Якщо повістка приходить поштою, адресат має рівно три дні, щоб її забрати. Не тиждень, не "коли буде зручно", а саме три календарні дні з моменту, коли поштове відділення зафіксувало надходження листа.

Зазвичай працівники пошти намагаються зв’язатися телефоном, а ще можуть залишити повідомлення у поштовій скриньці. Тобто варіантів "я не знав" стає дедалі менше. До речі, це прописано в постанові Кабінету Міністрів від 08 жовтня 2024 року.

Що відбувається, якщо людини немає вдома

Повістка має вручатися особисто. Якщо ж за адресою нікого не застали, запускається стандартна процедура. Пошта фіксує, що адресат відсутній, інформує його доступними способами й чекає ті самі три дні.

Якщо за цей час людина не прийшла по лист, співробітник пошти оформлює відмітку "відсутній за зазначеною адресою" і вже наступного дня повертає повістку до ТЦК та СП. Формально цього достатньо, щоб вважати: повідомлення було здійснене належним чином.

Яка відповідальність передбачена

Ось тут починається найменш приємна частина. Якщо повістку не забрали вчасно, це розцінюється як порушення правил військового обліку. А далі – адміністративна відповідальність.

Штраф, передбачений у таких випадках, немалий: від 17 000 до 25 500 гривень. Сума відчутна, особливо з огляду на нинішні реалії. І, що важливо, уникнути її поясненнями про пошту або зайнятість уже не вийде.

Що змінюється в самій системі

Паралельно держава поступово переводить мобілізаційні процеси в цифровий формат. Міноборони планує запровадити сповіщення про повістки через застосунок Резерв+. Тобто спочатку людина може отримати електронне повідомлення, а вже потім – паперову повістку.

Крім того, з 1 січня посилюється призов:

• для чоловіків віком від 25 до 60 років без досвіду служби;
• для громадян від 18 до 60 років, які мають військовий досвід.

Також запускається електронний Резерв ID і система "Чекін мобілізованого", яка фіксуватиме шлях військовозобов’язаного – від отримання документів до подальших етапів. Усе це зменшує кількість "сірих зон", де раніше ще можна було загубитися.

Дисципліна як юридична необхідність

У нових умовах дрібниць майже не залишилося. Навіть звичайне невідвідане поштове відділення може мати цілком конкретні правові наслідки. Система працює так, що формальне повідомлення вже вважається достатнім, незалежно від того, чи тримали ви повістку в руках.

Джерело: 5692.com.ua

За результатами опитування, 81% громадян України вважають, що саме корупція завдає державі найбільшої шкоди. Тобто люди ставлять її вище за всі інші проблеми – навіть за регулярні російські обстріли.

Дослідження провела міжнародна компанія Ipsos у період з 14 по 28 листопада 2025 року. Опитування охопило всі підконтрольні уряду регіони.

Цифра виглядає показовою. Бо йдеться не про емоції окремих груп, а про загальне відчуття – системне і глибоке.

Обстріли – другі, але не зникають

Другу позицію серед факторів, які українці вважають найбільш руйнівними, посіли російські обстріли. Їх назвали 63% респондентів.

Цікаво, що тут є помітна різниця за статтю. Серед жінок цей показник значно вищий – 69%. Серед чоловіків – 56%.

Другим за значущістю негативним фактором українці назвали обстріли (63%), причому серед жінок цей показник значно вищий, ніж серед чоловіків – 69% проти 56%, – зазначається в аналітичних матеріалах дослідження.

Мобілізація і бідність

Третє і четверте місця у списку проблем посіли:

• мобілізація – 52%;
• бідність – 48%.

Ще 14% опитаних назвали інші причини. Тут уже спектр відповідей був ширшим – від соціальної несправедливості до втоми від постійної нестабільності.

Куди рухається країна

Окремий блок дослідження стосувався оцінки загального курсу України. І тут картина також не надто оптимістична.

Лише 24% респондентів заявили, що вважають нинішній напрям розвитку правильним. Натомість 47% категорично з цим не погоджуються.

Тобто майже половина громадян переконана: країна рухається "кудись не туди".

Вік має значення

Дослідники звернули увагу й на вікові відмінності. Саме вони додають контексту сухим відсоткам.

Найменше вважають, що ситуація розвивається в правильному напрямку, респонденти у віці 25–34 роки (16%), а в неправильному – у віці 18–24 роки (36%) та 55–64 роки (39%), – йдеться в аналізі.

Тобто скепсис відчутний як серед молодших, так і серед старших українців. Середній вік – теж без особливого оптимізму.

Як проводили опитування

У межах дослідження Ipsos було опитано 2 000 респондентів віком від 18 років. Географія – всі регіони України, що перебувають під контролем уряду.

Це дає підстави говорити не про локальні настрої, а про загальнонаціональний зріз.

Песимізм, який накопичується

Подібні результати з’являються не вперше. Ще у жовтні 2025 року дослідження SOCIS "Барометр" показало, що понад 55% українців вважали: ситуація в країні розвивається у неправильному напрямку. Тоді ж фіксували зростання песимістичних настроїв протягом року.

Нові цифри лише підтверджують цю тенденцію.

Суспільний сигнал

Результати опитування Ipsos виглядають як чіткий сигнал про внутрішню напругу. Війна залишається фоном щоденного життя, але дедалі більше людей бачать головну загрозу всередині системи. І це відчуття, схоже, вже не маргінальне.

Джерело: 5692.com.ua

У ніч на 5 січня на Дніпропетровщині лунали повітряні тривоги. Але минулося без обстрілів.
Більше новин на REPORTER.ua

Зимові дороги мають одну неприємну особливість, про яку згадуєш не одразу. Сіль, якою щедро посипають тротуари, робить свою справу швидко: взуття ще вчора виглядало охайно, а сьогодні – в білих розводах. Особливо боляче дивитися на замшу. Вона красива, але, як відомо, характер у неї складний.

Чому замша страждає найбільше

Сольові плями на гладкій шкірі ще можна приховати кремом, а от замшеве взуття так легко не здається. Білий наліт ніби в’їдається у поверхню, залишає сліди й псує вигляд пари. Багато хто стикався з цим після звичайної прогулянки містом – без калюж, без дощу, а результат усе одно помітний.

Волога тканина і папір

Перший спосіб виглядає майже надто простим, але працює.

Беремо м’яку ганчірку, злегка змочуємо її теплою водою й обережно протираємо місця з розводами. Без натиску, без поспіху. Потім взуття варто загорнути в паперові рушники або звичайні серветки й залишити так на ніч.

Папір за цей час витягне сіль, яка знову виступає на поверхні під час висихання. Вранці замша зазвичай виглядає значно краще, хоча іноді процедуру доводиться повторити.

Оцет і вода – перевірене поєднання

Ще один варіант – розчин із того, що зазвичай є вдома. Оцет 9% змішують зі звичайною водою у співвідношенні 1:2. Нічого складного.

Після повернення з вулиці взуття протирають цим розчином, знову ж таки без фанатизму, і залишають сохнути при кімнатній температурі. Ні батарей, ні фенів. Коли замша висохне, її бажано обробити спеціальним засобом для догляду – щоб повернути фактуру й трохи захистити від нових плям.

Нашатир для сухих слідів

Буває й так, що сіль уже висохла й залишила чіткі білі лінії. У такому разі допомагає нашатирний спирт.

Невеликий шматочок тканини змочують у нашатирі та акуратно протирають проблемні місця. Після цього всю поверхню взуття знову обробляють доглядовим засобом. Це важливо, інакше замша може виглядати тьмяною або жорсткою.

Що варто пам’ятати

Замшеве взуття не любить різких рухів і експериментів. Краще витратити трохи більше часу, ніж намагатися стерти плями одним рухом і зіпсувати матеріал. А ще просте правило – не залишати соляні сліди надовго. Чим швидше взятися за чистку, тим кращий буде результат.

Обмеження замші

Замша пробачає не все. Вона вимагає спокійного догляду, помірної вологи й правильного сушіння. Сіль можна прибрати, але тільки якщо діяти обережно й не намагатися вирішити проблему за хвилину.

Джерело: 5692.com.ua

2026 рік для власників житла починається без різких податкових революцій, але з нюансами, які швидко відчуються на гаманці. Формально правила лишилися тими самими. Та є одна деталь, яка все міняє – мінімальна зарплата зросла, а разом із нею підтягнувся і податок на нерухомість.

Мінімалка підросла – суми теж

Згідно з Державним бюджетом на 2026 рік, з 1 січня мінімальна зарплата становить 8 647 гривень. Для порівняння, ще не так давно вона була 8 000. Здавалося б, різниця невелика. Але саме від цього показника рахується податок на "зайві" квадратні метри.

Раніше максимальна ставка складала 106,5 гривні за квадратний метр. Тепер верхня межа піднялася до 120 гривень. Без окремих рішень, без додаткових голосувань – усе спрацювало автоматично.

Кого взагалі стосується податок

Податок на нерухомість платять не всі підряд. Йдеться лише про тих власників, у кого площа житла перевищує встановлену пільгову норму.

Ці межі виглядають так:

• квартира – до 60 кв. м не оподатковується;
• житловий будинок – до 120 кв. м;
• якщо є і квартира, і будинок – разом 180 кв. м без податку.

Усе, що виходить за ці рамки, умовно вважається "зайвими" метрами. Саме за них і доведеться платити.

Чому суми різні в різних містах

Гроші від цього податку залишаються в місцевих бюджетах. І тут починається найцікавіше. Податковий кодекс встановлює лише стелю – не більше 1,5% мінімальної зарплати за квадратний метр. А от конкретну ставку визначає громада.

Місцева влада може:

• зменшити ставку;
• збільшити неоподатковувану площу.

А от підвищувати понад дозволене – ні. У більшості міст правила у 2026 році не змінилися. Хоча є приклади іншого підходу.

Наприклад, у Львові застосовують ставку 1% від мінімалки. Тобто для 2026 року це близько 80 гривень за квадратний метр, а не максимальні 120.

Скільки платять у реальному житті

Податок нараховується не на всю площу, а лише на різницю. Якщо квартира має 100 кв. м, оподатковуються 40 "зайвих" метрів.

У такому випадку:

• за максимальної ставки – це 4 800 гривень на рік;
• у Львові – приблизно 3 200 гривень.

Для багатьох це сума, яку не завжди закладають у щорічні витрати. А дарма.

Як змінювалася ставка з роками

Щоб було зрозуміло, що зростання не сталося раптово, варто глянути на динаміку:

• 2022 рік – 90 грн за кв. м;
• 2023–2024 роки – 97,5 грн;
• 2025 рік – 106,5 грн;
• 2026 рік – 120 грн.

Тобто податок підтягувався поступово, разом із мінімальною зарплатою.

Коли прийде повідомлення і що робити без нього

Податкове повідомлення мають надіслати до 1 липня 2026 року за місцем реєстрації власника. Але тут є момент, про який часто забувають.

Те, що людина не отримала листа від податкової, не означає, що податкова нічого не нарахувала, – пояснює податкова консультантка Олександра Томашевська.

За її словами, суму можна і варто перевіряти самостійно – через електронний кабінет платника податків.

Штрафи і великі метри

Якщо прострочити оплату до 30 днів, нарахують штраф 10%. Понад 30 днів – уже 20%. І це ще не все.

Для великої нерухомості діє окреме правило. Якщо квартира перевищує 300 кв. м, а будинок – 500 кв. м, до податку щороку додають ще 25 тисяч гривень. Фіксовано.

У разі тривалого ігнорування платежів податкова може звернутися до суду. Борг нікуди не зникає і тягнеться за власником доти, доки його не буде погашено.

Фінансова дисципліна власника

Податок на нерухомість у 2026 році – це не стільки нові правила, скільки нові суми в межах старих норм. І саме тому він часто стає несподіванкою. Тут не працює принцип "не бачив – значить не винен". Держава вважає інакше.

Джерело: 5692.com.ua

У 2026 році в Україні планують запустити масштабну реформу військової служби. Вона торкнеться не лише паперів і структури, а й конкретних сум у платіжках. Йдеться про підвищення базових зарплат для контрактників, перегляд надбавок і зміну логіки мотивації загалом.

Ключовим тут є законопроєкт №14283. Саме він закладає основу так званих мотиваційних контрактів. У парламенті вже не приховують: документ можуть винести на розгляд наприкінці січня або на початку лютого 2026 року.

Що кажуть юристи

Юрист із військового права Артем Козаков називає заплановані зміни фінансовим перезапуском. За його словами, реформа охоплює одразу кілька рівнів – від формату служби до реальних виплат, які отримують військові щомісяця.

Він пояснює, що Кабінет Міністрів уже погодив законопроєкт Міністерства оборони, який і передбачає нові умови контрактної служби. І тут важливий момент, про який говорять не завжди вголос.

Кого це торкнеться, а кого ні

Підвищення базової зарплати заплановане саме для контрактників. Мобілізованих військових ці зміни поки що не зачіпають. Це варто розуміти одразу, щоб не було завищених очікувань.

Разом із тим нові, вигідніші умови контракту зможуть отримати:

• громадяни, які перебувають у запасі;
• резервісти;
• мобілізовані військові, які вирішать перейти на контракт;
• чинні контрактники, що матимуть змогу переукласти договір уже за оновленими правилами.

Тобто двері не зачиняють, але й автоматичних змін для всіх не обіцяють.

Надбавки і бонуси

Окрім "голого" окладу, у 2026 році планують збільшити надбавки за участь у бойових діях та операціях. Також передбачаються щорічні бонуси для контрактників. Деталі ще допрацьовуються, але напрямок зрозумілий – держава намагається зробити контрактну службу фінансово привабливішою, ніж раніше.

До речі, у кулуарах не приховують: саме через гроші багато військових вагаються з продовженням служби. Тож ставка на мотивацію тут цілком прагматична.

Пенсії: окрема історія

Зміни торкнуться не лише тих, хто зараз у строю. З 1 січня 2026 року зростуть щомісячні виплати для людей з інвалідністю, зокрема й серед військових. Підвищення залежатиме від групи інвалідності й у середньому становитиме від 800 до 1 500 гривень.

Якщо говорити мовою цифр, мінімальні пенсії виглядатимуть так:

• III група: 9 340 гривень замість 8 490 (360 % прожиткового мінімуму);
• II група: 13 620 гривень замість 12 390 (525 %);
• I група: 16 860 гривень замість 15 340 (650 %).

Ці суми мають трохи підтягнути соціальні виплати до реалій, у яких живе країна.

Фінансова рамка служби

Усі ці зміни – зарплати, надбавки, пенсії – складаються в одну логіку. Держава поступово формує нову фінансову модель військової служби, де контракт стає не лише обов’язком, а й зрозумілою довгостроковою домовленістю. Без гучних слів, але з чіткими цифрами.

Джерело: 5692.com.ua

Українська компанія Fire Point нині виходить на виробництво понад 200 далекобійних ударних дронів на день. Такі масштаби – це вже не експеримент і не окремі партії, а повноцінна серія. Про це розповіла технічна директорка компанії Ірина Терех у розмові з головним редактором французького аерокосмічного видання Air & Cosmos Ксав’єром Тайтельманом.

Якщо говорити простіше, це означає: щодня з конвеєра сходить стільки безпілотників, скільки раніше могли робити за тижні або й місяці. І це вже новий рівень.

Ставка на власні руки

Окрема історія – двигуни. Колись Fire Point була майже повністю залежна від імпорту. Але дуже швидко стало зрозуміло: це гальмує все виробництво. Один збій у постачанні – і вся система сиплеться, як картковий будиночок.

Тож компанія пішла іншим шляхом. Сьогодні понад 97,5% деталей двигуна виготовляються безпосередньо в Україні. Якщо бути точним – 80 із 82 компонентів роблять на власних потужностях. Лиття, механічна обробка, підгонка, фінальне складання – усе в одному ланцюжку.

Ми дуже залежимо від допомоги партнерів у фінансуванні, розвідданих і загальній політичній підтримці. Але щодо компетенцій і обладнання ми намагаємося робити якомога більше самостійно, – наголосила Ірина Терех.

Коли імпорт стає слабким місцем

На старті, як це часто буває, імпорт здавався логічним рішенням. Швидше, зручніше, перевірено. Але реальність війни внесла свої корективи. Постачання затримуються, ціни ростуть, а потреби лише збільшуються.

Саме двигуни стали тим самим вузьким горлечком, через яке неможливо було пропустити великі обсяги виробництва. І тут локалізація вже була не питанням вибору, а питанням виживання проєкту.

Навіть глушники – свої

Цікавий момент, на який звернув увагу Ксав’єр Тайтельман: в Україні тепер виробляють навіть глушники для дронів. Звучить як дрібниця, але на практиці це один із найскладніших елементів у масовому виробництві.

У світі просто немає спроможностей постачати 150–200, а скоро й 400 глушників на день. Локальне виробництво знизило вартість із 400 євро до понад 70 євро за одиницю, – зазначив він.

Тобто мова не лише про незалежність, а й про серйозну економію, яка в масштабах війни має зовсім іншу вагу.

Виробництво як стратегія

За сухими цифрами – велика перебудова мислення. Український оборонний сектор дедалі більше працює не за принципом "дістати будь-де", а за логікою довгої дистанції. Максимальна локалізація, контроль якості, масштабування без постійного озираня на зовнішні ринки.

Це не швидкий процес і точно не простий. Але саме так формується технологічна стійкість, яка з часом стає не менш важливою, ніж будь-яка окрема система озброєння.

Коли кількість переходить у спроможність

Понад 200 далекобійних дронів на день – це вже не просто статистика для новинної стрічки. Це показник того, що українська промисловість вчиться працювати на виснаження ворога, а не лише на латання дір. І чим більше таких виробництв, тим менше критичних залежностей лишається поза нашим контролем.

Джерело: 5692.com.ua

Майбутній референдум, який планують провести разом із президентськими виборами, матиме лише одне питання. Без списку, без додаткових уточнень дрібним шрифтом. Йдеться про те, чи підтримує людина мирну угоду з російським режимом на конкретно визначених умовах.

Саме таку логіку озвучив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук під час брифінгу. За його словами, формат буде максимально прямий – або підтримка, або ні. Інших варіантів не передбачають.

Конституція – поза грою

Окремий акцент Стефанчук зробив на питанні Конституції. І тут позиція жорстка. Усі теми, які стосуються Основного закону, взагалі не можуть виноситися на референдум – незалежно від його формату чи рівня.

Питання, які стосуються Конституції України, не можуть бути предметом жодного – ані всеукраїнського, ані будь-якого іншого референдуму, – наголосив він.

Тобто жодних змін, правок чи спроб обійти процедури через народне голосування. Конституційна рамка залишається закритою.

Про що саме запитають людей

Як пояснив спікер, предмет референдуму зводиться до одного чітко сформульованого пункту. Це питання підтримки або непідтримки конкретної угоди, яку офіційно внесуть на розгляд.

Без абстракцій, без загальних фраз про мир "у принципі". Мова йде саме про документ з визначеними умовами. Людині пропонують оцінити не ідею, а конкретний варіант домовленостей.

Рамки рішення

У цьому підході, за словами представників парламенту, важлива зрозумілість. Референдум не має перетворюватися на дискусійний майданчик із десятками трактувань. Є угода – є питання. І відповідь на нього.

Межі, які не переходять

У Верховній Раді дають зрозуміти: навіть у складних переговорах і пошуку миру існують чіткі обмеження. Конституція не обговорюється, кількість питань не розширюється, а рішення виноситься в максимально простій формі – так, щоб його неможливо було тлумачити двозначно.

Джерело: 5692.com.ua