Сьогодні, 22 січня, мер Кам'янського Андрій Білоусов відвідав центр служби крові "Біофарма Плазма", який займається переробкою компонентів крові.

Як зазначив міський голова, таких приватних установ всього дві у нашій області.

Сучасне обладнання, кваліфіковані фахівці та власна спільнота донорів. Обговорили можливу співпрацю з медичними закладами Кам’янського, – зазначив мер.

Також він повідомив, що крім основної діяльності, заклад бере участь в культурному житті міста, проводить благодійні акції, займається волонтерством.

За словами Андрія Білоусова, донорство під час воєнного стану – це наша спільна лінія оборони. Донорська кров рятує життя військовим, цивільним людям, які постраждали від ракетних обстрілів або мають захворювання.

Кожна здача крові – це почесна справа та шанс врятувати життя трьом людям. Дякую всім донорам, які діляться своєю кров’ю та допомагають Україні вистояти! – додав міський голова.

Джерело: 5692.com.ua

Україна на початку повномасштабного вторгнення з боку росії, активно забезпечувала громадян усіма можливими заходами для оборони. Зокрема, ТЦК роздавали зброю тим, хто готовий був стати на захист держави. Голова Національної поліції України Іван Виговський у спеціальному інтерв'ю для "РБК-Україна" розповів про підходи до контролю за зброєю серед громадян, які планують впроваджувати правоохоронці.

Які варіанти вирішення питання пропонують у поліції

З початку повномасштабної війни, поліція активно здійснює вилучення незаконної зброї в українців. Однак, за словами голови Нацполіції, усе роздане населенню на початку вторгення залишиться в руках громадян.

Що стосується зброї, яку роздавали на початку війни, ми її зараз не забираємо у громадян. Триває війна, і зі зброєю люди відчувають себе безпечніше, – зазначив Виговський.

Замість того, щоб вилучати розподілену зброю, поліція планує ввести реєстр, в якому буде проводитися облік цих засобів. Громадяни матимуть можливість зафіксувати власну зброю, після чого вона буде відстріляна, облікована та повернена власнику. За словами голови Нацполіції, після закінчення війни українці матимуть 90 днів на здачу, а невиконання цієї вимоги призведе до кримінальної відповідальності.

Важливим аспектом контролю за зброєю є також мотивація для громадян віддати її добровільно. Хоча розглядалася ідея грошової винагороди, поки що в реалізації цього проєкту поліція має дефіцит ресурсів.

Це, звісно, мотивація. Інша мотивація – залишати зброю громадянам, але робити її не вогнепальною, вихолощувати її. Звісно, зброя на руках – це одна з проблем, – додав голова Нацполіції.

Джерело: 5692.com.ua

Зима продовжує тримати Україну в крижаних обіймах, але народний синоптик Володимир Деркач переконаний, що тепло вже зовсім скоро повернеться, й усі, хто втомився від холоду, зможуть насолодитися першим весняним сонцем. Згідно з прогнозом спеціаліста, на тепло варто чекати вже в другій декаді лютого.

Прогноз народного синоптика

За прогнозом Володимира Деркача, початок лютого принесе в Україну ще більше холоду та морозу, але народний синоптик обіцяє, що це лише тимчасовий явища.

Вночі очікується мінусова температура, а вдень близько 0 градусів. Далі вдень температура підвищиться, хоча ночі будуть здебільшого із знаком 'мінус', – поділився своїми передбаченнями експерт.

Також, за його словами, українцям варто очікувати помірних опадів та вітряних днів до кінця першої декади лютого.

Друга половина місяця, за прогнозом синоптика, обіцяє бути несподіваною. Сильні пориви вітру та сприятливі умови для тепла настануть доволі швидко. Кінець другої декади стане фінальним етапом морозів та принести весняне полегшення.

Загалом зимові місяці продовжать підтверджувати тенденцію глобального потепління. Січень буде навіть теплішим за лютий. Найбільший мінус за зиму випаде саме на останній місяць зими, хоча ці температури не дуже налякають нас. Лютий виправдає свою назву в окремі періоди, – резюмував Володимир Деркач.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні останнім часом намітилася тенденція щодо здешевлення іноземної валюти. За словами фахівців, вартість долару до гривні за два останніх тижні зменшилась на 1 гривню. Це становить 2,5%, що немало для курсу валют за настільки короткий термін.

З чим пов'язана ця ситуація, чого очікувати на поточному тижні та чи є сенс зараз вкладати кошти у валюту, пише ТСН.ua.

Ситуація на ринку валют

Як свідчать спеціалізовані сайти finance.ua та minfin.com.ua, за минулий тиждень середній курс долара знизився на 67 коп. у продажу (до 38,24 грн) і на 60 коп. (до 37,58 грн) у купівлі. При цьому у банках найнижчий курс продажу становив 38,10 грн/долар, а найвищий курс купівлі – 38 грн/долар. Аналогічна ситуація спостерігається і з євро.

На нелегальному ринку середній курс продажу долара плавно зменшився на 70 коп. – з 38,85 до 38,15 грн/долар. Курс купівлі помітно коливався то вгору, то вниз. Середній курс євро у нелегалів плавно знижувався протягом всього минулого тижня як у купівлі, так і в продажу.

На 22 січня офіційний курс долара встановлено на рівні 37,52 грн (-32 коп.), а євро – 40,84 грн (-55 коп.). Тож регулятор продовжив зміцнювати гривню як до долара, так і до євро.

За словами експертів, зниження курсу долара має цілком ринкові причини.

"Зараз попит на валюту низький, як на міжбанківському ринку, так і на готівковому, а пропозиція висока. Це ринковий чинник, який призвів до помітного здешевлення валюти", – зазначив Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

Як змінюватиметься курс валют з 22 по 28 січня

Експерти впевнені, що на поточному тижні і долар, і євро продовжать дешевшати. Єдиним ризиком може бути затримка рішення про надання Україні фінансової допомоги з боку США.

"Нема поки ні пожвавлення безготівкового ринку, ні зростання попиту на готівковому, ні ознак того, що Нацбанк припинить щодня підтримувати рівновагу на ринку," – аргументував Олександр Охріменко.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив, що готівкова гривня зміцнюється швидше, ніж безготівкова, і ця тенденція продовжиться, адже знижується попит.

"Якщо все залишиться так, як є, то за поточний тиждень курс продажу на готівковому ринку ще знизиться і наблизиться до 38 грн/долар", – припускає Шевчишин.

Водночас член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що "дна" курсу практично досягнуто, тому можна очікувати здешевлення долару лише на 5-10 коп.

Чи варто зараз купувати або продавати валюту

На думку Олександра Охріменка, валюта ще може здешевшати, тому зараз краще не купувати і не продавати її без крайньої необхідності.

Як пояснив Олег Пендзин, під час здешевлення долару стають більш вигідними гривневі депозити, причому вони залишаються більш прибутковими, ніж вкладення у готівкову валюту.

А от Андрій Шевчишин рекомендує зараз купувати долари, оскільки довготермінове інвестування у валюту є найменш ризикованим на випадок різкого зниження курсу гривні.

"Зараз попит на валюту низький, тому є вибір банківських установ, де курс найбільш вигідний. Той, хто моніторить ринок, зможе заощадити зараз і заробити у майбутньому", – пояснив експерт.

Джерело: 5692.com.ua

За даними Міністерства фінансів України, видатки з державного бюджету на сектор безпеки і оборони у 2023 році склали 1,844 трильйона гривень, що становить 60,8% від загальних видатків. Усі витрати фінансувалися винятково за рахунок податкових надходжень.

Куди спрямували гроші

Згідно із звітом Мінфіну, грошове забезпечення для військовослужбовців і поліцейських, придбання військової/спеціальної техніки, а також медичне забезпечення – це лише деякі напрямки витрат зазначеного сектору. Інші види включають придбання озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів та продуктів харчування.

Загалом найбільші видатки були спрямовані на оплату праці, а саме 40,3% або 1223,2 мільярда гривень. З цієї суми 943,8 млрд гривень передбачили на грошове забезпечення військовослужбовців.

На оплату використання товарів і послуг минулоріч виділили 762,7 мільярда гривень, що складає 25,1% від загальних видатків. Зокрема, 516,8 мільярда були передбачені для підтримки Збройних сил, а 139,4 мільярда гривень – для програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

На соціальне забезпечення, включаючи виплату пенсій, допомоги та стипендій, у 2023 році спрямували 527,8 мільярда гривень або 17,4% від усього обсягу. Ця сума, зокрема, включає трансферт Пенсійному фонду.

У цілому, за даними Мінфіну, державний бюджет на 2023 рік мав дефіцит у розмірі 1,36 трильйона гривень.

Джерело: 5692.com.ua