Україна та Канада домовилися посилити координацію зусиль у справі щодо збиття Іраном літака "Міжнародних авіаліній України". Країни прагнуть притягнути винних до відповідальності.

Про це повідомили в Офісі президента.

Заяву оприлюднили за результатом переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єром Канади Джастіном Трюдо.

"Окрему увагу було приділено посиленню координації зусиль між Україною та Канадою у справі щодо збиття Іраном літака рейсу PS752 та притягнення винних до відповідальності", – йдеться в повідомленні.

Раніше повідомлялося, що Іран пообіцяв надати українському слідству доступ до матеріалів справи у суді щодо збиття пасажирського літака МАУ в небі над Тегераном. При цьому офіційного підтвердження про початок судового процесу Київ поки не отримав.

Минулого тижня у Києві відбувся черговий раунд переговорів з Іраном щодо компенсацій за катастрофу літака МАУ під Тегераном. За результатами переговорів Україна, Канада, Швеція і Британія висунули Ірану низку вимог.

Як відомо, іранські військові збили літак МАУ 8 січня 2020 року. За версією Тегерана, це сталося через помилку оператора ППО. Літак нібито був випадково визначений як "ворожа мета". В результаті катастрофи загинули 176 осіб.

В Україні з 2022 року заборонять продаж пластикових пакетів у всіх точках торгівлі та сфери обслуговування, за винятком певних випадків. Відповідний закон сьогодні був оприлюднений.

Документ опублікували у виданні "Голос України".

Закон набере чинності завтра. Однак у дію його введуть через шість місяців з дня набрання чинності.

Ряд норм введуть у дію через дев’ять місяців з дня опублікування документу.

Відповідно до закону, в Україні заборонять надлегкі пластикові пакети і легкі пластикові пакети товщиною до 50 мкм. Це може стосуватися, наприклад, малих прозорих пакетів-майок, мотки яких люди звикли бачити в необмеженій кількості в магазинах.

Зазвичай, такі пакети мають товщину стінки 10,2 мкм. Вони швидко рвуться і фактично не придатні для переробки. Це ж стосується пакетів-майок, які поширюються на касах. Їх товщина стінки варіюється, в залежності від торгової мережі, від 24,8 мкм до 50 мкм.

Також під заборону потрапляють оксорозкладні (оксобіорозкладні) пластикові пакети.

Які пластикові матеріали не потрапляють під заборону

Як виняток дозволена первинна упаковка для м'яса, риби та продуктів з них, а також сипучих продуктів. Це надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікрон і розмірами 225х345х450 ​​мкм.

Коли введуть обмеження

Усі обмеження будуть вводитися у дію поступово. Зокрема:

9 місяців з дня прийняття законопроекту для відмови від поширення пластикових пакетів товщиною стінки до 50 мкм (тонких); до 1 січня 2022 року для припинення поширення оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів; до 2023 року обмеження не поширюватимуться на біорозкладні пластикові пакети і надтонкі пластикові пакети, що є первинною упаковкою для свіжої риби та м'яса, продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду.

За цей час магазини, супермаркети, ресторани, кафе і аптеки повинні повністю перейти на більш безпечні для навколишнього середовища і здоров'я людей альтернативи:

пакети і сумки багаторазового використання; паперові пакети; біорозкладні пакети.

Підприємства повинні утилізувати всі пакети, які підпали під заборону, але залишилися в обігу.

Штрафи за порушення закону

На тих, хто продовжить поширювати пакети, чекає штраф – від 1700 до 3400 грн. За повторне порушення доведеться заплатити від 3400-8500 грн. При цьому в Мінекології уточнювали, що українців штрафи не торкнуться, покарання загрожує бізнесу.

Нагадаємо, 7 червня глава держави Володимир Зеленський підписав цей проект закону.

Як писало РБК-Україна, парламент схвалив у другому читанні законопроект № 2051-1, згідно з яким у магазинах і супермаркетах більше не будуть пропонувати пластикові пакети, як і при замовленні їжі на винос або придбанні ліків в аптеці.

Так, 3 листопада Верховна рада відправила на повторне друге читання цей проект.

А за основу документ прийняли восени минулого року.

Президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з американським президентом Джо Байденом зачепив питання вступу України до НАТО. Український президент виступив за створення чіткого плану кроків для євроатлантичної інтеграції України.

Про це повідомили в Офісі президента України.

Як розповіли в ОП, в ході розмови Зеленський заявив про необхідність створення "реального покрокового плану для приєднання України до НАТО". Цей план повинен бути прив'язаний до чітких календарних дат.

"Президент України наголосив, що час заяв та декларацій про наміри має залишитись у минулому", – зазначили в ОП.

На Банковій пояснили, що рух України до НАТО дозволить досягти передумов для встановлення стабільного та тривалого миру на Донбасі.

Нагадаємо, вчора відбулася телефонна розмова Зеленського з Байденом. Американський президент поговорив з Зеленським перед тим, як зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним.

Як писало РБК-Україна, заступник генсека НАТО заявляв, що в Альянсі немає консенсусу у питанні щодо надання Україні Плану дій щодо членства.

В Адміністрації президента США вважають, що Україна вже володіє всіма інструментами для потенційного приєднання до НАТО. США підтримують Україну.

Про це повідомив держсекретар США Ентоні Блінкен на слуханнях у Комітеті у закордонних справах Сенату Конгресу.

За його словами, з моменту створення плану дій з отримання членства в НАТО був розроблений ряд інших інструментів, щоб сприяти підготовці країн до можливого членства в НАТО, включаючи щорічну програму, вигоди з якої отримує Україна.

"Сам план дій щодо набуття членства повинен бути розроблений при повному консенсусі всіх країн-членів НАТО. Вважаю, що деякі держави (Альянсу, – ред) зараз це підтримують меншою мірою, ніж інші", – зазначив Блінкен.

Раніше президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з американським президентом Джо Байденом торкнувся питання вступу України до НАТО. Український президент виступив за створення чіткого плану кроків для євроатлантичної інтеграції України.

Як писало РБК-Україна, заступник генсека НАТО заявляв, що в Альянсі немає консенсусу у питанні про надання Україні Плану дій щодо членства.

Сім'я затриманої білоруським режимом дівчини білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича Софії Сапеги отримала перші листи від неї з СІЗО КДБ. Вона просить не звинувачувати в її затриманні Романа Протасевича.

Про це повідомляється в Telegram BBC News.

За її словами, перебуваючи в СІЗО вона багато читає і тренується.

"Щойно дочитала "Тривожне щастя" І.Шамякіна. 600 стор. за три дні", – розповіла Сапега.

Вона просить не звинувачувати Протасевича в її затриманні.

"Прошу, не варто звинувачувати Рому в тому, що все так вийшло. Він оберігав і дбав про мене як умів. Це можна назвати любов'ю. Далі все буде розвиватися нелегко, але сподіваюся, пройде цей шлях гідно", – написала вона родині. Вона згадує, що якби не арешт, вона повинна була б захистити магістерську роботу, відправитися з Романом в ресторан, "цілуватися і любити".

25 травня дівчина білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича, росіянка Софія Сапега, була заарештована на два місяці судом у Білорусі. Слідство щодо неї веде Слідчий комітет Білорусі.

Її підозрюють у скоєнні "кримінально-караного діяння". Обрано запобіжний захід-утримання під вартою на термін 2 місяці. Місце утримання-СІЗО КДБ.

В Херсонській області почали вакцинацію від коронавірусу жителів окупованї Автономної республіки Крим. Свої перші щеплення зробили дві особи.

Про це повідомляє прес-служба Херсонської облдержадміністрації.

"Вже 2 особи із тимчасово окупованої АР Крим отримали першу дозу вакцини від COVID-19 в амбулаторії м. Генічеськ", – йдеться в повідомленні.

Наразі Міністерством охорони здоров’я України для громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, відкрито записи на щеплення проти COVID-19 через портал "Дія". В Херсонській області для цієї мети визначено 6 пунктів, де планується щеплення вакциною CoronaVac.

Де можна зробити щеплення від коронавірусу жителям Криму: КНП "Херсонська міська клінічна лікарня ім.О.С. Лучанського"; КНП "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних", поліклініка № 1; КНП "Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є. Карабелеша", поліклініка № 1; Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини у м. Генічеськ, проспект Миру, 130; Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини, село Чонгар, вул., Шевченка, 68 А; Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини, смт Каланчак, провулок Зарічний, 14.

"Важливо! З собою необхідно мати паспорт, а також індивідуальний ідентифікаційний код. Щеплення безкоштовне", – зазначили в Херсонській ОДА.

Нагадаємо, цієї суботи в Херсоні відкриють три центри вакцинації від коронавірусу. Почнуть вакцинувати від COVID-19 тих, що записалися у лист очікування у додатку або через сайт "Дія".

У Харкові на проспекті Гагаріна ввечері 8 червня пролунав вибух. За попередніми даними, невідомий підірвав гранату.

Про це повідомила поліція Харкова.

Інформація про вибух на проспекті Гагаріна надійшла до правоохоронців близько 22:00 від перехожого. На місце події відразу ж виїхали поліцейські.

В результаті вибуху постраждали троє людей. Наразі постраждалим надають медичну допомогу.

Правоохоронці вже затримали підозрюваного, з ним проводяться оперативні заходи. Поліцейські зараз з'ясовують усі обставини події.

Очевидці опублікували відео з місця події. На відео можна помітити яскравий спалах від вибуху гранати за деревами та те, як звідти біжать постраждалі.

Нагадаємо, днями під Маріуполем чоловік кинув гранату під припаркований автомобіль. В результаті вибуху постраждали дві людини.

А в середині травня в результаті вибуху боєприпасу постраждала дитина у Сєвєродонецьку.

До цього гранату знайшли на газовій трубі в одній з багатоповерхівок Одеси.

Північний апеляційний господарський суд Києва скасував заборону на введення в експлуатацію "Будинку-монстра" на вулиці Нижній Вал, 27-29. У лютому 2015 року суд заборонив вводити в експлуатацію житлово-офісний комплекс.

Про це повідомила депутат Київради Євгенія Кулеба.

Вона зазначила, що у забудовника відсутній договір оренди землі.

"Оскарження цього рішення в касації вимагає часу, тому існує ризик що Державна архітектурно-будівельна інспекція введе будинок в експлуатацію, незважаючи на те, що у забудовника відсутній договір оренди землі", – повідомила Кулеба.

У листопаді 2019 року Господарський суд Києва в повному обсязі задовольнив позовні вимоги Київради проти забудовника "Будинку-монстра" на вулиці Нижній Вал. Суд визнав, що ТОВ "Пателі Лізинг" здійснює самовільне будівництво, оскільки надбудова в житлово-офісному комплексі будується без отримання вихідних даних і відповідних дозволів на будівельні роботи, а також з істотним порушенням державних будівельних норм. Зазначимо, компанія ТОВ" Пателі Лізинг", яка займалася будівництвом будинку на вулиці Нижній Вал, 27-29, планувала звести будівлю на вісім поверхів.

Раніше повідомлялося, що члени Правління Асоціації міст України 22 квітня одноголосно прийняли рішення, в якому виражена позиція категоричної непідтримки законопроектів №4561 та №4562 як таких, які шкодять місцевому самоврядуванню і не забезпечують досягнення поставленої мети.