З початку повномасштабної війни Росії проти України російська сторона втратила близько 19 300 військових убитими. Також число знищених бронемашин наближається до 2 000.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook Генштабу ЗСУ.

Загальні бойові втрати противника:

Особовий склад – близько 19300 осіб Танки – 722 Бойові броньовані машини – 1911 Артилерійські системи – 342 РСЗВ – 108 Засоби ППО – 55 Літаки – 152 Вертольоти – 137 Автомобільна техніка – 1384 Кораблі/катери – 7 Цистерни з ПММ – 76 БПЛА оперативно-тактичного рівня – 112 Спеціальна техніка – 25 Пускові установки ОТРК – 4

"Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій", – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що за добу Збройні сили України збили три російські літаки, вертоліт і кілька безпілотників.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У Верховній раді зареєстрований законопроект щодо кримінальної відповідальності за незаконний перетин кордону чоловіками призовного віку під час війни. Зараз кримінальна відповідальність встановлена лише за незаконне переправлення осіб через державний кордон.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект закону № 7268.

"В умовах повномасштабної війни з Російською Федерацією доцільно встановити кримінальну відповідальність за незаконне перетинання державного кордону громадянами України, які за Конституцією України зобов’язані захищати Україну в умовах правового режиму воєнного стану", – йдеться пояснювальній записці до проекту.

Пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею "Незаконне перетинання держаного кордону України під час дії воєнного стану":

1. Перетинання державного кордону України під час дії воєнного стану особою, яка згідно з законом приписана до призовної дільниці (призовником) у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості або з приховуванням від прикордонного контролю, – карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 тис. грн) або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, вчинені військовослужбовцями та військовозобов’язаними, резервістами, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а також особами, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою, вчинені повторно або групою осіб або службовою особою з використанням службового становища, – караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такої.

Нагадаємо, 24 лютого 2022 року Державна прикордонна служба України повідомила, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану заборонено виїзд за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Нагадаємо, Росія вторглася в Україну 24 лютого. Про те, що відбувається прямо зараз, читайте в текстовому онлайні РБК-Україна.

Термінові і важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Європейський союз повинен зрозуміти, що загравання з проросійськими партіями може загрожувати тим, що так званий "русский мир" прийде в Європу. Оскільки Москва роками створювала такі партії в ЄС.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Twitter радника голови Офісу президента Михайла Подоляка.

"Росія роками створювала пропутінські партії в Євросоюзі і накачувала їх грошима. Так, вони маргінальні. Так, вони вмирають. Але все ще пробують грати на розкол суспільства. ЄС повинен розуміти: загравати з проросійськими політиками – це кликати "русский варварский мир" в Європу", – зазначив він.

Нагадаємо, раніше Подоляк в інтерв'ю РБК-Україна заявляв, що "русский мир" виявився світом смерті, а Росія знаходиться вже поза людською цивілізацією.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

В Государственном бюро расследований создано специальное следственное управление, расследующее военные преступления России. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Президент Украины Владимир Зеленский провел встречу с премьер-министром Великобритании Борисом Джонсоном, который прибыл в Киев 9 апреля. Источник: сайт президента Украины.
Борис Джонсон сообщил, что его страна хочет помочь Украине в разминировании территорий, вместе с партнерами будет поставлять оборудование, новейшие технологии, предоставлять разведывательную информацию. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

По данным WSJ, в этом году ускорилась работа над более чем 100 предполагаемыми ракетными шахтами в отдаленном западном регионе Китая. Там могут разместить ракеты с ядерными боеголовками, способные достичь США, – утверждают аналитики, изучающие спутниковые снимки этого района. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Сегодняшняя ночь для днепрян выдалась неспокойной – армия РФ 7 раз нанесли ракетный удар по областному центру. Кроме того, аналогичные атаки были зафиксированы и в других районах области. Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

9 квітня протиповітряною обороною Повітряних сил, Сухопутних військ і десантно-штурмових військ уражено не менше 13 повітряних цілей російських окупантів. Серед них-три літаки, один вертоліт, п'ять безпілотних літальних апаратів, а також чотири крилаті ракети.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook Командування Повітряних сил ЗСУ.

Авіація Повітряних сил продовжує роботу в небі: винищувачі здійснюють патрулювання в повітряному просторі України, а штурмовики Су-25 і бомбардувальники Су-24М підтримують дії наземних військ ракетно-бомбовими ударами з повітря.

Всі подробиці російської агресії, ситуація в містах і міжнародна реакція – у текстовому онлайні РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Член української делегації на переговорах із РФ Давид Арахамія назвав країни, які дали усну згоду стати гарантами безпеки України після закінчення війни, і розповів про зацікавленість Китаю щодо майбутнього договору.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв'ю народного депутата каналу "ДніпроTV".

Серед держав, які вже публічно заявили про намір стати підписантами угоди про гарантії безпеки, Арахамія назвав Німеччину, Туреччину, Францію та Італію.

Від Великої Британії та США є заяви про намір розглядати такий договір, при цьому поки немає остаточної згоди.

"Є зацікавленість Китайської Народної Республіки зараз. Активно вже працює над документом", – сказав Арахамія.

Нагадаємо, близько тижня тому нардеп Давид Арахамія зазначав, що переговори України з Китаєм про участь у гарантіях безпеки є непростими.

Раніше президент Володимир Зеленський назвав країни, які вже готові обговорювати документ про гарантії безпеки України.

Додамо також, що в офісі президента України відповіли на пропозицію РФ включити Білорусь до числа країн-гарантів.

Всі оперативні і тільки перевірені новини без російської пропаганди та фейків – в групах РБК-Україна в Telegram і Viber. Приєднуйся!

Перемога буде за нами! Слава Україні!

Сьогодні, 10 квітня проходять вибори президента Франції. Через п'ять років Еммануель Макрон та Марін Ле Пен знову є головними кандидатами на посаду глави держави.

Усі подробиці президентських виборів у Франції – у матеріалі РБК-Україна нижче.

Головне про вибори у Франції

У неділю, 10 квітня 2022 призначений перший тур голосування за претендентів на посаду президента Французької республіки.

Якщо жоден із кандидатів не отримає більше 50% голосів, другий тур відбудеться 24 квітня. До нього вийдуть два претенденти з максимальним рівнем підтримки громадян.

Передача повноважень новому президенту має відбутися не пізніше 13 травня 2022 року.

На посаду глави держави балотується 12 кандидатів. Згідно з передвиборчими рейтингами, найбільші шанси на перемогу у нинішнього президента Еммануеля Макрона та лідера "Національного об'єднання" Марін Ле Пен. У президентських перегонах 2017 року саме Ле Пен програла Макрону у другому турі.

Згідно з конституцією Франції, президентські вибори в країні відбуваються кожні 5 років. Одна людина не може перебувати на посаді глави держави понад два терміни поспіль.

Кандидати

Еммануель Макрон став наймолодшим президентом Франції у 2017 році, а його центристська партія "Вперед, Республіка!" отримала більшість у парламенті. Раніше Макрон працював у банківському секторі, потім обіймав посаду заступника голови генсекретаря в адміністрації Франсуа Олланда, був Міністром економіки, промисловості та цифрових справ.

Марін Ле Пен балотується на посаду глави держави втретє. У 2012 році вона посіла третє місце, а в 2017 році поступилася Еммануелю Макрону. Лідер вкрай правої партії "Національне об'єднання", протягом 13 років була депутатом Європарламенту. Під час минулої виборчої кампанії її критикували за підтримку президента РФ Путіна та заклики до скасування антиросійських санкцій.

Жан-Люк Меланшон бере участь у виборах президента втретє. У 2017 році посів 4 місце у першому турі, у 2012 – поступився Олланду та Саркозі та посів 3 місце. Меланшон очолює ліву партію "Нескорена Франція". З 2009 по 2017 рік був депутатом Європарламенту, потім – депутатом Національних зборів.

Валері Пекресс – представниця правої партії "Республіканці". Протягом останніх 7 років очолює регіональну раду Іль-де-Франс. Займала посади міністра бюджету, міністра вищої освіти та наукових досліджень за президента Ніколя Саркозі.

Ерік Земмур – лідер руху "Reconquête", журналіст. Працював у газеті Le Figaro, на радіо та телебаченні. Дотримується ультраправих поглядів, став відомим через свої радикальні висловлювання проти іммігрантів, мусульман. Неодноразово Земмуру висувалися звинувачення у розпалюванні ворожнечі, розовій та релігійній дискримінації.

Яннік Жадо – кандидат від партії "Європа – Екологія – Зелені". Член партії "зелених" понад 20 років, працював у Greenpeace. Депутат Європейського парламенту. Висувався на президентських виборах 2017 року, але зняв свою кандидатуру.

Фаб'єн Руссель – представник Комуністичної партії Франції, яку і очолює. У 2014 році Руссель став муніципальним депутатом, у 2017 році пройшов до Національних зборів. До початку політичної кар'єри працював журналістом у комуністичній газеті L'Humanité.

Анн Ідальго – балотується від Соціалістичної партії Франції, з 2014 року є мером Парижа. Виграла на праймеріз серед кандидатів від соціалістів минулого року.

Ніколя Дюпон-Еньян – лідер націонал-консервативного руху "Вставай, Франція!". Депутат Національних зборів. Раніше обіймав низку керівних посад у міністерствах. Брав участь у виборах 2017 року, з 4,7% голосів підтримував Марін Ле Пен.

Жан Лассаль – очолює партію "Résistons". Депутат Національних зборів із 2002 року. Тривалий час був членом центристської партії "Демократичний рух", а у 2016 році створив власну. На виборах 2017 Лассаль отримав 1,12% голосів.

Філіп Путу – глава "Нової антикапіталістичної партії", активний учасник профспілкового руху. Працював на заводі Ford до його закриття у 2019 році, з 2020 – депутат муніципалітету Бордо. Брав участь у виборах 2012 та 2017 років, але отримав трохи більше 1% підтримки.

Наталі Арто – лідер лівої троцькістської партії "Lutte Ouvrière" протягом 13 років. Балотується у президенти втретє, на минулих виборах посідала 10 та 9 місця.

Передвиборчі рейтинги

За даними інституту вивчення громадської думки у Франції Ifop на 8 квітня, лідером передвиборчого рейтингу є Еммануель Макрон із 26% підтримки виборців, на другому місці з невеликим відривом – Марін Ле Пен (24%).

Третє місце у Жан-Люка Меланшона (17%). По 9% голосів можуть отримати Валері Пекрес та Ерік Земмур, 5% виборців готові підтримати Янніка Жадо. Інші кандидати набирають менше 5% симпатій виборців.

У разі проведення другого туру за Еммануеля Макрона збираються голосувати 52% виборців, а 48% підтримали б Марін Ле Пен.

Варто відзначити, що під час виборів 2017 року розрив між цими двома кандидатами у другому турі становив 66,1% проти 33,9%.

Раніше повідомлялося, що "Республіканці" вперше висунули жінку-кандидата на вибори президента Франції.

Нагадаємо, у виборах у Франції бере участь Ерік Земмур, який є активним прихильником російського лідера Володимира Путіна і називав Україну "мертвою".