У Львівській області у четвер ввечері прокурор однієї з окружних прокуратур здійснив наїзд на дитину, внаслідок отриманих травм вона загинула. Про це передають облпрокуратура, генеральний прокурор Руслан Кравченко. "Сьогодні, 24 лютого, близько 19.00 поблизу села Смереків Львівського району сталася дорожньо-транспортна пригода. За попередніми даними, водій автомобіля здійснив наїзд на пішохода. Внаслідок отриманих травм потерпілий загинув на місці події. За кермом транспортного засобу перебував прокурор однієї з окружних прокуратур Львівської області". Генеральний прокурор, у свою чергу, уточнив, що внаслідок загинула дитина, ще одна − госпіталізована. Прокурора затримали в порядку ст. 208 КПК України. За словами Кравченка, ДТП сталася у темну пору доби, водій повертався додому з роботи. Він пройшов освідування, ознак алкогольного сп'яніння не виявлено. Усі обставини події наразі встановлюються. "Я беру це провадження під особистий контроль. Зобов'язані забезпечити справедливість", – зазначив генпрокурор.

Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії цифри звучать уже не як прогнози, а як холодний підрахунок втрат. За даними Світовий банк, сума, необхідна для відновлення України, сягнула майже 588 мільярдів доларів. І це – на горизонті найближчих десяти років.

Якщо перевести в більш зрозумілу площину, то йдеться про суму, яка майже утричі більша за прогнозований номінальний ВВП України у 2025 році. Тобто фактично – три річні економіки країни. І це не перебільшення.

23 лютого уряд України разом із Групою Світового банку, Європейська комісія та Організація Об'єднаних Націй оприлюднили оновлену Швидку оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення – RDNA5. Документ охоплює період від лютого 2022-го до кінця грудня 2025 року – це 46 місяців повномасштабної війни.

За цей час:

• пряма шкода вже перевищила 195 мільярдів доларів;
• ще рік тому, у попередній оцінці RDNA4, йшлося про 176 мільярдів.

Найбільш уражені сфери

Якщо коротко – найбільше дісталося житлу, транспорту та енергетиці.

Станом на кінець 2025 року 14% житлового фонду країни було пошкоджено або повністю зруйновано. Це понад три мільйони домогосподарств. Тобто мова про мільйони сімей, які або втратили дах над головою, або живуть у пошкоджених квартирах із плівкою замість скла.

В енергетиці ситуація теж ускладнилася. Після попередньої оцінки кількість пошкоджених або знищених об’єктів зросла приблизно на 21%. Постраждали:

• електростанції;
• мережі передачі електроенергії;
• системи розподілу;
• централізоване теплопостачання.

І це на фоні однієї з найсуворіших зим за останні роки. Енергетика стала буквально лінією фронту.

Транспортний сектор також відчув посилення атак. Потреби на його відновлення зросли на 24% порівняно з попереднім звітом. Залізниця та порти протягом 2025 року були під прицілом особливо активно. А без транспорту економіка, по суті, задихається.

Де потрібно найбільше коштів

Якщо розкласти 588 мільярдів за секторами, картина виглядає так:

• транспорт – понад 96 мільярдів доларів;
• енергетика – майже 91 мільярд;
• житловий сектор – близько 90 мільярдів;
• торгівля і промисловість – понад 63 мільярди;
• сільське господарство – більше 55 мільярдів.

Окремо – майже 28 мільярдів доларів на розмінування та розчищення територій від вибухонебезпечних предметів і уламків руйнувань. І хоча в цій сфері є прогрес, масштаби роботи залишаються колосальними. Фактично мова про очищення цілих регіонів.

Роль бізнесу і реформи

Цікаво, що в оцінці RDNA5 окремо підкреслюється: український приватний сектор виявився значно стійкішим, ніж багато хто очікував. Попри постійні ризики, підприємства продовжували працювати, експортувати, платити податки.

Але міжнародні партнери прямо говорять: без реформ повноцінного залучення інвестицій не буде.

Йдеться про:

• покращення бізнес-клімату;
• посилення конкуренції;
• розширення доступу до фінансування;
• зняття обмежень на ринку праці;
• адаптацію виробництва до екологічних і цифрових стандартів ЄС.

Інакше кажучи, відбудова – це не лише бетон і цегла. Це зміна правил гри.

Європейський контекст

Результати RDNA5 безпосередньо пов’язані з програмою Ukraine Facility, яка розрахована на наступні два роки і базується на процесі вступу України до ЄС. Відновлення поступово інтегрують у ширший європейський порядок денний реформ.

Тобто мова йде не лише про повернення до довоєнного стану, а про перебудову країни за новими стандартами. З іншим підходом до енергоефективності, управління, інфраструктури.

І цифра у 588 мільярдів у цьому контексті виглядає не просто фінансовою оцінкою, а масштабом виклику.

Джерело: 5692.com.ua

Офіційний прожитковий мінімум в Україні існує. Але якщо подивитися правді в очі, цих грошей вистачає хіба що на базові речі – їжу, мінімальні комунальні платежі та найдешевші ліки. Про розвиток, відпочинок чи навіть невелику фінансову подушку мова не йде.

Тому економісти все частіше говорять не про формальний мінімум, а про так званий соціальний мінімум – суму, яка дозволяє людині не лише закривати потреби, а й планувати майбутнє, донатити, лікуватися без паніки і раз на рік кудись поїхати.

І цифри тут зовсім інші.

Як змінилися фінансові очікування

Ще кілька років тому зарплата у 20–25 тисяч гривень для багатьох вважалася цілком нормальною. Не ідеал, але жити можна.

Тепер ситуація інша. Інфляція зробила свою справу. Ціни на продукти, оренду, транспорт підросли – і відчутно.

За результатами опитувань, більшість людей працездатного віку називають мінімально прийнятною суму від 30 000 до 40 000 гривень на одну людину. І це без особливих надлишків.

У Києві, Львові, Ужгороді та інших містах із дорогим житлом планка ще вища – 50 000–60 000 гривень. Бо оренда там "з’їдає" бюджет швидше, ніж здається.

Формула "50/30/20": де закінчується виживання

Фінансові аналітики часто використовують правило "50/30/20". Воно просте, але показове.

• 50% доходу – базові потреби;
• 30% – якість життя;
• 20% – заощадження.

Це та межа, яка відділяє життя від зарплати до зарплати від більш-менш стабільного фінансового стану.

• Базові потреби – це оренда, комуналка, їжа, транспорт, ліки.
• Бажання – кафе, спортзал, одяг, підписки, невеликі подорожі.
• Заощадження – фінансова подушка, великі покупки, донати.

Якщо 20% не відкладаються, людина фактично живе без страховки. Один форс-мажор – і все.

Куди "йдуть" 70 тисяч гривень

Спробуємо порахувати для мешканця обласного центру, який винаймає однокімнатну квартиру.

50% – приблизно 35 000 грн:

• оренда – 15 000;
• комунальні – 3 500;
• продукти – близько 10 000;
• транспорт – 4 000;
• ліки та аптека – 2 500.

30% – близько 21 000 грн:

• кафе, одяг, спортзал, кіно, таксі, невеликі радощі життя.

20% – 14 000 грн:

• накопичення, відкладені кошти на відпустку або техніку, регулярні донати.

У підсумку виходить приблизно 70 000 гривень на місяць.

Це не розкіш із дизайнерськими речами чи ресторанами щодня. Це скоріше відчуття, що завтра не виб’є ґрунт з-під ніг.

А якщо житло своє

Найбільша стаття витрат – оренда. Вона часто стає тим самим каменем на шиї бюджету, особливо для молоді або ВПО.

Якщо людина має власну квартиру і не платить 15 000 гривень щомісяця орендодавцю, баланс різко змінюється.

У такому випадку для збереження тієї ж моделі "50/30/20" достатньо доходу на рівні 40 000–45 000 гривень. Рівень комфорту той самий, але фінансове навантаження значно менше.

Різниця відчутна.

Джерело: 5692.com.ua

Сода на кухні є майже у всіх, але чесно кажучи, мало хто замислюється, що цей білий порошок може замінити цілу купу покупних засобів. Якщо використовувати її правильно, витрати помітно скоротяться, а зайві пляшки та пакети з хімікатами не доведеться купувати.

Сода замість розпушувача

Про користь соди всі чули, але мало хто знає, що її можна сміливо застосовувати у випічці замість розпушувача. Готові суміші, які продаються у магазині, часто дорожчі, хоча роблять те ж саме.

Додаєте одну чайну ложку – і тісто виходить пухким, м’яким. Якщо в рецепті немає кислих компонентів, як оцет або лимонний сік, тоді кількість соди краще зменшити вдвічі та додати трохи кислоти, щоб запустити реакцію.

Менше шампуню – довше чисте волосся

Здається, дивно, але сода допомагає економити і на шампуні. Повністю замінити її не можна, але можна трохи зменшити витрати.

Додайте чайну ложку соди до порції шампуню та вимийте голову. Вона глибше очищає шкіру, видаляє жир і волосся довше залишається свіжим. В результаті голову можна мити рідше – економія наочно.

Чистка килимів і усунення запахів

У прибиранні сода теж рятує. Наприклад, замість дорогих засобів для килимів: змішайте порошок із трохи води до густої кашки, нанесіть на пляму, залиште на півгодини, потріть щіткою і пропилососьте.

Видаляє сліди напоїв, бруду або котячих пакостей і одночасно нейтралізує запахи. Зручно й економно.

Сода в котячому лотку

Якщо вдома кіт, сода допомагає економити на наповнювачі. Насипте трохи на дно лотка перед основним шаром – запахи нейтралізуються, і міняти його доводиться рідше. Безпечно для тварини і не шкодить здоров’ю.

Догляд за зубами

Сода допомагає освіжити подих і трохи відбілити емаль. Змішайте 3–4 чайні ложки порошку з водою до кашки, можна додати кілька крапель олії м’яти. Але важливо: не робіть це щодня, аби не пошкодити емаль – сода абразивна і не замінює пасту повністю.

Прання та плями

Під час прання сода теж корисна. Додайте пів склянки до прального порошку, щоб підсилити його ефект. Для складних плям замочіть речі на ніч у воді з содою, потім виперіть. Білизна освітлюється, тканина стає свіжішою і без подразнень, як після засобів з хлором.

Джерело: 5692.com.ua

Інженер і маркетолог Сергій Шишкін вирішив подивитися на блокпости не з точки зору безпеки, а з позиції математики. Він підрахував, у скільки країні обходяться постійні зупинки авто в тилових регіонах. Сума вийшла немаленька – близько 5 мільярдів гривень на рік.

І мова не про будівництво самих конструкцій. А про час і пальне.

55 секунд, які множаться на мільйони

Свій аналіз Шишкін побудував на даних GPS-трекінгу та відкритій статистиці. За його словами, навіть якщо уявити "ідеальний" блокпост без черг і перевірок, водій усе одно витрачає мінімум 55 секунд. Це гальмування, повна зупинка перед знаком "Стоп" і розгін назад до нормальної швидкості.

Звучить дрібницею. Менше хвилини.

Але якщо таких зупинок тисячі щодня, а машин – сотні тисяч, цифра починає рости, як на дріжджах. Сам Шишкін підрахував, що особисто проводить у зупинках приблизно 3,5 години щомісяця. І це лише один водій.

Якщо ж рахувати по країні, то через постійні розгони та гальмування Україна щодня спалює обсяг пального, який можна порівняти з п’ятьма великими бензовозами. За рік це й набігає майже 5 мільярдів гривень.

Економіка проти логістичних "точок тертя"

Інженер звертає увагу на просту річ: будь-яка точка, де транспорт зупиняється, уповільнює економіку. Він прямо говорить:

Створення будь-якої точки тертя, в даному випадку логістичної, уповільнює економіку.

І тут справа не лише в пальному. Це й затримки вантажів, зриви графіків, нерви водіїв. У масштабах воєнної економіки кожна хвилина й кожен літр мають значення.

До речі, 5 мільярдів гривень – це приблизно 100 тисяч найпростіших дронів, якщо рахувати по 50 тисяч за одиницю. Такий порівняльний приклад Шишкін наводить, щоб показати масштаб.

Чому саме знак "Стоп" грає ключову роль

Ключовий фактор збитків – обов’язкова повна зупинка перед кожним блокпостом. Навіть якщо перевірки немає і дорога вільна, машина повинна зупинитися.

У підсумку виходить парадокс: країна говорить про економію енергії, складнощі з пальним, а водночас сама створює механізм додаткового споживання.

Шишкін навіть називає це своєрідними "внутрішніми санкціями", які держава наклала на себе.

Яку альтернативу пропонують

Замість суцільних фізичних зупинок інженер пропонує перейти до сучасних методів контролю:

• камери автоматичної фіксації номерів;
• інтелектуальні системи моніторингу;
• вибіркові перевірки замість тотальних.

Ідея проста: контроль залишається, але без обов’язкової зупинки кожної машини.

Можливо, це не універсальне рішення для всіх регіонів, особливо прифронтових. Але в тилових областях така модель, на його думку, могла б зменшити втрати без шкоди для безпеки.

Чому дискусія тільки починається

Тема блокпостів зазвичай сприймається виключно як питання оборони. Проте аналіз із боку економіки додає новий кут зору. У воєнних умовах ресурс – це не абстракція, а конкретні гроші, пальне, техніка.

І якщо навіть 55 секунд на кожному блокпості перетворюються на мільярди гривень, питання ефективності таких механізмів виглядає вже не теоретичним, а дуже практичним.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні почав діяти Закон "Про основні засади житлової політики" №4751-IX. Документ подають як фундамент для великого оновлення житлового фонду та запуску нових програм підтримки. Але найбільше розмов точиться не про програми, а про виселення і переселення.

У Департаменті правового забезпечення Дніпровської міської ради пояснюють: закон одночасно гарантує захист житлових прав і відкриває двері для масштабної реновації. І ось тут починаються нюанси.

Суд залишається, але механізми змінюються

Виселити людину або обмежити її право користування житлом, як і раніше, можна тільки через суд. Це базове правило ніхто не скасовував.

Проте якщо йдеться про державне чи комунальне житло, процедура переселення стала простішою. Якщо будинок визнають аварійним або таким, що підлягає знесенню, мешканцям мають запропонувати "придатне приміщення".

І тут виникає логічне питання. Що таке "придатне"? Квартира з такою ж площею і в тому ж районі? Чи будь-яке житло з дахом над головою, навіть якщо воно на околиці міста? Чітких критеріїв у законі поки що немає. Саме на це звертають увагу юристи департаменту.

Приватне житло: формально все по-старому, але є нюанси

Власників приватизованих квартир також це зачіпає. Судовий порядок виселення зберігається, однак уряд досі не затвердив конкретні критерії, за якими житло можуть визнати непридатним.

Фактично поки немає чіткої методики, будь-яка експертиза може стати аргументом у спорі. І тут багато залежатиме від того, як ці норми почнуть застосовувати на практиці.

Окрема історія – іпотека та борги. Якщо квартира перебуває під заставою або накопичилися значні борги, процедура виселення тепер може проходити швидше. Судова тяганина, яка раніше тягнулася роками, здатна скоротитися в рази.

Реновація: красиві слова і питання про компенсацію

Держава задекларувала курс на оновлення застарілого житлового фонду. Старі "хрущовки", аварійні будинки – усе це планують поступово модернізувати або замінювати.

Але якщо житло вилучають, має бути компенсація. Стаття 351 Цивільного кодексу України прямо говорить: вилучення можливе лише за умови попереднього та повного відшкодування.

Втім, новий закон не прописує чіткої формули, як саме рахувати цю компенсацію. У департаменті зазначають:

Проте новий закон не містить чіткої формули розрахунку компенсації, що створює правову невизначеність.

Тобто принцип є, а механізм – поки що в тумані.

Поняття "споживча якість житла": що це взагалі означає

Документ вводить нове формулювання – споживча якість житла. Йдеться про відповідність приміщення вимогам безпеки, комфорту, енергоефективності.

Теоретично це крок до сучасного житла – з утепленими фасадами, нормальними комунікаціями та без аварійних перекриттів. Але все впиратиметься в контроль. Бо одна справа – написати стандарт, інша – реально його дотримуватися.

Кінець старої системи черг

Стара модель із безкоштовними квартирами від держави фактично йде в минуле. Разом із новою реформою поступово відходить і Житловий кодекс радянського зразка – із чергами, ордерами та довгим очікуванням "свого часу".

Поки ще діє закон про приватизацію, у людей залишається можливість оформити житло у власність. Але система соціального житла в тому вигляді, до якого звикли десятиліттями, стає історією.

Неприватизовані квартири і спадщина

Є ще один важливий момент. Неприватизована квартира формально не входить до спадкової маси. Проте родичі можуть спробувати відстояти право на неї через суд.

Існують винятки, які дозволяють оформити власність у судовому порядку, навіть попри загальну заборону на спадкування комунального майна. Але це вже питання конкретної ситуації та юридичної стратегії.

Джерело: 5692.com.ua

Колишній головнокомандувач ЗСУ, нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що звичний для нас підхід до мобілізації вже не відповідає реаліям сучасної війни. За його словами, масове залучення людей як основний інструмент більше не дає того ефекту, на який розраховували раніше.

Він переконаний: країні потрібна не лише мобілізація людей, а й технологічна та економічна мобілізація – тобто постійна робота на випередження у сфері озброєнь, виробництва, інновацій.

Чому стара модель більше не працює

Залужний прямо зазначив: "Досвід і Росії, і наш показує, що традиційний підхід до мобілізації в сучасній війні вже абсолютно себе вичерпав".

Йдеться про війну іншого типу – тривалу, високоінтенсивну, з величезним навантаженням на ресурси. І найцінніший ресурс тут – люди.

Техніку можна виготовити, докупити, модернізувати. А от людські втрати швидко не компенсуєш. Підготовка військового – це місяці, іноді роки. І навіть найкраща підготовка сьогодні не гарантує виживання.

Поле бою стало "прозорим"

Окремо Залужний звернув увагу на те, як змінилося саме поле бою. За його словами, воно фактично контролюється автоматизованими системами та роботизованими комплексами.

Поле бою стало прозорим і контролюється в автоматичному режимі роботами, вірогідність виживання саме людини вже не залежить від якості її підготовки та веде до неминучих втрат, що вимагає дистанціювання людини від цієї kill zone, – пояснив він.

Інакше кажучи, зона активних бойових дій перетворилася на простір, де техніка бачить усе. Дрони, розвідсистеми, високоточна зброя. Людина в такому середовищі стає надто вразливою.

Мобілізація як чутлива тема

Він також зауважив, що мобілізація – це не лише військове питання, а й соціальне. У війні на виснаження вона напряму впливає на стійкість суспільства.

Не випадково, за словами Залужного, Росія уникає масштабної мобілізації. Це питання внутрішньої стабільності.

Тут важливо розуміти: мова не лише про кількість людей у строю, а про довіру, мотивацію, готовність суспільства підтримувати війну роками.

Альтернатива: технологічна та економічна мобілізація

Майбутні війни, переконаний ексголовком, навряд чи виглядатимуть як багатомільйонні мобілізації минулого століття.

Йдеться більше про технологічну та економічну мобілізацію як запоруку нерозривного процесу забезпечення і підтримання технологічної переваги над противником, – зазначив він.

Фактично це означає:

• розвиток роботизованих систем;
• інвестиції у виробництво високоточної зброї;
• масштабування оборонної промисловості;
• швидке впровадження інновацій.

Сьогодні роботи вже не лише допомагають, а й виконують штурмові завдання, евакуацію, навіть можуть брати противника в полон. Технології поступово забирають на себе функції, які раніше виконувала виключно людина.

Обмін життів на тактичні успіхи – більше не варіант

Залужний фактично поставив крапку в дискусії про стару логіку війни.

Модель ведення війни, яка передбачає розмін людських життів на тактичні успіхи, більше не є логічною і доступною опцією. На сучасному високотехнологічному полі бою, насиченому високоточними системами ураження, такий підхід неприйнятний не лише з морального погляду, а й з погляду тактичної ефективності.

Тобто справа не лише в етиці. Це ще й питання результату. Якщо втрати не дають стратегічного зламу – система не працює.

Які зміни готує влада

Паралельно з цими заявами в Україні обговорюють реформу системи комплектування. За словами народного депутата Єгор Чернєв, Міністерство оборони готує масштабні зміни.

Серед запланованого:

• реформування ТЦК;
• нова система контрактів із чіткими термінами служби;
• посилення відповідальності за самовільне залишення частини;
• підвищення базового грошового забезпечення;
• диференційовані доплати залежно від спеціалізації.

Найвищі доплати, як очікується, отримають представники дефіцитних і найнебезпечніших напрямків – піхота, ДШВ, пілоти, айтівці. Водночас бойові виплати обіцяють зберегти.

Контрактна модель замість мобілізації

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що держава готова перейти на контрактну армію замість мобілізаційної моделі. Але є умова – достатнє фінансування.

Контрактна служба потребує значних коштів. Йдеться не лише про зарплати, а й про соціальні гарантії, страхування, забезпечення. Для такого переходу, за словами президента, потрібна підтримка Європейського Союзу.

У підсумку дискусія про мобілізацію поступово переходить у ширший формат – якою має бути армія майбутнього і як зберегти людей у війні, де техніка бачить і вражає швидше, ніж людина встигає зреагувати.

Джерело: 5692.com.ua

Коли бачиш, як маленький песик тремтить так, що здається, він ось-ось розсиплеться на шматочки, перша думка – холод. Але, чесно кажучи, все не так просто. Експерти з поведінки тварин кажуть, що тут замішано більше чинників, ніж здається на перший погляд.

Якщо ви гуляєте зі своїм ретривером, він крокує впевнено, немов король на прогулянці. А маленька чихуахуа сусіда підстрибує і тремтить без видимої причини – і це настільки помітно, що хочеться його обійняти й зігріти.

Фізика проти крихіток

Карло Сіракуза, фахівець з поведінки тварин у Ветеринарній школі Пенсильванського університету, зазначає: у клініках власники мініатюрних собак частіше скаржаться на тремтіння. Навіть якщо досліджень прямо не було, спостереження підказують – дрібні тваринки реально тремтять частіше.

Все через тіло. Маленькі собаки розсіюють багато тепла, бо їхнє тіло компактне, а площа поверхні велика у порівнянні з масою. Щоб підтримувати внутрішню температуру, їм потрібна додаткова енергія.

Джон Спікман з Абердинського університету (Велика Британія) у 2003 році показав цікаву річ: маленькі собаки спалюють на 60% більше енергії на грам тканини тіла, ніж великі. Отже, поки німецький дог може спокійно стояти у легкому холоді, крихітному папійону доведеться тремтіти раніше.

Холод під ногами

Сіракуза додає: невеличкі собаки перебувають ближче до підлоги, де холодне повітря накопичується інтенсивніше. Тож навіть якщо в кімнаті тепло для вас, для песика може бути прохолодно.

Щоб зрозуміти, чи причина саме в цьому, слід спостерігати. Якщо собака тремтить у спокої, коли навколо тихо, ймовірно, холод – основна причина. Іноді ж вібрації можуть з’являтися через сон чи легку тривогу, але зазвичай вони короткочасні.

Якщо ж причина холод, забезпечте тепло: лежанка з підігрівом, ковдра, затишне місце. Але якщо песик тремтить і в теплі – час шукати інші причини.

Не лише про температуру

Іноді тремтіння сигналізує про неврологічні проблеми або побічні ефекти ліків від алергії чи тривожності. Існує навіть так званий "синдром маленького білого тремтіння" – ідіопатичний генералізований треморний синдром. Незважаючи на назву, це може стосуватися будь-якої породи і будь-якого забарвлення, але дрібні собачки страждають на це частіше.

Ще один цікавий момент – стрес від людей. Маленьку собаку легше підняти, легше ігнорувати її сигнали страху, сміятися з її крику. І коли гормони стресу включаються, м’язи скорочуються, і пес починає тремтіти.

Поради власникам

Тож наступного разу, коли побачите маленького песика, який тремтить, згадайте: це може бути холод, стрес або фізіологічна особливість. Накрийте його теплою ковдрою, спостерігайте, і якщо нічого не допомагає – варто відвідати ветеринара.

Джерело: 5692.com.ua

З 23 лютого українці, які були змушені виїхати за межі країни через повномасштабну війну, отримали можливість подати заяву до міжнародного Реєстру збитків. Йдеться передусім про моральну шкоду – сам факт вимушеного виїзду визнається формою завданої агресією шкоди.

Хто саме може подати заяву

Мова про категорію A1.2 – вона є продовженням раніше відкритої категорії A1.1, яка стосувалася внутрішньо переміщених осіб. Тепер до Реєстру можуть звертатися ті, хто отримав тимчасовий захист або притулок в іншій державі через війну.

Фактично, якщо людина виїхала за кордон після 24 лютого 2022 року і офіційно отримала захист – вона підпадає під цю категорію.

За словами Шуляк, станом на грудень 2025 року у світі було зафіксовано 5,86 мільйона українських біженців. Тобто потенційних заявників – мільйони.

Про які саме збитки йдеться

У цій категорії заяви стосуються виключно моральної шкоди. Тобто самого факту вимушеного переміщення.

Заяви у цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення за межі України як форми шкоди, завданої агресією. Тобто, йдеться виключно про моральні збитки, – пояснила Олена Шуляк.

Водночас матеріальні втрати – втрата роботи, житла, доходів – подаються в інших категоріях Реєстру. Так само окремо оформлюються заяви щодо депортації дітей або дорослих.

Тобто система побудована так, щоб кожен тип шкоди мав свою "полицю".

Які ще категорії вже відкриті

Наразі до Реєстру можна подати заяви не лише щодо вимушеного виїзду. Серед нематеріальних категорій:

• серйозні тілесні ушкодження;
• сексуальне насильство;
• смерть близького члена родини;
• зникнення безвісти;
• катування;
• примусова праця або служба;
• депортація.

Окремо передбачені й матеріальні категорії. Наприклад:

• пошкодження або знищення нежитлової нерухомості;
• втрата доступу до майна на тимчасово окупованих територіях.

Найближчим часом планують відкрити можливість подання заяв і для держави та юридичних осіб.

Скільки заяв уже подано

За словами депутатки, у попередніх категоріях українці подали понад 115 тисяч заяв. Більше 30 тисяч із них уже розглянуті та внесені до Реєстру його Радою.

Очікується, що після запуску нової категорії кількість звернень зросте. І це логічно: мова про мільйони людей, які залишили країну через війну.

Як працюватиме компенсаційний механізм

Сам Реєстр не виплачує кошти. Він фіксує заяви та збирає докази. Рішення про конкретні суми ухвалюватиме спеціальна компенсаційна комісія, яку мають створити найближчим часом.

Після цього запрацює компенсаційний фонд – саме з нього здійснюватимуться виплати.

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, був створений Україною, Європейським Союзом та ще 42 країнами. Його штабквартира розташована в Гаага.

Реєстр приймає заяви щодо шкоди, завданої з 24 лютого 2022 року на території України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Коли чекати виплат

Конкретні розміри компенсацій визначатиме компенсаційна комісія після початку її роботи. Перші виплати стануть можливими після формування спеціального фонду.

Про подальші етапи – внесення заяви, її розгляд, ухвалене рішення – заявники отримуватимуть повідомлення в особистий кабінет у розділі "Зверніть увагу" та на електронну пошту.

Процес, імовірно, не буде миттєвим. Але механізм поступово вибудовується.

Джерело: 5692.com.ua

Через складну безпекову ситуацію 24 лютого "Укрзалізниця" змінила графіки та маршрути руху пасажирських поїздів у п'яти регіонах. "Наші моніторингові групи продовжують працювати у посиленому режимі, рух поїздів організовуємо з урахуванням безпекової ситуації. Уважно стежте за сповіщеннями в застосунку Укрзалізниці та оголошеннями залізничників на вокзалах і в поїздах", – йдеться у повідомленні компанії. Масштабні зміни торкнулися рейсів на Запоріжжя, Харківщину, Донеччину, Херсонщину, Сумщину та Чернігівщину. У Запорізькій області через безпекову ситуацію тимчасово обмежено курсування поїздів до або зі станції "Дніпро-Головний". Зміни стосуються поїздів: №86/85 та №128/127 сполученням Львів – Запоріжжя; №6 Ясіня – Запоріжжя; №40/39 Солотвино – Запоріжжя. Наразі людей між Дніпром і Запоріжжям перевозять переважно автобусними трансферами. На Харківщині та Донеччині пасажири змушені прямувати від Лозової у краматорському напрямку автобусами. Пасажири поїзду №101/102 Барвінкове – Херсон будуть доставлені автобусами із Краматорська, тоді як регіональні експреси ізюмського напрямку курсують за розкладом. На півночі України регіональні поїзди Сумщини та Чернігівщини тимчасово доїжджають лише до Конотопа, а на ніжинському напрямку ввели адаптовані графіки приміського сполучення.