорили, що мова має йти про відповідальність найвищого керівництва Росії.

Серед тих, кого потенційно може стосуватися такий суд, називають і президента РФ Володимира Путіна. Саме його Україна вважає одним із ключових людей, відповідальних за початок повномасштабної війни.

Робота над трибуналом триває. І, судячи з заяв, Київ розраховує, що цього року процес перейде на новий етап.

Джерело: 5692.com.ua

Тюльпани – квіти трохи вперті. Навіть після зрізання вони не "зупиняються", а продовжують жити й рости у вазі. Саме тому буває так: поставили букет сьогодні, а вже через день-два пелюстки починають в’янути.

І тут є маленька хитрість. Якщо трохи допомогти квітам, вони можуть простояти значно довше – іноді майже тиждень. Флористи кажуть, що секрет доволі простий і коштує буквально копійки.

Що варто додати у воду

У воду для тюльпанів радять кинути два звичайні компоненти:

• чайну ложку цукру;
• чайну ложку лимонної кислоти.

Усе це розчиняють приблизно в одному літрі чистої води.

На перший погляд виглядає як домашній лайфхак з інтернету. Але насправді тут працює звичайна ботаніка.

Для чого квітам потрібен цукор

Коли тюльпан зрізають на клумбі або у теплиці, він одразу втрачає джерело живлення. Рослина більше не отримує поживні речовини через коріння.

Цукор у воді стає для квітки своєрідною "енергетичною підзарядкою".

Він допомагає підтримувати тургор – тобто пружність пелюсток і листя. Завдяки цьому бутони довше залишаються щільними, не опускаються і не виглядають зім’ятими.

Але є нюанс. І доволі серйозний.

Чому без лимонної кислоти не обійтися

Цукор люблять не тільки квіти. Бактерії теж.

У солодкій воді мікроорганізми розмножуються дуже швидко. Через це судини всередині стебла поступово забиваються. Вода наче є, а рослина її вже не може нормально втягувати.

У результаті квітка починає в’янути, ніби їй бракує повітря.

Саме тут і допомагає лимонна кислота.

Вона трохи підкислює воду і пригнічує розвиток бактерій. Тобто виходить такий собі баланс:

• цукор живить квітку;
• кислота стримує мікроби і підтримує чистоту води.

І ця комбінація працює досить непогано.

Скільки води наливати у вазу

Є ще одна деталь, яку часто ігнорують.

Тюльпанам не потрібна повна ваза води. Багато людей наливають її майже до краю, думаючи, що так буде краще. Насправді – ні.

Оптимальний рівень – приблизно 5–7 сантиметрів від дна.

Краще щодня підливати свіжу воду або новий розчин, ніж залишати квіти у глибокій "ванні". У надлишку води стебла швидше псуються.

Як правильно підрізати стебла

Перед тим як поставити букет у вазу, стебла бажано підрізати.

Цікаво, що для різних квітів правила різні. Наприклад, троянди зазвичай зрізають під кутом. А ось тюльпанам, навпаки, більше підходить прямий зріз.

Кут приблизно 90 градусів. Рівно. Без косих ліній.

Так вода краще піднімається всередині стебла.

Маленький трюк з льодом

Є ще один спосіб освіжити букет.

У вазу з підготовленим розчином іноді додають кілька кубиків льоду – два або три. Після цього тюльпани ніби "прокидаються": бутони стають щільнішими, а стебла виглядають міцнішими.

Холодна вода для цих квітів взагалі досить комфортна.

Чого краще не ставити поруч

Є одна річ, про яку знають не всі.

Тюльпани не дуже добре переносять сусідство з фруктами. Особливо з яблуками.

Справа у тому, що плоди виділяють газ етилен. Для людей він майже непомітний, а ось для квітів – сигнал до швидкого старіння. Через нього пелюстки можуть осипатися буквально за кілька годин.

Тому вазу з тюльпанами краще тримати трохи далі від фруктових мисок або кухонного столу.

Джерело: 5692.com.ua

Про українську нафту говорять не так часто, як про газ або вугілля. Але вона є. І не так вже й мало, якщо чесно. За різними оцінками, у надрах країни лежать десятки мільйонів тонн "чорного золота".

Загалом геологи відкрили понад 200 нафтових родовищ. Звучить солідно. Хоча тут є нюанс – більшість із них невеликі. Частину навіть відносять до категорії дуже дрібних, де видобуток не надто великий.

Тобто родовищ багато, але справжніх великих – одиниці.

Три нафтові регіони країни

Якщо дивитися на карту українських надр, то нафта розподілена між трьома великими зонами:

• Східний регіон;
• Західний;
• Південний.

І ось тут починається цікаве. Бо основна частина ресурсів знаходиться саме на сході України.

Там зосереджено:

• приблизно 85% запасів природного газу;
• і понад 60% запасів нафти.

Цей енергетичний пояс охоплює кілька областей. Якщо перелічити їх, виходить доволі велика територія:

• Дніпропетровська, Луганська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська та Донецька області.

Фактично це найбільший нафтогазовий район країни.

Області-лідери за запасами нафти

Якщо ж дивитися вже конкретно по областях, то картина трохи інша. Лідерів тут три, і вони роками майже не змінюються.

1 місце в Україні за запасами нафти — Івано-Франківська область.

Тут зосереджено приблизно 19,5% усіх українських запасів, це близько 15 мільйонів тонн.

До речі, цей регіон має дуже давню історію нафтовидобутку. Ще у ХІХ столітті тут працювали перші свердловини.

2 місце – Полтавська область.

Вона відстає буквально на крок. Частка запасів — приблизно 18,7%, теж майже 15 мільйонів тонн.

Саме тут розташоване Глинсько-Розбишівське родовище. Воно вважається єдиним родовищем середнього масштабу в Україні. Усі інші – або малі, або дуже малі.

3 місце – Сумська область.

Тут зосереджено приблизно 17,2% запасів, тобто близько 14 мільйонів тонн.

Здавалося б, третє місце. Але на практиці все трохи цікавіше.

Чому найбільше нафти видобувають саме на Сумщині

От тут і виникає парадокс.

Хоча найбільші запаси формально у Івано-Франківській та Полтавській областях, найбільший видобуток відбувається на Сумщині.

Щороку там піднімають на поверхню приблизно 690 тисяч тонн нафти.

Для порівняння:

• Івано-Франківська область видобуває приблизно 370 тисяч тонн;
• Полтавська – близько 120 тисяч тонн.

Причини можуть бути різні. Десь родовища складніші для розробки, десь свердловини вже частково виснажені, а десь просто економіка не дозволяє швидко нарощувати видобуток.

До речі, на Сумщині є Бугруватське родовище. Воно вважається невеликим, але активно працює.

І тому область зараз фактично тримає першість за обсягами видобутку.

Якою є українська нафта

Ще один момент, про який не всі знають.

Українська нафта трохи відрізняється від тієї, що часто показують у новинах про світові ринки. Вона густіша і важча, ніж еталонна марка Brent, яку використовують для орієнтиру у світі.

Через це іноді потрібна інша технологія переробки. Інколи транспортування також складніше. Але для нафтопереробних заводів це не щось незвичайне – різні типи нафти переробляють по всьому світу.

Газові запаси України

Якщо вже говорити про енергетичні ресурси, то варто згадати і газ.

За оцінками Finance.ua, запаси природного газу в Україні можуть становити приблизно 1,3 трильйона кубометрів.

Найбільші родовища знаходяться у двох областях:

• Харківській;
• Полтавській.

Ці поклади входять до так званої Дніпровсько-Донецької западини. Геологи вважають її одним із головних газових районів країни.

У західній частині України теж є чимало родовищ. Там нараховується понад 90 покладів нафти і газу.

На півдні їх менше – приблизно три десятки.

Скільки можуть коштувати українські надра

Якщо оцінювати всі корисні копалини разом – нафта, газ, метали, руди – цифри виглядають дуже серйозно.

За підрахунками Forbes, загальна вартість ресурсів українських надр може сягати майже 15 трильйонів доларів.

Йдеться не тільки про нафту чи газ. У країні також великі запаси:

• залізної руди;
• титану;
• марганцю;
• літію;
• вугілля;
• рідкісних металів.

Тому надра України вважаються одними з найбагатших у Європі.

Джерело: 5692.com.ua

9 березня між президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним відбулася телефонна розмова. Цікаво, що це перший такий контакт приблизно за два місяці – доволі велика пауза, якщо говорити про політичні комунікації такого рівня.

За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, розмова тривала близько години. Не дві хвилини, звісно, але й не марафонські переговори.

У Кремлі стверджують, що ініціатором дзвінка була саме американська сторона. Нібито Трамп хотів поговорити про загальну міжнародну ситуацію. А ситуація, як відомо, зараз напружена одразу в кількох регіонах світу.

Про деталі розмови Ушаков розповів російському агентству ТАСС.

Основні теми розмови

Якщо коротко, обговорювали одразу кілька великих тем.

• ситуацію навколо Ірану;
• переговори щодо війни Росії проти України;
• загальний стан міжнародної політики.

У Кремлі кажуть, що значну частину часу сторони приділили Близькому Сходу. Там зараз теж непросто, і це впливає на багато політичних рішень.

Крім того, у розмові згадували тристоронні переговори, які проводяться за участю США і пов’язані з можливим врегулюванням війни в Україні.

Що говорили про війну в Україні

Окрема частина розмови, звісно, стосувалася бойових дій.

За словами Ушакова, Дональд Трамп заявив, що зацікавлений у якнайшвидшому завершенні війни. Мова йде насамперед про припинення вогню, а потім – про більш довготривале політичне врегулювання.

Путін у відповідь подякував американцям за їхні посередницькі спроби. Принаймні так це описують у Кремлі.

Але далі прозвучала вже знайома риторика.

За словами помічника російського президента, Путін під час розмови описав ситуацію на фронті так, ніби російська армія "досить успішно просувається".

Було дано характеристику тому, що зараз відбувається на лінії бойового зіткнення, де російські війська просуваються досить успішно. Це фактор, який має спонукати режим у Києві рухатися шляхом переговорного врегулювання, – переказав слова Путіна Ушаков.

Іншими словами, Кремль знову намагається подати ситуацію на фронті як аргумент для переговорів.

Ще одна тема – Іран

Говорили і про інший конфлікт – навколо Ірану.

Путін під час розмови виклав Трампу своє бачення того, як можна врегулювати ситуацію. Що саме він пропонував, у Кремлі не пояснили.

Сказали лише, що російський лідер поділився власним "уявленням" щодо можливих варіантів вирішення конфлікту.

У свою чергу Трамп висловив оцінку операції, яку проводять США разом з Ізраїлем.

Що саме сказав американський президент – теж не деталізують. Таке буває: у подібних розмовах багато речей залишаються за зачиненими дверима.

Джерело: 5692.com.ua