У Кам'янському, 28 серпня, близько 19:30 на проспекті Василя Стуса хлопець на електросамокаті збив 6-річну дитину, після чого швидко зник з місця події.

Про це повідомляє 5692.com.ua з посиланням на маму дитини.

Бабуся, з якою гуляла маленька онука, викликала швидку допомогу, після чого дитину госпіталізували, помістили в реанімацію і прооперували.

Тепер батьки дівчинки шукають свідків звірячого вчинку і докладають максимум зусиль до пошуків винного.

Якщо ви стали свідком цієї події, зверніться до матері дівчинки за номером: 38096-271-89-39.

Джерело: 5692.com.ua

Здоровий спосіб життя передбачає не лише збалансоване харчування та фізичну активність, але й правильне споживання рідин. Одним з популярних питань серед тих, хто слідкує за своїм здоров’ям, є те, чи можна пити воду під час їжі. Дієтолог Ольга Дорош поділилася експертними порадами щодо цього питання, передає 5692.com.ua.

Чи впливає пиття води під час їжі на травлення?

За словами Ольги Дорош, пиття води під час їжі може мати різний вплив на організм залежно від індивідуальних особливостей та стану здоров’я людини. Традиційно вважається, що вода під час їжі розбавляє шлунковий сік, знижуючи кислотність та деактивуючи травні ферменти. Проте, сучасні наукові дослідження спростовують ці твердження.

Науковий погляд

Дослідження показують, що рідини, які ми споживаємо під час їжі, мають мінімальний вплив на концентрацію соляної кислоти (HCl) у шлунку. Шлунок здатен швидко адаптуватися до зміни об'єму та складності їжі, виробляючи додаткову кислоту при необхідності для ефективного травлення. Таким чином, водні рідини не мають суттєвого впливу на ферменти та загальний процес травлення.

Переваги пиття води під час їжі

Попри спростування традиційних уявлень, Ольга Дорош відзначає кілька позитивних аспектів споживання води під час їжі:

• Вода допомагає їжі легше проходити через стравохід до шлунка, сприяючи формуванню харчового комочка. Це полегшує жування та ковтання, зменшуючи ризик задухи.
• Вода сприяє кращому транспортуванню поживних речовин до клітин організму, що підвищує ефективність їх використання.
• Пиття води перед або під час їжі може допомогти знизити загальну кількість спожитих калорій, оскільки вода створює відчуття ситості.

Особливості для певних груп людей

Хоча загалом пиття води під час їжі безпечне, існують певні групи людей, яким варто бути обережними або уникати цього звички:

• 1. Люди з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ): у таких пацієнтів надмірне споживання води під час їжі може підвищити тиск у шлунку, що спричиняє повернення кислоти до стравоходу та викликає неприємні симптоми, такі як печія та біль у грудях.
• 2. Особи з анемією або дефіцитом заліза: цим людям краще розділяти споживання кави, какао та чаїв з прийомом їжі, оскільки ці напої можуть перешкоджати всмоктуванню заліза в організмі.

Норми споживання води

Споживання достатньої кількості води є важливим аспектом підтримки здоров'я для людей будь-якого віку. Ольга Дорош наголошує, що немає універсальних норм, оскільки потреба в гідрації залежить від багатьох факторів, включаючи температуру та вологість навколишнього середовища, фізичну активність та загальний стан здоров'я.

Як визначити достатню гідрацію?

Найкращим показником достатньої гідрації є колір сечі. Вона має бути солом’яно-жовтого відтінку. Темний колір свідчить про недостатню кількість води в організмі, тоді як занадто світлий колір може свідчити про надлишок рідини.

Рекомендації щодо споживання води для дітей

Хоча немає єдиних норм споживання води для дітей, існують приблизні рекомендації залежно від віку та ваги:

• Немовлятам від 8 місяців: 150 мл/кг ваги на день.
• Дошкільнятам: 100 мл/кг ваги на день.
• Підліткам: 50 мл/кг ваги на день.

Ці рекомендації допомагають забезпечити адекватну гідрацію та підтримувати здоровий розвиток дітей.

Практичні поради від дієтолога

Ольга Дорош ділиться кількома порадами, як правильно споживати воду під час їжі:

• Не варто пити велику кількість води під час їжі.
• Уникайте солодких або газованих напоїв, які можуть негативно впливати на травлення.
• Якщо ви відчуваєте, що пиття води під час їжі вам не підходить, спробуйте пити воду за 30 хвилин до або після їжі.
• Відчуйте, як ваш організм реагує на пиття води під час їжі, і відповідно корегуйте свої звички.

Пиття води під час їжі не є забороненим і може бути корисним для більшості людей, допомагаючи покращити травлення та транспортування поживних речовин. Проте, існують окремі групи осіб, яким слід бути обережними або уникати цього звички через специфічні медичні умови.

Джерело: 5692.com.ua

До війни Україна була енергетично самодостатньою країною, що генерувала більше електроенергії, ніж споживала. Однак військові дії, систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру та окупація частини територій призвели до серйозних викликів для енергетичної системи. Що чекає на Україну взику, розповіли на порталі 5692.com.ua.

До війни: самодостатність української енергосистеми

До початку повномасштабної війни Україна генерувала більше електроенергії, ніж споживала. Значну її частину (54,4%) країна отримувала від атомних електростанцій. Ще третину (30%) виробляли на вугільних та газових станціях, 8% – на сонячних та вітрових установках, а 7% – на гідроелектростанціях.

Ця енергетична структура забезпечувала стабільну роботу енергосистеми, яка могла задовольнити потреби споживачів та навіть експортувати надлишок. Однак після початку повномасштабної війни ситуація докорінно змінилася.

Наслідки війни для енергетики

З початком повномасштабної агресії Росія окупувала значну частину української енергетичної інфраструктури, включаючи найбільшу в Європі Запорізьку атомну електростанцію, Луганську, Вуглегірську та Запорізьку теплоелектростанції. Разом ці об'єкти генерували понад 18 ГВт електроенергії.

Також були зруйновані або пошкоджені інші об'єкти: Каховська гідроелектростанція, Дніпропетровська ГЕС, Зміївська і Трипільська ТЕС. Масовані ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру в 2023 році призвели до втрати ще 9 ГВт, що становить половину пікових зимових потреб країни.

Поточний стан енергосистеми

На сьогодні практично вся електроенергія в Україні виробляється на 9 атомних енергоблоках. Замість традиційних маневрових потужностей, таких як ТЕС і ГЕС, енергосистема змушена покладатися на збільшення імпорту електроенергії та знеструмлення споживачів. Це робить енергосистему вразливою до атак, оскільки великі об'єкти є легкими цілями для ворога.

Децентралізована генерація: перспективи розвитку

Ще до війни в Україні активно обговорювалася ідея децентралізованої генерації електроенергії, яка передбачає створення невеликих електростанцій потужністю від 2 до 40 мегаватів. Ці мініелектростанції можуть працювати на біопаливі, природному газі, енергії вітру та сонця, що робить їх більш мобільними та менш вразливими до атак.

На сьогодні такі установки вже впроваджуються в Україні. Наприклад, в Ірпені в січні 2023 року було введено в експлуатацію газову установку, яку місто отримало від меценатів з Австрії. Вона забезпечує тепло та електроенергію для комунальної інфраструктури, включаючи міськраду, лікарню, дитсадки та школи. Ірпінь також підписав меморандум з областю, що дозволяє забезпечити місто ще двома когенераційними машинами.

На національному рівні для стимулювання розвитку децентралізованої генерації Національна комісія з регулювання електроенергетики спростила вимоги до підключення, а "Укренерго" запустила перші довгострокові аукціони для маневрових станцій.

Вплив децентралізованої генерації на енергосистему

Хоча децентралізована генерація може з часом компенсувати втрати в енергосистемі та знизити вартість електроенергії, на даний момент її впровадження має ряд викликів. Основна проблема полягає в тому, що закупівля та введення в експлуатацію достатньої кількості таких установок потребує значного часу. За оцінками експертів, навіть якщо всі європейські виробники генераційних газово-поршневих машин зосередять свої зусилля на постачаннях для України, це займе близько двох років.

Прогнози на зиму 2024 року

Зима 2024 року обіцяє бути складною для української енергосистеми. Навіть за оптимістичними прогнозами, споживачі можуть залишатися без електроенергії до 12 годин на добу. Ці прогнози ґрунтуються на поточному стані енергосистеми, можливих пошкодженнях від нових атак та обмеженому потенціалі для нарощування потужностей.

Джерело: 5692.com.ua