Соціологічна група "Рейтинг" провела опитування серед тисячі громадян України. Людей просили відповісти не лише про віру в мир, а загалом про те, яким вони бачать 2026 рік – спокійнішим, таким самим чи гіршим.

Формулювання були прості. Без складних термінів. Саме тому результати вийшли доволі показовими.

Надія на мир: цифри без прикрас

Якщо говорити прямо, надія є. Сьогодні приблизно третина українців вірить, що у 2026 році війна може завершитися або принаймні світ стане спокійнішим. Для порівняння: у листопаді 2023 року таких людей було лише 26%.

Зростання не виглядає стрімким, але воно є. Повільне, обережне, ніби люди самі бояться наврочити.

Три сценарії одного року

Цікаво, що думки українців розділилися майже ідеально:

• близько третини вважає, що 2026 рік буде більш мирним;
• ще третина переконана, що глобально нічого не зміниться;
• решта очікує ще більшої нестабільності.

Три рівні частини. Ніби суспільство зависло між надією, обережністю і тривогою.

Погляд у майбутнє без ілюзій

Коли мова заходить не лише про мир, а про загальне життя у 2026 році, картина стає складнішою. Більшість українців все ще дивляться вперед з обережним оптимізмом, але цей оптимізм вже не такий масовий, як кілька років тому.

У 2023 році 51% опитаних сподівалися, що наступний рік буде кращим. Тепер таких – 39%. Різниця відчутна, і вона говорить сама за себе.

Скепсис росте

Водночас зростає частка тих, хто не чекає жодних змін. Якщо у 2024 році таких було 20%, то зараз – вже 27%. Люди ніби звикають до думки, що швидких поворотів не буде.

А кожен четвертий опитаний, як і раніше, вважає, що 2026 рік може бути гіршим. Цей показник майже не змінився, і в цьому теж є своя логіка.

Хто вірить більше, а хто – менше

Соціологи також звернули увагу на відмінності між групами. Найбільше оптимізму – серед мешканців сіл і людей старшого віку, тих, кому понад 51 рік. Вони частіше говорять про надію і можливі зміни на краще.

Натомість найбільше песимізму фіксують серед чоловіків віком від 18 до 35 років. Саме ті, для кого війна часто є не абстракцією, а особистим досвідом або реальним ризиком.

Контекст, який теж важливий

До речі, соціологи нагадують і про ще одну зміну, яка відбулася за ці роки. До повномасштабного вторгнення більше половини українців у побуті спілкувалися українською мовою, близько третини – російською, ще 15–17% користувалися обома.

Сьогодні картина інша: частка україномовних зросла до 60%, а тих, хто говорить виключно російською, залишилося менше ніж 10%. Це не про оптимізм чи песимізм, але про глибокі зрушення, які відбуваються паралельно.

Настрій суспільства на зламі

Опитування показує не стільки віру чи невіру в мир, скільки стан очікування. Українці ніби тримають паузу, уважно дивлячись у 2026 рік, без гучних прогнозів і без зайвих ілюзій.

Джерело: 5692.com.ua

У дитячі та підліткові роки дружба здається чимось на зразок постійної величини. Люди поруч щодня, спільні теми не закінчуються, а домовитися про зустріч – справа кількох хвилин. Та минає час, і багато хто ловить себе на думці: тих самих близьких облич стає менше. Психологи кажуть, що в цьому немає нічого дивного. Навпаки, це один із найтиповіших процесів дорослішання, про який просто не прийнято говорити вголос.

Різні дороги

Життя рідко рухається рівними паралельними лініями. Хтось будує кар’єру, хтось занурюється в сім’ю, інші їдуть у нові міста або навіть країни. Те, що колись тримало разом – навчання, двір, спільна робота, – зникає.

І от уже зустрічі переносяться з "сьогодні ввечері" на "якось потім". А потім – ще раз. І ще.

Часу менше, ніж здається

У дорослому житті час ніби стискається. Робота, побутові справи, відповідальність – усе це з’їдає енергію. Навіть якщо бажання поспілкуватися є, сил часто бракує. Дружба ж не живе без уваги. Без регулярних дзвінків, повідомлень, живих розмов вона починає тихо згасати. Не різко, без драм. Просто повільно.

Коли змінюється внутрішній компас

Цінності з роками змінюються – і це нормально. Те, що раніше здавалося принциповим, сьогодні може взагалі не хвилювати. Або навпаки.

Коли погляди на життя розходяться надто сильно, спілкування стає напруженим. З’являються паузи, незручність, відчуття, що говорите різними мовами. І поступово контакт слабшає сам по собі.

Невисловлене

Далеко не кожна дружба руйнується через гучну сварку. Частіше – через дрібні образи, які так і не були озвучені.

Одна фраза, сказана невчасно. Одна ситуація, яку "проковтнули". Згодом таких моментів стає більше, і між людьми виростає дистанція. Мовчазна, але відчутна.

Тихий відбір

З роками багато хто починає інтуїтивно залишати поруч лише тих, з ким спокійно. Без напруги, без потреби щось доводити. Інші контакти відпадають самі. Психологи називають це не втратою, а природним відбором стосунків – способом зберегти внутрішню рівновагу.

Менше – не означає гірше

Кількість друзів із віком майже завжди зменшується. Але це не дорівнює самотності. Навпаки, стосунки стають глибшими. Два-три людини, яким можна подзвонити в будь-який момент, часто мають значно більшу цінність, ніж десятки поверхневих знайомств. Саме це, за словами фахівців, і є ознакою зрілої соціальної близькості.

Чому це нормально

Звуження кола спілкування не означає, що з людиною щось не так. Це радше свідчення змін, які відбуваються з кожним. Дружба не зникає – вона просто набуває іншої форми.

Джерело: 5692.com.ua

2 січня у Дніпрі діють тимчасові зміни в роботі громадського транспорту. Вони пов’язані з тимчасовим перекриттям проїзної частини по вул. Князя Володимира Великого для виконання робіт з ремонту мережі зливової каналізації.
Більше новин на REPORTER.ua

2025-й для української економіки минув під знаком підрахунків і балансування. Без гучних проривів, зате з великою кількістю показників, які поступово складалися у загальну картину. Фінанси країни трималися не лише на внутрішніх ресурсах, а й на підтримці ззовні, а ключові макроекономічні цифри задавали тон усім процесам – від бюджету до зарплат.

Підтримка від партнерів

Якщо говорити прямо, міжнародна допомога у 2025 році залишалася одним із головних фінансових стовпів. Загальна сума отриманих коштів від партнерів сягнула 45,8 млрд доларів. Це більше, ніж роком раніше, на 4,1 млрд доларів. Для державних фінансів така різниця – не дрібниця, а серйозний запас міцності, який дозволяв закривати найнагальніші потреби.

Борг: цифри без прикрас

Станом на 1 листопада 2025 року державний та гарантований державою борг виріс до 8276,21 млрд гривень. Якщо перевести у валюту, це 197,19 млрд доларів США. Основна частина цієї суми – зовнішні зобов’язання.

• зовнішній борг: 6298,47 млрд грн або 150,08 млрд доларів;
• частка зовнішнього боргу: 76,11% від загального обсягу.

Цифри виглядають важкими, і вони такими й є. Водночас саме зовнішні позики багато в чому стали тим інструментом, який дозволив економіці не зупинитися.

Інфляція: без різких стрибків

Інфляційна картина у 2025 році була відносно стриманою. У листопаді індекс інфляції склав 100,4%, а за одинадцять місяців року – 107,7%. У перерахунку на просту мову це означає 7,7% інфляції з початку року.

Не нуль, звісно. Але й не той рівень, який зазвичай викликає паніку на ринку чи масове знецінення доходів.

ВВП: економіка рухається

За попередніми оцінками, номінальний валовий внутрішній продукт України у 2025 році досяг 8967,4 млрд гривень. Це загальний "обсяг" економіки, якщо спростити.

Окремо варто глянути на динаміку:у третьому кварталі реальний ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі та на 0,8% – порівняно з другим кварталом, з урахуванням сезонності. Повільно, але вгору. І цей момент багато хто вважає принциповим.

Зарплати: ринок реагує

Середня зарплата у 2025 році теж не стояла на місці. За даними Work.ua, протягом року вона зросла з 22 500 до 27 500 гривень. Це середній показник по вакансіях, але він добре ілюструє загальний настрій ринку праці.

Підвищення відбувалося не рівно і не всюди, однак тенденція була помітною – роботодавці змушені були коригувати пропозиції, щоб утримувати фахівців.

Фінансова реальність року

Підсумки 2025 року в цифрах показують країну, яка тримається на поєднанні зовнішньої підтримки, контрольованих ризиків і поступового економічного руху. Без ілюзій, але й без повної зупинки процесів, що для такого періоду має ключове значення.

Джерело: 5692.com.ua

2026-й для Сил оборони може стати роком, коли кілька важливих рішень нарешті матеріалізуються у конкретні зразки зброї. Йдеться не лише про продовження постачань від партнерів, а й про появу того, чого раніше в українському арсеналі просто не було. Частина з цих систем давно обговорюється у вузьких колах, частина – ще донедавна здавалася радше планами, ніж реальністю.

Не лише допомога ззовні

Навіть у 2026 році Україна залишатиметься у фокусі військової підтримки партнерів. Але важливо інше: поряд із закордонними поставками Сили оборони мають отримати й нові зразки власного виробництва. Перелік не закритий і не остаточний, але деякі позиції виглядають особливо показово – і за масштабом, і за потенційним впливом.

Gripen: шведський варіант для неба

На тлі розмов про можливе постачання Україні 100–150 нових JAS 39 Gripen майже загубилася деталь: саме у 2026 році Україна розраховує отримати перші вживані літаки цього типу. Про це говорили ще раніше, а у 2024 році у Швеції навіть закріпили кількість комплектів для машин, які можуть бути передані.

Йдеться про Gripen C/D. Це не новітні E/F, і різниця між ними значно глибша, ніж проста модернізація – інші розміри, інша архітектура. Але навіть до 14 таких винищувачів, а саме ця цифра найчастіше фігурувала в обговореннях, для Повітряних сил точно не будуть зайвими.

Ключовий аргумент – ракета Meteor. Це, по суті, найдальнобійніший західний засіб повітряного бою з дальністю до 200 км. Таких можливостей не мають ні F-16, ні Mirage 2000-5, і це серйозно змінює правила гри у повітрі.

Saab 340 AEW&C: очі над полем бою

Ще у травні 2024 року Швеція оголосила про передачу Україні двох літаків далекого радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW&C, відомих також як ASC 890. Проте за півтора року вони так і не з’явилися в Україні. Остання офіційна згадка про їхній статус була у березні 2025-го – роботи тривають і йдуть за планом.

Ці літаки тісно пов’язані з модернізаціями F-16. Якими саме – не уточнювали, але логічно припустити, що мова про системи автоматичного обміну даними, сумісні з обладнанням Saab 340 AEW&C.

Якщо вони не прибули у 2025 році, то 2026-й виглядає найбільш реалістичним. Тим більше, що такі літаки ідеально доповнюють Gripen, які з самого початку проєктувалися для роботи зі шведськими платформами ДРЛВ.

Саме ДРЛВ дозволяють розкрити потенціал ракет "повітря–повітря" на повну – коли цілевказання надходить не з бортового радара, а з потужної повітряної РЛС. Плюс, ці літаки суттєво посилюють ППО, ефективно бачачи дрони та крилаті ракети на малих висотах.

SAMP/T NG: новий рівень ППО

Паралельно з ідеєю масштабного постачання французьких Rafale, яка поки що не закріплена жорстким контрактом, у Франції заявили про намір передати Україні до восьми нових зенітних ракетних комплексів SAMP/T NG.

За неофіційною інформацією, перший такий комплекс може з’явитися в Україні саме у 2026 році. Формально це рік прийняття системи на озброєння і старту серійного виробництва, але можливий варіант із передачею перших, ще дослідних зразків.

У грудні 2024 року випробували французьку та італійську версії SAMP/T NG з різними радарами. Нова РЛС і нова ракета – це, власне, суть всієї модернізації. І реальна перевірка проти бойових загроз може бути корисною не лише Україні, а й самим розробникам, які ще для попередньої версії заявляли здатність перехоплювати балістичні цілі.

FP-7 і FP-9: українська далекобійність

2026 рік може принести й новини від українських виробників. Компанія Fire Point публічно анонсувала балістичну ракету FP-7 – крок нетиповий, адже зазвичай такі розробки тримають у тіні.

FP-7 має заявлену дальність до 200 км і бойову частину масою 150 кг. У листопаді 2025 року було оголошено, що її кодифікація має завершитися до кінця року. Це відкриває шлях до постачань у війська вже у 2026-му.

Наступний етап – FP-9. За планами, до літа 2026 року вона має пройти випробування. Її характеристики виглядають ще серйозніше: дальність до 855 км і бойова частина масою 800 кг.

ERAM: американські крилаті ракети

Ще один напрямок – крилаті ракети в межах програми ERAM, Extended Range Attack Munition. У серпні 2025 року було видано дозвіл на закупівлю 3350 таких боєприпасів. За цими цифрами стоять два зразки – Rusty Dagger від Zone 5 Technologies та RAACM від CoAspire.

Обидві ракети належать до класу 500-фунтових авіаційних боєприпасів (227 кг) і здатні уражати цілі на дальності до 400 км. Важлива деталь – ціна, близько 246 тисяч доларів за одиницю. За 825 млн доларів, які готові виділити Данія, Нідерланди та Норвегія, можна придбати кілька тисяч таких ракет.

Додатковий нюанс: у грудні 2025 року норвезька Kongsberg придбала 90% Zone 5 Technologies. Це може означати або більші обсяги постачань, або принаймні меншу залежність від політичних рішень у Вашингтоні.

Баланс очікувань і можливостей

Усе це разом формує образ 2026 року як періоду, коли українська оборона може отримати інструменти зовсім іншого класу – від повітряних "очей" до далекобійних ракет. Частина з цих рішень ще потребує часу, частина – політичної волі, але сам набір можливостей виглядає значно ширшим, ніж будь-коли раніше.

Джерело: 5692.com.ua

Початок січня для любителів котів має свій особливий відтінок. Поки люди ще приходять до тями після свят, 2 січня у світі відзначають так званий Котячий Новий рік – день, який нагадує про те, що пухнасті члени родини теж заслуговують на увагу, спокій і турботу.

Коротка історія свята

Виглядає, що це досить нове явище. Вперше ідею запропонували Том і Рут Рой зі США у 2016 році, назвавши день Happy Mew Year for Cats Day. Мета була проста – дати котам власний святковий день, адже для багатьох вони не просто домашні тварини, а повноправні члени родини.

До речі, у цей день особливо важливо стежити за безпекою котів. Ялинки, блискучі гірлянди та скляні прикраси часто стають справжніми пастками для допитливих тварин. Не забувайте, що дроти та солодощі з людського столу для кота – це потенційна небезпека.

Як провести Котячий Новий рік

Святкування не потребує складних приготувань. Вся ідея зводиться до того, щоб коту було комфортно і приємно. Можна зробити кілька простих кроків:

• провести день разом, приділивши більше часу відпочинку та ігор;
• подарувати символічний або практичний подарунок;
• переконатися, що святкове оточення безпечне;
• пригостити улюбленим кормом або спеціальними ласощами.

Звісно, є ті, хто влаштовує маленькі котячі вечірки, але варто пам’ятати: більшість котів не в захваті від шумних компаній і гостей.

Ідеї для подарунків

• Ласощі. Простий і водночас улюблений варіант – улюблений корм або вітамінізовані смаколики.
• Картонна коробка. Ніхто не дивується, що коти обожнюють коробки. Їх можна використовувати як схованку, ігрове поле або навіть тимчасовий будиночок.
• Дряпка. Практичний подарунок, який допомагає зберегти меблі і дозволяє коту реалізувати природні інстинкти.
• Іграшки. М’ячики, дражнилки чи м’які іграшки підтримують фізичну активність і знижують стрес. Час від часу їх можна міняти, щоб цікавість не згасала.
• Лежак або гамак. Тепле місце біля вікна або батареї стає улюбленим для кота, особливо коли на дворі холодно.

Пухнастий початок року

Котячий Новий рік – це не просто символічне свято. Він нагадує нам про відповідальність, турботу і маленькі радості, які приносять наші улюбленці. Провести день разом із котом, подбати про його безпеку і трохи порадувати смаколиками – здається, саме цього й потребують ці пухнасті друзі.

Джерело: 5692.com.ua

Рівно рік тому газова карта регіону для України змінилася остаточно. З 1 січня 2025 року українська газотранспортна система перейшла в режим роботи без транзиту російського газу. Без пафосу і гучних слів, але з дуже чітким сигналом: стара модель більше не працює. ГТС функціонує інакше, під нові умови й нові ризики.

Газ рухається, але іншими шляхами

Попри зупинку транзиту зі сходу, труби не спорожніли. За даними Міненерго, з початку 2025 року через міждержавні точки входу було протранспортовано близько 6,9 млрд кубометрів газу. Це не транзит у класичному розумінні, а імпорт і технічні операції, які забезпечують внутрішні потреби та стабільність системи.

Цифра не рекордна, але показова. Система живе і працює.

Рік нових партнерств

У профільному міністерстві 2025 рік називають періодом посилення співпраці з партнерами. Йшлося не лише про політичні домовленості, а про цілком практичні речі – нові маршрути, інші джерела газу, альтернативу східному напрямку.

Ключова ідея проста: що більше шляхів – то менше залежностей.

Вертикальний коридор: південь замість сходу

Одним із найбільш помітних кроків став запуск так званого Вертикального коридору. Це маршрут імпорту газу з південного напрямку, який Україна реалізувала разом із сусідніми країнами. Для енергетичної безпеки цей напрямок має особливе значення, адже він фактично замінив східний вектор постачання.

Не швидке рішення, але стратегічне.

Трансбалканський маршрут і дешевший транзит

Паралельно з цим з’явився спільний продукт для бронювання потужностей від Греції до України. Оператори ГТС України, Болгарії, Греції, Молдови та Румунії узгодили оптимізовану модель імпорту газу Трансбалканським маршрутом.

Результат виглядає так:

• тариф на транспортування зменшився на 25%;
• обсяг бронювання потужностей зріс у 2,6 раза.

Для ринку це означає просту річ: маршрут став доступнішим і привабливішим.

Польський напрямок: більше потужності

Окремо варто згадати співпрацю з Польщею. Оператори газотранспортних систем двох країн у 2025 році вдвічі збільшили гарантовану пропускну здатність, яка діятиме щонайменше до вересня 2026 року.

Польський маршрут поступово перетворюється на один із ключових. Це і доступ до LNG-терміналів у Польщі та Литві, і можливість працювати з новими постачальниками. Коло джерел розширюється, а ризики – розподіляються.

Азербайджанський газ: тест, але важливий

Ще один помітний крок – контрактування газу з Азербайджану. Перші тестові поставки стартували вже в липні 2025 року через Трансбалканський газопровід. Обсяги були невеликими, але значення – стратегічне. Це ще один сигнал про реальну диверсифікацію, а не лише плани на папері.

Американський LNG і маршрут через Грецію

У 2025 році Україна зробила крок і в бік трансатлантичної співпраці. На майданчику P-TEC Група Нафтогаз та грецька компанія ATLANTIC-SEE LNG TRADE S.A. підписали меморандум щодо майбутніх регулярних поставок американського LNG.

Маршрут передбачає постачання через грецькі LNG-термінали та далі – Вертикальним коридором до України. Це нова конфігурація, яка раніше здавалася складною, а тепер виглядає цілком робочою.

Погляд до 2050 року

Домовленості з грецькими партнерами мають довгий горизонт – до 2050 року. Йдеться не лише про сам газ, а про цілу систему:

• стабільні довгострокові поставки LNG;
• інтеграцію української інфраструктури в європейські LNG-маршрути;
• створення стійкої моделі зберігання і постачання американського LNG.

Це вже не антикризові рішення, а планування майбутнього.

Фінансова підтримка для запасів

Без грошей такі зміни неможливі. У 2025 році міжнародні партнери надали Україні суттєву фінансову допомогу для закупівлі газу. Зокрема:

• ЄБРР відкрив відновлювану кредитну лінію на 500 млн євро під гарантії ЄС;
• уряд Норвегії виділив майже 100 млн доларів США;
• Європейський інвестиційний банк надав 300 млн євро для формування стратегічних запасів напередодні опалювального сезону.

Ці кошти стали страховкою на складний період.

Контури нової енергетичної моделі

Рік без російського газового транзиту показав, що енергетична система України може працювати в іншій логіці – через різні маршрути, партнерства і довгі контракти. Це складніша модель, але вона значно стійкіша до тиску і шантажу.

Джерело: 5692.com.ua

Коли мова заходить про винагороду для військових, емоції завжди зашкалюють. І це зрозуміло. Люди на фронті рахують не роки, а ротації, дні без сну і ризик, який давно став буденністю. Саме тому петиція про щорічну прогресивну винагороду за кожен рік участі у війні швидко набрала підтримку і дійшла до Кабміну.

Реакція уряду

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко відреагувала на цю ініціативу досить прямо. Вона дала зрозуміти: ідея зрозуміла, логічна і по-людськи справедлива, але її реалізація – це серйозний удар по бюджету.

За словами очільниці уряду, запровадження щорічної фінансової винагороди потребуватиме значного додаткового ресурсу. Тобто не йдеться про кілька мільярдів, які можна "перекласти" з однієї статті в іншу. Мова про системні витрати, які доведеться нести постійно.

Мотивація – у фокусі

Водночас у Кабміні наголошують: проблему мотивації ніхто не ігнорує. Навпаки, вона залишається серед пріоритетів. Уряд визнає, що підтримка військових має бути не лише моральною, а й цілком відчутною в гаманці.

Юлія Свириденко підкреслила, що держава шукає інші шляхи посилення стимулів для тих, хто вже служить, і для тих, хто лише розглядає можливість підписання контракту. Це не швидкі рішення, але робота йде.

Нова контрактна модель

Окремо прем’єрка зупинилася на планах Міністерства оборони. Там уже впроваджується поетапна модель нових контрактів для військовослужбовців. Вона передбачає посилені стимули — передусім фінансові.

Йдеться про підвищене грошове забезпечення для тих, хто укладатиме оновлений контракт. Не разово і не "для галочки", а в рамках нової системи проходження служби. Наразі Кабінет Міністрів працює над нормативною базою, щоб ці зміни не залишилися лише на рівні заяв.

Про справедливість і межі бюджету

В уряді наголошують: внесок кожного Захисника і кожної Захисниці має отримувати справедливу оцінку. Саме так Свириденко сформулювала позицію Кабміну, говорячи про умови повномасштабної військової агресії російської федерації проти України.

Але, з іншого боку, вона чесно зауважила: будь-які нові виплати – це додаткові видатки. А бюджет воєнної країни – це постійний баланс між фронтом, тилом, соціальними зобов’язаннями і критичною інфраструктурою.

Комплексний підхід без поспіху

Тому питання фінансової мотивації військових, за словами прем’єр-міністерки, розглядатимуть комплексно. З урахуванням реальних можливостей держави та першочергових потреб сектору безпеки й оборони.

Швидких рішень тут не обіцяють. Але й тему не закривають.

Фінансова реальність війни

У підсумку позиція уряду виглядає так: ідея винагороди за роки служби – правильна по суті, але складна у виконанні. Держава шукає механізми, які дозволять підтримати військових системно, не розбалансовуючи бюджет у критичний момент для країни.

Джерело: 5692.com.ua

Із набуттям чинності закону "Про Державний бюджет на 2026 рік" мінімальна заробітна плата офіційно підросла – з 8000 до 8647 гривень на місяць. Начебто не революція, але після тривалої паузи з 2024 року це стало першим реальним підвищенням базових соціальних стандартів.

Мінімалка і година праці

Разом із місячною мінімальною зарплатою підтягнулася і погодинна оплата. Тепер вона становить 52 гривні за годину. Для тих, хто працює позмінно або на неповний робочий день, це має значення, навіть якщо на перший погляд цифра виглядає скромно. Маленькі суми, як показує практика, з часом складаються в доволі відчутну різницю.

ЄСВ, штрафи і ФОПи

Зміни в бюджеті автоматично потягнули за собою і технічні, але важливі речі. Мінімальний єдиний соціальний внесок тепер становить 1902,34 гривні. Саме від цієї суми відштовхуються підприємці, самозайняті та роботодавці.

Паралельно перерахували штрафи за порушення трудового законодавства, а також граничні ліміти доходів для фізичних осіб-підприємців. Тобто формально мінімалка — це не лише про зарплату, а про цілу низку фінансових правил, які зачіпають бізнес і найманих працівників.

Прожитковий мінімум: нові орієнтири

З початку року зріс і загальний прожитковий мінімум – до 3209 гривень. Це базова цифра, від якої залежать десятки соціальних виплат. Для працездатних осіб показник встановили на рівні 3328 гривень.

Для дітей окремі суми:

• до шести років – 2817 гривень;
• від шести до вісімнадцяти – 3512 гривень.

Ці цифри часто здаються далекими від реальних витрат, але саме вони закладені в механізми державної підтримки.

Пенсії та доплати

Мінімальна пенсія, яка прив’язана до прожиткового мінімуму для людей, що втратили працездатність, зросла до 2595 гривень. Водночас для багатьох пенсіонерів фактичні виплати будуть вищими – за рахунок індексацій, вікових надбавок і спеціальних доплат. Тут усе залежить від стажу, категорії та конкретної ситуації людини.

Допомога сім’ям і нові програми

Держбюджет також уточнив правила соціальної допомоги для малозабезпечених сімей. Її розмір коливається від 60% прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 145% – для дітей. Формула складна, але суть проста: підтримка залишається диференційованою.

Окрема увага – сім’ям із дітьми. Одноразова допомога при народженні дитини зросла до 50 тисяч гривень. Крім того, запрацювала програма "Ясла", яка передбачає виплати по 8000 гривень для догляду за малюками раннього віку. Для багатьох родин це може стати реальним підмогою, а не просто рядком у бюджеті.

Заморожені оклади

Не всі показники пішли вгору. Посадові оклади суддів і прокурорів залишилися на рівні кінця 2025 року. Таке рішення пояснюють необхідністю економії коштів у період воєнного стану. Тема чутлива, але в бюджеті її вирішили саме так.

Очікування бізнесу і ринок праці

На тлі бюджетних змін бізнес теж дивиться в бік корекції зарплат. У 2026 році понад половина роботодавців планують підвищувати оплату праці на 10–20%. Водночас компанії намагаються не скорочувати штати, продовжують найм і активніше працевлаштовують ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Ринок праці залишається живим, хоч і обережним.

Де платять найбільше

Цікавий нюанс – найвищі зарплати серед чиновників фіксують у колегіальних органах влади. Там зазвичай менший штат, зате більше керівних посад. Така структура традиційно тягне середній рівень оплати вгору, і цей тренд зберігся й у 2026 році.

Фінансова рамка року

Нові бюджетні цифри не виглядають проривними, але вони формують основу, на якій триматимуться зарплати, соціальні виплати та податкові розрахунки протягом усього року. У нинішніх умовах навіть такі зсуви стають показником того, як держава намагається втримати баланс між можливостями бюджету та потребами людей.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже з перших днів січня Україна заходить у серію важливих міжнародних зустрічей. Про це він розповів у вечірньому зверненні 1 січня, окресливши попередній графік переговорів.

Цей рік, за його словами, починається з активної роботи саме на дипломатичному фронті. І це, з огляду на ситуацію, виглядає логічно.

Хто веде перемовини

Голову переговорної групи – секретаря РНБО Рустема Умєрова – президент згадав окремо. За його словами, Умєров фактично перебуває на постійному зв’язку з американською командою, а також із партнерами в Європі. Переговори не обмежуються однією зустріччю чи форматом – робота триває щоденно.

Йдеться не лише про координацію позицій, а й про підготовку ґрунту для подальших рішень.

Перша зустріч щодо миру

Вже 3 січня запланована перша масштабна зустріч, присвячена саме темі миру. Вона відбудеться в Україні. Участь у ній підтвердили представники 15 країн, а також делегації європейських інституцій і НАТО. Американська сторона долучиться в онлайн-форматі.

Президент, коментуючи цю подію, зазначив:

Це перша така зустріч в Україні щодо миру. Європейські представники, плюс ми очікуємо американську команду онлайн. І 15 країн підтвердили, плюс представники європейських структур і НАТО.

Формат зустрічі свідчить про широку міжнародну залученість, а не формальну присутність для галочки.

Військовий вимір переговорів

Наступна дата – 5 січня. У цей день мають відбутися переговори між начальниками генеральних штабів. Тут акцент уже зміщується в бік практичних речей.

Головна тема – гарантії безпеки для України. Не загальні декларації, а конкретні механізми, які можуть працювати на землі, у небі й на морі.

Рівень лідерів Європи

6 січня запланована ще одна ключова подія – зустріч лідерів європейських держав, які входять до так званої Коаліції охочих. Саме на цьому рівні ухвалюються політичні рішення, які потім визначають напрям подальших дій.

Президент підкреслив, що підготовка до цієї зустрічі триває вже зараз.

Ми готуємося зараз, щоб зустріч була продуктивною, і щоб підтримки стало більше, і щоб по гарантіях і по мирній угоді політичної впевненості стало більше, – сказав він.

Політична впевненість

Уся ця серія зустрічей виглядає як спроба вибудувати не лише дипломатичний діалог, а й певну логіку процесу — від консультацій до рішень. Ключовими словами тут залишаються підтримка, безпека і політична визначеність.

Саме цього, за словами президента, Україна прагне досягти вже на старті року.

Джерело: 5692.com.ua