Незабаром розпочнеться опалювальний сезон, який, за очікуваннями, може бути складнішим за попередній. Збільшиться і навантаження на гаманці українців, попри те, що подорожчали не всі послуги житлово-комунальної сфери. Скільки доведеться заплатити за комуналку взимку, розповідає OBOZREVATEL.
Найбільше в майбутньому опалювальному сезоні українці сплачуватимуть за електроенергію. Особливо високими будуть витрати у разі, якщо оселя опалюється завдяки електричної теплої підлоги чи електричних котлів. Крім того, зростуть платіжки за воду у невеликих населених пунктах.
Згідно з нормативами споживання, якщо в оселі із газовою плитою та гарячим водопостачанням проживає чотири людини, витрати ресурсів в середньому складають:

13,2 куб.м газу;
8 куб.м холодної води;
6,4 куб.м гарячої води;
190 кВт⋅год електроенергії;
1,4 Гкал тепла.

Минулоріч за послуги в такому обсягу в Києві доводилось платити 3721 грн. З них 626,5 грн – за гарячу воду, 401 грн – за холодну воду, 2316 грн – за опалення, 273,6 грн – за світло, 105 грн – за газ.
Так як для киян за рік ціни на комунальні послуги майже не змінилися (за винятком електроенергії), то сума за цей комплекс послуг може зрости на 228 грн.
Водночас мешканцям невеликих населених пунктів пощастило менше, адже там водопостачання дорожчатиме. Це пов'язане з тим, що в них рішення щодо підвищення тарифів на воду ухвалює місцева влада без участі Нацкомісії з питань енергетики та комунальних послуг, якою заборонено підвищення у великих містах.
Наприклад, у Куликівці Чернігівської області вартість холодної води зараз складає 85 грн, а з 2024 року може піднятись до 124,1 грн за кубометр. Якщо сім'я щомісячно витрачатиме 8 кубів води, витрати зростуть із 680 до 992,8 грн.
Чому тарифи в різних містах не однакові
Єдині тарифи в Україні діють лише на електроенергію та газ. Що стосується опалення, гарячої та холодної води, то тарифи на них відрізняються не лише залежно від міста, а й від району.
Наприклад, найнижчі тарифи на воду можуть бути у великих містах, оскільки там більше споживачів, тому легше розподілити втрати, витрати на роботу агрегатів, зарплати співробітників, матеріали тощо.
У невеликих населених пунктах, щоб не піднімати тарифи для населення, місцева влада має знайти гроші на компенсацію різниці між собівартістю надання послуги та фактичним тарифом. А зазвичай коштів на це в місцевих бюджетах немає.
Джерело: 5692.com.ua

У театрі ім. Лесі Українки пройшов урочистий захід, присвячений 273-й річниці заснування міста. Про це повідомив мер міста Андрій Білоусов.
Міський голова разом із Олегом Гапічем, начальником Кам’янської РВА, та Максимом Чехутою, головою районної ради, привітав усіх присутніх у залі. Він висловив вдячність почесним громадянам Кам’янського, які зробили вагомий внесок у його розвиток та процвітання.

Також Андрій Білоусов вручив нагрудні знаки «Захисник України» особовому складу військової частини А 7222. За багаторічну сумлінну працю та активну громадську діяльність він нагородив нагрудним знаком «За заслуги перед містом» I ступеня Гурську Марину Гарріївну – директора департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики. Почесні грамоти виконавчого комітету міський голова вручив представникам громади, які досягли значних успіхів у професійній чи волонтерській діяльності, проявили патріотизм, відданість справі та високу відповідальність.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Героїв. Всі вони залишаться у нашій пам’яті, а їх подвиг житиме у наших серцях. Подякували нашим Захисникам і Захисницям. Живемо та працюємо лише завдяки їх військовій звитязі. Слава Україні! – зазначив Андрій Білоусов.
Джерело: 5692.com.ua

В Україні до Єдиного державного реєстру вносять дані призовників. Це значно полегшить роботу працівників військкоматів у плані отримання необхідної інформації з низки державних реєстрів, зокрема, МВС, Мінфіну та МОЗ.
Про це на офіційному сайті повідомила прес-служба Міноборони.
У відомстві хочуть спростити деякі бюрократичні процеси, щоб українцям не доводилося так часто навідуватись ТЦК та СП для отримання довідок чи дозволів.
І найперше, що потрібно зробити у цьому ключі – це наповнити Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Станом на сьогодні у Міноборони працюють над організацією інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) якими є державні органи, щоб персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які знаходяться в Реєстрі, були більш комплексними.
У процесі визначення механізмів обміну інформацією, Міноробони наразі веде роботу з:

Міністерством фінансів,
Міністерством внутрішніх справ,
Міністерством освіти і науки,
Державною судовою адміністрацією.

Для організації підписання спільних наказів відомство співпрацює з Міністерством охорони здоров’я, Пенсійним фондом, Офісом генпрокурора та іншими.
Згодом стартує організація робіт з підписання спільних наказів Міноборони про затвердження порядку електронної інформаційної взаємодії з Міністерством соціальної політики, Міністерством у справах ветеранів України та іншими.
Джерело: 5692.com.ua