Обмеження морської логістики вже погіршують грошові потоки українських підприємств та їхню здатність погашати кредити. Національний банк закликав банки реструктуризувати борги життєздатних компаній і готовий тимчасово пом’якшити окремі правила оцінювання кредитного ризику. Систематичні російські удари по енергетичній, логістичній, складській і портовій інфраструктурі створюють додатковий ризик не лише для експорту, а й для банків, які кредитують український бізнес.
Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний. За його словами, обмеження морських перевезень особливо сильно впливає на підприємства реального сектору, залежні від експорту. Затримка або тимчасове припинення постачань за кордон означає, що компанії пізніше отримують виручку.
На складах накопичується готова продукція, змінюються ціни та попит, порушуються виробничі й логістичні ланцюги. Унаслідок цього підприємствам стає складніше вчасно сплачувати за кредитами та залучати нове фінансування. Це створює ризик погіршення якості корпоративних кредитних портфелів банків.
Водночас НБУ не заявляв про безпосередню загрозу стабільності банківської системи й не називав конкретні фінансові установи, які можуть опинитися в зоні ризику. Йдеться про необхідність заздалегідь обмежити можливі кредитні втрати. Пишний наголосив, що своєчасна допомога позичальникам може не допустити перетворення тимчасових логістичних проблем на тривалу фінансову кризу для підприємств.
Що НБУ рекомендує банкамРегулятор надіслав банкам лист із рекомендаціями щодо підтримки компаній, які постраждали від погіршення безпекової ситуації та перебоїв у логістиці. Фінансовим установам запропоновано індивідуально оцінювати становище позичальників і за потреби використовувати реструктуризацію заборгованості, зміну графіків погашення та інші інструменти підтримки. Це може означати перенесення окремих платежів, збільшення строку кредиту або погодження нового графіка обслуговування боргу.
Конкретні умови залежатимуть від фінансового стану підприємства та внутрішніх правил банку. Водночас Пишний застеріг банки від формального порятунку безнадійних позичальників. Реструктуризація не повинна використовуватися для приховування неплатоспроможності компанії або проблемного кредиту.
Банкам також рекомендовано постійно відстежувати фінансовий стан підприємств з урахуванням логістичних обмежень, зміни попиту й цін, втрати виробничих зв’язків та інших воєнних чинників. Для аграріїв готують особливі умовиОкрему увагу НБУ приділив агропромисловому комплексу. Аграрні підприємства особливо залежать від роботи портів, оскільки значна частина їхньої продукції призначена для експорту.
Банки закликали забезпечити безперервне фінансування галузі, насамперед посівної кампанії та інших критично важливих виробничих процесів. Під час оцінювання фінансового становища аграрних позичальників банкам рекомендують враховувати повний виробничий цикл і не погіршувати автоматично їхню кредитну оцінку через тимчасові логістичні проблеми або сезонні коливання показників. Крім того, фінансові установи зможуть активніше використовувати готову продукцію підприємств як забезпечення за кредитами.
Такий механізм важливий у ситуації, коли товар фізично існує, але його продаж затримується через обмеження експорту. Які правила планує змінити НацбанкНБУ готує тимчасові зміни до регулювання кредитних ризиків. У певних випадках банки зможуть не застосовувати окремі ознаки дефолту до юридичних осіб, яким потрібна короткострокова реструктуризація.
Послаблення буде можливим лише за наявності підстав вважати, що підприємство залишається життєздатним і після подолання тимчасових труднощів зможе відновити обслуговування боргу. Регулятор також планує розширити можливості врахування аграрної продукції, яка перебуває в обороті або переробці, як застави. Для цього передбачається підвищити коефіцієнт ліквідності такого забезпечення.
Запропоновані зміни мають діяти протягом одного року після їх запровадження. Остаточні параметри будуть визначені в нормативних документах НБУ. Що це означає для банківської системиПроблеми експортерів можуть поступово переноситися на банки через зростання прострочених платежів і необхідність формувати додаткові резерви під проблемні кредити.
Що більше таких кредитів з’являється в портфелі, то більше капіталу банк повинен спрямовувати на покриття можливих втрат. Це може обмежувати його можливості видавати нові позики навіть фінансово стійким компаніям. Однак заява Пишного не означає, що окремі банки вже зіткнулися з критичними проблемами.
НБУ не публікував оцінки можливих втрат за установами й не пов’язував ризики виключно з державними банками. Головна мета запропонованих заходів — зберегти фінансування життєздатного бізнесу, не допустити різкого збільшення простроченої заборгованості та водночас не дозволити банкам приховувати реальну якість кредитних портфелів. Для українських підприємств рішення матиме практичне значення, якщо банки справді почнуть швидше погоджувати реструктуризації та враховувати тимчасовий характер проблем, спричинених атаками й обмеженням експорту.
За матеріалами: Андрій Пишний, Інтерфакс-Україна, Фінансовий клуб
