В Україні вирішили підійти до питання цін на ліки трохи по-іншому. Тепер разом з електронним рецептом людина отримуватиме не лише назву препарату, а й підказку – три найдешевші варіанти з такою ж діючою речовиною. Тобто, якщо лікар виписав певний засіб, пацієнт зможе одразу побачити, чи є дешевші аналоги і скільки вони коштують.

Про нововведення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, держава продовжує крок за кроком робити ціни на препарати більш зрозумілими для людей.

Ліки мають бути доступними для всіх. Уряд продовжує комплекс заходів, який дозволить підвищити прозорість цін і дасть можливість людям обирати найвигідніший варіант, – зазначила вона.

Як це працюватиме на практиці

Механіка доволі проста. Коли лікар виписує е-рецепт, пацієнт може отримати паперову пам’ятку з QR-кодом. Скануєш – і бачиш список препаратів із тією ж діючою речовиною, тим самим дозуванням і формою випуску. Без сюрпризів і без "а в нас тільки цей бренд".

У переліку буде:

• три позиції з найнижчою ціною;
• усі доступні варіанти з однаковим складом;
• гарантія, що щонайменше один із найдешевших препаратів має бути в наявності в будь-якій аптеці.

Тобто ситуація, коли вам кажуть "дешевого немає", теоретично має зникнути.

Що це означає для гаманця

Фактично держава підштовхує людей дивитися не на бренд, а на склад. Бо часто різниця між препаратами – у назві та упаковці, а діюча речовина та сама. І різниця в ціні може бути відчутною, особливо якщо лікування тривале.

Якщо говорити простіше: тепер вибір стає усвідомленішим. Людина бачить варіанти і вирішує сама – платити більше за відомий бренд чи взяти дешевший аналог.

Поки що не для всіх препаратів

Важливо уточнити: нова функція стосується лише однокомпонентних рецептурних ліків у формі таблеток і капсул, які люди купують за власні кошти. Тобто мова поки не про всі можливі препарати.

Але в уряді заявляють, що надалі планують розширити цю систему й на інші категорії. Це лише перший етап.

Що таке Національний каталог і навіщо він

Усі ціни формуються на основі даних з Національного каталогу. Це своєрідний реєстр, де визначені граничні вартості препаратів. Аптеки не мають права продавати ліки дорожче встановленої межі.

І тепер цей каталог стає не просто базою "для галочки", а реальним інструментом для людей. Не треба самостійно шукати інформацію чи порівнювати ціни на різних сайтах – все показується через QR-код.

Можливо, для когось це здасться дрібницею. Але коли мова йде про регулярні витрати на здоров’я, навіть кілька десятків гривень різниці мають значення.

Джерело: 5692.com.ua

Вже за пів року дороги в Україні мають привести до ладу. Першочергові роботи, які передбачають ямковий ремонт, потребують 14 млрд гривень. Про це заявили віцепрем'єр з відновлення Олексій Кулеба та прем'єр-міністерка Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Раді."Цього року зима стала найважчою для дорожньої галузі з початку повномасштабної війни. У нас поєднання різких температурних коливань, снігопадів, крижаного дощу – це все призвело до того, що йде прискорення руйнування покриття", – зазначив Кулеба.За його словами, наразі загальна деформація обсягу на основних дорогах країни перевищує 23 млн квадратних метрів."Що стосується фінансового ресурсу, це близько 32 млрд гривень. У 2026 році в бюджеті закладено 10,8 млрд гривень. 4 мільярди вже спрямовані на зимове утримання, і близько 2 млрд необхідно на підготовку до наступного опалювального сезону, відповідно близько 4, 5 млрд залишається на ремонт ямковий у цьому році", – сказав міністр.Ремонти в деяких областях вже стартувалиКулеба додав, що першочергові роботи на суму більше ніж 14 млрд гривень перебувають в обробці. План робіт вже складений, а в деяких областях, де дозволяє температурний режим, ремонти почались цього тижня."Це ямковий ремонт безпосередньо, але протягом наступних шести місяців я впевнений, що ми приведемо до ладу основні наші дороги", – зазначив він.Віцепрем'єр з відновлення підкреслив, що проблеми накопичувалася роками і ситуація є складною. Зокрема, на більшості доріг міжремонтні терміни прострочені на два і більше роки."Звичайно, додаткове навантаження додала війна, тому урядом прийнято рішення шукати додаткове фінансування. Воно вкрай необхідне нам, і ми будемо цим займатися протягом всього 2026 року", – заявив він.За словами Свириденко, якщо фінансування на ремонт доріг не вистачатиме, гроші братимуть з резервного фонду, а також шукатимуть додаткові джерела.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив річ, яка для когось може звучати несподівано: з 2022 року українці відкрили у Польщі понад 120 тисяч компаній. І, за його словами, нових бізнесів від українців нині більше, ніж від самих поляків.

Тобто мова не лише про працевлаштування на заводах чи в сервісі. Йдеться про власні фірми, ФОПи, кав’ярні, ІТ-компанії, будівельні бригади. Хтось відкрив маленький салон краси, хтось – логістичну компанію. І таких історій – тисячі.

Гроші: хто кому "в мінус"

Часто можна почути розмови про те, що Польща нібито витрачає великі кошти на українців. Але цифри, які наводять польські посадовці, виглядають інакше.

З початку повномасштабної війни внесок українців у ВВП Польщі становив 328,6 млрд злотих. Для порівняння, обсяг допомоги Україні та біженцям – 40,3 млрд злотих. Різниця, як видно, суттєва.

Фактично українці принесли польській економіці у вісім разів більше коштів, ніж держава витратила на підтримку.

До речі, рівень зайнятості серед українців у Польщі оцінюють у межах 75–85%. І це навіть вище, ніж серед самих поляків.

Де українців найбільше

Трійка країн із найбільшою кількістю українців під тимчасовим захистом виглядає так:

• Німеччина – 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС);
• Польща – 969 240 осіб (22,3%);
• Чехія – 393 055 осіб (9,0%).

Це означає, що Польща залишається одним із головних центрів для українців, які виїхали через війну.

Соціальна допомога і робота

Водночас польська влада поступово змінила правила гри. Соціальну підтримку все більше пов’язують із працевлаштуванням або веденням бізнесу.

Одноразову виплату у 300 злотих скасували ще влітку 2022 року. А дитячі виплати за програмою 800+ нині прив’язані до офіційної роботи або підприємницької діяльності. Такі зміни стали можливими після підписання відповідного закону президентом Польщі 13 вересня 2025 року.

Тобто модель доволі чітка: працюєш легально – маєш підтримку. Не працюєш – умови інші.

Чи залишаться українці в ЄС

У польських та європейських медіа дедалі частіше звучить думка, що частині українців можуть запропонувати залишитися. Передусім тим, хто працює офіційно і вже інтегрувався в економіку.

Аргумент простий: ринки праці в багатьох країнах ЄС мають кадровий дефіцит. З Польщі працівники виїжджають до Великої Британії, з Чехії – в інші країни. Утворюються прогалини, які хтось має заповнювати.

І на цьому тлі історії про "утриманців", які нічого не дають економіці, виглядають дедалі менш переконливо.

Військова співпраця

Окремо Польща продовжує військову підтримку України. Зокрема, у грудні визначили кількість винищувачів МіГ-29, які готові передати Києву. Натомість польська сторона розраховує отримати українські безпілотні технології.

Джерело: 5692.com.ua

Спекти торт – це пів справи. А от акуратно його нарізати… тут уже починається справжня нервова лотерея. Ніж тягне за собою крем, коржі розсипаються, глазур тріскається – і замість рівних, як з картинки, шматочків маємо щось дуже умовно трикутне.

Багато хто думає, що проблема в рецепті або в руках. Але досвідчені кондитери запевняють: справа часто в температурі ножа.

І це дрібниця, яка змінює все.

Секрет рівного зрізу: гаряча вода

Схема максимально проста, без складних маніпуляцій. Перед тим як різати торт, ніж потрібно занурити в окріп на кілька секунд. Лезо нагрівається – і далі проходить крізь крем та коржі майже без спротиву.

Теплий метал ніби "ковзає" через шар за шаром. Крем не тягнеться, бісквіт не ламається, а зріз виходить акуратним і чистим.

Є важливий момент, про який часто забувають. Після нагрівання ніж потрібно обов’язково витерти насухо паперовим рушником або серветкою. Волога на лезі може зіпсувати поверхню десерту – залишаться розводи або плями.

І ще одне правило, яке професіонали повторюють майже як мантру:

Прогрівайте ніж перед кожним новим надрізом – це гарантує стабільний результат.

Тобто не один раз на весь торт, а перед кожним шматком. Так, це займає трохи більше часу. Але результат видно одразу.

Особливо актуально для ніжних десертів

Цей метод буквально рятує мусові торти, чізкейки, багатошарові кремові десерти. Там, де холодне лезо може розламати структуру і зіпсувати вигляд.

Можливо, ви бачили вітрини кондитерських, де кожен шматочок виглядає ідеально рівним, наче намальованим. Секрет часто не у магії, а у гарячому ножі.

Якщо говорити відверто, різниця між холодним і теплим лезом дуже відчутна. Один рух – і ви або отримуєте чистий зріз, або знову "ремонт" крему ложкою.

Де ще стане у пригоді цей прийом

Теплий ніж – це не лише про торти.

• тверді сири на кшталт пармезану чи чеддера ріжуться значно легше;
• шоколадні плитки ламаються акуратно, без крихт по всій кухні;
• навіть густі десерти з карамеллю піддаються охайніше.

І цікаво, що цей лайфхак майже нічого не коштує. Потрібні лише окріп і серветка. Ніяких спеціальних інструментів.

Іноді саме такі дрібні деталі роблять святковий стіл більш охайним. Бо погодьтеся, коли шматочки рівні, торт виглядає дорожче. Хоча рецепт той самий.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні вже виплатили 107,3 млн грн багатоквартирним будинкам у межах урядової програми "СвітлоДім". Якщо говорити про цифри без сухої канцелярщини – це десятки будинків, які тепер можуть не занурюватися в темряву під час чергових відключень. Про це повідомила пресслужба "Дії".

Гроші пішли на цілком конкретні речі: генератори, сонячні електростанції, акумулятори, інвертори – усе, що дозволяє будинку жити автономно. Світло в під’їзді, вода на верхніх поверхах, тепло взимку, ліфт, який не завмирає між поверхами. Здавалося б, базові речі. Але в умовах відключень це вже питання комфорту і навіть безпеки.

Що таке "СвітлоДім" і кому він підходить

Програма розрахована на ОСББ, житлові кооперативи та управителів багатоповерхівок. Тобто фактично на тих, хто відповідає за будинок як за спільне господарство.

Ідея проста: якщо держава допоможе профінансувати альтернативні джерела живлення, будинки зможуть менше залежати від загальної енергосистеми. Не повністю, звісно, але хоча б у критичні години.

До речі, у багатьох містах уже можна побачити приклади, коли дах багатоповерхівки вкритий сонячними панелями, а в підвалі стоїть акумуляторна система. Це вже не фантастика і не історія лише про приватні будинки.

На що саме можна витратити кошти

Отримані гроші дозволено спрямувати на:

• купівлю та встановлення генераторів;
• монтаж сонячних електростанцій;
• придбання інверторів і акумуляторів;
• інше обладнання для автономного живлення.

Тобто мова не про косметичний ремонт, а про інфраструктуру, яка реально тримає будинок "на плаву", коли світло зникає.

Як подати заявку

Процедура виглядає доволі формальною, але без зайвих квестів.

Потрібно:

• провести збори ОСББ або кооперативу й ухвалити відповідне рішення;
• подати заявку через портал "Дія";
• додати пакет необхідних документів;
• після погодження отримати фінансування і реалізувати проєкт.

Звучить просто, хоча на практиці, зрозуміло, кожен будинок проходить цей шлях по-своєму – десь швидше, десь із додатковими обговореннями.

Додаткове фінансування від уряду

Варто зазначити, що ще 29 січня Кабмін спрямував 800 млн грн із резервного фонду держбюджету на реалізацію програми "СвітлоДім". Тобто ресурс для підтримки є, і досить відчутний.

Фактично йдеться про масштабну спробу зробити багатоквартирні будинки більш стійкими до перебоїв з електроенергією. Не ідеально автономними, але значно менш вразливими.

А якщо дивитися ширше – це історія про те, як багатоповерхівки поступово переходять від повної залежності до більш самостійної моделі існування. Крок за кроком.

Джерело: 5692.com.ua

25 лютого на 71-му році життя помер Юрій Іванович Нороха. Про це повідомили настоятель Козацької церкви Пресвятої Покрови ієромонах Феодосій (Алісов) та директорка Музею історії міста Наталія Буланова.

Юрій Нороха був ветераном правоохоронних органів. З 2014 року він займався волонтерською діяльністю, допомагаючи українським військовим продуктами харчування, медикаментами та побутовими речами. За інформацією колег, найближчим часом він планував чергову поїздку на передову з гуманітарною допомогою.

Окрім підтримки фронту, Юрій Іванович співпрацював із Музеєм історії міста, брав участь у наповненні фондів та заходах громади.

Церемонія прощання відбудеться у суботу, 28 лютого, у Козацькій церкві Пресвятої Покрови (вул. Сергія Слісаренка, 34). Співчуття рідним та близьким покійного.

Джерело: 5692.com.ua

Офіс військового омбудсмана розпочав перевірку за скаргою рідних військовослужбовця Віталія Салтана щодо можливого ненадання йому своєчасної медичної допомоги. Про це розповіла військовий омбудсман Ольга Решетилова."До Офісу військового омбудсмана надійшла скарга від рідних померлого військовослужбовця щодо ненадання йому своєчасної медичної допомоги. Ми призначили перевірку, яка наразі триває", – сказала омбудсман. Також Решетилова додала, що відомство паралельно скерував скаргу до прокуратури, оскільки в описаних обставинах можуть бути ознаки кримінального правопорушення. За даними видання "Кіровоградська правда", Віталія Салтана мобілізували 26 січня, а наступного дня направили на навчання до 425-ї бригади "Скеля" у Кам'янському Дніпропетровської області. Як пише видання, під час навчання він захворів. Рідні стверджують, що протягом тижня в нього трималася висока температура, однак госпіталізацію, за їхніми словами, вчасно не забезпечили. За інформацією "Кіровоградської правди", 15 лютого чоловіка доправили до реанімації міської лікарні №7 Кам'янського з діагнозом "пневмонія", а 22 лютого він помер. Офіційне повідомлення про смерть родина отримала 26 лютого. Також, зазначається, що рідні подали заяви до поліції та прокуратури й наполягають на повторній судово-медичній експертизі. Видання звернулося за коментарем до 425-ї бригади "Скеля", однак на момент публікації відповіді не отримала.

Протягом двох днів, 27 та 28 березня, у Кам’янському працюватиме виїзна бригада провідних фахівців НДСЛ «Охматдит». У межах проєкту «Скарбничка здоров’я» медики планують оглянути близько 600 дітей, які потребують особливої соціальної та медичної підтримки.

Про це повідомив міський голова Андрій Білоусов за підсумками робочої зустрічі з директором ПрАТ «Оріль-Лідер» Олександром Сплодителем та представницею БФ «МХП-Громаді» Оксаною Ясінською.

Проєкт орієнтований на дітей, які потребують додаткової соціальної та медичної підтримки, а саме:

• дітей військовослужбовців, ветеранів та загиблих захисників;
• внутрішньо переміщених осіб (ВПО);
• дітей із малозабезпечених родин та груп ризику;
• пацієнтів зі специфічними хронічними захворюваннями.

До міста приїдуть вузькопрофільні спеціалісти: педіатри, гематологи, ортопеди, хірурги, гінекологи, психологи, кардіологи, ендокринологи, неврологи, гастроентерологи, алергологи, офтальмологи, отоларингологи. Також працюватимуть фахівці функціональної діагностики та лабораторної служби, що дозволить провести комплексне обстеження та отримати рекомендації на місці.

Обстеження проводитимуть на базі оновленої поліклініки на вул. Слісаренка. Попередня реєстрація для участі у проєкті є обов’язковою та здійснюється за посиланням.

Важливо: як тільки ліміт заявок буде вичерпано, реєстрацію закриють.

Для отримання додаткової інформації працює контактний номер: 097 083 62 61.

«Дякую благодійному фонду «МХП-Громаді», партнерам із ПрАТ «Оріль-Лідер» та лікарям «Охматдиту» за соціальну відповідальність і готовність працювати для підтримки наших дітей. А також ГО «Фонд розвитку Кам’янського» та ГО «Бджола», які долучилися до організації заходу. Спільними зусиллями створюємо додаткові можливості для якісної медичної допомоги в громаді», – зазначив Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп провели розмову, під час якої говорили не загальними фразами, а досить предметно – про території, гарантії безпеки і навіть можливі терміни завершення війни. За інформацією джерел у Офісі президента, сторони налаштовані рухатися швидко. Йдеться не про роки, а про найближчі місяці.

Якщо перекласти з дипломатичної мови на звичайну, то обговорювали, як саме може виглядати врегулювання:

• що робити з окупованими територіями;
• які гарантії безпеки можуть отримати;
• і в якому форматі вести переговори далі.

Тристоронній формат і позиція США

Окремо зупинилися на підготовці до контактів із російською стороною. За словами співрозмовників, мова йде про можливий тристоронній саміт за участі лідерів. Американці, як кажуть джерела, до цього формату ставляться серйозно.

Також обговорили підготовку до зустрічі з росіянами і те, що потрібен тристоронній саміт лідерів. Американці щодо цього налаштовані серйозно, – зазначило джерело.

Тобто питання не лише в телефонних розмовах чи консультаціях радників. Йдеться про зустріч на найвищому рівні. Інша справа – коли і за яких умов це можливо.

Орієнтир – найближчі місяці

За інформацією тих самих джерел, і Трамп, і Зеленський хочуть, щоб війна завершилася в найближчі місяці. Формулювання звучить амбітно. Але водночас це показує, що обидві сторони принаймні декларують готовність не розтягувати процес безкінечно.

Трамп публічно торкнувся цієї теми у своєму щорічному посланні. Він заявив, що США "працюють дуже важко", аби зупинити війну Росії проти України.

Ми працюємо дуже важко, щоб закінчити дев'яту війну – вбивства й різанину між Україною та Росією. 25 тисяч солдатів гинуть щомісяця. Вдумайтесь у це. Ця війна ніколи б не трапилася, якби я був президентом. Як президент, я буду встановлювати мир усюди, де зможу. Але я ніколи не втрачатиму шансу відповісти на загрозу США там, де ми зобов'язані це зробити. Саме тому нещодавно американські військові знищили ядерну програму Ірану під час операції "Midnight Hammer", – сказав він.

Контекст заяв Трампа

У своєму виступі Трамп також перерахував конфлікти, які, на його думку, вдалося завершити за його каденції. Серед них – напруження між Камбоджею та Таїландом, Пакистаном та Індією, Косовом і Сербією, Ізраїлем та Іраном, Вірменією та Азербайджаном, Конго та Руандою, а також ситуація в Газі.

Таким чином він підкреслив власний досвід у питаннях міжнародного врегулювання. І вже на цьому тлі прозвучала теза про бажання завершити війну між Україною та Росією якомога швидше.

Поки що йдеться про наміри і консультації. Але сам факт активних переговорів і обговорення конкретних форматів – сигнал, що тема переходить із площини заяв у більш практичну фазу.

Джерело: 5692.com.ua

На 1464-й день повномасштабної війни Володимир Зеленський у вечірньому зверненні знову говорив про небо. Про те саме небо, яке щоночі намагаються прорвати російські ракети й дрони.

Цього разу, за словами президента, результати були відчутні. Українська ППО збила понад 30 ракет. Більшість із них летіли по енергетиці – і це, по суті, була спроба знову вдарити по світлу й теплу.

Сьогодні є за що подякувати нашій ППО: хороші результати, були збиття – більше 30 російських ракет збиті. Більшість із них ішли саме на енергетику, і справді вдалося захистити дуже важливі об’єкти, – сказав він.

Від чого залежить стабільність захисту

Президент окремо підкреслив: такі результати – це не випадковість. Вони напряму залежать від того, чи є в системи достатній боєзапас і чи партнери виконують домовленості щодо постачання.

Фактично все тримається на двох речах:

• наявність ракет для ППО;
• вчасна допомога союзників.

Коли є достатній боєзапас у нашої ППО, коли партнери виконують те, про що домовляємось, – тоді і маємо результат, зазначив глава держави.

Тобто питання не лише в майстерності військових, хоча без неї нікуди. А й у ресурсі. Бо ракета по ракеті — це завжди математика.

Перебудова системи оборони

У зверненні пролунала ще одна важлива деталь. За останні тижні, за словами президента, вдалось змінити деякі підходи до організації повітряної оборони.

Протягом цих тижнів стали краще працювати Повітряні сили ЗСУ – деякі речі вдалося перебудувати в системі, саме в організації оборони проти таких масованих ударів, – зазначив Зеленський.

Йдеться не про одну установку чи окремий підрозділ, а про координацію в цілому. Масовані атаки – це складна мішанина з ракет різних типів, дронів, різних напрямків запуску. І якщо система реагує швидше й злагодженіше, це буквально рятує об’єкти критичної інфраструктури.

Подяка військовим і нагороди

Наприкінці звернення президент повідомив, що підписав указ про нагородження військових, які беруть участь у відбитті повітряних атак. Це і розрахунки зенітно-ракетних комплексів, і армійська авіація, і мобільні вогневі групи.

Дякую всім вам: армійська авіація, ЗРК, мобільні вогневі групи та всі, хто задіяний, – підсумував він.

Фактично мова про тих, хто працює щоночі. Без зайвого шуму, але під реальними вибухами.

Джерело: 5692.com.ua