Ваша кішка чи собака має зайву вагу? Це не просто питання естетики. Як і у людей, зайві кілограми у тварин можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям. Від діабету до проблем із серцем — перелік хвороб, що можуть загрожувати пухнастому другу, доволі великий. Тварини стають менш активними, у них з’являється задишка, навантаження на суглоби зростає, що викликає біль. Щоб ваш улюбленець жив довго і щасливо, важливо контролювати його вагу. І ось як це зробити.

Чому тварини набирають зайву вагу

Причини можуть бути різні, але найпоширеніші — це:

• Неправильне харчування. Корми з високим вмістом жирів і білків, годування залишками зі столу чи часті перекуси — усе це додає непотрібних калорій.
• Надмірне годування. Багато власників переоцінюють апетит своїх улюбленців і насипають більше корму, ніж потрібно.
• Мала активність. Якщо собака гуляє 10 хвилин на день, а кіт тільки спить і їсть, це пряма дорога до зайвої ваги.
• Генетика. Деякі породи схильні до повноти більше за інших. Наприклад, у котів це британці, шотландці та сфінкси, а у собак — мопси, лабрадори, бульдоги, сенбернари.
• Кастрація та стерилізація. Після таких операцій метаболізм сповільнюється, а апетит може збільшитися.

Як зрозуміти, що улюбленець набрав зайве

Перевірити вагу тварини можна навіть без зважування. Ось простий тест:

• Якщо у тварини недостатня вага, її ребра та тазові кістки чітко видно, жиру майже немає.
• При нормальній вазі ребра легко прощупуються, але не випирають, а талія добре окреслена.
• Якщо талії майже не видно, а ребра відчуваються з труднощами, це вже надмірна вага.
• Якщо ребра взагалі не промацуються, а живіт обвислий — це ожиріння.

Що робити, якщо тварина має зайву вагу

• Перегляньте харчування. Головне правило — корм має відповідати віку, вазі та активності тварини. Не змішуйте різні види кормів і поступово (за 10 днів) переходьте на новий раціон.
• Контролюйте порції. Чітко дотримуйтеся рекомендованих норм, що вказані на упаковці. І не забувайте: те, що здається "маленьким шматочком" зі столу, може містити купу зайвих калорій.
• Встановіть режим годування. Собакам краще давати їжу в певні години, а котам залишати сухий корм лише в тих випадках, коли вони не з’їдають усе одразу.
• Слідкуйте за водою. Свіжа вода повинна бути в мисці завжди. Міняйте її кілька разів на день.
• Обмежте ласощі. Вони не повинні перевищувати 10% добового раціону. І ніякої людської їжі!
• Додавайте більше руху. Регулярні прогулянки та ігри — ключ до здоров’я. Собаки потребують активних вигулів не менше години на день, а коти — інтерактивних іграшок та рухливих занять.

Контроль ваги вашого улюбленця — це не тільки про здоровий вигляд, а й про якість його життя. Тварини не можуть самі вирішити, що їсти та як багато рухатися — це ваша відповідальність. Дбайте про них, і вони відповідатимуть вам любов’ю та радістю.

Джерело: 5692.com.ua

У Кам'янському 34-річний чоловік незаконно заволодів вантажним автомобілем свого роботодавця та продав його в іншому регіоні. Про це повідомили в ГУ Нацполіції області.

За даними слідства, інцидент стався 26 січня. Власник вантажного автомобіля марки КАМАЗ доручив водієві доправити транспортний засіб на станцію технічного обслуговування. Однак на наступний день підозрюваний, скориставшись відсутністю контролю з боку роботодавця, вивіз вантажівку до Київської області, де продав її.

Поліцейські оперативно розшукали викрадений автомобіль та повернули його законному власнику.

За цей злочин йому загрожує від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.

Джерело: 5692.com.ua

Будемо чесними: форс-мажори бувають у всіх. Раптом захворіла дитина, застрягли в пробці, або ж будильник підвів — усе трапляється. Але якщо запізнення у вас уже не виняток, а звична справа, це не просто неприємність. Це проблема, яка зачіпає не тільки вас.

Щоразу, коли ви приходите пізніше за домовлений час, хтось змушений чекати, хвилюватися або змінювати свої плани. Ви могли когось підвести, зірвати важливу зустріч, викликати роздратування у друзів чи колег. І нехай це навіть не зі зла — факт залишається фактом.

Якщо ж ви ще й шукаєте виправдання — мовляв, це все через затори, зламаний телефон чи ще щось — подумайте: а чому інші якось справляються, а ви — ні? Можливо, проблема глибше, ніж здається.

Чому запізнення — це не випадковість, а спосіб життя

Спізнюватися — це не просто звичка. Часто за цим стоїть певний внутрішній стан. Багато людей, які постійно не встигають, діють із позиції "жертви обставин". Вони вважають, що світ проти них: то автобус пішов раніше, то начальник дав термінову задачу, то хтось ще щось наплутав.

Але правда в тому, що поки ви не визнаєте свою відповідальність, нічого не зміниться. Так, є ситуації, які справді складно передбачити. Але якщо ви регулярно запізнюєтеся — значить, це вже не випадковість. Це стиль поведінки, який ви обрали (можливо, навіть несвідомо).

Розберіться, чому ви справді спізнюєтеся

Запитайте себе:

• Ви запізнюєтесь завжди чи лише на певні події?
• Що ви відчуваєте перед виходом? Є напруга, роздратування, небажання кудись іти?
• Чи буває так, що ви відкладаєте збори в останній момент, бо не хочете робити те, що запланували?
• А, можливо, вас не влаштовує саме середовище: люди, з якими треба зустрітися, або обставини?

Запізнення можуть маскувати наші справжні почуття: страх, невпевненість, роздратування. Наприклад, якщо ви щоразу спізнюєтесь на роботу — можливо, ви її просто ненавидите, але не визнаєте цього перед собою. Або ж якщо вас дратує людина, з якою ви маєте зустрітися, ваше несвідоме може "затягувати" вихід із дому.

Знайдіть корінь проблеми. Бо поки ви не усвідомите, що саме вас стримує, жоден список порад не допоможе.

Розберіться з емоціями, які стоять за вашим запізненням

Часто ми відкладаємо вихід із дому не тому, що не встигаємо, а тому, що підсвідомо уникаємо чогось.

• Якщо запізнюєтесь, бо нервуєте перед зустріччю — значить, треба працювати зі своїм страхом.
• Якщо не хочете йти на роботу, бо відчуваєте там дискомфорт — варто задуматися про зміну діяльності.
• Якщо вам нецікаво йти на зустріч — можливо, вона вам просто не потрібна.

Як тільки ви зрозумієте, що саме змушує вас відтягувати момент, ситуація почне змінюватися. І тоді ви зможете взяти контроль над своїм часом у свої руки.

Хочете перестати спізнюватися? Перестаньте сприймати запізнення як випадковість. Подивіться на нього як на сигнал, що щось у вашому житті йде не так. І замість того, щоб щоразу виправдовуватися — змініть підхід.

Джерело: 5692.com.ua

Всесвітня організація охорони здоров'я оновила вікову класифікацію, і тепер люди до 45 років вважаються "молодими". Відтепер офіційно можна вважати, що сорокарічні — ще зовсім юні, а це, погодьтеся, звучить обнадійливо!

Хто сказав, що у 45 життя тільки починається

Про це повідомила очільниця Інституту демографії Елла Лібанова під час конференції "Економіка досвіду". Вона зазначила, що перегляд вікових категорій став наслідком змін у суспільстві, покращення якості життя та медицини. Люди довше залишаються активними, працюють, вчаться, змінюють професію і навіть розпочинають нові стосунки після 40, тому стара система вікових меж давно втратила актуальність.

Нова шкала вікових категорій від ВООЗ

Відповідно до оновлених градацій, тепер вікові межі виглядають так:

• Діти: 0 – 17 років.
• Молодь: 18 – 44 роки.
• Середній вік: 45 – 59 років.
• Похилого віку: 60 – 74 роки.
• Старший похилий вік (старість): 75 – 89 років.
• Довгожителі: 90+ років.

Чому це важливо

Здавалося б, просто зміна цифр, але вона впливає на соціальні, економічні та медичні аспекти життя. Якщо молодість триває довше, це змінює підхід до ринку праці, пенсійного віку, системи освіти та медицини. Наприклад, якщо людина у 40 — ще молода, то, можливо, варто переглянути стереотипи про "запізно змінювати професію" чи "час уже заводити онуків"?

А що кажуть самі люди

Багато хто сприйняв новину позитивно: тепер можна не поспішати "дорослішати" у традиційному розумінні. Особливо тішаться ті, кому 40+, адже офіційно вони все ще молоді! Хоча, звісно, є й такі, хто вважає, що цифри не мають значення, адже молодість — це, передусім, стан душі.

Отже…

Можливо, варто менше зважати на паспортний вік і більше — на власні відчуття? Адже якщо офіційно молодість триває до 45, то, може, саме час втілювати мрії, змінювати життя і пробувати нове, не відкладаючи "на потім".

Джерело: 5692.com.ua

Картопляне пюре це така річ, яку можна їсти хоч щодня – м’яке, тепле, вершкове… Але погодься, іноді воно трохи набридає. Одна й та сама страва знову й знову. От тут нам і стане в пригоді маленький секрет від французів – вони примудрилися зробити пюре настільки ніжним, що воно буквально тане в роті. І це навіть не так складно, як здається.

Тож, якщо хочеш трохи урізноманітнити звичне меню – лови простий, але дуже крутий рецепт.

Що потрібно для цього рецепту

Щоб відтворити французьку класику у себе на кухні, підготуйте:

• 1 кг картоплі (краще брати крохмалисті сорти – вони дають м’якшу текстуру);
• 250 мл молока (чим жирніше, тим краще, але можна замінити вершками для ще більшої ніжності);
• 2 зубчики часнику (додають легку пікантність);
• 100-110 г вершкового масла (ніякого маргарину – тільки справжнє масло!);
• лавровий лист і трохи чебрецю (для аромату);
• сіль – за вашим смаком.

Як приготувати

• Готуємо картоплю. Її потрібно добре вимити, почистити і порізати на середні шматки – так швидше звариться і збереже більше смаку. Варимо у підсоленій воді до м’якості (перевіряємо ножем – має легко входити).
• Готуємо молочну суміш. Поки картопля вариться, займемося ароматним молоком. Наливаємо його в каструлю, додаємо подрібнений часник, лавровий лист і чебрець. Доводимо до кипіння, накриваємо кришкою і даємо настоятися, щоб молоко ввібрало всі смаки та аромати.
• Зливаємо воду з картоплі і додаємо масло. Гарячу картоплю починаємо товкти товкачиком (або міксером, якщо хочете ідеальну текстуру), поступово вводячи шматочки масла.
• Вливаємо молоко. Його потрібно процідити, щоб прибрати спеції, і знову нагріти до гарячого стану. Потім тонкою цівкою вливаємо його в картоплю, постійно збиваючи пюре – так воно стане ще більш повітряним.

Результат – оксамитова, ніжна страва з тонким вершково-пряним ароматом. Це вже не просто гарнір, а справжній кулінарний витвір мистецтва!

Чому французьке пюре таке смачне

Весь секрет – у техніці та інгредієнтах. У Франції до цього рецепта часто додають ще більше вершкового масла (іноді його кількість сягає 300 г на 1 кг картоплі!), а замість товкачика використовують спеціальний прес або навіть сито, щоб маса була ідеально гладенькою. Також популярним є додавання вершків замість молока – вони роблять пюре густішим і більш насиченим.

До речі, справжній французький шеф-кухар ніколи не буде використовувати блендер для пюре – він перетворює картоплю на клейку масу.

Якщо вам набридло звичайне картопляне пюре, обов’язково спробуйте цей французький варіант. Він простий у приготуванні, але смак – справжній ресторанний. Ароматний часник, ніжна структура, легкий вершковий відтінок – і ось вже навіть найпростіша вечеря набуває ноток вишуканості.

Чому б не влаштувати собі маленький французький вечір просто на власній кухні.

Джерело: 5692.com.ua