Новорічні ялинки в Україні поступово зникають не лише з базарів, а й зі звітів. Цифри цього сезону виглядають так, ніби ринок святкових дерев повільно, але впевнено стискається. І справа тут не в одному факторі – усе разом.

Скільки ялинок планували продати

Цього року Держлісагентство заклало на продаж 991 тисячу новорічних дерев. На папері цифра велика, але якщо порівняти з минулим роком – це вже мінус 8%. Тобто навіть держава, схоже, не розраховує на ажіотаж.

До речі, плани – це одне, а реальність зовсім інше.

Попит падає ще швидше

Станом на середину грудня українці купили лише 39,8 тисячі ялинок. Так мало, що ці цифри губляться серед звичних передсвяткових новин. Це на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Якщо дивитися ширше, картина ще сумніша. За весь минулий сезон лісгоспи змогли продати 153,7 тисячі дерев. Це:

• на 38% менше, ніж у сезоні 2023–2024,
• майже на чверть менше, ніж у 2022–2023 роках.

Тобто люди від живих ялинок відмовляються швидше, ніж скорочується сама пропозиція.

Де зосереджені основні запаси

Найбільше новорічних дерев цього сезону традиційно припадає на два регіони. Лідери не змінюються роками.

• Вінниччина: 187 тисяч ялинок, або майже п’ята частина від загального обсягу.
• Житомирщина: 142 тисячі дерев, це близько 14%.

Саме Житомирська область залишається ключовою і за іншими показниками.

Землі під хвойні: хто попереду

Житомирщина впевнено тримає перше місце за площею земель, де вирощують новорічні хвойні. Тут – 640 гектарів. Це приблизно чверть усіх таких площ в Україні.

Хоча за чотири роки територія скоротилася на 9%, навіть зараз на цих землях росте близько 1,9 мільйона дерев. Масштаб відчутний, але й він уже не той, що був раніше.

Загальноукраїнське скорочення

У цілому по країні під вирощування новорічних хвойних зараз відведено 2753,5 гектара. Це:

• на 6% менше, ніж торік,
• на 35% менше, ніж у 2021 році.

У деяких регіонах ситуація виглядає особливо різко. Наприклад, на Івано-Франківщині площі за кілька років скоротилися з 9,6 гектара до 1,7. Фактично – майже в нікуди.

Менше землі – менше дерев

Разом із площами зменшується й кількість самих ялинок. Якщо у 2021 році в Україні нараховували близько 12,4 мільйона хвойних дерев, то тепер – орієнтовно 7,8 мільйона.

Різниця відчутна навіть без калькулятора.

Незаконні вирубки: інша тенденція

На тлі скорочення легального ринку зменшилася й кількість незаконних вирубок. Станом на початок грудня 2025 року зафіксували лише 34 такі випадки.

Для порівняння: у попередньому сезоні їх було 328. Третина нинішніх порушень припадає на Харківщину – 10 випадків. Решта розподілилися по країні досить рівномірно.

Тиха трансформація ринку

Цифри показують повільну, але послідовну зміну: менше землі, менше дерев, менше покупців. Ринок новорічних ялинок ніби зменшується без гучних заяв, але дуже помітно в статистиці.

Джерело: 5692.com.ua

Поліція викрила 45-річного мешканця Дніпропетровської області, який у листопаді встановив саморобний вибуховий пристрій біля входу до ресторану в Чернігові та здійснив його дистанційний підрив.
Більше новин на REPORTER.ua

Сир на святковому столі довгий час мав репутацію продукту, з яким краще не переборщувати. Мовляв, холестерин, жир, зайві калорії – і все, серцю не сподобається. Але останні висновки лікарів і дієтологів трохи коригують цю картину. Не все так однозначно, як здавалося раніше.

Чому сир більше не під повною забороною

Кардіологи та дієтологи зазначають: сама по собі сирна тарілка – не ворог здоров’ю. Проблема радше в кількості та виборі сортів. Про це пише Fox News із посиланням на медичних експертів.

Доктор Сем Сетарех, який очолює відділення кардіології та серцево-судинної хірургії, пояснює: традиційно "небезпечними" вважали тверді й витримані сири – чеддер, пармезан, грюйєр, а також плавлені варіанти. Причина проста – у них більше насичених жирів і солі.

Холестерин: не все працює за старими правилами

Американська кардіологічна асоціація радить, щоб насичені жири складали менше 6% добової калорійності. Але сир, як виявилося, поводиться не так, як вершкове масло чи інші джерела таких жирів.

За словами Сетареха, дослідження показують: сир підвищує рівень ЛПНЩ – так званого "поганого" холестерину – значно слабше. Ба більше, в деяких випадках його споживання навіть пов’язують із нижчим ризиком серцево-судинних хвороб.

У чому секрет сиру

Фахівці пояснюють це так званою "харчовою матрицею". Сир – це не просто жир. Це комбінація кальцію, білка та продуктів ферментації, які разом можуть зменшувати засвоєння холестерину організмом.

До речі, ферментовані сири – чеддер, швейцарський, гауда, пармезан, проволоне, грюйєр, фета, блакитний сир – містять ще й корисні сполуки. Йдеться про пробіотики, вітамін К2 та інші біоактивні компоненти.

Де криється реальна небезпека

З іншого боку, є сири, з якими на святах легко втратити міру. Особливо це стосується м’яких, вершкових або сильно перероблених продуктів – спредів, спреїв, порційних сирків.

Дієтологиня Карі Хамрік застерігає: сорти з високим вмістом насичених жирів при надмірному споживанні можуть негативно впливати на рівень холестерину.

За її словами, до найменш вдалих варіантів належать:

• брі,
• чеддер,
• американський сир.

Калорійність теж має значення

Кезія Джой, зареєстрований дієтолог-нутриціоніст із Лондона, звертає увагу ще на один момент. Тверді витримані сири – ті ж чеддер, гауда, пармезан і блакитний сир – дуже калорійні. А це прямий шлях до переїдання, особливо коли стіл ломиться від закусок.

Кращі варіанти для серця

Водночас експерти погоджуються: є сири, які цілком можуть вписатися в раціон, орієнтований на здоров’я серця.

Серед найбільш вдалих варіантів:

• сир із вмістом жиру 2%,
• частково знежирена моцарела,
• фета зі зниженим вмістом жиру,
• рикота,
• козячий сир,
• навіть тертий пармезан у невеликій кількості.

Вони містять менше насичених жирів на порцію, але при цьому залишаються джерелом білка та кальцію.

Скільки – це нормально

Карі Хамрік радить орієнтуватися на порцію приблизно 28–48 грамів за один прийом їжі. Не більше.

Вона наголошує: сир краще сприймати як доповнення, а не як головну страву. Наприклад, трохи натерти пармезан у салат або додати його до овочевої страви, а не викладати півтарілки нарізки.

Баланс без крайнощів

Сир на святковому столі не обов’язково означає шкоду для здоров’я. Вирішальними залишаються вибір сорту та контроль порцій – саме тут і проходить тонка межа між задоволенням і перебором.

Джерело: 5692.com.ua

26 грудня у Дніпрі на Набережній Заводській сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля BMW. Аварія трапилася в районі Льодової арени.
Більше новин на REPORTER.ua

26 грудня у Дніпрі після завершення масштабних ремонтних робіт відновили рух транспорту вулицею Князя Володимира Великого. Також відкрито правий з’їзд із Центрального мосту на правий берег міста.
Більше новин на REPORTER.ua

НАБУ разом із САП заявили про розкриття організованої схеми, де голос у сесійній залі, за версією слідства, мав цілком конкретну ціну. У центрі уваги – народні депутати від партії "Слуга народу", яких підозрюють у тому, що вони брали гроші за потрібні рішення.

Підозри оголосили чотирьом парламентарям: Євгену Пивоварову, Ігорю Негулевському, Ользі Савченко та Юрію Кісєлю. Йдеться про статтю 368 Кримінального кодексу – отримання неправомірної вигоди. Якщо говорити без канцелярщини, то слідство вважає, що депутати погоджувалися голосувати не за переконанням, а за винагороду.

Деталі зі справи

Судові документи додають до картини ще кілька важливих штрихів. У матеріалах фігурують також статті про створення злочинної організації та надання хабарів. Тобто, за версією слідства, мова не про одиничний випадок, а про налагоджений механізм.

Цікава деталь: у процесі розслідування з’явилася плутанина з місцезнаходженням Юрія Корявченкова, більш відомого як Юзік. Інформація різнилася, що лише додало запитань. До того ж детективи НАБУ, як випливає з матеріалів справи, прослуховували офіс Юрія Кісєля. Саме там, за даними слідства, і передавалися ті самі "конверти". Ситуація виглядає знайомо для багатьох, хто стежив за попередніми гучними справами.

Політичний підтекст

Ця історія ще раз нагадує, наскільки крихкою залишається довіра до парламенту. Коли виборець чує про такі речі, мимоволі виникає думка: а скільки ще рішень ухвалювалися не в інтересах людей, а з огляду на товщину конверта. З іншого боку, сам факт розслідування показує, що антикорупційна система, принаймні частково, працює.

Ціна довіри

Розслідування триває, і нові подробиці можуть з’являтися поступово. Але вже зараз ця справа б’є не лише по конкретних прізвищах, а й по загальному сприйняттю влади. У країні, де питання корупції роками залишається однією з ключових проблем, подібні історії стають серйозним тестом для всієї політичної системи.

Джерело: 5692.com.ua

Очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов заявив, що лютий 2026 року може стати тим самим проміжком часу, коли переговори між Україною та Росією теоретично мають найбільші шанси зрушити з місця.

Йдеться не про "прорив" чи гарантований результат, а про так зване вікно можливостей. Тобто момент, коли сукупність обставин складається більш-менш сприятливо для обох сторін.

Що таке це "вікно"

Буданов пояснив, що мова йде про розрахунковий період. Не інтуїцію і не політичні бажання, а сухий аналіз кількох факторів одразу.

Серед них:

• рівень військової активності;
• опалювальний сезон;
• загальна ситуація з ресурсами та логістикою.

Усе це разом, за словами керівника розвідки, і формує час, який можна вважати умовно оптимальним для спроб досягти якихось домовленостей.

Розрахунок, а не емоції

Сам Буданов назвав цей період "розрахунково найбільш сприятливим". І для України, і для Росії. Не тому, що хтось раптом змінить позицію, а тому, що реальність змушує рахувати витрати, можливості й ризики.

Він прямо зазначив, що тут немає одного вирішального чинника. Це поєднання багатьох речей, які сходяться в один часовий відрізок.

Головна проблема залишається

Попри всі розрахунки, ключовий бар’єр нікуди не зник. Територіальне питання, за словами Буданова, і далі є тим самим "каменем спотикання", через який сторони не можуть знайти спільної мови.

Саме тут позиції залишаються максимально далекими одна від одної, і жодних швидких компромісів поки не проглядається.

Зміна позиції Москви

Цікавий момент стосується припинення вогню. Росія раніше наполягала, що жодної паузи не може бути до укладення повноцінної угоди. Тепер підхід дещо змінився.

Як зазначається, Москва погодилася з тим, що для проведення референдуму в Україні щодо територій знадобиться припинення вогню. Без цього реалізувати такий сценарій фізично неможливо.

Тиск на мирний план

За інформацією медіа, Росія не збирається приймати чинний мирний план без змін. Навпаки, очікується, що вона наполягатиме на суттєвому коригуванні документа, який раніше озвучив президент України Володимир Зеленський.

Це означає, що навіть у межах умовно сприятливого періоду переговори навряд чи будуть простими або швидкими.

Точка холодного розрахунку

Лютий 2026 року в цій логіці виглядає не як символ надії, а як момент, коли сторони змушені рахувати ресурси, втрати і межі можливого. Без ілюзій і без простих рішень.

Джерело: 5692.com.ua