Рівно 4 місяці тому в Україні розпочалася війна. Вторгнення військ РФ 24 лютого кардинально змінило життя мільйонів громадян. Навіть у регіонах, де вже немає бойових дій, українці продовжують жити в умовах воєнного стану з обмеженнями. У нових реаліях стали недоступними багато магазинів і послуг, виник дефіцит бензину, з прилавків зникла сіль, зріс курс валют.

Про всі зміни, які відбулися в нашій країні за чотири місяці війни – у матеріалі РБК-Україна.

Черги на АЗС та бензин по талонах

Масові ракетні атаки РФ по нафтобазах у всій країні призвели до дефіциту автомобільного палива. У травні на автозаправках виникли кілометрові черги, але купити навіть 10 літрів бензину було практично неможливо.

Паливо продавали за корпоративними картами та талонами з лімітами обсягу. Ціна за літр бензину також зросла. Через ажіотаж на деяких АЗС вартість досягала 80 гривень.

Фото: черга за бензином у Києві (Getty Images)

У червні ситуація почала покращуватись, постачальники налагоджують логістику. Черги на заправках залишаються, але бензин можна купити до 52 гривень за літр, дизпаливо 55-58 гривень.

Через паливну кризу українці стали частіше обирати альтернативні види транспорту. З квітня більш ніж утричі зріс попит на електросамокати, гіроскутери, електромобілі.

Курс долара зріс

Після повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну Нацбанк зафіксував офіційний курс долара на довоєнному рівні (29,25 грн) і спочатку заборонив продаж валюти населенню. Купити та продати валюту можна було лише в обмінних пунктах та на "чорному" ринку в середньому за курсом 37-38 грн/долар.

21 травня обмеження НБУ було скасовано, після чого курс в обмінниках знизився із 38 до 35,5 грн. На даний момент середній банківський курс долара складає 35,45 грн.

Основною причиною падіння курсу гривні під час війни стало фінансування дефіциту держбюджету за рахунок емісії гривні Нацбанком.

Дефіцит солі

Сіль зникла з прилавків магазинів після того, як головний виробник продукту в країні "Артемсіль" припинив діяльність через бойові дії. Паніка серед покупців призвела до того, що у деяких магазинах ціна на сіль злетіла до 90 грн.

За рахунок імпорту з європейських країн дефіцит солі має зникнути. Як заявляють в "Асоціації постачальників торгових мереж", ціна на неї зросте, але це суттєво не позначиться на гаманцях українців. Роздрібна вартість солі буде на рівні 25–30 грн за кілограм.

Фото: дефіцит солі виник через зупинку виробництва на "Артемсіль" (Getty Images)

Закрився McDonalds

Заклади фастфуду перестали працювати у всіх містах України 24 лютого. В адміністрації мережі повідомили, що на цей крок були змушені піти заради безпеки персоналу, і знову відчинять свої двері після закінчення воєнних дій.

Однак через 4 місяці війни з'явилася інформація, що McDonalds може повернутися до України вже цього літа. Співробітникам розсилають анкети із запитанням про готовність вийти на роботу у серпні.

Які магазини призупинили роботу

Через війну в Україні тимчасово закрито популярні магазини одягу міжнародних модних брендів Zara, Bershka, Oysho, Pull&Bear, Stradivarius, H&M. Також закрито магазин меблів та декору IKEA.

Деякий час не працювали брендові магазини компанії Argo (Benetton, Mango, Desigual, Parfois, Sisley, Lee Coper, Vero Moda), проте вже повернулися до українських покупців.

Що українці купують під час війни

У перші місяці війни покупці надавали перевагу товарам першої необхідності (продуктам харчування, медикаментам). Але за даними НБУ, зараз зростає попит на промислові товари, одяг та послуги.

У ПриватБанку також повідомляють про відновлення споживчого ринку. Найчастіше українці купують продукти харчування (понад 50% загального обсягу оплати покупок картками).

При цьому в травні значно зросли обсяги оплат у кафе та ресторанах – на 54%, магазинах техніки та електроніки – на 41% та мережах АЗС – на 27%.

Проте продавці електроніки зазначають, що незважаючи на тенденцію до відновлення ринку, попит упав на 40%, порівняно з довоєнним. Найменше купують великогабаритну техніку (телевізори, побутову техніку).

Українці за кордоном

З 24 лютого у пошуках безпеки за кордон виїхало понад 8 млн українців. Переважна частина з них вирушила до країн ЄС.

За даними ООН, найбільша кількість біженців прибула до Польщі – 4,14 млн. 814 тисяч громадян України виїхали до Угорщини, 691 тисяча – в Румунію, 525 тисяч – до Словаччини. До Молдови поїхало 507,5 тисячі людей.

Фото: Біженці у Польщі (Getty Images)

Однак на даний момент на прикордонних пунктах кількість тих, хто повертається додому, перевищує кількість тих, хто виїжджає. З 28 лютого в Україну повернулося 2,84 млн людей. Так, із Польщі повернулася майже половина переселенців – 2,073 млн.

Програми виплат переселенцям

Українці, які були змушені покинути свої домівки через війну, можуть розраховувати на грошову допомогу від держави та міжнародних організацій.

Наразі працює програма щомісячних виплат для ВПО з окупованих територій та зон бойових дій по 2-3 тисячі гривень, яку можна оформити через додаток "Дія" або офлайн в УСЗН.

На платформі є Допомога є можливість подати заявку на отримання грошової допомоги від міжнародних організацій (ЮНІСЕФ, Червоний хрест, ООН). Заявки можуть подати люди, які знаходяться на тимчасово окупованих, деокупованих територіях чи територіях, на яких відбуваються активні бойові дії, а також ВПО.

Європейська рада провела засідання щодо надання Україні, Молдові та Грузії статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. З Молдовою рішення було однозначним, а Грузії поставили умови.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Європейської ради Шарля Мішеля у Twitter.

Він зазначив, що Єврорада прийняла рішення надати Молдові та Україні статус кандидата в ЄС під час засідання і назвав цей момент історичним.

При цьому у випадку з Грузією Мішель наголосив, що необхідно буде вирішити певні проблеми.

"Єврорада вирішила визнати європейську перспективу Грузії та готова надати статус кандидата, як тільки будуть улагоджені невирішені питання", – написав Мішель.

За його словами, майбутнє Грузії у будь-якому разі пов'язане з Євросоюзом.

Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Європейська рада надала Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Це рішення одноголосно підтримали всі лідери ЄС під час саміту у Брюсселі 23 червня.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Україна, Молдова та Грузія швидко візьмуться за реформи і виконають "домашнє завдання" щодо вступу в ЄС,

Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters, про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

Вона переконана, що рішення щодо статусу кандидата зміцнить Україну та ЄС перед лицем російської агресії.

"Не може бути кращої ознаки надії для громадян України, Молдови та Грузії в ці смутні часи. Я глибоко переконана, що наше рішення, яке ми прийняли сьогодні, зміцнює всіх нас. Воно зміцнює Україну, Молдову і Грузію перед обличчям російської агресії", – заявила він.

Фон дер Ляйєн підкреслила, що ЄС згуртований і сильний перед обличчям зовнішніх загроз.

Нагадавши, Єврорада надала Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Дане рішення одноголосно підтримали всі лідери ЄС під час саміту в Брюсселі 23 червня.

Президент Володимир Зеленський вже відреагував на рішення лідерів ЄС і заявив, що Україна чекала статус кандидата на вступ "120 днів і 30 років".

Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель заявив, що Європейський союз негайно запускає процедуру підготовки інтеграції України.

Російські війська з реактивних систем залпового вогню обстріляли Запорізьку області, є руйнування.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram Запорізької ОВА

Унаслідок обстрілу постраждала інфраструктура одного з районів області.

"Росіяни вразили об'єкти інфраструктури в районі одного з населених пунктів. Інформацію про руйнування уточнюють, в місті прильотів не зафіксували", – йдеться в повідомленні.

Інформація про руйнування і постраждалих уточнюється. На місці працюють співробітники ДСНС.

Оновлено 01:44

Голова Запорізької ОВА Олександр Старух повідомив в Telegram, що обстріл був по передмістю обласного центру.

Нагадаємо, увечері 23 червня у Запоріжжі були чутні вибухи після сигналу повітряної тривоги.

Раніше стало відомо, що у четвер, 23 червня, в Покровську Донецької області було чути вибух.

Пізніше мер Покровська Руслан Требушкін розповів, що над містом українські військові збили ворожу ракету.

Також повідомлялося, що контратаки ЗСУ в найближчі тижні будуть ще більше загрожувати російським окупантам у Херсоні та на Запоріжжі.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Україна чекала статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу 120 днів і 30 років.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звернення президента Володимира Зеленського.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Володимир Зеленський (@zelenskiy_official)

"Щойно отримали кандидатство, це перемога. Чекали 120 днів і 30 років, а потім переможемо ворога і будемо відпочивати. А, може, для початку відбудуємо Україну, потім вже відпочинемо. А, може, навіть переможемо, відбудуємо, вступимо в ЄС і потім будемо відпочивати. А може і не будемо відпочивати. Хоча ні, діти образяться. Але точно переможемо", – зазначив він.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу є сильним сигналом для Росії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента Франції Еммануеля Макрона після саміту лідерів ЄС.

"Статус кандидата – це дуже сильний сигнал для Росії", – зазначив він.

Він також підкреслив, що сьогодні було зроблено правильний політичний жест з боку сильної і єдиної Європи.

"Це буде довгий шлях, він буде вимогливим", – сказав Макрон і додав, що Україна, Молдова і Грузія мають все для того, щоб швидко просунутися в процесах європейської інтеграції.

Нагадаємо, український президент Володимир Зеленський вже відреагував на рішення лідерів ЄС і заявив, що Україна чекала на статус кандидата на вступ "120 днів і 30 років".

Перший день саміту ЄС у Брюсселі завершився одноголосним рішенням дати статус кандидата Україні і Молдові. Що стосується Грузії, то їй належить виконати ще кілька умов.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про виділення додаткового пакету військової допомоги Україні на 450 млн доларів.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на заяву спікера Пентагону Джона Кірбі.

"Сполучені Штати анонсують додаткові 450 млн доларів військової допомоги як частину нашого зобов'язання у допомозі Україні захистити свою демократію перед неспровокованою агресією Росії", – зазначив він.

За його словами, пакет військової допомоги включає зброю та військове обладнання, включаючи нові високомобільні артилерійські ракетні системи HIMARS, десятки тисяч боєприпасів для артилерії, яка вже була поставлена в Україну, а також патрульні кораблі для захисту українського узбережжя та водних шляхів.

Нагадаємо, раніше CNN повідомляло, що в новий пакет військової допомоги системи HIMARS і боєприпаси.

До цього комітет Сенату США з питань збройних сил запропонував закласти на 2023 рік додатково 45 млрд доларів на оборону. Значну частину цих коштів хочуть виділити для України.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Сегодня, 23 июня, утром в Киеве от неизлечимой болезни скончался Ридван Ибраимов, многолетний председатель Комитета содействия возвращению крымских татар на Родину «Азат» (Мелитополь, Запорожская обл.). Больше новостей на РЕПОРТЕР.ua

Євробачення 2023 не відбудеться в Україні навіть після звернення української сторони до Європейського мовника щодо перегляду такої категоричної позиції. Разом з тим, не факт, що пісенний конкурс пройде у Британії, як повідомлялося раніше.

Про це йдеться у новій заяві EBU, яка була оприлюднена 23 червня.

Чому Україна не зможе прийняти Євробачення 2023

У заяві Європейського мовного союзу йдеться про те, що організація "повністю розуміє розчарування, з яким було зустріте оголошення про те, що пісенний конкурс Євробачення 2023 не може бути проведений в Україні, країні-переможниці цього року".

"Рішення керувалося відповідальністю Європейської мовної спілки щодо забезпечення виконання умов для гарантування безпеки всіх, хто працює та бере участь у заході", – відзначили організатори, додавши, що мова йде про безпеку більше 10 тисяч задіяних у проведенні конкурсу людей, а також щонайменше 30 тисяч меломанів з усього світу.

"Їхня безпека і благополуччя – наше головне завдання", – пояснили організатори.

Також у EBU звернули увагу на те, що згідно з правилами конкурсу його можна перенести в іншу країну, якщо присутні форс-мажорні ситуації, зокрема – триваюча війна.

Організатори побоюються повітряних атак зі сторони російського агресора, які можуть спричинити значні втрати.

"Згідно з вердиктами незалежних експертів з питань безпеки, ризик масових жертв внаслідок конфлікту, що триває, є "високий", – кажуть у EBU.

"Ми також звернули увагу на коментарі Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга про те, що війна в Україні "може тривати роки", – додали у спілці.

"Ми також звернули увагу на те, що, за нашою поточною інформацією, протягом 2023 року в Україні не планується жодних великих міжнародних концертних заходів", – ниють організатори Євробачення.

Де ж пройде Євробачення 2023?

Цікаво, що Євробачення 2023 не зможе пройти навіть у Польщі або ж іншій сусідній з Україною державі. На думку організаторів конкурсу, "технічні характеристики пропонованих місць та відсутність необхідної навколишньої інфраструктури не відповідають вимогам".

Таким чином Європейська спілка радіомовлення і телебачення "з жалем прийняла рішення перенести подію в іншу країну та продовжить дискусії щодо пошуку відповідного місця для Євробачення наступного року".

"Ми будемо раді продовжувати співпрацю з UA:Суспільним щодо усіх цих питань", – резюмували організатори пісенного дійства.

Скандал довкола Євробачення 2023

Нагадаємо, нещодавно рішення EBU щодо переносу конкурсу до Великої Британії викликало великий резонанс у суспільстві.

Зокрема, організатори конкурсу звернулися до Великої Британії, щоб обговорити можливість проведення конкурсу там, оскільки представник цієї країни посів друге місце.

У повідомленні Європейського мовного союзу йдеться, що конкурс в наступному році не може бути проведений в Україні через війну.

Тому EBU почне переговори з британським BBC про потенційне проведення конкурсу пісні Євробачення 2023 року в Сполученому Королівстві.

Зазначимо, що англійський співак Сем Райдер із піснею Space Man набрав 466 балів і посів друге місце.

Українська сторона опротестувала таке рішення. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявляв, що Україна вимагатиме перегляду рішення Європейського мовного союзу щодо неможливості проведення Євробачення 2023 на українській території і перенесення конкурсу до Великобританії.

Він оприлюднив спільну заяву з Олегом Псюком (Kalush Orchestrа), переможницею Євробачення 2004 Русланою Лижичко та головою правління АТ "НСТУ" Миколою Чернотицьким.

За словами Ткаченко, Україну поставили перед фактом, і жодних перемовин не було. Він додав, що всі умови та гарантії "по безпекових нормах" надані, як і ймовірні місця для проведення конкурсу.

Навіть Борис Джонсон заявив, що саме наша країна повинна приймати Євробачення 2023. Він казав, що конкурс можна провести в будь-якому безпечному місті України.

Раніше організатори конкурсу заявляли, що Євробачення 2023 відбудеться не в Україні.

Також ми писали, що Польща підтримала Україну і виступила проти перенесення Євробачення 2023.

Окрім того, в Україні вже розпочалася підготовка до пісенного конкурсу.

Чвертьфінал престижного турніру Жіночої тенісної асоціації в британському Істборні став фатальним відразу для двоїх українок – Ангеліни Калініної та Лесі Цуренко.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати поєдинків.

WTA, Істборн, 1/4 фіналу

Остапенко – Калініна – 6:3, 6:2

Хаддад – Цуренко – відмова українки

Обидві українські тенісистки завершили боротьбу за трофей. Представництво України на турнірі впало до нуля.

Калініна жваво розпочала проти латвійки Остапенко. Перша ракетка України взяла два стартові гейми, але запал швидко вичерпався – п'ять наступних подач поспіль взяла суперниця. Калініна виграла ще один гейм, але для порятунку сету було запізно (3:6).

Натомість у другій партії перевага Остапенко була ще помітнішою. Балтійка витратила 36 хвилин на перемогу в сеті, але відчула справжній спротив хіба в двох геймах. Та Калініна не зуміла реалізувати два брейки та програла партію і матч загалом.

Натомість поєдинок між бразилійкою Хаддад і Цуренко взагалі не відбувся. Українка відмовилася виходити на корт. Причина такого рішення наразі невідома, але напередодні досвідчена тенісистка скаржилася на біль у лікті.

До слова, раніше розібрали іноземний досвід проведення футбольних змагань у розпал війни.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.