Помер після проходження процедури у ТЦК: родина загиблого дніпрянина вимагає розслідувати побиття під час мобілізації

8 березня помер 43-річний дніпрянин Євген. За п'ять днів до цього його зупинили на вулиці працівники ТЦК. Родина вимагає розслідування, пише "9 канал Дніпро".

Історія почалася 2 березня. Перевірили документи. Відправили на військово-лікарську комісію, потім – до обласного ТЦК. Родичі кажуть: медогляд пройшов формально. Придатність визначили майже миттєво – лише переглянули дані в «Helsi».

Що сталося під час транспортування

Дорогою до Магдалинівського ТЦК Євгена жорстоко побили. Чоловік отримав численні переломи, важку черепно-мозкову травму, пошкодження внутрішніх органів. У комі його підключили до апарату штучної вентиляції легень і доправили до лікарні Мечникова.

Медики боролися за його життя п'ять днів. Врятувати не змогли.

Висновок експертизи підтвердив побиття

Судово-медична експертиза встановила: травму голови спричинив удар тупим предметом. Це підтверджує слова родичів.

Близькі Євгена наполягають на покаранні винних. Вимагають з'ясувати всі обставини смерті – від формального медогляду до жорстокого поводження під час транспортування та перебування в ТЦК. Втім, поки що жодних офіційних коментарів від правоохоронних органів чи представників ТЦК не надходило.

Джерело: 5692.com.ua

Інфляція проти зарплат: чому українці біднішають попри ріст доходів

Останнім часом багато хто помічає одну й ту саму річ: гроші ніби ті самі, а купити на них можна менше. Інфляція в Україні знову почала обганяти зростання зарплат, і це відчувається не в економічних звітах, а прямо в магазині біля дому.

Особливо помітно це на продуктах. Хліб, молоко, овочі, м’ясо – ті речі, які люди купують майже щодня. Додайте сюди транспорт, комунальні послуги, базові побутові товари. Саме ці витрати і формують основу звичайного сімейного бюджету.

І виходить доволі проста картина: доходи ніби трохи підросли, але ціни ростуть швидше.

Як змінюється поведінка покупців

Економісти говорять, що зараз відбувається досить типовий процес для періоду інфляції. Люди починають змінювати свої звички у покупках.

Спочатку непомітно.

Наприклад:

  • частіше обирають дешевші бренди;
  • уважніше дивляться на цінники;
  • купують менше непродовольчих товарів;
  • відкладають великі покупки "на потім".

У супермаркетах це видно дуже добре. Зростає інтерес до товарів зі знижками, акційних полиць, спеціальних пропозицій.

І є ще одна цікава деталь. Частина покупців повертається до ринків або невеликих місцевих виробників. Там іноді можна знайти дешевші овочі, м’ясо чи молочні продукти.

Найбільше відчувають сім’ї з дітьми

Найболючіше інфляція б’є по родинах, де багато обов’язкових витрат. Це насамперед сім’ї з дітьми.

Їжа, транспорт, одяг, школа, гуртки – список довгий. І коли ціни поступово піднімаються, витрати на базові речі починають "з’їдати" дедалі більшу частину доходу.

Ще одна група, яка особливо відчуває зростання цін, – орендарі житла. Оренда, комунальні платежі, транспорт до роботи. Усе разом складається в доволі серйозну суму.

У результаті деякі родини змушені переглядати свої витрати.

Іноді скорочують:

  • витрати на відпочинок;
  • платні медичні послуги;
  • додаткову освіту або курси.

Такі рішення зазвичай приймають не одразу, але поступово вони стають звичною частиною сімейної економії.

Що кажуть економісти про подальшу ситуацію

Фахівці прогнозують, що інфляційний тиск може зберігатися ще кілька місяців. Щонайменше до літа.

Подальший розвиток подій залежить від кількох факторів. Якщо говорити просто – від того, як поводитимуться ключові елементи економіки.

Серед них:

  • ціни на енергоносії;
  • логістичні витрати;
  • стабільність гривні;
  • темпи відновлення економіки.

Усі ці речі впливають на ціни, іноді навіть сильніше, ніж здається на перший погляд. Бо якщо дорожчає пальне чи перевезення — зрештою дорожчає майже все.

Джерело: 5692.com.ua

Компенсація за втрату роботи через війну: “Дія” запускає реєстрацію заявок

Повномасштабна війна змінила життя мільйонів людей. Для когось усе перевернулося буквально за кілька днів – підприємства закривалися, бізнеси зупинялися, люди змушені були виїжджати. І робота, яка ще вчора була стабільною, раптом зникала.

Саме такі ситуації тепер намагаються офіційно зафіксувати. У застосунку "Дія" оголосили про початок запису на бета-тест нової послуги. Вона пов’язана з міжнародним Реєстром збитків і стосується категорії A3.4 "Втрата оплачуваної роботи".

Ідея в тому, щоб люди, які через війну втратили роботу або стабільний дохід, могли зафіксувати цей факт. Зараз це виглядає як збір даних, але в майбутньому ці записи можуть стати підставою для отримання компенсацій.

На порталі "Дія" пояснили це так:"Війна позбавила мільйони українців роботи та стабільного доходу. Щоб зафіксувати ці втрати для майбутніх репарацій, запускаємо запис на бета-тест нової категорії міжнародного Реєстру збитків – A3.4 "Втрата оплачуваної роботи".

Хто може подати заявку

До тестування запрошують українців, які після початку повномасштабної війни втратили роботу. Причому не має значення, у якому форматі людина працювала.

Список досить широкий.

Заяву можуть подати:

  • працівники, які працювали за трудовим договором або контрактом;
  • люди, що виконували роботу за цивільно-правовими договорами;
  • самозайняті громадяни;
  • ті, хто працював без офіційного оформлення або за усною домовленістю.

І це, до речі, важливо. Бо під час війни багато хто працював неформально – десь підробітки, десь невеликі приватні замовлення. Але дохід був. А потім він просто зник.

Що потрібно для участі

Щоб долучитися до тестування, потрібно виконати кілька умов.

Людина повинна була працювати в Україні та втратити роботу після 24 лютого 2022 року саме через війну.

Також знадобляться:

  • реєстраційний номер платника податків;
  • електронна пошта.

Частину інформації система підтягне автоматично з державних реєстрів. Інші дані доведеться внести самостійно. Нічого надто складного – схоже на подання інших заяв через електронні сервіси.

Навіщо взагалі створюють Реєстр збитків

Цей реєстр фактично збирає докази втрат, яких зазнали українці через війну. І мова йде не тільки про зруйновані будинки чи пошкоджене майно.

Є й інші втрати – економічні.

Втрачена робота, закритий бізнес, зниклий дохід. Усе це теж фіксують.

Далі ці дані можуть використовуватися у процесі стягнення репарацій. Тобто зараз відбувається, по суті, документування наслідків війни для звичайних людей.

Інші заяви на компенсацію

До речі, через "Дію" вже можна подати заявки й за іншими категоріями.

Наприклад, українці, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон через війну, мають можливість подати заяву до Реєстру збитків у категорії A1.2.

Таку заявку можуть оформити повнолітні громадяни або опікуни дітей. Потрібно авторизуватися у застосунку чи на порталі, внести інформацію про виїзд і підписати заяву електронним підписом.

Скільки саме становитимуть виплати – поки що невідомо. Це визначатиме міжнародна комісія.

Попередньо говорять, що перші компенсації можуть з’явитися наприкінці 2026 року або вже на початку 2027-го.

Джерело: 5692.com.ua

61% українців допускають територіальні компроміси заради завершення війни – дані опитування

За результатами опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, більшість громадян допускає можливість мирної угоди з Росією навіть у тому випадку, якщо вона міститиме територіальні компроміси.

Якщо точніше – 61% опитаних сказали, що могли б підтримати такий варіант. Але важливо розуміти: люди погоджуються не на будь-який мир.

За яких умов українці готові підтримати мир

Соціологи запропонували респондентам уявити певний сценарій. Мовляв, що як буде мирна угода, але разом із кількома ключовими умовами.

І ось ці умови виглядали так:

  • вступ України до Європейського Союзу до 2027 року;
  • можливі територіальні компроміси;
  • серйозні міжнародні гарантії безпеки;
  • великий план економічного відновлення країни після війни.

Тобто мова не лише про припинення бойових дій. Люди, по суті, дивляться ширше – на те, що буде далі з країною, з економікою, із безпекою.

І от якщо всі ці фактори присутні, більшість опитаних сказали, що підтримали б припинення війни.

Як відповіли респонденти

Якщо розкласти результати опитування по цифрах, картина така:

  • 61% підтримали б подібну мирну угоду;
  • 10% виступають проти;
  • 21% кажуть, що не брали б участі у голосуванні;
  • 9% не змогли визначитися.

Тобто позиції різні. Іноді навіть дуже різні.

Хтось категорично проти будь-яких компромісів — і таких теж немало. Інші ж допускають певні поступки, але лише за умови, що країна отримає серйозні гарантії безпеки.

Про що говорять соціологи

Фахівці, які проводили дослідження, звертають увагу на один момент.

Результати не означають, що люди готові погодитися на будь-які умови миру. Швидше навпаки – суспільство говорить про завершення війни лише тоді, коли є чіткі гарантії безпеки та підтримка міжнародних партнерів.

Тобто питання стоїть не лише в самому припиненні бойових дій, а й у тому, що буде після цього.

Контекст: війна триває вже кілька років

Повномасштабна війна Росії проти України триває вже кілька років. І вона досі залишається однією з головних тем світової політики.

Останнім часом усе частіше обговорюють різні сценарії переговорів. Іноді вони звучать доволі обережно, іноді – досить гучно.

Говорять про можливі компроміси. Про гарантії безпеки. Про роль США, Європи та інших партнерів.

Це складні питання. Дуже складні.

Чому думка українців важлива

Вона може впливати на політичні рішення і на переговорну позицію України на міжнародній арені. Бо будь-яка стратегія – так чи інакше – повинна враховувати те, як думають люди всередині країни.

Соціологічні опитування в цьому сенсі працюють як своєрідний зріз настроїв. Вони не дають остаточних відповідей, але показують напрямок – куди рухаються суспільні думки.

Джерело: 5692.com.ua

Дешевий спосіб продовжити життя блендера: проста хитрість із яєчною шкаралупою

На кухні все просто: звичайний ніж затупився – береш точильний камінь, кілька рухів, і знову ріже як треба. А от із блендером ситуація інша. Його леза заховані, мають дивну форму, інколи ще й розташовані під кутом. Підлізти до них точилом… ну, майже нереально.

І тут виникає цікава кухонна хитрість, про яку періодично згадують у побутових порадах. Виявляється, допомогти може звичайна яєчна шкаралупа. Так, та сама, що зазвичай летить у смітник після сніданку.

У чому секрет звичайної шкаралупи

Справа в її складі. Шкаралупа майже повністю складається з карбонату кальцію – твердого матеріалу, який поводиться як дуже дрібний абразив. Якщо простіше, то дрібні шматочки працюють приблизно як ніжний наждак.

Коли блендер працює на високій швидкості, ці частинки хаотично обертаються навколо лез. Вони ніби полірують метал, прибирають мікроскопічний затуплений шар і паралельно зчищають старий наліт, який часто накопичується на ножах.

До речі, про наліт часто забувають. А він теж робить леза менш ефективними.

Що потрібно підготувати

Перед тим як почати, шкаралупу краще трохи підготувати.

Нічого складного:

  • візьміть шкаралупу від 2–3 яєць;
  • добре її промийте від залишків білка;
  • висушіть.

Сушити можна по-різному: у духовці кілька хвилин, на батареї або навіть просто на підвіконні. Головне, щоб вона була сухою і крихкою.

Є ще маленька деталь. Шкаралупа від сирих яєць зазвичай міцніша, тому працює трохи краще.

Як саме точити леза блендера

Далі все відбувається буквально за хвилину.

Ось проста схема:

  • покладіть підготовлену суху шкаралупу в чашу блендера;
  • додайте приблизно одну столову ложку холодної води;
  • увімкніть блендер на максимальну швидкість;
  • дайте йому попрацювати 30–40 секунд.

Якщо мова про стаціонарний блендер, чашу іноді варто легенько струсити. Так шматочки шкаралупи перемелюються рівномірніше.

Що зробити після процедури

Після цього блендер потрібно добре промити. Багато води, звичайна губка – і все. Шкаралупа досить легко вимивається.

А щоб перевірити результат, іноді радять невеликий кухонний тест: подрібнити картопляні шкірки. Вони одразу показують, чи леза стали гострішими.

Якщо все спрацювало, блендер почне працювати помітно швидше й чистіше.

Маленькі кухонні хитрощі

Іноді такі дрібниці справді полегшують побут. Не потрібно нести техніку в сервіс, купувати нові ножі чи розбирати пів приладу.

Проста шкаралупа – і леза можуть ще довго працювати нормально.

Джерело: 5692.com.ua

Повернення цивільних рейсів: Уряд почав підготовку до запуску українських аеропортів

У Міністерстві розвитку громад та територій вирішили створити окрему робочу групу. Її завдання – продумати, як у майбутньому можна буде відновити роботу українських аеропортів і повернути цивільні рейси.

Це передбачено наказом №511. Якщо говорити простіше, група має зібрати фахівців з різних сфер і напрацювати пропозиції: що робити, з чого починати, які ризики врахувати.

Бо авіація – складна система. Тут одним рішенням усе не запускається.

Що саме обговорюватимуть

Передусім ідеться про два великі питання.

  • Перше – як відновити польоти цивільної авіації у повітряному просторі України.
  • Друге – як захистити саму авіаційну інфраструктуру. Аеропорти, системи управління польотами, технічні служби.

Безпека тут стоїть на першому місці. І це зрозуміло.

Робоча група працюватиме як консультативний орган при міністерстві. Тобто вона не відкриватиме аеропорти і не ухвалюватиме фінальні рішення. Її завдання — підготувати пропозиції, різні варіанти дій, оцінити ситуацію.

Хто увійшов до групи

Склад групи доволі широкий. Там не лише чиновники.

До роботи залучили представників кількох структур:

  • Міністерства розвитку громад та територій;
  • Міністерства оборони;
  • Державної авіаційної служби;
  • ДСНС;
  • Служби безпеки України.

Окрім цього, у групі працюватимуть керівники українських аеропортів і державних підприємств, які відповідають за функціонування авіаційної галузі.

Інакше кажучи, люди, які добре знають, як ця система працює на практиці.

Хто координує роботу

Очолив групу заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач.

До обговорень також долучилися керівники великих аеропортів країни. Серед них, зокрема:

  • генеральний директор міжнародного аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський;
  • генеральна директорка міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького Тетяна Романовська.

Також у роботі бере участь керівник державного підприємства з обслуговування повітряного руху України Андрій Ярмак.

Це, до речі, важлива ланка системи – саме ця служба відповідає за управління повітряним рухом.

Як проходитиме робота

Ніякої складної бюрократичної схеми тут не вигадували. Основний формат – засідання.

Вони можуть проходити як очно, так і онлайн. Усе залежить від обставин.

На цих зустрічах обговорюватимуть різні речі: технічний стан аеропортів, взаємодію з військовими структурами, безпеку польотів, готовність інфраструктури.

Після обговорення члени групи голосуватимуть за пропозиції. Якщо більшість присутніх підтримує рішення – його вважають погодженим.

Далі ці рекомендації передаються керівництву міністерства.

Чому до цього повернулися саме зараз

Після початку повномасштабної війни українське небо для цивільних рейсів закрили. Це було очевидне рішення – ризики занадто великі.

Але авіація для країни важлива. Це і міжнародні перевезення, і бізнес, і туристичні потоки, і взагалі частина економіки.

Тому зараз, схоже, почали думати наперед. Щоб у той момент, коли безпекова ситуація дозволить, не починати все з нуля.

Інакше кажучи, планують заздалегідь.

Джерело: 5692.com.ua

Повістку можуть вручити завтрашнім днем: юрист пояснив нові деталі вручення викликів до ТЦК

В Україні й надалі діє загальна мобілізація – щонайменше до 4 травня 2026 року. Це пов’язано з продовженням воєнного стану, тому правила військового обліку і вручення повісток залишаються актуальною темою для багатьох чоловіків.

Час від часу законодавство у цій сфері коригують або уточнюють. І зараз знову заговорили про зміни. Йдеться про процедуру вручення повісток та подальші дії територіальних центрів комплектування.

Що пропонують змінити

Військовий юрист Тарас Боровський пояснив деталі законопроєкту, який подав народний депутат Сергій Гривко. У документі, зокрема, пропонують заборонити представникам ТЦК застосовувати силу під час мобілізаційних заходів.

Як пояснює юрист, ідея така: повістка має вручатися людині під час особистої зустрічі, але це буде саме виклик до центру комплектування. Тобто фактично повідомлення про необхідність з’явитися до ТЦК.

І тут є один нюанс.

У документі не прописують точну дату явки безпосередньо в самій повістці. Через це, як пояснює Боровський, її можуть вручити з різними строками – наприклад:

  • із вимогою прийти вже наступного дня;
  • або через кілька днів;
  • інколи навіть із довшим проміжком часу.

Тобто все залежатиме від конкретної ситуації.

Що буде, якщо не з’явитися

Водночас для громадян передбачені чіткі зобов’язання. Якщо людина отримала повістку, але не з’явилася до ТЦК протягом 14 днів, центр комплектування має право оформити адміністративне порушення.

Механізм виглядає приблизно так:

  • складається відповідна постанова;
  • накладається штраф;
  • дані людини вносять до реєстру "Оберіг".

До речі, цей реєстр синхронізований із застосунком "Резерв+". Тобто інформація може відображатися і там.

Після цього, за словами юриста, керівник ТЦК може звернутися до поліції. Уже поліція має право провести адміністративне затримання та доставити громадянина до центру комплектування.

Боровський підкреслює важливий момент: відповідальність за неявку існує й зараз. Законопроєкт, по суті, не вигадує нове покарання, а швидше деталізує саму процедуру.

Які повістки можуть вручати

У 2026 році чоловіки можуть отримувати кілька різних типів повісток. І це теж іноді плутають.

Йдеться про такі варіанти:

  • для уточнення військово-облікових даних;
  • для проходження військово-лікарської комісії;
  • мобілізаційне розпорядження;
  • виклик на відправку до війська.

Тобто не кожна повістка означає негайну мобілізацію. Часто це лише етап перевірки даних або медичного огляду.

Ще одна деталь – вручати повістки можуть не лише працівники ТЦК. Закон дозволяє це робити також представникам місцевих адміністрацій, підприємств, СБУ та деяких інших органів.

Місце вручення теж не обмежується. Повістку можуть передати:

  • вдома;
  • на роботі;
  • у навчальному закладі;
  • у громадському місці.

І час доби, до речі, також не має значення.

Чому виникають суперечки навколо мобілізації

Тема мобілізації залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. Історик Ярослав Грицак звернув увагу на проблему відчуття справедливості.

На його думку, сьогодні в Україні частково порушений баланс – люди бачать, що мобілізація іноді відбувається нерівномірно. Коли одні громадяни служать, а інші намагаються уникнути призову через статус або гроші, система починає давати збої.

Грицак підкреслює: під час війни суспільству потрібна максимальна солідарність. Без цього мобілізаційний механізм працює значно гірше.

Війна ресурсів

Ветеран Микола Мельник також висловив свою позицію щодо ситуації з мобілізацією. Він нагадує просту, але жорстку реальність: будь-яка війна – це боротьба ресурсів.

І серед усіх ресурсів найважливішими залишаються люди.

Саме тому, на його думку, Україні доводиться шукати нові підходи до мобілізації. Зокрема – змінювати або вдосконалювати роботу територіальних центрів комплектування.

Джерело: 5692.com.ua

Ціна санкційних прогалин: Зеленський підрахував іноземні компоненти у ворожій зброї

Коли ракета летить у бік українського міста, здається, що це суто російська зброя. Але насправді все значно складніше. Президент України Володимир Зеленський заявив, що в кожній такій ракеті може бути щонайменше шість десятків іноземних компонентів. І ці деталі потрапляють до Росії, м’яко кажучи, не зовсім законними шляхами – через обхід санкцій, через посередників, через схеми, які давно всім відомі.

Фактично виходить дивна картина: деталі виробляють у різних куточках світу, вони проходять довгий ланцюг постачання, а закінчується цей шлях у російській зброї. У тій самій зброї, яка потім б’є по українських містах.

Схеми, про які знають

За словами президента, канали постачання вже не є таємницею. Про них говорять експерти, спецслужби, журналісти.

Але є одна проблема – ці схеми досі працюють.

Саме тому Зеленський наголошує: недостатньо просто оголосити санкції. Їх потрібно контролювати. Бо інакше обмеження існують лише на папері, а деталі все одно знаходять дорогу до російських заводів.

І, якщо чесно, це виглядає майже як тіньова логістична мережа – складна, багаторівнева, із десятками посередників.

Тиждень масованих атак

Якщо подивитися на цифри, картина стає ще більш тривожною.

За останній тиждень Росія здійснила:

  • понад 1770 атак дронами;
  • більше 1530 авіаційних бомб;
  • 86 ракетних ударів.

І серед цих ракет понад два десятки були балістичними.

Це не просто статистика. Кожен такий запуск — це ще одне нагадування про те, що санкційна система у світі має прогалини. І ці прогалини, очевидно, активно використовує Москва.

Технології подвійного призначення

Україна зараз прямо говорить партнерам: потрібно жорсткіше контролювати експорт технологій. Особливо тих, які можуть використовуватися і в цивільній сфері, і у військовій.

Йдеться про електроніку, мікрочипи, навігаційні системи – усе те, без чого сучасна ракета, по суті, не працює.

Зеленський підкреслює, що ліквідація таких тіньових ланцюгів постачання могла б суттєво зменшити кількість атак. Бо якщо немає компонентів – немає і нових ракет.

Ракета як символ глобальної проблеми

У цьому є певний символізм. Кожна ракета, що падає на українську землю, фактично складається з деталей, зроблених у різних країнах світу.

Вона ніби зібрана по шматках – десь один мікрочип, десь інший модуль, десь система навігації.

Але в результаті вся ця технологічна мозаїка перетворюється на інструмент терору, який використовує Кремль.

І саме тому, як наголошує українська влада, відповідальність лежить не лише на Росії. Світ теж має зробити свою частину роботи – перекрити ті канали, через які ця зброя продовжує народжуватися.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам’янському для дітей захисників та ВПО виступив відомий італійський клоун Пімпа

До Кам’янського запросили італійського волонтера Марко Родарі, якого у світі знають як клоуна Пімпу. Він працює з дітьми у зонах конфліктів і використовує сміх як інструмент психологічної підтримки та реабілітації після пережитих травм війни.

Зустріч із маленькими глядачами відбулася на Малій сцені міського театру. Тут зібралися діти українських захисників та полеглих Героїв, вимушені переселенці, а також діти з інвалідністю. Для них підготували особливу програму – із виступом, спілкуванням та подарунками.

У міській раді наголошують: у воєнний час такі події мають значно глибший сенс, ніж просто розвага. Вони допомагають дітям хоча б на короткий час відволіктися від тривожних новин і переживань, відчути підтримку та повернути емоційну рівновагу.

Міський голова Кам’янського Андрій Білоусов подякував італійському волонтеру за підтримку українських дітей.

Вдячний Марко Родарі за його міжнародну місію та підтримку України, – зазначив голова громади.

Також він відзначив тих, хто допоміг організувати цю подію. Серед співорганізаторів – Донецький екзархат Української греко-католицької церкви, єпископ Максим Рябуха, благодійний фонд "Карітас Камʼянське" та громадська організація "Бджола".

Дякую співорганізаторам заходу за реалізацію цієї ініціативи та подарунки для дітей, – підкреслив міський голова.

За словами мера, навіть у складні воєнні часи важливо робити все можливе, аби діти відчували турботу та підтримку.

Попри воєнний час ми повинні зберегти дитинство для малечі. Докладаємо зусиль, щоб у нашій громаді були для цього всі умови, – наголосив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

ТЦК побили й викинули на заправці ветерана з Дніпра: поліція відкрила провадження лише через півтора місяця

Чоловік йшов погуляти – його побили й викинули на заправці. 44-річний Андрій, ветеран з Дніпра, провів тиждень у лікарні з черепно-мозковою травмою та струсом мозку. Діагноз підтвердили лікарі районної лікарні. Поліція відкрила кримінальне провадження лише 6 березня – через півтора місяця після інциденту.

Чоловік погодився поспілкуватися з журналістами Суспільного телефоном. Обличчя показувати відмовився, прізвище просив не публікувати.

«Для мене це велике приниження. Держава дозволяє принижувати людей – у тому числі тих, які віддали за неї своє здоровʼя», – зазначив Андрій.

Про ситуацію спочатку написала дружина ветерана в соцмережах. Після звернення Суспільного до правоохоронців, у Нацполіції Дніпропетровщини нарешті внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Провадження відкрили за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу – умисне легке тілесне ушкодження. Максимальне покарання: штраф або виправні роботи.

Викрадення серед білого дня

27 січня Андрій гуляв неподалік дому. Після перенесеного інфаркту лікарі радили йому більше часу проводити на вулиці.

До нього під'їхали мікроавтобус та легковик. Вийшли щонайменше п'ять чоловіків у формі та балаклавах.

«Вони мене оточили й почали хапати за руки. Я їм кажу: «Приберіть руки, що ви робите, хто ви такі?». У відповідь я почув лише : «Так, коротше» і відчув удар по голові. Мене схопили за руки й ноги та закинули в бусик на підлогу. Я почав говорити, що так не можна робити, що я ветеран війни. Вони відповіді, що розберуться. Я дістав телефон та почав знімати – вони вибили телефон і почали мене бити. Я втратив свідомість», – розказав Андрій.

Коли прийшов до тями, у нього запитали прізвище. За п'ять хвилин його знову взяли за руки й ноги – та викинули з мікроавтобуса на вулицю.

Чоловік припускає: військові ТЦК перевірили дані по базі та зрозуміли, що він не підлягає мобілізації через інвалідність третьої групи. Поки нападники стояли і курили, Андрій встиг сфотографувати їхні автомобілі. Місце – покинута заправка поблизу Індустріального РТЦК та СП. Того самого, де мобілізувався у 2022 році.

Викликав поліцію. Ті – швидку допомогу. У районній лікарні йому поставили діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс мозку та забої. Там він пробув тиждень. Приїжджала слідчо-оперативна група.

«Як так можна, ви ж ветеран, у вас інвалідність» – слова поліцейських, які приїжджали на місце інциденту (Андрій)

Висновок судово-медичної експертизи.

Поліцейські склали протокол, прийняли заяву й поїхали. У заяві Андрій вказав номерні знаки обох автомобілів. Повідомив, що має відео з обличчям одного з нападників. Наступного дня зафіксував побої в бюро судово-медичної експертизи.

Брат Андрія з'їздив у райвідділ поліції. Дізнався: справу не внесли до ЄРДР. Передали не слідчому, а дільничному. Втім.

Андрій кілька днів шукав адвокатів. Грошей на юриста не вистачило – зараз живе тільки на виплати по інвалідності.

«Тобто факт викрадення і побиття їх (правоохоронців – ред.) не зацікавив. Я два роки відслужив у десантно-штурмових військах, був поранений і переніс інфаркт – і це завдяки захисту нашої країни. Це не ТЦК, це бандити. Боротися я не бачу ніякого сенсу, тим більше за власний рахунок. Простіше виїхати з країни», – сказав він.

За освітою Андрій – авіаційний спеціаліст. Проходив військову кафедру. Від початку повномасштабного вторгнення хотів мобілізуватися, але його не брали. Пройти військово-лікарську комісію вдалося лише у червні 2022 року.

Уже у липні 2022-го його зарахували до 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Був командиром зенітно-ракетного взводу. Потім запросили до 82 бригади, яка формувалась на базі 3-ї батальйонної тактичної групи. Брав участь у Харківському та Запорізькому контрнаступах, Курській операції. Під час останньої дістав легке поранення.

За два тижні після реабілітації стався інфаркт. Андрію дали третю групу інвалідності. Звільнили зі служби та зняли з військового обліку. Має відзнаку президента «За оборону України».

З особистого архіву Андрія

Реакція поліції, ТЦК та омбудсмана

Після звернення Суспільного до Нацполіції Дніпропетровщини, правоохоронці внесли відомості до ЄРДР. Андрій сам повідомив журналістам про це.

У офіційній відповіді на запит зазначили: у провадженні сектору дізнання перебуває кримінальне провадження від 6 березня за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу.

«Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженніується, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення повних обставин скоєння кримінального правопорушення», – йдеться у відповіді на наш запит.

Дніпропетровський обласний ТЦК та СП повідомив Суспільному: інформацію перевіряють уповноважені органи.

«Дніпропетровський обласний ТЦК та СП взаємодіє з правоохоронними органами. У разі встановлення під час відповідних перевірок фактів можливих порушень вимог законодавства або перевищення службових повноважень посадовими особами, до них будуть застосовані передбачені законодавством заходи реагування», – зазначили у обласному ТЦК.

Регіональне представництво Офісу уповноваженого з прав людини також відреагувало на звернення Суспільного. Невідкладно розпочали перевірку.

«Наразі підготовлені та направлені відповідні запити до компетентних органів, зокрема до правоохоронних органів та відповідних структур, для встановлення всіх обставин події. Окрім цього, представником Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони у ініціативному порядку направлено запит до Військової служби правопорядку щодо забезпечення проведення перевірки обставин можливого порушення прав Андрія під час проведення мобілізаційних заходів та вжиття, у разі необхідності, відповідних заходів реагування», – сказано у відповіді Офісу омбудсмана на наш запит.

Андрій не збирався їхати до дружини та дітей за кордон. Хотів відновитися після інфаркту. Влаштуватися на оборонне підприємство, що виготовляє дрони.

Після цієї ситуації виїхав до родини. Повертатися наразі не планує. Після відкриття провадження поліцейські телефоном повідомили: він має особисто з'явитися на допит в Україні.

Юридичні нюанси справи

Чому правоохоронці не відкрили кримінальне провадження одразу? Чому зараз внесли відомості лише за статтею про легкі тілесні ушкодження? Чи обов'язково Андрієві повертатися в країну для допиту? Суспільне запитало в адвоката Андрія Верби.

«Ще у січні були достатні підстави для відкриття кримінального провадження. Однак поліція не завжди вбачає в певних діях ознаки кримінального правопорушення. Причиною могла бути халатність через небажання проводити розслідування та мати більше роботи», – зазначив адвокат Андрій Верба.

Правова кваліфікація «легке тілесне ушкодження» не остаточна, пояснив юрист. Потерпілий може ініціювати зміну з урахуванням нових доказів. Наприклад, відеозаписів чи свідчень очевидців.

Якщо вдасться довести навмисне викрадення та побиття групою осіб – може бути перекваліфікація в ході досудового розслідування. Остаточну кваліфікацію визначать при направленні справи до суду.

Зазвичай допит потерпілого проводять за місцем розташування слідчого підрозділу, який розслідує провадження. Втім, Кримінально-процесуальний кодекс дає можливість слідчому допитати його дистанційно.

«Кримінально-процесуальний кодекс України дає можливість слідчому допитати потерпілого дистанційно – в режимі відеоконференції. Однак необхідно подати відповідне клопотання» – адвокат Андрій Верба

Також можливий допит у порядку міжнародного доручення. Цікаво, що слідчий навряд це ініціюватиме сам – потрібно подавати клопотання. Адвокат радить потерпілому звернутися до Системи надання безоплатної правничої допомоги. Андрій має всі підстави отримати послуги адвоката державним коштом.

Авторка інтерв'ю Суспульному: Валерія Бовша

Джерело: 5692.com.ua

Інформаційний портал міста Кам'янське

Ми використовуємо файли cookie, щоб зробити наш веб-сайт максимально цікавим для вас. Натиснувши «Прийняти», ви дозволяєте використовувати файли cookie на нашому веб-сайті.