Вищий антикорупційний суд 6 листопада обрав запобіжний захід ще одному фігуранту справи «Карфаген» — заступнику начальника відділу Управління карного розшуку Головного управління Нацполіції в Київській області Олександру Дем'янчуку. Його відправили під варту без можливості внесення застави. Про це повідомили Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Центр протидії корупції (ЦПК).

Згідно з рішенням суду, Дем'янчук залишиться під вартою до 2 січня 2027 року. У матеріалах розслідування він фігурує під псевдонімом «Консультант». За даними слідства, поліцейського підозрюють в участі у злочинній організації, пособництві в катуваннях, скоєних представником держави, а також у виготовленні та збуті підроблених грошей.

У Центрі протидії корупції відзначили, що журналістів заздалегідь не повідомили про проведення судового засідання, на якому Дем'янчуку обирали запобіжний захід. Нагадаємо, 4 листопада НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної організації, учасники якої, за версією слідства, систематично надавали хабарі високопоставленим правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів та іншого незаконного бізнесу. В рамках нового епізоду операції «Карфаген» підозри отримали п'ять осіб, у тому числі співробітники СБУ та Національної поліції.

Раніше ВАКС обрав запобіжний захід іншому фігуранту справи — першому заступнику начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Володимиру Ценову. Суд визначив йому заставу у розмірі 15 млн грн, який був внесений 6 листопада. Досудове розслідування триває.

Винність підозрюваних може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

У Дніпрі затримали 48-річного чоловіка, якого підозрюють у підриві автомобіля голови Лівобережної адміністрації міської ради. За даними слідства, він діяв на замовлення російських спецслужб. Унаслідок вибуху посадовець дістав смертельні травми.

Теракт стався у квітні 2025 року. Підозрюваний заклав саморобний вибуховий пристрій під автомобіль чиновника, припаркований біля багатоповерхівки. Коли чоловік сів у машину, стався вибух.

Правоохоронці встановили особу ймовірного виконавця під час слідчо-оперативних заходів. Під час обшуку в нього вилучили докази причетності до злочину.

Чоловіку повідомили про підозру в терористичному акті, що призвів до загибелі людини. Йому загрожує довічне позбавлення волі.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу — тримання під вартою без права застави. Розслідування проводить СБУ.

Більше новин на REPORTER.ua

Національне антикорупційне бюро підтвердило проведення обшуків у начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Андрія Рубеля в межах операції "Карфаген". Водночас правоохоронцю не повідомляли про підозру. Про це керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю проєкту "УП Чат" на YouTube-каналі "Української правди"."Підозри йому не висували, але обшуки дійсно були проведені", – заявив Абакумов.

За словами детектива, підставою для проведення слідчих дій стала перевірка можливої бездіяльності правоохоронців, яка могла сприяти функціонуванню злочинного угруповання. Абакумов пояснив, що слідство перевіряє дії, які, на думку детективів, могли бути спрямовані на ігнорування злочинів, скоєних учасниками організації. При цьому конкретних епізодів можливої причетності Рубеля до протиправної діяльності керівник підрозділу НАБУ не навів.

Його процесуальний статус наразі не змінився – про підозру посадовцю не повідомляли. Понад 70 обшуків у межах операції "Карфаген"За інформацією Абакумова, обшуки в керівника поліції Київщини стали частиною масштабної операції, під час якої детективи НАБУ провели понад 70 слідчих дій у різних регіонах України. Зокрема, обшуки відбувалися у представників Національної поліції, Служби безпеки України, прокуратури та судових установ.

Також перевіряли пункти обміну валют, які, за версією слідства, використовувалися для легалізації коштів від наркоторгівлі та діяльності шахрайських колцентрів. У межах цієї операції затримали двох співробітників Нацполіції. Один із них обіймав керівну посаду в Департаменті стратегічних розслідувань, інший працював у поліції Київської області.

За словами Абакумова, співробітника поліції Київщини підозрюють у причетності до виготовлення фальшивих євро та забезпечення відходу групи, яка вчиняла катування. Водночас Андрій Рубель раніше очолював Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції – з жовтня 2022 року до квітня 2026-го. Після цього його призначили начальником поліції Київської області.

Слідство заявляє про масштабну корупційну мережуНагадаємо, 5 листопада НАБУ та САП повідомили про підозру п'ятьом учасникам злочинної організації, викритої в межах операції "Карфаген". За версією слідства, угруповання залучило до своєї діяльності високопосадовців СБУ, Національної поліції та Офісу генерального прокурора, а також представників кримінального середовища. Правоохоронці вважають, що учасники організації забезпечували безперешкодну роботу шахрайських колцентрів, торгівлю наркотиками, виготовлення контрафактних цигарок і підробленої валюти.

Крім того, слідство перевіряє причетність угруповання до викрадень людей, катувань та інших насильницьких злочинів. За попередніми даними НАБУ, до складу організації входило щонайменше 12 осіб. Антикорупційні органи продовжують встановлювати інших можливих учасників незаконної діяльності.

Попри проведені обшуки, Андрій Рубель не входить до числа п'яти осіб, яким 5 листопада оголосили підозри. Сам факт проведення слідчих дій не означає доведеної причетності посадовця до злочинів.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Микола Карась заявив відвід судді Вищого антикорупційного суду Володимиру Вороньку під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу генералу СБУ Сергію Дуці. Причиною стали обставини проведення судового засідання, зокрема обмеження доступу журналістів та рішення частково закрити слухання. Про це 6 листопада повідомив Центр протидії корупції, представники якого стежать за розглядом справи "Карфаген".

За інформацією ЦПК, прокурор Карась заявив, що сторона захисту генерала Дуки намагається затягнути судовий розгляд, щоб суд не встиг обрати підозрюваному запобіжний захід. Крім того, прокурор поставив під сумнів обґрунтованість рішення судді Воронька про проведення частини засідання в закритому режимі. Суддя Володимир Воронько / hacc-decided.ti-ukraine.orgЗа словами Карася, Служба безпеки України надіслала до суду лист, у якому нібито йшлося про загрозу терористичного акту.

Водночас прокурор стверджує, що йому не надали можливості ознайомитися з цим документом. Зміст листа СБУ, обґрунтованість зазначених у ньому загроз та причини відмови прокурору в ознайомленні з документом незалежно не підтверджені. У Центрі протидії корупції припустили, що такі обставини можуть свідчити про можливий вплив СБУ на суд.

Водночас жодних офіційно встановлених фактів тиску на суддю наразі не оприлюднено. Заяву прокурора про відвід Воронька має розглянути інший суддя ВАКС. На момент останнього повідомлення Центру протидії корупції рішення щодо цього відводу та запобіжного заходу генералу Дуці ще не було відоме.

Журналістів спочатку не допустили на засіданняНагадаємо, 6 листопада ВАКС розпочав розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуки, який є підозрюваним у справі "Карфаген". За інформацією Центру протидії корупції, засідання перенесли до іншої зали, не повідомивши про це представників медіа, які очікували в приміщенні, визначеному раніше. Близько 60 журналістів не змогли потрапити до зали, де розглядали питання про запобіжний захід генералу СБУ.

Спочатку трансляції слухання також не було. Як повідомляв "Главком", у пресслужбі ВАКС пояснили недопуск журналістів нестачею місць у приміщенні. Водночас прокурор заявив, що місць для представників медіа достатньо.

Згодом у сусідній залі для журналістів організували трансляцію засідання. Під час слухання захист Дуки заявив відвід прокурору САП Миколі Карасю. Однак суддя Воронько відмовив у задоволенні цього клопотання.

Прокурор САП виступив проти проведення слухання в закритому режимі, тоді як адвокат Дуки підтримав відповідне клопотання СБУ та сторони захисту. Захисник стверджував, що відкритий розгляд може створити ризики для здоров'я та безпеки його підзахисного. Зокрема, він послався на поширення у ЗМІ та матеріалах НАБУ інформації про місце проживання генерала.

Зрештою суддя Воронько вирішив проводити частину засідання у закритому режимі, а частину – у відкритому. На час закритого розгляду трансляцію для журналістів вимкнули. Після цих подій прокурор Карась заявив відвід самому судді Вороньку.

Сергія Дуку підозрюють в участі у злочинній організаціїСергій Дука є одним із фігурантів операції "Карфаген", у межах якої НАБУ та САП розслідують можливе прикриття незаконної діяльності шахрайських колцентрів, наркобізнесу та інших злочинних схем посадовцями правоохоронних органів. У матеріалах розслідування генерал фігурує під псевдонімом "Акім". За версією слідства, він сприяв захисту учасників злочинної організації від уваги співробітників спецслужби.4 листопада детективи НАБУ провели обшук у будинку Дуки, під час якого, за словами керівника підрозділу детективів Олександра Абакумова, генерал погрожував правоохоронцям пістолетом та знищував електронні пристрої.

Раніше "Курс України" повідомляв про обставини цього обшуку та протистояння між співробітниками НАБУ й СБУ.5 листопада НАБУ та САП повідомили про підозру п'ятьом особам у межах операції "Карфаген". Серед них – високопосадовці Служби безпеки України та Національної поліції. Дуці інкримінують участь у злочинній організації.

Водночас його винуватість має бути встановлена судом. Подальший розгляд питання про запобіжний захід залежатиме, зокрема, від вирішення заявленого прокурором відводу судді. За матеріалами: Центр протидії корупції, Главком

З 1 листопада на водоймах Дніпропетровщини діє заборона на вилов риби в зимувальних ямах. Обмеження триватимуть до початку нерестового періоду 2027 року.

Зимувальні ями – це глибокі ділянки водойм, де риба збирається на зимівлю. У холодну пору року вона стає менш активною та особливо вразливою, тому вилов у таких місцях заборонений.

Перелік зимувальних ям та їхні межі визначають територіальні управління Держрибагентства. Дізнатися точні координати заборонених для риболовлі ділянок можна, звернувшись з офіційним запитом до відповідного управління.

При цьому повної заборони на риболовлю на Дніпропетровщині немає. Ловити рибу можна за межами зимувальних ям, але з дотриманням установлених правил.

Зокрема, рибалкам дозволено використовувати:

– з криги – зимові вудки та жерлиці;

– на відкритій воді – поплавкові й донні вудки, спінінги та нахлистові снасті.

Загальна кількість гачків не повинна перевищувати семи на одного рибалку.

Крім того, від появи льоду до його скресання заборонено використовувати гачки, відстань від цівки до кінчика жала яких перевищує 10 міліметрів. Упродовж усього року також не можна застосовувати одинарні, подвійні та потрійні гачки без блешні або іншої принади.

За риболовлю в заборонених місцях порушникам загрожують штрафи, а в окремих випадках – кримінальна відповідальність. Також доведеться відшкодувати збитки, завдані рибному господарству.

У Держрибагентстві повідомили, що посилюють патрулювання водойм, і закликали рибалок дотримуватися обмежень, щоб риба могла спокійно перезимувати та підготуватися до нересту.

Більше новин на REPORTER.ua

Солом'янський районний суд Києва 6 листопада обрав запобіжний захід четвертій підозрюваній у справі про масові заворушення в Петропавлівській Борщагівці. 22-річну жительку Київщини Валерію Ладику взяли під варту на 59 днів із можливістю внесення застави в розмірі 66 тисяч гривень. Про рішення суду повідомило Суспільне, кореспондентка якого була присутня на засіданні. Ладиці інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу.

Санкція статті передбачає від п'яти до восьми років позбавлення волі. За версією слідства, 2 листопада підозрювана брала участь у блокуванні підрозділу Національної гвардії в Петропавлівській Борщагівці. Перебуваючи біля службового автобуса, всередині якого були військовослужбовці, жінка нібито закликала інших учасників заворушень перекинути транспортний засіб.

Слідство стверджує, що вона також особисто долучилася до розхитування автобуса. За словами прокурорки Олени Федь, унаслідок цих дій службовий транспорт зазнав механічних пошкоджень. Прокуратура просила суд взяти Ладику під варту без права внесення застави.

Сторона обвинувачення посилалася на ризики переховування підозрюваної від слідства та можливого впливу на свідків. Водночас адвокат Сергій Бідний наполягав, що його підзахисна не готувалася до заворушень і приїхала на місце спонтанно, побачивши в соціальних мережах повідомлення про нібито незаконне утримання людей у будівлі. За словами захисника, Ладика не координувала свої дії з іншими учасниками та перебувала біля будинку приблизно 40 хвилин.

Сама підозрювана заявила, що не знала про розташування військового підрозділу в будівлі та не мала наміру завдавати комусь шкоди. Вона визнала, що певний час трималася за автобус, але заперечила свідому участь в організованому блокуванні військових. Суд частково задовольнив клопотання прокуратури, визначивши альтернативу триманню під вартою у вигляді застави 66 тисяч гривень.

У разі її внесення Ладика повинна буде виконувати покладені судом процесуальні обов'язки, зокрема не залишати меж Києва та Вишневого, а також здати закордонний паспорт. Адвокат повідомив, що сторона захисту не планує оскаржувати рішення суду. Нагадаємо, 4 листопада Солом'янський райсуд відправив під варту без права внесення застави Валентину Молоду та Тетяну Кіреєву, яких слідство вважає причетними до організації подій у Петропавлівській Борщагівці.

Наступного дня аналогічний запобіжний захід обрали третьому фігуранту справи Віктору Єні, який керував автомобілем, оформленим під швидку допомогу. Таким чином, Валерія Ладика стала четвертою підозрюваною, якій суд визначив запобіжний захід у межах розслідування заворушень 2 листопада. На відміну від трьох попередніх фігурантів, вона отримала можливість звільнення під заставу.

Нагадаємо, сутички виникли після поширення в соціальних мережах непідтверджених повідомлень про нібито незаконне утримання людей у будинку, який використовувався для тимчасового розміщення військовослужбовців Національної гвардії. Досудове розслідування триває. Винуватість підозрюваних має бути доведена в суді.

За процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури до суду скеровано обвинувальний акт стосовно чотирьох чоловіків, які незаконно вирубували дерева у захисних лісосмугах на території Запорізької та Дніпропетровської областей.

Розслідуванням установлено, що житель Запорізького району разом із трьома знайомими за попередньою змовою вирубували дерева у полезахисних лісосмугах на території Комишуваської та Томаківської громад без наявного спецдозволу. Надалі деревину продавали місцевим жителям для опалення будинків.

Правоохоронці викрили лісорубів «на гарячому» під час незаконної порубки дерев в одній із лісосмуг.

Екологічна шкода, завдана такими діями навколишньому природному середовищу, перевищує 1,7 млн грн.

Обвинуваченим інкримінують ч. 4 ст. 246 КК України – незаконна порубка дерев, що спричинила тяжкі наслідки.

Представниками потерпілих (територіальних громад) до обвинувачених заявлено цивільні позови.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі на бульварі Слави незаконно збудували автомийку та допоміжні споруди на землі, що належить громаді. За позовом прокуратури суд зобов'язав їх знести.

Як встановили прокурори, автомийку звели на комунальній ділянці площею майже 700 квадратних метрів, вартість якої перевищує 1,3 мільйона гривень.

При цьому землю нікому офіційно не передавали у власність чи користування. Також забудовник не мав дозволів на будівництво та введення споруд в експлуатацію.

Через незаконну забудову міська громада не могла повноцінно користуватися цією ділянкою та розпоряджатися нею.

Суд підтримав позицію Правобережної окружної прокуратури Дніпра та зобов'язав власника незаконних споруд знести автомийку й інші будівлі, щоб звільнити комунальну землю.

Більше новин на REPORTER.ua

Підозрювана викрала зі стійки видачі замовлень мобільні телефони та ноутбук працівника закладу, після чого втекла з місця події.

На початку жовтня до поліції надійшло повідомлення про спрацювання сигналізації в приміщенні закладу доставки їжі на вулиці Березинській у Дніпрі. Прибувши на місце події, правоохоронці встановили факт крадіжки електронних пристроїв.

Працівники Дніпровського районного управління поліції № 2 встановили та розшукали зловмисницю. Нею виявилася 41-річна місцева жителька.

Під час проведення слідчих дій вилучили у підозрюваної ноутбук та мобільні телефони, які жінка здала до ломбарду.

Слідчі повідомили фігурантці про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Більше новин на REPORTER.ua

Прокурори Самарівської окружної прокуратури довели в суді вину двох чоловіків 39 та 36 років в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, та викраденні людини (ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 146 КК України).

Їх засуджено до 10 років позбавлення волі.

Прокурори у суді довели, що у лютому 2018 року засуджені жорстоко побили чоловіка, нібито причетного до викрадення авто одного з них. Після цього потерпілого вивезли в багажнику до домоволодіння знайомого, де й утримували.

Надалі один із засуджених намагався відвезти постраждалого начебто додому, проте дорогою від отриманих травм останній помер. Щоб приховати злочин, чоловік сховав тіло загиблого у лісопосадці.

Під час судового засідання обвинувачені провину не визнали.

Суд також задовольнив цивільні позови потерпілої сторони та стягнув із засуджених на користь родини загиблого моральну шкоду в розмірі 2 млн грн.

Наразі триває строк апеляційного оскарження вироку.

Більше новин на REPORTER.ua