Із 1 січня 2026 року для розрахунку окладів запроваджують новий коефіцієнт – 2,5. Якщо говорити просто, базові зарплати у сфері соцзахисту фактично множать на два з половиною.

• соціальний менеджер: було 8 243 грн, стане 20 607 грн;
• фахівець із соціальної роботи: замість 6 773 грн – 16 932 грн.

У відсотках це приблизно плюс 150%. Для людей, які роками працювали майже на ентузіазмі, це виглядає як різка зміна правил гри. Про ці цифри офіційно повідомили в Мінсоцполітики, без особливих прикрас, але й без заниження масштабів.

Чому саме вони

У міністерстві пояснюють: рішення не взялося з повітря. Соціальні працівники – це ті, хто щодня має справу з чужими проблемами, кризами, травмами. Реабілітація, допомога сім’ям, підтримка людей у складних життєвих обставинах – усе це не про формальні папери, а про постійне емоційне навантаження.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін публічно наголосив, що підвищення оплати – це не бонус і не подарунок, а спроба чесно оцінити складність такої роботи. За його словами, держава має підтримувати тих, хто щодня підтримує інших.

Паралельні реалії держслужби

На тлі нових окладів соцпрацівників оприлюднили й статистику зарплат у державних органах за 2025 рік. І тут картина, м’яко кажучи, контрастна. Найвищі доходи – не в міністерствах, а в колегіальних органах, де штат менший, зате посад із керівним статусом більше.

ТОП-5 органів за середніми зарплатами виглядає так:

• НКРЕКП: у середньому 94,1 тис. грн за рік, у вересні – 87 тис.
• НАЗК: 92,9 тис. грн за рік, у вересні – 99,1 тис.
• Антимонопольний комітет: 86,8 тис. грн за рік, у вересні – 93,5 тис.
• Апарат Верховної Ради: 77,2 тис. грн за рік, у вересні – 72,6 тис.
• Рахункова палата: 73,1 тис. грн за рік, у вересні – 72,3 тис.

Цікава деталь: міністри й прем’єр-міністерка в цей список не входять, бо формально їхні посади не належать до державної служби.

Конкретні імена та суми

Для повноти картини наводять і персональні приклади. Член НКРЕКП Костянтин Ущаповський торік отримував у середньому 264 217 грн на місяць. Це одна з найвищих зарплат серед держслужбовців.

Для порівняння:

• прем’єр-міністерка Юлія Свириденко – 90 662 грн у вересні 2025 року;
• перший віцепрем’єр Михайло Федоров – 90 545 грн;
• віцепрем’єр Тарас Качка – 90 142 грн;
• віцепрем’єр Олексій Кулеба – 90 833 грн;
• держсекретар Кабміну Костянтин Мар’євич – 97 743 грн.

Найбільшу зарплату серед держслужбовців у вересні отримав заступник Мар’євича Віталій Чапля – 130 058 грн. Вагому частину цієї суми склала надбавка за вислугу років, понад 44 тис. грн. Він є учасником бойових дій і до роботи в уряді служив у Державній прикордонній службі.

Баланс відповідальності й оплати

Підвищення зарплат соціальним працівникам і водночас публікація доходів топчиновників ще раз показали різницю між різними сегментами державної служби. Для одних це роки стабільно високих виплат, для інших – нарешті спроба наздогнати реальність, у якій ціни й навантаження давно змінилися.

Джерело: 5692.com.ua

За словами Рютте, у центрі переговорів стоїть не дата припинення вогню і навіть не формулювання угоди. Головне – гарантії безпеки. Які саме, в якому форматі і хто за них відповідатиме – це те, навколо чого зараз і крутиться вся дискусія.

Він наголошує: після припинення бойових дій Україна має отримати такі запобіжники, які зроблять нову атаку неможливою або, принаймні, фатальною для агресора. Йдеться про ситуацію, коли повторний удар по Україні стане для Кремля катастрофою, а не черговою авантюрою.

Ключове питання переговорів – це гарантії безпеки. Ми маємо забезпечити, щоб Україну більше ніколи не атакували після припинення вогню чи мирної угоди, – підкреслив Рютте.

Роль Трампа у переговорах

Окремо генсек НАТО зупинився на фігурі Дональда Трампа. На його думку, саме Трамп є тим політиком, який здатен реально вплинути на Володимира Путіна. Не через дипломатичні формули, а через силу особистого тиску і політичної ваги.

Рютте зазначив, що Трамп уже продемонстрував здатність посадити Путіна за стіл переговорів. І, що важливо, він вважає його єдиним, хто може не просто говорити про мир, а змусити Кремль погодитися на нього.

Він хоче завершити війну в Україні. І він єдиний, хто зрештою може змусити Путіна укласти мир, – сказав Рютте,

додавши, що поважає Трампа саме за цю позицію.

Компроміси без ілюзій

Разом із тим Марк Рютте не приховує: будь-яка мирна угода – це завжди компроміси. Ілюзій тут бути не повинно. Але ці компроміси, за його словами, не можуть відбуватися за рахунок безпеки України.

Він підкреслює, що Трамп це розуміє. Ба більше, той, за словами генсека НАТО, чітко усвідомлює загрозу з боку Росії і погоджується з тим, що гарантії безпеки мають бути обов’язковою частиною домовленостей.

Він повністю розуміє загрозу, яку несе Росія. І погоджується з тим, що без реальних гарантій безпеки мирна угода не має сенсу, – зазначив Рютте.

Точка неповернення

Уся логіка цих заяв зводиться до одного: мир має бути таким, після якого війна не повернеться. Не через рік, не через п’ять і не після зміни політичної кон’юнктури. Саме тому питання безпеки для України розглядається не як додаток, а як фундамент.

Мова йде про чіткий сигнал Москві – повторення агресії матиме надто високу ціну.

Джерело: 5692.com.ua