Сьогодні вночі, 25 грудня, під ворожим вогнем опинився Синельниківський район. Ворог атакував БпЛА Межівську, Васильківську та Дубовиківську громади.
Більше новин на REPORTER.ua

Прання – справа наче звична, але часом вона тягнеться довше, ніж хотілося б. Особливо коли одяг чистий, а от сохне годинами, ніби нікуди не поспішає. І тут виникає логічне питання: чи можна якось прискорити цей процес, не купуючи нову техніку і не вигадуючи велосипед.

Чому одяг сохне довго

Здавалося б, випрали – і все. Але на практиці все складніше. Вода з-під крана часто жорстка, а тканина після такого прання стає щільнішою, ніби стискається. Волокна тримають вологу, не відпускають її, і в результаті футболка чи рушник висять напіввологі пів дня.

До цього додаються залишки порошку або гелю. Вони не завжди повністю вимиваються, осідають у тканині й створюють ефект липкості. Волога через це виходить повільніше. Начебто дрібниця, але вона реально впливає.

Маленька добавка з великою користю

Фахівці звертають увагу на просту річ, яку більшість має вдома. Йдеться про звичайну харчову соду. Так, ту саму, що стоїть на кухні.

Перед запуском прання достатньо засипати в барабан одну столову ложку соди. Вона пом’якшує воду, а це означає, що тканина після прання не стає "забитою". Волокна ніби розправляються, і вода вже не затримується всередині надовго.

Як це працює на тканині

Сода діє одразу в кількох напрямках. По-перше, вона допомагає нейтралізувати жорсткість води. По-друге, вимиває залишки мийних засобів, які часто ми навіть не помічаємо.

У результаті тканина стає більш м’якою, не липкою, без цього неприємного ефекту важкості. І, що важливо, волога з такого одягу випаровується швидше. Без магії, чиста фізика.

Скільки і куди сипати

Тут важливо не переборщити. Для стандартного завантаження пральної машини – приблизно 4–5 кілограмів білизни – достатньо однієї столової ложки соди.

Засипати її краще прямо в барабан, поверх одягу, ще до початку прання. Не в лоток, не змішуючи з порошком, а саме до речей. Температура значення не має – сода працює і в холодній, і в теплій воді.

Побутова рівновага

Цей спосіб не обіцяє дива за одну хвилину, але в реальному житті різниця відчутна. Одяг після прання легший, швидше доходить до сухого стану, а в домі менше зайвого очікування. Саме з таких дрібниць і складається нормальний, зручний побут.

Джерело: 5692.com.ua

Поточний опалювальний сезон уже зараз називають найскладнішим для української енергетики від початку повномасштабної війни. І це не перебільшення. Про реальний стан справ відверто заговорив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко в коментарі для Bloomberg. За його словами, навантаження на систему зросло до рівня, коли кожне пошкодження відчувається миттєво – і в цифрах, і в домівках людей.

Удари без паузи

З початку осені російські атаки по енергетиці фактично не припинялися. Лише електростанції ДТЕК, якщо говорити конкретно, з вересня зазнали понад шість масштабних ударів. Це не одиничні влучання, а серія системних атак, спрямованих на ослаблення генерації.

Як наслідок, більше половини виробничих потужностей компанії було або пошкоджено, або повністю знищено. І це не абстрактні відсотки – це турбіни, трансформатори, обладнання, яке роками будувалося і налаштовувалося.

Світло за графіком, темрява – надовго

Реальність для багатьох українців нині виглядає жорстко. Через удари по енергетичній інфраструктурі відключення електроенергії можуть тривати по 15–20 годин на добу. І це навіть за температури близько нуля, коли морози ще не показали свій справжній характер.

Тобто система працює не на запас міцності, а на виживання. Будь-яке нове пошкодження одразу відбивається на споживачах – без довгих пауз і попереджень.

Ремонт стає дедалі складнішим

Окрема проблема – відновлення. За словами Тимченка, з кожною новою атакою лагодити зруйноване стає важче. Причина доволі приземлена, але критична: банально закінчується обладнання.

Чим далі, тим складніше проводити відновлювальні роботи, бо ми підходимо до межі по запасах техніки. Сьогодні це головний виклик, – пояснив очільник ДТЕК.

Ідеться не про дрібні деталі, а про великі елементи системи, без яких електростанція фізично не може працювати.

Чого найбільше бракує енергетикам

Найболючіше питання цієї зими – відсутність резервів. У галузі гостро не вистачає:

• трансформаторів;
• генераторів;
• турбін.

Навіть за наявності фінансування проблема впирається в час. Виготовлення та налаштування такого обладнання – це місяці, а іноді й роки. І поточний зимовий сезон не залишає простору для швидких рішень.

Зона підвищеного ризику

Енергосистема України входить у зиму з мінімальним запасом міцності. В умовах постійних атак, обмежених ресурсів і браку часу будь-яка стабільність тримається буквально на зусиллях людей, які працюють без пауз і вихідних, усвідомлюючи ціну кожної помилки.

Джерело: 5692.com.ua