Новий рік знову приходить у непростий для країни час. Четвертий рік поспіль українці зустрічають свята під звуки повітряних тривог, з обмеженими бюджетами й дуже уважним поглядом на цінники в магазинах. Святковий стіл ніхто не скасовує, але рахувати доводиться буквально кожну гривню.

Святкове меню під тиском цін

Новорічний стіл у 2026 році вийде дорожчим, ніж торік. Найбільше грошей "з’їдять" м’ясо, ковбаси, сири, алкоголь і традиційні святкові делікатеси. Овочі, до речі, цього разу стали приємним винятком – вони помітно подешевшали.

Причини зростання цін залишаються знайомими: війна, складна логістика, дороге пальне, проблеми з електроенергією. Усе це лягає в собівартість продуктів, а зрештою – в чеки покупців.

Скільки коштуватиме новорічний стіл 2026

Аналітики Інституту аграрної економіки порахували, у яку суму обійдеться традиційний новорічний стіл. За основу взяли середні ціни в супермаркетах станом на середину грудня 2025 року. За словами директора інституту, академіка НААН Юрія Лупенка, стандартний набір страв для родини з чотирьох людей тягне приблизно на 3 980 гривень. Це на 10,7% більше, ніж наприкінці минулого року.

Цифра, м’яко кажучи, відчутна. І це без особливих надмірностей.

Класика без якої нікуди

Без салатів новорічний стіл уявити складно. Той самий Олів’є знову б’є по гаманцю. Три кілограми салату обійдуться майже у 407 гривень – приблизно на 6% дорожче, ніж торік.

Найболючіше зросла ціна на ковбасу. Пів кілограма тягне десь на 180 гривень, а подорожчання перевищило 12%. З іншого боку, овочі цього року трохи "врятували ситуацію".

Картопля подешевшала більш ніж удвічі – за 580 грамів доведеться віддати близько 8,5 гривні. Морква й цибуля теж стали значно доступнішими. Але яйця, консервований горошок, солоні огірки та майонез підтягнулися вгору – плюс 5–15% до ціни.

Оселедець під шубою: риба дорожча за все

Схожа картина і з оселедцем під шубою. Загальна вартість салату – близько 175 гривень. Основну частину суми формує риба: пів кілограма філе коштує приблизно 135 гривень.

Овочі для цього салату, навпаки, подешевшали на 50–60%. Буряк, картопля, морква та цибуля цього разу не стали фінансовим ударом.

М’ясо і молочні продукти: найдорожча частина

М’ясо у 2026 році – одна з головних статей витрат. У середньому м’ясні продукти подорожчали на 23%.

• 350 грамів сирокопченої ковбаси – близько 410 гривень;
• бекон – 276 гривень за пів кілограма;
• свинина – 339 гривень за кілограм.

Куряче філе формально залишається найдешевшим варіантом, але саме воно подорожчало найбільше – майже на 40%, до 244 гривень за кілограм. Загалом м’ясна частина новорічного столу тягне приблизно на 1 269 гривень.

Молочні продукти теж додали в ціні. Твердий сир – 176 гривень за 300 грамів, що майже на 20% більше, ніж торік. Вершкове масло подорожчало на 14%, і пачка 200 грамів коштує близько 118 гривень.

Овочі, фрукти та святкові дрібниці

На овочі в середньому піде близько 473 гривень – це приблизно на 5% менше, ніж минулого року. Фрукти стали ще доступнішими: мандарини, банани й лимони разом обійдуться приблизно у 200 гривень, що на 22% дешевше, ніж торік.

Солодке й напої теж додають до чеку. Батон коштує близько 35 гривень, кілограм шоколадних цукерок – 326 гривень. Пляшка шампанського – 239 гривень, бренді – 278. Безалкогольні напої подорожчали найвідчутніше: соки, газована вода й мінералка разом потягнуть майже на 150 гривень.

Святкові делікатеси – окрема стаття

Якщо додати до меню делікатеси, сума різко зростає. Баночка червоної ікри коштує в середньому 469 гривень, червона риба – близько 344 гривень за 180 грамів. У такому разі загальна вартість новорічного столу може сягнути майже 4 800 гривень.

Причини та реальність

Юрій Лупенко пояснює подорожчання просто: війна, скорочення виробництва, збої в логістиці, дорожче пальне й електроенергія. Частково ситуацію пом’якшив рекордний урожай овочів, але загалом новорічний стіл усе одно подорожчав більш ніж на 10%. Для багатьох родин це означає ще уважніше планування і ще більше компромісів навіть у святкові дні.

Джерело: 5692.com.ua

Згідно з рішенням уряду, чоловіків, які прибувають до ТЦК та СП і тимчасово там розміщуються, забезпечуватимуть харчуванням за рахунок держави. Причому не абияким, а за стандартами, які вже діють у Збройних Силах України.

Про ці зміни офіційно повідомили на сайті Міністерства оборони.

Три рази на день і за військовими нормами

Тепер мобілізовані, які перебувають у ТЦК, отримуватимуть триразове харчування. Раціон формуватиметься з тих самих продуктів і страв, які затверджені для військовослужбовців ЗСУ.

Тобто без окремих меню, тимчасових рішень чи імпровізації на місцях. Є стандарт – і його мають дотримуватися.

Чому це стало необхідним

У Міністерстві оборони пояснюють: на практиці багато мобілізованих проводять у приміщеннях ТЦК не кілька годин, а значно більше. Іноді це доба, а подекуди й довше – поки триває підготовка до відправлення на полігон або у військову частину.

У таких умовах питання нормального харчування перестає бути дрібницею. Це вже базова потреба, без якої складно говорити про організований процес мобілізації.

Організація без зайвих рішень на місцях

За даними Міноборони, нові правила мають зняти частину навантаження з самих ТЦК та уникнути ситуацій, коли питання харчування вирішується ситуативно. Тепер усе чітко: є норма, є фінансування, є відповідальність.

Базове забезпечення

Оновлені правила фактично закріплюють просту річ: навіть на етапі очікування та оформлення мобілізована людина має отримувати елементарні умови – зокрема повноцінне харчування. Без цього жодна система не працює стабільно.

Джерело: 5692.com.ua

Наприкінці грудня та на початку січня погоду в Дніпрі й області визначатимуть атмосферні циклони. За прогнозом синоптиків, 30–31 грудня регіон перебуватиме під впливом тилової частини циклону з північного сходу. Очікується невеликий сніг.
Більше новин на REPORTER.ua

Щороку наприкінці грудня багато хто скептично знизує плечима: мовляв, ці новорічні обіцянки – для галочки, забудуться ще до середини зими. Але нейронаука дивиться на це інакше. Саме початок року – рідкісний момент, коли культура й мозок ніби працюють в одному напрямку, вмикаючи здатність дивитися на себе збоку. Зупинитися. Видихнути. І спокійно запитати: "А я взагалі туди рухаюсь?"

Як пише The Time, знання про роботу мозку можуть зробити плани на 2026 рік не просто списком бажань, а реальним інструментом змін.

Мозок на мінімалках

Наш мозок – той ще економіст. Він споживає всього близько 20 ватів енергії. Якщо перекласти це на побутову мову, вистачило б хіба на тьмяну лампочку в коридорі. Через таку обмеженість мозок постійно шукає способи заощадити сили. Один із них – так звана фрагментація.

Як це виглядає на практиці. Коли людина вперше сідає за кермо, все здається хаотичним: педалі, дзеркала, знаки, руки, ноги. Згодом тисячі окремих рухів зливаються в одну звичку. В один "фрагмент". І вже не треба думати про кожну дрібницю.

Тут і криється пастка великих цілей. Формулювання на кшталт "вивчити іноземну мову" мозок сприймає як щось надто громіздке. Він напружується ще до старту.

Малими кроками – далі

Рішення доволі приземлене. Розбити велику мету на дрібні підцілі. Не "вивчити мову", а, наприклад, "15 хвилин слів щодня" або "один короткий текст на тиждень". Коли виконано маленький шматок, мозок фіксує успіх і не чинить опору. Енергія не зливається в нікуди.

Наче сходи: не перестрибуєш одразу на п’ятий поверх, а піднімаєшся сходинка за сходинкою.

Обмежене меню рішень

Нейробіологи говорять ще про одну річ – "меню можливостей". Наш мозок постійно формує список того, що вважає доступним. Сидячи за столом, людина теоретично може замовити волинку або заспівати оперу. Але мозок пропонує простіші варіанти: випити кави або продовжити роботу.

У складних життєвих ситуаціях це меню ще більше звужується. Здається, що вибору майже немає.

Приклад Черчилля

У 1940 році, коли ситуація для Британії виглядала майже безнадійною, Вінстон Черчилль побачив варіант, якого тоді майже ніхто не розглядав – втягнути США у війну. Це не було очевидним рішенням. Але він вийшов за межі стандартного "меню", яке пропонувала ситуація.

У звичайному житті принцип той самий. Коли все зайшло в глухий кут, корисно зробити крок назад. Поговорити з другом, колегою, наставником. Інша людина часто бачить варіанти, які ваш мозок навіть не додає до списку.

Коли відмова – це сила

Наполегливість зазвичай хвалять. І недарма. Але іноді вона грає проти нас. Триматися за цілі, які давно не працюють, – прямий шлях до виснаження.

Дослідження показують: люди, які вміють вчасно відмовлятися від неактуальних планів, мають нижчий рівень стресу і загалом почуваються спокійніше. Навіть Черчилль, попри репутацію жорсткого лідера, не раз змінював стратегію, якщо бачив, що попередня веде не туди.

Якщо в лютому чи березні стає зрозуміло, що новорічна обіцянка більше шкодить, ніж допомагає, її можна адаптувати. Або замінити. Гнучкість тут – не поразка.

Фраза Тайсона, яка все пояснює

Майк Тайсон колись сказав просту і жорстку річ: "У кожного є план, поки його не вдарять по обличчю". Життя, як відомо, б’є без попередження. Саме тому корисно час від часу ставити собі два питання:

• що я можу зробити прямо зараз, аби полегшити собі шлях;
• чи можна змінити цей план так, щоб він працював краще.

Іноді цього достатньо, щоб не зійти з дистанції.

Рік довгих коригувань

Успіх у 2026 році навряд чи визначатиметься тим, наскільки ідеальним був список цілей 1 січня. Набагато важливіше, як часто і як спокійно ви його переглядатимете, підлаштовуючи під реальність, що постійно змінюється.

Точка рівноваги

Новорічні обіцянки мають сенс не як клятва, а як відправна точка. Вони працюють тоді, коли дозволяють думати, змінюватися і не триматися за план, який перестав вести вперед.

Джерело: 5692.com.ua

Укрзалізниця разом із партнерами переобладнала сотню вагонів у повноцінні мобільні пункти. Це не тимчасові намети й не холодні зали очікування, а місця, де можна зігрітися, зарядити телефон і трохи перевести подих.

Важливий момент – ці вагони можуть швидко змінювати локацію. Сьогодні вони в одному регіоні, завтра – вже там, де сталася надзвичайна ситуація. І все це без використання бюджетних коштів.

Усередині – не лише тепло

Як повідомляє Укрзалізниця, кожен такий вагон має повноцінне опалення й тримає комфортну температуру незалежно від погоди за вікном.

Вагони оснащені зарядними пристроями, мікрохвильовими печами та холодильниками, а також комплектами Starlink для стабільного зв’язку, – зазначають у компанії.

Тобто це не просто місце, де можна зігріти руки, а повноцінний простір для перебування навіть кілька годин.

Простір для дітей і людей з тваринами

Окрему увагу приділили тим, кому в кризових умовах зазвичай найважче. У вагонах є спеціальні дитячі купе – з іграшками, книжками та зоною для перегляду мультфільмів. Це дрібниця лише на перший погляд, але для батьків і дітей вона має велике значення.

Також передбачені купе для людей із домашніми улюбленцями. Їх облаштовували спільно з фондом Hachiko, щоб і тварини, і їхні власники почувалися безпечніше та спокійніше.

Мобільний хаб у критичний момент

Кожен "Вагон незламності" може працювати як безкоштовний мобільний хаб для місцевої влади. Автономне живлення, зв’язок, тепло – усе це дозволяє використовувати вагони як тимчасові штаби або пункти допомоги під час криз.

Фактично це рухомі точки стабільності там, де ситуація змінюється щогодини.

Інфраструктура стійкості

Проєкт "Вагонів незламності" – це не про комфорт у звичному розумінні. Це про здатність швидко реагувати, підтримувати людей і тримати базові умови життя навіть у найскладніших обставинах. Саме такі рішення з часом стають частиною нової інфраструктури стійкості країни.

Джерело: 5692.com.ua

Водій помітив, що авто раптово загорілося, і одразу зупинився. Небайдужі містяни не залишилися осторонь і кинулися на допомогу, а патрульні, які були неподалік, одразу долучилися.
Більше новин на REPORTER.ua

За словами Зеленського, мова йде не про окремі регіони, а про всю територію України. План передбачає підготовку кількох ключових документів, серед яких так званий Prosperity Package – пакет економічного відновлення.

Ідея проста: створити умови, за яких з’являються робочі місця, бізнес починає працювати, а життя поступово повертається в нормальне русло. Не на папері, а на практиці.

Зарплати як головний стимул

Окрема частина розмови стосувалася саме доходів людей. Зеленський зазначив, що президент США робить на цьому особливий акцент і вважає створення робочих місць завданням номер один.

Ми детально говорили про середню заробітну плату в Україні. Американська сторона дуже зацікавлена в тому, щоб завдяки приходу їхнього бізнесу та спеціальним умовам на нашому ринку заробітна плата могла зрости в рази, навіть утричі, – пояснив глава держави.

Звучить амбітно. І водночас трохи нереалістично, якщо не знати контексту.

Не швидке диво, а довга гра

Президент одразу підкреслив: ніхто не обіцяє миттєвого зростання зарплат одразу після завершення війни. Це не історія про завтра чи навіть про наступний рік. Мова йде про довгострокову стратегію.

США, за словами Зеленського, зацікавлені в тому, щоб в Україну заходив не лише американський, а й європейський бізнес. І саме масова присутність інвесторів має поступово підтягнути рівень оплати праці до зовсім інших цифр.

Питання стартового капіталу

Окремо під час обговорення торкнулися теми грошей на початку цього шляху. Бо без стартових ресурсів жоден план не працює.

На старті Україні потрібні серйозні кошти на відновлення. Такі, щоб люди реально поверталися – на робочі місця і на гідні зарплати. У цьому я бачу велику перспективу, – зазначив Зеленський.

Втім, він одразу додав те, про що всі й так думають, але рідко говорять уголос.

Точка відліку

Усі ці плани, пакети й перспективи мають одну спільну умову. Перш ніж рахувати майбутні зарплати і прихід великого бізнесу, країні потрібно зробити головне – завершити війну. Саме з цього, за словами президента, починається будь-яка реальна економічна розмова.

Джерело: 5692.com.ua

Тема виборів і референдумів в Україні зараз звучить особливо чутливо. Війна, зруйновані міста, мільйони людей не вдома. І саме в такому контексті Центральна виборча комісія почала рух у бік технічної підготовки до майбутніх рішень, навіть якщо самі голосування поки що залишаються під забороною.

Нова система як частина старої платформи

ЦВК ухвалила рішення створити автоматизовану систему під назвою "Всеукраїнський референдум". Вона не буде окремим проєктом з нуля, а стане складовою вже існуючої платформи "Вибори", яку останнім часом серйозно оновили, зокрема в частині кіберзахисту.

Ідея тут доволі прагматична. Не будувати новий дім, а укріпити й розширити той, що вже стоїть.

Що каже закон і чому це важливо

Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик пояснив: закон прямо зобов’язує комісію створити Єдину автоматизовану систему, яка охоплюватиме і вибори, і референдуми. Але є нюанс. Державних коштів на запуск нової платформи раніше не виділяли, та й у бюджеті на 2026 рік таких витрат поки не закладено.

Тобто завдання є, а фінансового підґрунтя – м’яко кажучи, недостатньо.

Пошук грошей і підтримки

Саме тому ЦВК звернулася одразу до кількох адресатів – Верховної Ради, Кабінету міністрів та міжнародних партнерів. Йдеться не лише про гроші, а й про технічну та експертну допомогу. Без цього запуск системи може залишитися на рівні ідеї.

До речі, у таких проєктах підтримка ззовні часто відіграє не меншу роль, ніж фінансування.

Вибори під час війни: жорстке обмеження

Варто нагадати, що наразі будь-які вибори в Україні проводити не можна. Закон "Про правовий режим воєнного стану" прямо це забороняє. У лютому 2025 року Верховна Рада ще раз підтвердила: до завершення активних бойових дій про виборчі кампанії не йдеться.

Це питання не політичної волі, а безпеки.

Позиція президента

Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що теоретично готовий до президентських виборів. Але за чітких умов. Потрібні реальні гарантії безпеки для виборців і механізми участі українців за кордоном. Щодо парламентських виборів, то тут він був значно стриманішим.

І це логічно, якщо згадати масштаби проблем.

Після війни – інші правила

У Верховній Раді вже працює спеціальна робоча група над так званим "поствоєнним" виборчим кодексом. Чинні правила писалися для зовсім іншої реальності – без масових руйнувань, без мільйонів переселенців і людей, які виїхали за кордон.

Якщо говорити мовою цифр, то за оцінками ЦВК, нині функціонують лише близько 75% виборчих дільниць. Решта – пошкоджені або повністю знищені внаслідок російських обстрілів.

Погляд у майбутнє

Створення системи "Всеукраїнський референдум" – це, радше, підготовка до дня, коли країна зможе повернутися до нормального демократичного процесу. Без поспіху, але й без паузи в роботі. Бо такі речі не робляться за тиждень.

Точка напруги

Технічні рішення, законодавчі рамки й реальний стан країни сьогодні існують у різних площинах. Завдання держави – звести їх докупи так, щоб у потрібний момент система не дала збій.

Джерело: 5692.com.ua

У 2026 році держава вирішила трохи підтримати тих, хто опинився без роботи. Уряд затвердив нові розміри допомоги по безробіттю, і виплати стануть більшими. Рішення виглядає логічним: ціни ростуть, послуги дорожчають, а життя, як не крути, дешевшим не стає.

Коротко кажучи, безробітним у наступному році буде трохи легше дотягнути до нової роботи. Не розкіш, але й не повна порожнеча в гаманці.

Що саме змінюється

За даними Державного центру зайнятості, переглянули і мінімальні, і максимальні суми допомоги. Причина проста й знайома багатьом – оновлений прожитковий мінімум і загальний перегляд соціальних стандартів.

Якщо говорити по-людськи, формула розрахунку виплат прив’язана до того, скільки людині мінімально потрібно на життя. А коли цей мінімум зростає, автоматично тягнуться вгору й виплати. Інакше вони просто втрачають сенс.

• мінімальна допомога стане більшою;
• максимальні виплати теж піднімуть;
• розрахунок, як і раніше, залежить від стажу та попередньої зарплати.

Тобто однакових сум для всіх не буде. І це, в принципі, очікувано.

Не всім однаково

У службі зайнятості нагадують: двоє людей із однаковим статусом безробітного можуть отримувати різні суми. Все залежить від того, скільки років людина працювала офіційно і яку зарплату мала до звільнення.

Можливо, ви бачили це на власні очі: хтось отримує мінімум, а хтось – значно більше. Така система працює давно, і в 2026 році її не змінюють. Просто цифри стануть трохи більшими, щоб бодай частково покривати щоденні витрати.

Чому це було неминуче

Економісти кажуть прямо: підвищення допомоги – це не щедрість, а вимушений крок. Інфляція нікуди не зникла, комунальні послуги, транспорт, продукти – все це тисне на сімейні бюджети.

Якщо залишити виплати на старому рівні, вони швидко перетворилися б на формальність. Наче допомога є, а реально – не рятує. Тож держава намагається втримати баланс, щоб людина мала хоча б мінімальний фінансовий запас часу для пошуку нової роботи.

Ставка не лише на гроші

До речі, самими виплатами справа не обмежується. Уряд паралельно планує розширювати програми навчання та перекваліфікації. Ідея проста: не просто платити допомогу, а допомогти людині швидше повернутися в робочий ритм.

За прогнозами, у 2026 році особливо затребуваними залишатимуться:

• технічні спеціальності;
• сфера обслуговування;
• ІТ та суміжні напрямки.

Якщо ці програми запрацюють повноцінно, середній період безробіття може скоротитися. Принаймні, на це розраховують.

Соціальний буфер

Підвищення допомоги по безробіттю у 2026 році – це спроба створити фінансову паузу між звільненням і новим працевлаштуванням. Не для комфорту, а для виживання. Держава фактично визнає: знайти роботу швидко виходить не завжди, і людині потрібен час, який не має перетворюватися на боротьбу за елементарне.

Джерело: 5692.com.ua

На тлі щоденних обстрілів українських міст і повідомлень про загиблих мирних жителів питання міжнародної реакції знову виходить на перший план. У той час, коли удари по житлових кварталах, лікарнях і дітях стають майже буденністю, окремі держави продовжують демонструвати вибіркову увагу до подій війни. Саме на цю диспропорцію у заявах і мовчанні світових гравців звернув увагу президент України.

Про подвійні стандарти

Під час спілкування з журналістами у вівторок, 30 грудня, президент прямо назвав країни, від яких не почув жодної реакції. Йдеться про Індію та Об’єднані Арабські Емірати, а також ще кілька держав.

Якщо бути відвертим, це викликає нерозуміння і дуже неприємні відчуття. Деякі представники, зокрема Індія та Емірати, засудили удари. Але, вибачте, засудили начебто наші удари дронами по резиденції путіна, яких не було, – сказав Зеленський.

І тут, за його словами, виникає логічне запитання.

Про те, чого не чутно

Президент звернув увагу на мовчання там, де воно особливо ріже слух.

А де їхні засудження того, що весь цей час б’ють по наших дітях, вбивають мирних людей? Я, якщо чесно, не чую зараз ні Індію, ні Емірати, – додав він.

Контекст заяв

Таким чином Зеленський прокоментував позицію Індії та ОАЕ, які раніше виступили із заявами щодо нібито атаки на резиденцію путіна. Атаки, якої фактично не було.

Натомість регулярні обстріли українських міст, лікарень, шкіл і житлових кварталів, де гинуть діти, так і не стали приводом для публічної реакції з боку цих країн.

І цей контраст, схоже, став ключовим у словах президента.

Ціна нейтральності

Війна давно перестала бути лише питанням фронту. Вона про позицію. Про здатність називати речі своїми іменами. І про те, що мовчання теж може бути відповіддю. Особливо тоді, коли гинуть діти.

Джерело: 5692.com.ua