Купівля товарів з-за кордону з доставкою в Україну незабаром коштуватиме більше. Уряд схвалив відповідні зміни до закону про бюджет-2024 щодо оподаткування поштових посилок з-за кордону.

Про це повідомив заступник голови комітету ВР з питань фінансів податкової та митної політики Ярослав Железняк у Telegram.

"Ця норма говорить про те, що відправлення не будуть оподатковуватися ПДВ до 45 євро (а не 150 євро). І то не всі", – зазначив депутат.

Тобто обсяг неоподаткованої вартості поштового відправлення планують підвищити. Пісял ухвалення змін ПДВ накладатиметься на посилки вартістю 45 євро та більше. Наразі він діє лише на посилки вартістю 150 євро.

Нагадаємо, що в січні 2022 року Верховна Рада ухвалила рішення щодо звільнення від оподаткування ПДВ та мита відправлень вартістю до 150 євро. Тоді безподатковий ліміт було збільшено зі 100 до 150 євро.

Джерело: 5692.com.ua

Уперше про цифрову валюту в Україні почали говорити з 2016 року. Обмежену кількість е-гривні випустили в 2018 році в межах тестування, яке тоді відбулося в закритому середовищи. Попри війну, проєкт щодо впровадження цифорової валюти продовжує розвиватися.

Що таке цифрова валюта та коли вона може з’явиться в Україні, розповіли Факти ICTV.

Цифрова валюта в Україні – що це

Цифрова гривня – це абсолютно новий платіжний засіб, не пов’язаний із традиційною банківською системою, але емітентом його також є Національний банк України. Особливість її в тому, що вона існує тільки у цифровому вигляді, ніколи не набуваючи фізичної форми. Вона зберігається на рахунках у спеціальних електронних гаманцях.

Як і готівкові гроші, цифрова валюта гарантується державою. Тобто її можна буде використовувати для будь-яких платежів, де приймають гривні. На відміну від криптовалюти, цифрова валюта не така мінлива і не використовується для сумнівних цілей.

Міністерство цифрової трансформації України в 2021 році підписало меморандум зі Stellar Development Foundation з метою розробки національної цифрової валюти.

Платежі цифровою валютою мають низку переваг перед традиційними платежами:

• зниження транзакційних витрат – цифрові платежі дешевші, оскільки вони не потребують участі посередників;
• цифрові платежі оброблятимуться швидше;
• надання доступу до фінансових послуг людям, які не мають банківського рахунку.

Перспективи цифрової валюти в Україні

Наразі НБУ та інші органи влади працюють над розробкою нормативної бази та досліджують можливість випуску е-гривні. У жовтні 2022 року Укрпатент зареєстрував торгову марку е-гривня для НБУ. Тим часом Мінцифра співпрацює з приватним сектором над розробкою інноваційних рішень на основі цифрової валюти.

Очікується, що до кінця 2024 Нацбанк проведе відкрите тестування державної цифрової валюти. Тоді, в разі збереження темпів, Україна зможе перейти на е-гривню в 2026 році.

Джерело: 5692.com.ua

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, що передбачає внесення змін до державного бюджету та Податкового кодексу. Відповідно до документу, видатки цьогорічного кошторису збільшать одразу на 500 млрд грн, зокрема, за рахунок підвищення податків для населення. Таке рішення викликане нестачею коштів на потреби оборони.

Як може змінитися оподаткування ФОП після запровадження змін, пише видання DOU.

Які податки планують підвищити

У початковій пропозиції уряду передбачалось, що ставку податку на додану вартість (ПДВ) підвищать з 20% до 22-23%, а військового збору — з 1,5% до 5%. Також планували зобов'язати сплачувати військовий збір фізичних осіб-підприємців (ФОПів).

Доопрацьований варіант законопроєкту, який Кабмін схвалив 18 липня, не передбачає підвищення ПДВ. Натомість планується суттєво розширити базу оподаткування військовим збором, а також підвищити його ставки.

Зокрема, для українців можуть запровадити такі нововведення:

• збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5% для фізичних осіб;
• запровадження військового збору для юридичних осіб (зокрема тих, які перебувають на основній та спрощеній системі оподаткування) у розмірі 1% від доходу;
• запровадження військового збору для ФОП І, ІІ та ІV груп у розмірі 5% від двох мінімальних зарплат на місяць (сумарно 800 грн на місяць);
• запровадження військового збору для ФОПів III групи — 1% від доходу (загалом такі ФОПи сплачуватимуть 6% від доходу: 5% єдиного податку та 1% військового збору).

Крім того, Кабмін пропонує стягувати військовий збір при здійсненні деяких операцій:

• 5% від вартості банківських металів;
• 30% від вартості ювелірних виробів;
• 15% від вартості легкових автомобілів, придбаних юридичними та фізичними особами (за виключенням випадків, коли автомобілі придбають для осіб з інвалідністю);
• 5% від доходу з продажу нерухомості фізичними особами, які протягом року продали один об’єкт нерухомості;
• 5% від тарифу за користування мобільним зв’язком.

Коли зростуть податки для українців

Зміни до бюджету та Податкового кодексу, що передбачає схвалений урядом законопроєкт, набудуть чинності лише після того, як його ухвалить Верховна Рада. Очікується, що проєкт закону можуть винести на голосування наприкінці серпня. Тоді, ймовірно, підвищення податків відбудеться вже восени 2024 року.

Планується, що переважна частина коштів, які будуть отримані за рахунок підвищення податків, підуть на фінансування армії. Зокрема, це дозволить збільшити виплати військовослужбовцям, придбати військову техніку, побудувати фортифікації.

Джерело: 5692.com.ua

В соцмережах активно обговорюють інформацію про те, що після 16 липня військовозобов’язаних будуть штрафувати не лише за неоновлення даних, а й за непроходження ВЛК.

Чи справді чоловікам загрожує відповідальність за непроходження ВЛК, пояснюють Факти ICTV.

Чи випишуть штраф за непроходження ВЛК

Як пояснили в Міністерстві оборони України, норми закону про оновлення військово-облікових даних та передбачених законодавством штрафів трактують не зовсім коректно.

Відповідно до чинного законодавства, існують окремі види військового обов’язку, зокрема:

• оновлення даних;
• проходження медичного огляду (ВЛК) для визначення ступеня придатності до проходження військової служби.

При цьому під час оновлення даних проходження військово-лікарської комісії не потрібно. ВЛК необхідно проходити лише в разі отримання відповідної повістки.

Отже, оновлення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії – це два різні види виконання військового обов’язку.

Який штраф за непроходження ВЛК у 2024 році

Відповідальність за непроходження ВЛК настає в тому разі, коли людина, що отримала повістку на проходження військово-лікарської комісії, не зробила цього у визначений термін.

Ігнорування вимог повістки на проходження ВЛК загрожує штрафом у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень. Якщо порушник не сплатить штраф протягом 15 днів, виконавча служба може стягнути його примусово, але вже у подвійному розмірі. Крім того, в такому разі доведеться сплатити ще й виконавчий збір.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні змінили порядок кваліфікації дрібного викрадення чужого майна. Відповідно до нового закону, ухваленого Радою в другому читанні, сума крадіжки, за яку притягатимуть до кримінальної відповідальності та позбавлятимуть волі, буде значно вищою.

Крім того, підвищуються розміри штрафів у межах адміністративної відповідальності за скоєння дрібної крадіжки. Про це повідомляє Ярослав Железняк в Telegram.

За новим законом, сума крадіжки, за яку передбачена кримінальна відповідальність, зросте до 3000 гривень (зараз вона становить лише 300 гривень).

Штрафи за дрібні крадіжки призначатимуться в такому розмірі:

• за крадіжку чужого майна вартістю до 757 гривень – штраф від 850 до 1700 грн;
• за крадіжку від 758 до 3028 грн – штраф 1700 – 5100 грн;
• за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 грн.

Автори документу зазначають, що крадіжка, учинена в умовах воєнного або надзвичайного стану – є особливо кваліфікованим складом злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років. З 1 січня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить більше 302 грн. 80 коп.

Водночас судова практика застосування норм щодо притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку в умовах воєнного стану засвідчує, що покарання за це є не співмірним.

При призначенні покарання за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану, відбувається порушення принципу домірності, коли однакова відповідальність настає за злочини, що очевидно є більш тяжкими, і за правопорушення, які до внесення обговорюваних змін розглядалися як злочини невеликої тяжкості, – зазначається у пояснювальній записці.

Для врегулювання ситуації було запропоновано підняти розмір суми, яка розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності. Очікується, що ухвалення закону сприятиме зменшенню навантаження на судову систему та зосередженню діяльності Нацполіції на розкритті та розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів.

Джерело: 5692.com.ua