Увечері 27 липня на спецлінію 102 надійшло повідомлення від громадян, які виявили у Чечелівському районі жінку поважного віку, котра втратила орієнтацію та не може згадати свою адресу проживання. Екіпаж прибув на місце.
Більше новин на REPORTER.ua

Кабмін вніс зміни до порядку взяття на військовий облік жінок із медичною або фармацевтичною освітою.
Більше новин на REPORTER.ua

Мистецтво – це не просто діяльність чи ремесло; це глибоке вираження людської душі, що зароджується у внутрішніх глибинах і розквітає у серці кожного творця.

Саме в цьому невичерпному джерелі натхнення криються справжні скарби української культури. Їх творцями є обдаровані діти, енергійна молодь, досвідчені викладачі та митці, які щодня своєю працею формують унікальний культурний код нашої країни.

Заради вшанування та всебічної підтримки талантів 11 липня у дистанційному форматі відбувся IV Всеукраїнський конкурс мистецтв “Перлина України” (Київ). Його організував Центр культурних та освітніх програм. Конкурс став платформою для демонстрації здібностей та пристрасті до творчості, об’єднавши сотні молодих митців та їхніх наставників.

Серед численних учасників особливе визнання здобули яскраві учениці Кам’янської школи мистецтв № 2 Ірина Юрченко (вокал) та Хатіа Аветісян (фортепіано). Вони взяли участь у номінації «Вокально-інструментальний жанр», де їхній виступ вразив журі своєю оригінальністю та майстерністю. Дівчата представили сучасний твір Тіни Кароль «Намалюю тобі зорі…» в обробці Міри Шентюрк. Зусилля учениць були відзначені найвищою нагородою конкурсу – дипломом Гран-прі.

Викладач Ксенія Зубріліна отримала подяку від організаторів конкурсу за професійну підготовку учасників, плідну творчу співпрацю, збереження та розвиток культури.

“Перлина України” – не рядова подія у культурному житті країни. Це справжній вияв щирого натхнення, глибокої любові до української культури та невтомного прагнення до самовираження. Кожен номер, кожна представленна робота, кожен виступ учасників – це безцінна перлина, що додає блиску в розкішне намисто українського мистецтва.

Вітаємо юних зірок, Ірину та Хатіа, з цією блискучою перемогою та бажаємо їм подальших творчих успіхів!

Джерело: школа мистецтв № 2

Читайте також:

Добра справа учнів гімназії № 37 Кам’янського

Програма заходів у закладах культури Кам’янського з 31 липня по 6 серпня

«Старий» будинок побуту у Дніпродзержинську/Кам’янському: хто його пам’ятає?

27 липня близько 17:00 чоловік пішов з пансіонату, що в с. Саксагань Кам’янського району та наразі його місцеперебування невідоме.
Більше новин на REPORTER.ua

Зміни у графіку вводяться з 1 серпня, вони діятимуть як у будні, так і у вихідні. Причина – численні прохання пасажирів, які за чинним розкладом не встигають на електричку до Дніпра.

Отже, з п’ятниці, 1 серпня, перший автобус зазначеного маршруту відправлятиметься з зупинки «Зелений папуга» на ж/м «Лівий берег» о 04:45 (а не о 05:00, як раніше).

Далі відправлення будуть кожні 15 хвилин (04:45; 05:00; 05:15 і т. д.). Також нагадаємо, що перший автобус цього маршруту відправляється з кінцевої зупинки “Залізничний вокзал” – о 05:45.

Причини зміни графіка

Нагадуємо, що багато містян користуються автобусним маршрутом № 4 і через те, що він доставляє пасажирів до залізничного вокзалу.

Електричка, про яку йдеться, – електропоїзд №7304 «Кам’янське – Дніпро». У звичайному графіку він вирушає від залізничного вокзалу Кам’янського о 06:26. Однак у липні на цю електричку вводилися і продовжують вводитися регулярні зміни у розкладі. Фактично вона вирушає тепер о 06:13.

Як результат – за чинним розкладом «четвірки» (відправлення від кінцевої «Зелений папуга» о 05:00) пасажирам доводилося одразу після прибуття автобуса буквально бігти через вокзал на перон, адже автобус прибував впритул до часу відправлення електрички.

Також виникали ситуації, коли пасажири просто намагалися переконувати водія їхати швидше маршрутом (зрозуміти їх можна, але це небезпечно).

P. S. Сподіваємося, що зазначені нововведення на маршруті вирішать труднощі для містян, пов’язані з більш раннім відправленням електрички.

Ігор Кузьминський

Також читайте:

Розклад відправлення автобусів з автовокзалу Кам’янського (станом 27.07.2025)

У Кам’янському на серпень газовики запланували перевірку 89 квартирних будинків (список)

У рамках спецоперації поліцейські припинили діяльність двох чоловіків, які займалися збутом та зберіганням вогнепальної зброї та боєприпасів.
Більше новин на REPORTER.ua

Перевірки заплановані як у містах, так і в інших населених пунктах Дніпропетровської області.
Більше новин на REPORTER.ua

Трагедія сталася нещодавно на станції Синельникове-1. На даху зерновоза від ураження електричним струмом загинув 16-річний підліток.
Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 31 липня, через планові роботи у близько 50 будинках Кривого Рогу можливе вимкнення електроенергії.
Більше новин на REPORTER.ua

Сторінки історії рідного міста.

Забуте поняття «будинок побуту»
Будинки побуту з’явилися у Дніпродзержинську, як і по всьому колишньому Союзу, у 1960-х роках. В одній будівлі почали збирати майстерні, до того розкидані по всьому місту: ремонт побутової техніки, годинників, взуття, сумок і парасольок, пошиття одягу, виготовлення ключів, ремонт ювелірних виробів… Різні там були послуги. Не було лише магазинів та кафе.

Київський інститут експериментального проектування спеціально розробив типовий проект «Центру господарсько-побутових послуг для житлового району на 45 тисяч мешканців». Автором був архітектор Самуїл Миронович Вайнштейн. Про це читаємо у відомого у Кам’янському краєзнавця Дмитра Кубанова. Такі триповерхові будинки зводилися із великих залізобетонних блоків, мали дуже просту форму, великі вікна та неонові вивіски. За цим типовим проектом в нашому місті збудували два будинки.

Чому «старий»
Будинок побуту із фотографії на заставці якраз і є одним із них. Він з’явився у центрі Дніпродзержинська на початку 1970-х. На проспекті Леніна (сьогодні – Свободи), неподалік сьогоднішнього майдану Героїв. Там були різні майстерні та перукарня на першому поверсі. Ось ще одна фотографія цієї будівлі – вже з архіву Олега Мороза.

А «старим» містяни почали його називати після того, як 1978 року з іншого боку площі збудували ще один будинок побуту – «Лада».

У 1990-ті роки будинки побуту стали втрачати популярність. І на початку 2000-х років «старий» будинок побуту реконструювали, переробивши у магазин. Спершу там торгували побутовою технікою, зараз продають одяг.

РЕМПОБУТТЕХНІКА
Другою будівлею за проектом С. Вайнштейна був дім побуту на перехресті вулиць Сировця та Ленінградської (сьогодні – проспекти Шевченка та Відродження). Будівництво велось майже одночасно зі «старим» будинком. На своїй сторінці у ФБ Дмитро Кубанов розповідає, що всередині він мав гарний розпис «Новий побут», виконаний художниками Любов’ю та Михайлом Келлерами. Точно пам’ятаю, що тут лагодили холодильники та пральні машини. На фасаді ще збереглася облізла вивіска «РЕМПОБУТТЕХНІКА».

Цій будівлі пощастило менше. Її не ремонтували. Тільки на початку 2000-х розширили приміщення на першому поверсі. Деякий час там був дуже гарний господарський магазин. Торгували посудом, різними світильниками та іншими речами, що потрібні у кожній оселі. Продавці розповідали мені: магазин закрився через те, що місце тут виявилося не таким жвавим, як розраховували його власники. Вони очікували на більш прибуткову торгівлю. Потім був меблевий магазин. Тепер тут продають товари для походів та риболовлі.

Сьогодні цей будинок побуту виглядає занедбаним і не прикрашає собою центральний проспект. Від панно «Новий побут» нічого не залишилося. Дуже шкода.

«ЛАДА»
Суттєво краще склалися справи у будинку побуту «Лада». Щоправда, сьогодні його офіційно називають торговим центром. Багато приміщень тут зайняті магазинами та офісами. Зокрема й колишній бенкетний зал на першому поверсі. Колись він був оздоблений натуральним деревом. Його орендували для весіль та інших урочистостей.

У ході реконструкції з фасаду прибрали ефектні декоративні ґрати. Натомість усередині залишилися майстерні: ательє з пошиття та ремонту одягу, виготовлення ключів, ремонт взуття…

Сьогодні, якщо щось ламається, ми шукаємо майстрів в інтернеті, а раніше поспішали зі своїми поломками до будинків побуту. З чим зверталися туди ви, любі читачі? А може, самі працювали там? Розкажіть у коментарях.

Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: Будинок меблів