Міський голова Кам'янського зустрівся з представниками родин військовополонених та безвісти зниклих захисників. До обговорення також долучилися заступники мера та керівники профільних департаментів. Розмова вийшла не формальною – більше про конкретні кроки й те, як місто може підтримати ці сім’ї.

Під час зустрічі опрацювали низку ідей, які озвучили самі родини. Частину з них уже погодили до реалізації.

Серед основних – створення "Клумби Надії". Це має бути простір пам’яті з державною символікою та іменами захисників.

Також йшлося про організацію показу документального фільму про трагедію в Оленівці.

Окремо обговорили проведення виставки, присвяченої оборонцям Маріуполя.

Крім того, у міському просторі планують створити мурал. Його розглядають як постійне нагадування про ціну свободи та силу людей, які чекають своїх рідних.

Андрій Білоусов наголосив, що кожне звернення родин – це не просто питання чи прохання.

Життя в постійному очікуванні рідних – це надважке випробування, яке сьогодні проходять тисячі українських сімей. Розуміємо, що за кожним зверненням стоїть не просто запит, а надія на повернення близьких та потреба у підтримці громади. Наше завдання – бути поруч і сприяти тому, щоб імена наших героїв були постійно присутні в інформаційному просторі міста, – зазначив мер.

За підсумками зустрічі голова громади доручив відповідним департаментам забезпечити повний організаційний і технічний супровід озвучених ініціатив.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом усе частіше з’являються новини про те, що жінок різних професій активно ставлять на військовий облік. І мова не лише про медиків чи військові спеціальності – список значно ширший.

До нього входять, наприклад:

• кухарі;
• бухгалтери;
• психологи;
• перекладачі;
• менеджери.

Тобто фактично звичайні цивільні професії. І тут багато хто дивується: ще вчора працювала собі людина в офісі чи кафе, а сьогодні вже в базі ТЦК.

Чому з’являється "розшук"

Після постановки на облік починається інша історія. Якщо жінка не з’являється до ТЦК, її можуть внести до розшуку. І таких випадків, як кажуть юристи, стає дедалі більше.

Інколи це виглядає трохи дивно. Людина могла навіть не знати, що її вже поставили на облік, а потім раптом дізнається про якісь санкції.

Штрафи: є, але не завжди працюють

Формально за неявку передбачені штрафи. Суми, до речі, не маленькі.

Але є нюанс.

Суди часто стають на бік жінок і скасовують ці штрафи. Причини різні – від процедурних порушень до банальної неузгодженості норм. Тобто штраф виписали, але це ще не означає, що його доведеться платити.

Найбільша проблема – знятися з обліку

І от тут починається найскладніше.

Якщо потрапити до системи відносно просто, то вибратися з неї – майже квест. Законодавство, по суті, не дає чіткого механізму, як жінці знятися з військового обліку.

Юристи прямо говорять: процедура або не прописана, або прописана настільки розмито, що на практиці не працює.

І виходить дивна ситуація – штраф можуть скасувати, але сам облік залишається.

Як усе почалося

Масова постановка жінок на облік стартувала ще після наказу Міноборони у 2021 році. Тоді й затвердили перелік спеціальностей, які підлягають обліку.

З того часу список не виглядає таким уже вузьким – там десятки професій, і більшість із них далекі від армії у звичному розумінні.

Що кажуть експерти

Фахівці сходяться в одному: нинішня ситуація – це класичний приклад правової "дірки".

З одного боку:

• облік ведеться;
• вимоги є;
• санкції застосовуються.

З іншого:

• чітких правил виходу немає;
• суди скасовують штрафи;
• виникають постійні суперечки.

Тому зараз усе більше говорять про необхідність змін у законодавстві. Бо без цього такі історії тільки накопичуватимуться.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні люди, які роками працювали – по 35, 40 і більше років – можуть оформити статус ветерана праці. Але тут є нюанс: автоматично його ніхто не присвоює. Тобто навіть якщо стаж є, доведеться трохи побігати з документами.

Якщо коротко, право мають:

• чоловіки зі стажем від 40 років, жінки – від 35;
• пенсіонери, які мають відзнаку "Ветеран праці";
• люди з інвалідністю I–II груп, якщо є хоча б 15 років стажу;
• ті, хто працював у складних або шкідливих умовах;
• окремі категорії людей із серйозними захворюваннями чи інвалідністю з дитинства.

Тобто перелік не маленький. Але, з іншого боку, кожен випадок перевіряють окремо.

Медичні бонуси: не лише про лікарні

Медична частина пільг виглядає, мабуть, найбільш відчутною.

Йдеться про такі речі:

• можливість обслуговуватись у тій поліклініці, де людина працювала раніше;
• безкоштовне зубопротезування (щоправда, без дорогих матеріалів);
• щорічні обстеження;
• обслуговування без черги – і в лікарнях, і в аптеках;
• санаторії або компенсація за них.

І тут цікавий момент: іноді ці пільги реально працюють, але все залежить від регіону і конкретної установи.

Робота і відпочинок: невеликі, але приємні нюанси

Якщо людина ще працює, для неї теж є певні "плюшки".

Наприклад:

• відпустку можна брати тоді, коли зручно;
• плюс до цього – ще до 14 днів додаткової відпустки, але без оплати.

Не сказати, що це щось кардинальне, але іноді такі дрібниці сильно виручають.

Житло і земля: що передбачено

Окрема історія – житлові питання. Тут держава теж обіцяє певну підтримку.

Серед основного:

• першочергове отримання житла (якщо є потреба);
• допомога з ремонтом;
• забезпечення паливом;
• можливість отримати земельну ділянку;
• звільнення від земельного податку.

Звучить серйозно. Але, як часто буває, реалізація залежить від місцевих програм і бюджету.

Інші переваги, про які не всі знають

Є ще кілька моментів, які часто випадають з уваги:

• пріоритет у отриманні кредитів на будівництво житла;
• перевага при вступі до кооперативів;
• швидше встановлення домашнього телефону.

Зараз телефон, може, і не така вже важлива річ, але правило досі існує.

Важливий нюанс з оформленням

І ось тут ключове: статус ветерана праці потрібно оформлювати окремо. Сам по собі стаж нічого не "вмикає".

Крім того, у різних містах можуть діяти додаткові програми – десь дають більше, десь менше. Тому умови можуть трохи відрізнятися.

Джерело: 5692.com.ua

Виявляється, знайомі мелодії можуть робити більше, ніж просто створювати фон. Вони буквально допомагають людям краще відчувати одне одного. Дослідження Єльської медичної школи показало цікаву річ: коли двоє людей дивляться в очі під гармонійну музику, їхній мозок ніби підлаштовується під спілкування.

І це не якась абстрактна теорія – усе перевірили на практиці.

Простий експеримент – несподіваний ефект

Уявіть ситуацію: двоє сидять навпроти, мовчать і просто дивляться одне одному в очі. Без музики це може бути трохи ніяково. А от якщо в цей момент звучить спокійна, знайома мелодія – відчуття змінюються.

Саме так і було в експерименті. У ньому взяли участь 20 пар дорослих людей. Вони слухали музику й одночасно підтримували зоровий контакт, а вчені тим часом відстежували, як працює їхній мозок.

Було два варіанти звуку:

• гармонійний (звичні акорди, як у популярній музиці);
• хаотичний (ті самі ноти, але перемішані без логіки).

І знаєте що? Ефект з’являвся тільки в першому випадку.

Коли музика звучала передбачувано, мозок ніби "видихав" і починав більше концентруватися на людині поруч.

Що відбувається в голові

Під гармонійні мелодії активніше працювали ті ділянки мозку, які відповідають за:

• розуміння емоцій;
• зчитування міміки;
• увагу до співрозмовника.

Тобто мозок, грубо кажучи, переставав "залипати" на звуках і переключався на спілкування.

І це ще не все. Після кожного етапу учасників питали, наскільки вони відчули контакт із партнером. Найвищі оцінки були саме тоді, коли поєднувались дві речі: зоровий контакт і гармонійна музика.

Один ритм на двох

Є ще один цікавий момент. Під час прослуховування однакової музики мозок двох людей починав працювати більш синхронно. Наче вони ловлять одну хвилю.

Музика, по суті, задає спільний ритм – і вже на цьому фоні легше "зчитувати" одне одного без зайвих слів.

Але не для всіх

До речі, є виняток. І він доволі незвичний.

Існують люди, які мають нормальний слух, але взагалі не відчувають емоцій від музики. Цей стан називається музичною ангедонією. Для них пісні – це як шум. Без настрою, без "мурашок".

При цьому в інших сферах усе нормально: вони можуть радіти їжі, спілкуванню, природі. Просто музика не зачіпає.

Джерело: 5692.com.ua

Затриманий підозрюваний у здійсненні подвійного теракту в Бучі стверджує, що його завербували через комп'ютерну гру. Про це йдеться у повідомленні Національної поліції. "За словами підозрюваного, він познайомився з невідомим у комп'ютерній грі. Згодом, ймовірно, представником РФ було запропоновано вчиняти підриви на території області та надано покрокові інструкції з виготовлення вибухових пристроїв", – йдеться у повідомленні. За інформацією правоохоронців, 24 березня рано вранці до поліції звернулася місцева жителька, яка повідомила про вибух, унаслідок чого в її будинку було пошкоджено вікна та фасад. Також вибух зачепив газові мережі. Саморобний вибуховий пристрій спрацював поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців для слідчих стався другий вибух. Двоє правоохоронців отримали поранення. Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Друга вибухівка знаходилась поруч, і її підірвали дистанційно. Поліції та СБУ затримали 21-річного виконавця злочину.

Правоохоронці викрили агентурно-бойову мережу РФ, учасники якої збирали розвіддані про Сили оборони України, готували теракти та замовні вбивства на території України. Про це, з посиланням на СБУ та прокуратуру. За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, до складу мережі входили 10 осіб. Вони збирали інформацію про місця дислокації, переміщення, озброєння, техніку та особовий склад ЗСУ у Краматорському і Покровському районах Донецької області, а також на Харківщині. Крім того, фіксували наслідки ворожих ударів і передавали зібрані дані через месенджери російським кураторам. "У Краматорську агенти отримали завдання встановити заклад харчування, де часто перебувають українські військовослужбовці, щоб у подальшому здійснити там теракт. Вибуховий пристрій для цього їм скинули з безпілотника у заздалегідь визначеному місці. Також повідомляється, що учасники мережі готували замовні вбивства публічних осіб і військовослужбовців у різних регіонах України. Серед потенційних жертв – радник міністра оборони України, волонтер Сергій Стерненко, а також громадянин РФ, боєць РДК Ілля Богданов, який з 2014 року воює на боці України", – вказав Кравченко. Для підготовки злочинів учасники мережі відстежували адреси проживання та маршрути пересування майбутніх жертв. Зібрану інформацію узагальнював і передавав представникам спецслужб РФ завербований ворогом судовий експерт із Полтави. Під час спецоперації було ліквідовано озброєного кілера, учасника мережі, який чинив збройний опір. За даними слідства, він пройшов підготовку на тимчасово окупованій території Донецької області та був направлений на підконтрольну Україні територію для виготовлення і закладання саморобних вибухових пристроїв.Під час обшуків у підозрюваних вилучено вогнепальну зброю, боєприпаси, компоненти до вибухових пристроїв, засоби зв’язку та техніку з доказами співпраці з російськими спецслужбами. Один із затриманих під час допиту також визнав, що раніше вчинив підрив на автостоянці, діючи в інтересах армії РФ.Учасникам мережі інкримінують державну зраду, колабораційну діяльність, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ, підготовку до терористичного акту та незаконне поводження зі зброєю (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111; ч. 2 ст. 28, ч. 7 ст. 111-1; ч. 2 ст. 114-2; ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258; ч. 1 ст. 263 КК України).Суд обрав підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

Українське Міноборони відкрито озвучило логіку атак безпілотників по російських містах і тилових регіонах. Суть, якщо коротко, така: поки війна не відчувається всередині самої Росії – там не поспішають її завершувати.

Йдеться передусім про великі міста – Москву, Санкт-Петербург, Краснодар. Саме там, як вважають у відомстві, люди мають на собі відчути наслідки того, що відбувається.

"Повернути війну назад"

У Міноборони кажуть, що українські сили вже давно працюють над тим, щоб війна перестала бути для росіян "десь далеко". Ідея проста – зруйнувати відчуття безпеки у тилу.

Фактично, мова про те, щоб повернути бойові дії туди, звідки вони й прийшли.

І, судячи з останніх подій, цей процес уже набирає обертів.

• регулярні атаки дронів на Москву;
• удари по об’єктах у Ленінградській області;
• нальоти на Сочі.

Це вже не поодинокі випадки, а системна історія.

Що кажуть у відомстві

У заяві Міноборони прозвучала доволі жорстка, але показова фраза:

Є одне просте розуміння – Росія почне замислюватися про закінчення війни, коли потворам у Москві, Пітері, Краснодарі та інших великих містах стане небезпечно і некомфортно жити.

Тобто акцент не лише на військовому ефекті, а й на психологічному тиску.

Поки що це лише початок

У відомстві прямо говорять: нинішні атаки – це ще не максимум. Швидше, перевірка.

Українські сили зараз, по суті, "прощупують" систему – дивляться, де слабкі місця в ППО, як працює логістика, як реагують служби.

Тобто це ще етап аналізу, а не фінальна стратегія.

Удари по інфраструктурі

Окремий момент – це атаки на нафтобази, термінали, заводи. І тут вже є конкретний результат.

Пошкодження таких об’єктів призводить до проблем із пальним для армії РФ. А це, як не крути, б’є по можливостях вести війну.

Наприклад:

• удари по терміналах у Ленінградській області;
• пожежа на нафтопереробному заводі в Саратові, яка тривала кілька днів.

Це не просто символічні атаки.

Сигнал від Сил оборони

У Міноборони наголошують: відповідь буде системною і тривалою.

Сили оборони відплатять всім, хто приніс війну.

Фраза коротка, але доволі зрозуміла за змістом.

Джерело: 5692.com.ua

Не обов’язково проводити пів вечора біля плити, щоб нагодувати сім’ю нормальною домашньою їжею. Багато хто вже давно спростив собі життя – і це не про дорогі гаджети, а про дрібні, але дуже практичні речі.

Іноді достатньо трохи подумати наперед.

Заготовки – половина справи

Є один момент, який часто ігнорують: підготовка. Якщо її зробити один раз, потім не доведеться щоразу починати з нуля.

Наприклад:

• цибулю можна нарізати одразу на кілька разів;
• зелень теж не обов’язково різати щодня.

Все це спокійно лежить у морозилці. Дістали – і відразу в пательню. Ніяких зайвих рухів.

Смак? Багато хто каже, що різниці майже не помітно.

Вода для пасти – не головне

Звична історія: велика каструля, багато води, довге очікування. Але на практиці можна інакше.

Пасти достатньо стільки води, щоб вона просто була покрита. Все.

Закипає швидше – відповідно, і готується швидше.

Єдине, що важливо – не забувати помішувати. Інакше злипнеться, і тоді вже ніяка економія часу не врятує.

Розморожування без нервів

Буває, згадали про м’ясо в останній момент. Знайома ситуація.

Є простий варіант: холодна вода.

Кладете продукт у пакет, опускаєте в миску з водою – і за пів години вже можна працювати далі. Без мікрохвильовки, без "переварених" країв.

Засмажка наперед

Тут взагалі лайфхак, який економить купу часу.

Замість того, щоб кожного разу чистити моркву і різати цибулю – зробіть заготовку одразу на кілька днів або навіть тиждень.

Проста універсальна суміш:

• цибуля;
• морква;
• трохи олії;
• спеції.

Розклали порціями – і в морозилку. Потім просто додаєте куди треба: суп, рагу, гарнір.

Чим дрібніше – тим швидше

З овочами все логічно, але чомусь не всі це використовують.

Дрібна нарізка реально скорочує час приготування. Та сама картопля – різниця відчутна:

• менші шматки – приблизно 10 хвилин,більші – може і всі 20.

І коли поспішаєш, ці хвилини відчуваються.

Готова основа в холодильнику

Ще одна звичка, яка сильно спрощує вечір.

Якщо у вас вже є:

• варений рис;
• гречка;
• або картопля.

То вечеря – це вже не процес на годину. Додали щось до смаку – м’ясо чи овочі – і через 10–15 хвилин все готово.

І це той випадок, коли заздалегідь витрачений час реально повертається.

Джерело: 5692.com.ua

Ідея провести перші вибори після війни – це не щось абстрактне, а цілком конкретна робота з документами. І от зараз, як кажуть у робочій групі, проєкт уже більш ніж наполовину готовий.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська говорить прямо:

Виглядає так, що 65% законопроєкту вже готові.

Тобто база є. Але до фінішу ще не дійшли.

Чому строки "попливли"

Спочатку план був доволі оптимістичний – завершити все ще до кінця лютого. Але реальність, як це часто буває, внесла свої корективи.

За словами Айвазовської, обсяг задач виявився більшим, ніж здавалося на старті. Тут не просто написати закон – треба врахувати безпеку, логістику, нові ризики. І кожен пункт тягне за собою купу деталей.

Коротко кажучи, швидко не вийшло.

Що вже пропрацьовано

Є і хороші новини. Найбільше просунулися в тих речах, які можна "порахувати і організувати":

• адміністративні процедури;
• технічні моменти проведення виборів;
• організація процесу в цілому.

Це та частина, де все більш-менш зрозуміло: як рахувати голоси, як формувати комісії, як організувати сам процес.

Голосування за кордоном: окрема історія

Один із найбільш чутливих моментів – це українці за межами країни.

Тут, за словами експертів, уже є помітний прогрес. Робота йде разом із Міністерством закордонних справ, і поступово вимальовується механізм, як дати людям можливість проголосувати.

І це логічно, бо мільйони українців зараз за кордоном. Ігнорувати їх не вийде.

Що ще "висить у повітрі"

А от далі починається складніше.

Є теми, які поки що не доведені до кінця:

• регулювання соцмереж під час виборів;
• ризики втручання Росії;
• використання криптовалюти у фінансуванні кампаній.

І тут, як зазначає Айвазовська, проблема навіть не в бажанні щось зробити, а в досвіді.

І тут не питання експертизи українців, бо в нас цієї експертизи немає. А треба вивчати той досвід, який практично реалізується, наприклад, у Молдові, в Румунії, в деяких інших країнах.

Тобто доводиться дивитися на чужі кейси і вже під них підлаштовувати свої рішення.

Скільки ще чекати

На завершення всього цього процесу потрібно ще трохи часу.

У робочій групі говорять про приблизно місяць або навіть півтора. І це тільки для того, щоб довести текст до фінальної версії.

Після цього – ще окрема історія з ухваленням.

Джерело: 5692.com.ua

У кількох великих містах України опалення вже почали вимикати. Зокрема, у Дніпрі та Кривому Розі сезон фактично завершили.

Про це повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа. За його словами, система вже працює не в повному режимі – залишили лише окремі об’єкти.

Дніпро та Кривий Ріг завершили опалювальний сезон. Працюють лише котельні, які живлять школи, садочки та лікарні.

Тобто для більшості мешканців батареї вже охололи.

Чому вирішили не тягнути до квітня

Причина доволі проста – погода. На вулиці теплішає, і тримати централізоване опалення далі, по суті, немає сенсу.

До речі, за словами чиновників, до кінця тижня аналогічні рішення мають ухвалити й інші міста з централізованим теплопостачанням.

Тобто процес пішов. І швидко.

Що відбувається у Києві

У столиці трохи інший сценарій, але загальний напрям той самий.

У Києві почнуть поступово відключати тепло з 24 березня. Таке рішення ухвалила міська влада, і пояснення тут теж цілком прагматичне.

Виважене та своєчасне рішення про завершення опалювального сезону впливає і на те, щоб кияни не сплачували зайве за послугу опалення в умовах потепління.

Тобто мова не лише про температуру за вікном, а й про платіжки.

Соціальні об’єкти ще залишаються з теплом

Водночас не все вимикається "під нуль".

Є винятки:

• лікарні;
• дитячі садочки;
• школи;
• пологові будинки.

Їх відключатимуть окремо – за заявками керівників. Тобто якщо десь ще холодно або є потреба, тепло можуть залишити.

Що далі

Якщо дивитися ширше, ситуація виглядає досить типовою для кінця березня. Потепління приходить раніше – відповідно і опалювальний сезон завершується швидше.

Хоча, якщо згадати попередні роки, іноді буває інакше: вимкнули – а потім різке похолодання. Але поки що, схоже, вирішили не ризикувати і не тримати тепло "про запас".

Джерело: 5692.com.ua