У Кам’янському продовжують розширювати можливості Центру надання адміністративних послуг, роблячи державні сервіси ближчими та доступнішими для мешканців.

Одним із ключових напрямків роботи залишається розвиток делегованих повноважень. Це дозволяє поступово переносити важливі державні послуги безпосередньо на місцевий рівень.

Відтепер у Кам’янському частину послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану можна отримати безпосередньо у ЦНАПі. Раніше для цього часто доводилося звертатися до окремих установ, а тепер усе зібрали в одному місці.

Йдеться про базові речі, з якими рано чи пізно стикається кожна родина.

У фронт-офісі ЦНАП за адресою просп. Василя Стуса, 10/12 вже доступні такі послуги:

• державна реєстрація шлюбу;
• державна реєстрація народження дитини;
• державна реєстрація смерті.

Фактично, це три ключові життєві події, які тепер можна оформити в одному місці без зайвих поїздок містом.

За додатковими роз’ясненнями або консультаціями можна звернутися до контакт-центру ЦНАП за номером 067 719 90 90.

Джерело: 5692.com.ua

У мобільному застосунку Резерв+ зараз доступно понад 13 тисяч варіантів служби. Цифра, м’яко кажучи, немаленька. І вона добре показує одну річ – армія шукає людей у дуже різних напрямках, не лише на передову.

Про це під час ефіру телемарафону "Єдині новини" розповів Влад Марковський, який відповідає за ІТ-напрям у Міноборони.

Чому люди вагаються й як це намагаються змінити

Як він пояснив, одна з головних причин, чому люди не поспішають іти служити – банально незрозуміло, що їх там чекає.

Не всі уявляють:

• яка буде робота;
• хто командир;
• куди саме направлять;
• чи підходить їм ця сфера взагалі.

І це, за його словами, серйозний бар’єр.

Соціальні опитування показують, що одна з ключових причин небажання служити — це незрозумілий шлях тебе як військового, – зазначив він.

І додав, що розділ вакансій у застосунку якраз і створили, щоб прибрати цю невизначеність.

Як працює вибір через застосунок

Ідея доволі проста. Людина відкриває Резерв+ і ще до будь-яких рішень може подивитися:

• куди вона потенційно потрапить;
• які там обов’язки;
• який підрозділ і командування.

Тобто не "куди направлять", а "що оберу". Є різниця.

До речі, це трохи нагадує звичайний пошук роботи — коли переглядаєш вакансії і думаєш, що ближче. Тут логіка схожа, тільки сфера інша.

Які напрямки обирають найчастіше

За словами Марковського, користувачі найчастіше звертають увагу на такі напрямки:

• штабні посади;
• робота з безпілотниками;
• транспорт;
• піхота;
• ІТ.

Тобто картина доволі широка. І, як він підкреслив, це ще раз підтверджує думку: "в армії потрібні всі посади".

Додаткові можливості для користувачів

Окрім вибору вакансії, застосунок поступово розширює функції. Наприклад, тепер через Резерв+ можна заздалегідь записатися до територіального центру комплектування.

Це зручно, бо не потрібно їхати "наосліп" і стояти в чергах. Плануєш візит – приходиш у свій час.

Джерело: 5692.com.ua

У холодильнику майже кожної родини лежать яйця. Їх варять на сніданок, смажать з беконом, додають у салати й тісто. Але ось питання: всі способи готування рівноцінні?

Лікар-терапевт і нутриціолог Олександра Білаш пояснила УНІАН, як спосіб приготування впливає на користь яєць і чому недоварені можуть бути небезпечними.

Варені яйця виграють у смажених

Яйця – це повноцінний білок, незамінні амінокислоти, вітаміни A, D, B12, холін, селен, залізо. Один з найпоживніших продуктів у раціоні.

Але користь залежить від того, як ви їх готуєте.

«З точки зору здорового харчування варені яйця вважаються кориснішими. Під час варіння не потрібно додавати жир, тому калорійність страви нижча. Крім того, такий спосіб приготування не призводить до утворення небажаних продуктів термічної обробки»

Смажені яйця теж можна включати в меню. Тільки є нюанс: для них потрібна олія – рослинна або вершкова. Калорійність автоматично зростає.

«При сильному обсмажуванні можуть утворюватися продукти окислення жирів. Тому бажано готувати їх на помірному вогні та з якісним маслом, краще рафінованим, можна взяти, наприклад, масло авокадо, рапсове або масло гхі»

Смажите на невеликому вогні з правильним маслом – авокадо, рапсовим або гхі. Так ви уникнете окислення жирів.

Яйця «в мішечок» – ризик для вразливих

Багато обожнюють яйця з рідким жовтком. Ніжні, тануть у роті. Але є проблема: сирі або недоварені яйця можуть містити Salmonella enterica – бактерію, яка викликає гостру кишкову інфекцію.

Здоровим дорослим цей ризик не критичний. Втім, є категорії людей, яким краще не експериментувати.

«Вагітним жінкам, маленьким дітям, літнім людям та особам з ослабленим імунітетом рекомендується вживати тільки яйця, зварені круто: протягом приблизно 9-10 хвилин»

Цікаво, що круто зварені яйця не тільки безпечні – вони зберігають майже всі поживні речовини. Якщо ви в групі ризику, не варто ризикувати заради м'якого жовтка.

Два яйця на день – норма для здорової людини

Довго вважалося, що яйця піднімають холестерин. Їх обмежували в раціоні. Сучасні дослідження спростовують цей міф.

«Для більшості здорових дорослих безпечна денна норма – два яйця»

Олександра Білаш підкреслює: помірне споживання яєць – окремо або у складі інших страв – не підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Навіть людям із високим холестерином можна їсти яйця, якщо загальний раціон збалансований.

«Помірне споживання цього продукту, як окремої страви або у складі інших, не підвищує ризик серцево-судинних захворювань»

Звісно, є винятки. При певних хворобах ШКТ, алергії або інших станах кількість яєць може потребувати індивідуального підходу. Тоді краще порадитися з лікарем.

«Яйця, як поживний і доступний продукт, можуть бути цінною складовою збалансованого раціону, але важливо враховувати спосіб приготування та брати до уваги індивідуальні особливості організму»

Отже: варені яйця – найбезпечніший варіант. Смажені – теж можна, але на помірному вогні й з якісним маслом. Яйця «в мішечок» – тільки якщо ви не вагітні, не дитина й не маєте ослабленого імунітету. Норма для здорової людини – до двох яєць на день. Сніданок із яйцями – це смачно й корисно, якщо готувати правильно.

Довідка про експерта:

Олександра Білаш – лікар-терапевт, нутриціолог, членкиня Асоціації превентивної та антиейджинг медицини. Працює зі зниженням ваги як з естетичною метою, так і з позиції метаболічного здоров'я. Спеціалізується на анеміях та дефіцитних станах, порушеннях роботи ШКТ, хронічних захворюваннях, корекції метаболічних порушень. Супроводжує пацієнтів від діагностики до стабільного результату.

Джерело: 5692.com.ua

19 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Дачне на Донеччині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув старший солдат Коваленко Руслан Володимирович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Руслан Коваленко народився 3 жовтня 1975 року в Камʼянському. У 1993 році закінчив ПТУ №25, отримавши спеціальність машиніста бульдозера. Тривалий час був приватним підприємцем. У травні 2022 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, син, мати та сестра.

Доземний уклін воїну- захиснику!

Вічна пам’ять і слава Герою!

Панахида відбудеться 19 березня о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:20 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Під час розмови з журналістами у Білий дім Дональд Трамп торкався теми Близького Сходу – говорили про ситуацію в Ліван, обстріли, вплив Хезболла. Здавалося б, розмова піде звичним шляхом – але в якийсь момент він різко змінив фокус. І от тут з’явилася Україна.

Розмова про Ліван, яка вийшла за межі теми

Все почалося з простого питання журналіста. Трамп, відповідаючи, згадав свою розмову з людиною, яка має зв’язок із Ліваном. Він навіть уточнив – мовляв, ти там живеш? А батьки залишились?

У відповідь почув, що так, родина досі там, попри обстріли. Люди, каже, звикли. От прямо звикли жити під загрозою.

І це, схоже, його зачепило.

Несподіваний поворот – Україна

Говорячи про Ліван, Трамп раптом перевів розмову на Україна. Без підготовки, без логічного переходу – просто провів паралель.

Він прямо сказав, що йому складно зрозуміти, як люди можуть жити в умовах війни і при цьому залишатися вдома. За його словами, українці, попри все, продовжують жити у своїх містах, будувати якесь повсякденне життя.

Фраза прозвучала доволі емоційно:

Не знаю, як їм це вдається.

Коротко, але по суті.

Враження від стійкості людей

Якщо вдуматися, у цих словах більше здивування, ніж політики. Мовляв, з боку це виглядає майже незрозуміло: обстріли, небезпека, постійна напруга – а люди не виїжджають масово, не зникають, а продовжують жити.

Можливо, для тих, хто не стикався з цим напряму, це справді складно уявити.

Повернення до Близького Сходу

Після цієї ремарки Трамп знову повернувся до теми Лівану. Зазначив, що вплив "Хезболли" залишається серйозною проблемою для країни, але висловив думку, що ситуацію можна вирішити відносно швидко.

Джерело: 5692.com.ua

У 2026-му ситуація з Великоднем знову "розходиться" по датах. Так уже склалося історично – одні святкують раніше, інші трохи пізніше.

Якщо коротко по цифрах:

• католики відзначатимуть Великдень 5 квітня;
• православні та греко-католики в Україні – 12 квітня.

Різниця невелика, але вона є. І щороку люди знову питають: чому так?

Чому дата не однакова навіть після календарної реформи

Після переходу Православна церква України та Українська греко-католицька церква на новоюліанський календар у 2023 році багато хто думав, що дати зрівняються. Але з Великоднем усе трохи складніше.

Він не прив’язаний до конкретного числа, як, наприклад, Різдво. Це так зване рухоме свято. Тобто дата щороку "плаває", і рахують її за спеціальною формулою.

І от тут починається найцікавіше: різні церкви користуються різними підходами до цього обчислення. Саме тому навіть після календарних змін Великдень залишився "своїм" у кожної традиції.

Як святкують українці за кордоном

До речі, є ще один нюанс, про який не всі знають.

Частина українців за межами країни – наприклад, у Польщі – святкує разом із католиками. Причина проста: місцеві парафії УГКЦ перейшли на григоріанський календар.

Тобто навіть в межах однієї церкви можуть бути різні дати, залежно від країни. Така собі "географія свят".

Чому ця різниця взагалі існує

Якщо копнути трохи глибше, то все впирається в історію. Питання дати Великодня обговорюється століттями, і єдиного рішення так і не знайшли.

Різні традиції, різні календарі, різні принципи розрахунку – усе це разом і дає ту саму різницю, яку ми бачимо щороку.

Цікаво, що у 2025 році всі християни святкували Великдень в один день – 20 квітня. Тоді навіть з’явилися розмови, що, можливо, колись дати узгодять. Але поки що це більше теорія, ніж реальний план.

Церковні дати у 2026 році: що ще варто знати

Окрім самого Великодня, у 2026 році є ще кілька важливих дат:

• Вербна неділя припаде на 5 квітня;
• Вознесіння Господнє – 21 травня;
• День Святої Трійці – 31 травня.

Загалом у році буде 12 так званих дванадесятих свят, і частина з них – перехідні, тобто також змінюють дату щороку.

Джерело: 5692.com.ua

Заява прозвучала доволі прямо і навіть трохи несподівано. Володимир Зеленський дав зрозуміти: якщо виникне потреба, Україна здатна допомогти не лише собі, а й іншим – зокрема країнам Європи чи навіть Об’єднаним Арабським Еміратам – у боротьбі з дронами типу "Шахед".

Йдеться не про гучні слова, а, скоріше, про досвід, який набивався не один місяць. І, чесно, досить болісно.

"Можемо зупинити" – але є умови

Під час виступу в парламенті Великої Британії президент сказав фразу, яку зараз активно обговорюють:

Якщо потрібно зупинити "Шахед" в Еміратах – ми це можемо зробити. Якщо потрібно зупинити його в Європі чи Великій Британії – ми це можемо зробити. Це питання технологій, інвестицій та співпраці.

Тобто ключ не тільки в можливостях, а в тому, чи будуть ресурси і партнерство. Самі по собі технології, як не крути, без підтримки не працюють на повну.

Досвід, який дістався дорогою ціною

Окремо Зеленський нагадав про минулу зиму – ту саму, коли Росія фактично намагалася "вимкнути світло" по всій країні. І тут важливий момент: Україна вистояла.

Не ідеально, з відключеннями, з генераторами у дворах і зарядками в кафе. Але вистояла.

І от саме цей досвід, як він каже, і став основою для розвитку технологій протидії дронам. Бо коли по тобі летить щось майже щодня, починаєш швидше вчитися. І, що цікаво, рішення не стоять на місці – їх постійно допрацьовують, підлаштовують під нові загрози.

Хто вже звертається до України

Виявляється, інтерес до українських напрацювань є не тільки "десь там".

За словами президента, понад десять країн – і з Європи, і з Близького Сходу, і навіть зі США – вже зверталися до Києва за допомогою у боротьбі з "Шахедами".

І тут, якщо подумати, ситуація виглядає трохи іронічно: країна, яка сама під обстрілами, ще й стає своєрідним експертом для інших.

Які саме рішення пропонує Україна

Мова не про щось одне, а про цілий набір інструментів. Причому різних – від "очевидних" до більш технічних.

Серед них:

• дрони-перехоплювачі, які можуть наздоганяти ворожі БпЛА;
• системи радіоелектронної боротьби, що глушать сигнали;
• сенсори та детектори для виявлення цілей.

Тобто, грубо кажучи, не один "щит", а ціла система, де кожен елемент виконує свою роль.

І, можливо, саме в цьому сила — не в одній технології, а в поєднанні кількох.

Що стоїть за цією заявою

З іншого боку, тут є ще один шар. Бо такі слова — це не тільки про військові можливості, а й про сигнал партнерам: Україна готова не лише просити допомогу, а й давати її.

Але з умовою. Технології, інвестиції, співпраця.

Без цього – ніяк.

Джерело: 5692.com.ua

17 березня Україна отримала від Європейська комісія повний пакет умов для вступу до ЄС. Йдеться про так звані бенчмарки – тобто чіткий список того, що потрібно зробити, щоб рухатися далі в переговорах.

Як пояснив віцепрем’єр Тарас Качка, тепер уже немає "білих плям". Усі вимоги – на руках. І це, по суті, означає, що починається більш практична частина процесу.

Не просто розмови, а конкретна робота.

Які кластери закрили останніми

Останніми Україна отримала умови одразу за кількома важливими напрямами:

• Кластер 3 – "Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток";
• Кластер 4 – "Зелений порядок денний та стале з’єднання";
• Кластер 5 – "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості".

Ці напрямки, якщо говорити простіше, стосуються економіки, екології, інфраструктури та аграрного сектору. Тобто речей, які люди відчувають щодня – від цін до якості доріг чи підтримки фермерів.

І от тепер по всіх цих сферах є чіткі орієнтири.

Що це означає для переговорів

Фактично Україна дійшла до моменту, коли вже не потрібно гадати, чого саме від неї хоче ЄС. Усе виписано доволі конкретно.

Качка прямо сказав:

Сьогодні ми отримали повний перелік того, що саме Україна має зробити в межах кластерів, і тепер йдеться про практичну роботу над виконанням цих умов.

І додав, що це вже інший рівень процесу. Бо коли є список завдань – можна рухатися крок за кроком, а не в загальних формулюваннях.

Що було раніше

До речі, цей пакет формувався не за один день. Ще в грудні Єврокомісія передала Україні вимоги за іншими напрямами:

• Кластер 1 – "Основи процесу вступу";
• Кластер 2 – "Внутрішній ринок";
• Кластер 6 – "Зовнішні відносини".

Тобто зараз мозаїка склалася повністю. Усі шість кластерів закриті з точки зору вимог — тепер справа за виконанням.

Новий етап – без ілюзій

Якщо говорити по-людськи, ситуація виглядає так: раніше Україна йшла до ЄС, орієнтуючись на загальні принципи. Тепер це вже більше схоже на чек-лист.

Є список. Є дедлайни, яких прямо не називають, але всі розуміють, що час має значення. І є очікування від країн-членів ЄС.

З іншого боку, це і плюс. Бо зрозуміло, що робити далі.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія не збирається зупинятись на нинішніх масштабах атак безпілотниками. Навпаки – там поступово нарощують темпи і дивляться значно далі.

Якщо зараз мова йде про сотні дронів щодня, то у перспективі цифри можуть виглядати зовсім інакше.

Скільки дронів запускають уже зараз

На сьогодні, за словами президента, російська армія застосовує приблизно 350–500 БпЛА на добу. Це вже стало чимось на кшталт "нової норми", хоча ще рік тому такі цифри здавалися, м’яко кажучи, нереальними.

Але, як він дав зрозуміти, це ще не межа.

Що планують на 2026 рік

В інтерв’ю New York Post Зеленський пояснив: росія хоче вийти спочатку на 600–800 дронів щодня. А далі – ще більше.

Фактично їхня ціль – близько тисячі дронів на добу.

Тобто це вже не просто масовані атаки, а щось схоже на постійний потік. Такий собі "конвеєр", який має тиснути не лише на ППО, а й на нерви.

Як планують цьому протидіяти

Окремо президент зупинився на тому, як Україна бачить відповідь на такі загрози. І тут цікава деталь: ставка робиться не тільки на дорогі ракети, а й на дешевші рішення.

Ця кількість має збиватися дронами-перехоплювачами, і на неї потрібно мати близько 2–3 тисяч перехоплювачів, не менше, – зазначив він.

Тобто логіка проста: якщо ворог іде масою, відповідь теж має бути масовою.

Про гроші і різницю у підходах

Якщо говорити про вартість, різниця виглядає доволі показово.

• дрон-перехоплювач: приблизно 3–5 тисяч доларів;
• один "Шахед": у підсумку його збиття обходиться близько 10 тисяч;
• ракета для Patriot: близько 4 мільйонів доларів.

І тут виникає питання ефективності. Бо витрачати мільйони на збиття відносно дешевого дрона – це, м’яко кажучи, не найкраща стратегія.

Сам Зеленський підкреслив, що Україна вже має практичний досвід більш економного підходу і готова ним ділитися.

Співпраця із союзниками

До речі, під час тієї ж розмови він сказав, що Україна запропонувала допомогу США у протидії іранським безпілотникам. Мова йде саме про ті технології та рішення, які вже випробувані тут, у реальних умовах.

Тобто досвід, який з’явився вимушено, тепер може стати корисним і для інших.

Джерело: 5692.com.ua

З 20 березня (п'ятниця) квиток на автобус із Кам'янського до Дніпра коштуватиме 80 гривень. Зараз – 70.

Підвищення стосується маршрутів компанії «Інтерспецмаркет»: № 100 (залізничний вокзал Кам'янського – автовокзал Дніпра) і № 215 (зворотний напрямок). Перевізники кажуть: дизпаливо різко подорожчало.

За 30 днів – плюс 20 гривень

Втім, це вже друге підвищення за останні кілька тижнів. 12 лютого тариф підняли з 60 до 70 гривень. Тобто за трохи більше місяця поїздка подорожчала на третину. Такими темпами до літа міжміські перевезення в регіоні можуть стати помітно дорожчими – якщо ціни на паливо продовжать рости.

Цікаво, що на іншому популярному напрямку – з Кам'янського (ДМК) до Дніпра (Новий центр) – ціна вже 80 гривень. Цей маршрут обслуговує АТП ДП «Таксі-Сервіс» ТДВ «Автопромінь». Там тариф підняли ще в лютому.

Для пасажирів, які їздять щодня на роботу чи навчання, це відчутний удар по бюджету.

Джерело: 5692.com.ua