Україна посіла третє місце серед імпортерів зброї у світі у 2022 році, її випереджають лише Катар та Індія. Про це йдеться у звіті, опублікованому дослідницьким інститутом SIPRI у Стокгольмі.
Внаслідок військової допомоги США та багатьох європейських держав після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Україна стала третьою з найбільших імпортерів основних озброєнь у 2022 році (після Катару та Індії) та 14-ї – за період з 2018-го до 2022 року.
“На Україну припадає 2,0% світового імпорту озброєнь за п’ятирічний період”, – йдеться у звіті SIPRI.

Згідно зі звітом, з 29 держав, які постачали Україні в 2022 році озброєння, основними постачальниками були США, на частку яких припало 35% всього українського імпорту озброєнь протягом року, Польща (17%), Німеччина (11%), Великобританія (10%). та Чехія (4,4%).
Багато з озброєнь, поставлених у 2022 році, були використані з існуючих запасів, у тому числі 228 артилерійських гармат і приблизно 5000 керованих артилерійських ракет зі США, 280 танків з Польщі та понад 7000 протитанкових ракет з Великобританії.
У SIPRI наголошують, що постачання зброї Україні 2022 року було життєво важливим для українських зусиль зі зупинки російського наступу.
Загалом імпорт основних озброєнь європейськими державами збільшився на 47%, якщо порівнювати періоди 2013–2017 та 2018–2022 років, тоді як глобальний рівень міжнародних постачань зброї знизився на 5,1%.
У світовому експорті озброєнь частка США збільшилася з 33 до 40 відсотків, а частка Росії скоротилася з 22 до 16 відсотків.
“Незважаючи на те, що постачання зброї в глобальному масштабі скоротилося, постачання до Європи різко зросло через напруженість у відносинах між Росією та більшістю інших європейських держав”, — сказав старший науковий співробітник програми SIPRI з передачі зброї Пітер Веземан.

Віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина заявляє, що перша оцінка Єврокомісії щодо прогресу України у виконанні “кандидатських критеріїв” буде представлена у травні, і до того часу Київ завершить виконання більшості з них.
Стефанішина стверджує, що представленню оцінки передуватиме обговорення між державами-членами і Україною, яке відбудеться у березні, однак першу формалізовану оцінку варто чекати лише наприкінці весни.
“Ми розраховуємо, що в травні, коли буде засідання General affairs council (Ради ЄС з загальних питань), така оцінка буде представлена. Можливо, попередні розмови будуть відбуватися також в Києві, під час візитів різного рівня. А вже 20 березня я візьму участь у неформальному засіданні Ради з загальних питань, де ми проговоримо всі 7 рекомендацій та визначимо конкретну дату (представлення Єврокомісією її оцінки)”, – заявила Стефанішина.

Як відомо, ЄС під час надання Україні статусу кандидата визначив 7 критеріїв, виконання яких є обов’язковою умовою для подальшого зближення, в тому числі для початку переговорів про вступ України до ЄС.
Наразі є лише експертні оцінки того, як Україна виконує “кандидатські вимоги”. Офіційна оцінка з боку ЄС буде представлена лише в жовтні. Однак для того, щоби допомогти Києву визначити проблемні точки, Єврокомісія погодилася представити навесні “усну проміжну оцінку” прогресу України. Дата такого представлення наразі не оприлюднювалася.
Рада ЄС з загальних питань має планове засідання 30 травня у Брюсселі, однак зі слів Стефанішиної виходить, що для розгляду українського питання представники країн-членів ЄС можуть зібратися окремо, і “дата цього засідання ще не визначена”.
“Я запрошу колег в Україну і вважаю, що це засідання General affairs council могло би відбутися в Києві”, – пояснила вона ЄП.

Стефанішина також вважає, що Україна майже повністю завершить виконання 7 критеріїв до цього часу.
“Декілька блоків у нас вже політично завершені, лишилися технічні питання… Залишаться завдання щодо імплементації закону про національні меншини”, – пояснила вона.

Зокрема, за оцінкою віцепрем’єрки, ВР до того часу ухвалить закон щодо структурування рекламного ринку в Україні, що дозволить Києву заявити про виконання критерію щодо реформи медіа.
“Очільник НАБУ призначений; концепція реформування правоохоронних органів підготовлена і має бути схвалена рішенням президента; завершиться процес відбору членів ВККС. Таким чином ми закриваємо антикорупційний, правоохоронний і судовий блок”, – пояснила вона.

Ольга Стефанішина також впевнена у позитивній оцінці реформи системи відбору суддів Конституційного суду, попри те, що Україна не призначатиме 7-го члена Дорадчої групи експертів (ДГЕ), як початково рекомендувала Венеційська комісія. Замість цього Україна внесе у процедуру відбору інші зміни, що дадуть міжнародним експертам право спільно заблокувати відбір у разі незгоди з українськими колегами.
“Ми не знайшли жодних юридичних підстав для того, щоби був сьомий експерт. Ми провели переговори з Венеційською комісією та з Єврокомісією та домовилися, що модель відбору суддів КСУ буде базуватися на моделях, що діяли для інших судових органах, як-то ВРП: зокрема, рішення ДГЕ буде ухвалюватися 4-ма голосами”, – пояснила вона.

За словами віцепрем’єрки, цей підхід у Єврокомісії підтримали: “Щодо цього ми домовилися з Єврокомісією і будемо продовжувати говорити про те, як запустити конкурс – ми розраховуємо на запуск у кінці квітня”.
Також, розрахунок Стефанішиної ґрунтується на тому, що ЄС зарахує “антиолігархічний” критерій попри те, що Україна не поспішає виконувати в його початковому вигляді. Замість цього, уряд обіцяє переключитися на зменшення впливу олігархів через антимонопольні та антикорупційні заходи, без складання суперечливого “реєстру олігархів”.
“У часи війни naming and shaming, тобто називання певних осіб, які підпадають під дію цього закону, не є пріоритетом”, – пояснила віцепрем’єрка.

Як повідомляла “Європейська правда”, станом на кінець січня виконання семи критеріїв оцінювалося експертами на 5,8 балів з 10, але оцінка суттєво виросла від попереднього огляду. Після того зростання технічної відповідності критеріям продовжилося.