Рятувальники на Київщині вже тиждень шукають тіло водія, автомобіль якого 5 лютого провалився під кригу на водоймі поблизу Лебедівки Вишгородського району. Про це передають у ДСНС Київщини. "Вже тиждень тривають пошукові роботи на водоймі поблизу Лебедівки Вишгородського району… З того часу водолазний підрозділ ДСНС щодня метр за метром обстежує водну акваторію. Пошуки ведуться у надзвичайно складних умовах — із багаторазовими зануреннями у крижану воду, за низької температури та обмеженої видимості". Рятувальники повідомили, що вже обстежили близько 50000 кв.м. водної поверхні, однак пошукові роботи поки що не дали результатів. Передісторія: У Вишгородському районі Київської області 2 лютого під кригу провалився та потонув автомобіль УАЗ. Тоді вдалося знайти одну загиблу людину.

За підсумками останнього місяця 2025 року кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу, зросла ще приблизно на 24,6 тисячі осіб. Цифра наче й не рекордна, але вона добре показує загальну тенденцію: люди не стоять на місці, а продовжують рухатися Європою в пошуках більш стабільного життя, роботи й нормальних умов для дітей.

І якщо подивитися ширше, стає зрозуміло: це вже не хвиля панічної евакуації, як у 2022-му. Це скоріше спокійна, але постійна внутрішня міграція в межах ЄС.

Німеччина – головний магніт

Оновлену статистику оприлюднив Євростат. За його даними, беззаперечним лідером за кількістю прийнятих українців залишається Німеччина – там зараз перебуває понад 1,25 мільйона наших громадян.

Тобто фактично кожен четвертий українець у ЄС – саме в Німеччині. І це не дивно: велика економіка, соціальні програми, більш-менш зрозумілий ринок праці. Для багатьох це виглядає як шанс почати нове життя не з нуля, а хоча б з якоїсь бази.

Де українців найбільше на тисячу населення

Цікаво, що якщо рахувати не загальну кількість, а співвідношення до чисельності місцевого населення, то картина трохи інша.

Як зазначає Євростат:

Найвищі показники кількості осіб, які отримали тимчасовий захист, на тисячу населення були зафіксовані в Чехії (36,0), Польщі (26,6) та на Кіпрі і в Словаччині (по 25,8), тоді як середній показник по ЄС становить 9,7.

Де кількість зростає найшвидше

За останній місяць 2025 року приріст зафіксували одразу у 22 країнах ЄС. Найбільше додалося в:

• Німеччині: +9 620 осіб;
• Іспанії: +2 235 осіб;
• Румунії: +2 160 осіб.

Фактично це ті країни, де або легше знайти роботу, або простіші умови з документами, або просто тепліше і дешевше жити.

Звідки українці почали виїжджати

Але є й зворотна тенденція. Деякі країни почали втрачати українських біженців.

Найпомітніше це у:

• Франції: -1 250 осіб (-2,4%);
• Естонії: -470 осіб (-1,3%).

Ймовірно, причина банальна: складніше з працевлаштуванням, високі ціни, мовний бар’єр. Люди просто пакують речі й переїжджають далі – туди, де більше шансів закріпитися.

Як змінюється логіка міграції

Ще восени 2025 року під захистом у ЄС було близько 4,3 мільйона українців. Тоді головний приріст давала Польща, яка на початку війни стала першою точкою входу для більшості.

Зараз ситуація інша. Польща вже не головний "хаб", а роль лідера поступово перейшла до Німеччини. І це показує зміну логіки: якщо раніше їхали туди, де ближче і швидше, то тепер їдуть туди, де є перспектива залишитися надовго.

Не просто перечекати. А влаштуватися.

Після піку – період стабілізації

Порівняно з 2022–2023 роками, коли в окремі місяці кількість біженців зростала на сотні тисяч, кінець 2025-го виглядає значно спокійніше. Масових хвиль уже немає.

Замість цього – повільне, але постійне "перетікання" українців між країнами ЄС. Хтось змінює Францію на Іспанію, хтось Польщу на Німеччину, хтось Балтію на Чехію.

Фактично формується нова карта української присутності в Європі. І вона вже набагато більш усвідомлена, ніж на початку війни.

Джерело: 5692.com.ua

Велика Британія планує передати Україні додаткову партію багатоцільових ракет для зміцнення протиповітряної оборони. Йдеться про тисячу ракет типу Lightweight Multirole Missiles (LMM), які виробляють у Белфасті. Саме вони мають допомогти українській ППО краще справлятися з атаками з повітря – насамперед дронами та ракетами, яких останнім часом стає все більше.

Про це повідомило британське Міністерство оборони у соцмережі Х. Якщо перекласти з офіційної мови на звичайну, то меседж простий: допомога продовжується, і вона не символічна, а цілком відчутна.

Що кажуть у Лондоні

У британському відомстві наголосили, що ці ракети будуть "критично важливими для захисту української інфраструктури та міст від ескалації російських атак дронів і ракет". Також там підкреслили, що Велика Британія залишається непохитною у своїй підтримці України.

Фраза звучить офіційно, але сенс досить приземлений: ракети потрібні не "для галочки", а щоб реально збивати цілі й зменшувати наслідки обстрілів. Менше влучань – менше руйнувань, менше відключень світла, менше загрози для людей.

Гроші на ППО і не тільки

Окрім самих ракет, Британія виділяє Україні ще й серйозне фінансування. Мова йде про 500 мільйонів фунтів стерлінгів, тобто понад 680 мільйонів доларів, саме на посилення протиповітряної оборони.

З іншого боку, це не єдине джерело підтримки. Днями британське Міноборони приєдналося до програми PURL – це так званий "Список пріоритетних потреб України". У рамках цієї програми країна виділила ще 150 мільйонів фунтів для закупівлі американської зброї для ЗСУ.

Якщо говорити простіше, то Лондон не лише передає власне озброєння, а й допомагає фінансувати постачання з інших країн. Такий собі багаторівневий підхід: і своє дають, і за чуже платять.

Що це означає на практиці

У підсумку Україна отримує не лише конкретні ракети, а й загальне посилення оборонних можливостей у повітрі. Це особливо важливо на тлі постійних атак дронами, коли ППО працює майже без перепочинку.

Можливо, не всі ці цифри виглядають зрозуміло для пересічної людини, але якщо перекласти на побутову мову – це ще один шар "парасольки" над містами. Не ідеальний захист, але значно кращий, ніж був учора.

Джерело: 5692.com.ua

В Одесі співробітники Національної поліції затримали військовослужбовця ТЦК, який за гроші обіцяв зняти з розшуку та працевлаштувати військовозобов'я́заних для отримання бронювання від проходження служби в армії. "Фігурант перебував на посаді у відділенні оповіщення та мав доступ до облікових відомостей про громадян. Користуючись цією можливістю фігурант вдався до протиправних дій. Він підшукував чоловіків, які перебували у розшуку за порушення правил військового обліку та обіцяв їм допомогти вирішити цю проблему". В Нацполіції розповіли, що зловмисник гарантував за 9 тисяч гривень домовитись з колегами щодо зняття з розшуку, а за $6 тисяч ще й працевлаштує на підприємство критичної інфраструктури для отримання бронювання від проходження служби в армії. У разі відмови військовий ТЦК, погрожував, що військовозобов'я́заних мобілізують до військової частини та одразу відправлять в зону бойових дій. Поліцейські задокументували незаконні дії військовослужбовця ТЦК та затримали його під час отримання частини коштів за початок процесу "працевлаштування" – $3000. Слідчі поліції вже повідомили фігуранту про підозру.

Тема євро періодично спливає в розмовах, особливо коли мова заходить про Євросоюз. Логіка, здається, проста: якщо йдемо в ЄС, то й валюта має бути європейська. Але в Національному банку України дивляться на це значно спокійніше і, скажімо так, приземленіше.

У НБУ прямо заявили: зараз говорити про перехід на євро не лише рано, а й недоречно. Це не відповідає ні українському законодавству, ні правилам самого Євросоюзу, та й економічні умови в Україні поки що зовсім не для такого кроку. Ба більше, у регуляторі вважають, що поспіх може навіть зашкодити євроінтеграції.

Чому не можна просто взяти й перейти на євро

У Нацбанку нагадують: щоб країна могла офіційно користуватися євро, вона спершу має стати членом ЄС. І це не формальність. Європейська комісія та Європейський центральний банк вже не раз критикували приклади, коли держави намагалися запроваджувати євро "в односторонньому порядку". Та ж Чорногорія – показовий кейс, який у Брюсселі сприймають без особливого захвату.

За правилами ЄС, заміна національної валюти на євро можлива лише після виконання чітких умов. Тобто спочатку членство, потім економічні критерії, і тільки потім – реальна розмова про валюту.

Плюси, які всі бачать

У НБУ не заперечують: у євро є очевидні переваги. Серед них:

• менші витрати на валютні операції;
• зниження ризиків через коливання курсів;
• простіший доступ до європейського фінансового ринку.

Усе це, в теорії, робить країну привабливішою для інвесторів і спрощує торгівлю. Тобто виглядає красиво, особливо на папері.

Але є й мінуси, про які рідше говорять

Разом із євро країна втрачає важливі інструменти впливу на власну економіку. Насамперед – незалежну монетарну політику та можливість гнучко реагувати через курс валюти.

У Нацбанку пояснюють це досить прямо: коли економічні цикли країни не збігаються з єврозоною, перехід на євро може створити більше проблем, ніж користі. А якщо ще й ціни та зарплати починають "підтягуватися" до середньоєвропейських, ризики лише зростають.

Саме тому, до речі, Польща, Чехія й Угорщина не поспішають міняти свої валюти, хоча вже давно в ЄС і тісно пов’язані з європейською економікою.

Як це працює на практиці в інших країнах

Навіть після вступу до ЄС ніхто не змушує країну одразу переходити на євро. Це, швидше, фінальний етап довгого процесу.

Наприклад:

• Словенія стала членом ЄС у 2004 році, а євро ввела лише у 2007-му.
• Кіпр і Мальта – з 2008 року.
• Хорватія – аж у 2023.
• Болгарія планує перехід тільки з 2026 року.

І це ще не все. З 11 країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС, лише сім реально перейшли на євро. Решта – свідомо залишили свої валюти, хоча активно співпрацюють з Європейським центральним банком і залежать від його політики.

Тобто сам факт членства в ЄС – це ще не квиток у єврозону. Швидше, можливість, якою користуються тоді, коли країна до цього справді готова.

Джерело: 5692.com.ua

Служба безпеки України затримала у Львові інформатора росіян, який збирав дані про місця дислокації Сил оборони для завдання ракетних ударів.Згідно з матеріалами справи, затриманим виявився 21-річний чоловік з ігровою залежністю, який шукав легких заробітків у соцмережах. Гроші були потрібні йому, щоб сплатити борги, які виникли через азартні ігри.Російський куратор завербував фігуранта у соцмережах, коли запропонував йому співпрацю в обмін на гроші. Зловмисника затримали зловмисника за місцем проживання.Як встановило розслідування, затриманий у місті та на його околицях фіксував координати місць зосередження особового складу Сил оборони. Він також намагався виявити військові частини та інші режимні об’єкти, які надалі могли стати "цілями" для ворога.Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про розташування ЗСУ в умовах воєнного стану).Наразі зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

Верховна Рада призупинила роботу їдальні, у якій, за попередньою інформацією, отруїлися народні депутати. Наразі там триває санітарна перевірка. Про це заявили у пресслужбі Апарату Верховної Ради.«Одразу після отримання відповідної інформації розпочато перевірку. Наразі фахівці санітарно-епідеміологічної служби проводять опитування для з’ясування обставин і переліку спожитих харчових продуктів. Відбираються зразки для проведення лабораторних досліджень», – поінформували у пресслужбі.Зазначається, що попередньо розглядається ймовірність ротавірусної або іншої гострої кишкової інфекції.«Остаточні висновки можуть бути зроблені лише після отримання результатів лабораторних досліджень. Про результати перевірки буде поінформовано додатково», – підкреслили у парламенті.Як повідомлялося, сьогодні, 12 лютого, Верховна Рада не змогла розглянути жодного питання порядку денного через брак голосів. Значна кількість парламентаріїв відсутні через хворобу або відрядження.

Українські підприємства отримали перші дозволи на експорт контрольованих товарів сфери оборонно-промислового комплексу. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров.Умєров зазначив, що контрольований експорт озброєння – це про безпеку держави і розвиток українського оборонно-промислового комплексу, що відкриває шлях до нових безпекових альянсів та розширення міжнародного партнерства.«Президент України поставив завдання відкрити експорт українського озброєння у контрольованому форматі. Ми його виконуємо. Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю відновила роботу і вперше за 8 місяців провела засідання», – поінформував Умєров.За підсумками засідання українські підприємства отримали перші дозволи на експорт контрольованих товарів. Умєров підкреслив, що всі рішення – під державним контролем і з безумовним пріоритетом потреб Сил оборони.«Сьогодні виробничі спроможності українського ОПК перевищують 55 млрд доларів. У сферах БПЛА, РЕБ і розвідки наші можливості вже більші, ніж обсяги внутрішніх закупівель. Координований експорт дозволяє залучати інвестиції, масштабувати виробництво та запускати нові технології для української армії», – наголосив Умєров.Він переконаний, що український ОПК довів свою ефективність у війні.«Тепер наше завдання – перетворити цей досвід на довгострокову індустріальну силу та частину спільної безпеки з партнерами», – зауважив Умєров.Як повідомлялося, Україна розпочинає експорт власних оборонних технологій до Європи. У 2026 році вже працюватимуть 10 експортних центрів, а в Німеччині в середині лютого запустять виробництво українських дронів.