Національні банки України та Польщі представлять набір із двох спеціальних срібних пам'ятних монет, які називатимуться "Дружба та братство – найбільше багатство". За повідомленням, що надійшло від Національного банку України, ці монети будуть введені у використання до Дня Незалежності України – 24 серпня 2023 року.
У чому особливість монети
Унікальність цього набору монет полягає не лише у їхньому обмеженому виданні, але, перш за все, у їх особливому дизайні. Монети з номіналами 10 злотих та 10 гривень утворюють символічну форму у вигляді серця. При їх поєднанні вони створюють внизу візерунок, що подібний до квітки – символу надії, життя та росту. Творцем дизайну став відомий український художник Володимир Таран.
Загальний тираж цих монет складатиме 10 тисяч одиниць (по п'ять тисяч для кожної держави). Половина тиражу буде виготовлена в Банкнотно-монетному дворі Національного банку України, а інша – у Польському монетному дворі.
Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні вранці, 22 серпня, близько 5:30 ранку ворожа армія завдала ракетного удару по одному з районів Кривого Рогу.
Ракетний удар пошкодив приватні будинки та лінії електропередач, також постраждав чоловік.
Також після удару виникла пожежа – її ліквідували рятувальники.
Наразі на місці "прильоту" працюють оперативні групи та інші профільні служби. Правоохоронці збирають докази та фіксують кожен злочин країни-агресора. Також на місці атаки розгорнули поліцейський пункт для збору звернень громадян.
Джерело: 5692.com.ua

Уранці, 22 серпня, мер Кам'янського Андрій Білоусов традиційно звернувся до мешканців міста та розповів про поточну ситуацію.
Він зазначив, що протягом цієї ночі на території міста надзвичайних подій не зафіксовано.

Комунальні та всі інші служби працюють в звичайному режимі. Мирного неба та вдалого вівторка! – написав Андрій Білоусов у своєму Telegram-каналі.
Джерело: 5692.com.ua

У 2023 році більша частина українців (51%) відчувають себе частиною європейської спільноти. Протилежної думки дотримуються 43% опитаних громадян. Про це повідомили в дослідницькому Центрі Разумкова.
Як змінилось сприйняття українців за час повномасштабного вторгнення
Після 2021 року відбулися помітні зміни у сприйнятті українцями своєї європейської ідентичності. За результатами опитування, два роки тому лише 41% опитаних відчували себе європейцями, тоді як 59% не мали такої ідентифікації.
Зокрема, порівнюючи дані 2021 та 2023 років, варто зазначити, що в західному регіоні кількість тих, хто відчуває себе європейцем, зросла з 56,5% до 68%. У центральних областях ця кількість збільшилася з 43,5% до 49%, а у східних – з 32% до 42%. Водночас, на півдні рівень ідентифікації практично залишився незмінним (з 24% до 29%).
Щодо причин, які заважають відчувати себе європейцем, найчастіше українці називали низький рівень добробуту. Однак, за період з 2006 року частка таких відповідей зменшилася з 76% до 56%. Також спостерігається зменшення тих, хто вказує на низький рівень культури та освіти (з 35% до 21%).
45% респондентів зазначили соціально-культурні умови життя як чинник, що впливає на їхнє сприйняття.
За результатами дослідження, зросла частка тих, хто відчуває мовні бар'єри (з 24% до 39%) та ідентифікує себе як представника іншої культури (з 11% до 23%). Також більше опитаних зазначили релігійну різницю як фактор, який заважає сприймати себе європейцями (з 3% до 8%). Додатково, 32% респондентів вказали на "неєвропейську" свідомість, що залишається на рівні з 2006 роком.
Дослідження було проведено Центром Разумкова з 23 по 31 травня 2023 року на всій території України, за винятком тимчасово окупованих. У дослідженні взяли участь 2020 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Джерело: 5692.com.ua