За інформацією Пенсійного фонду, у 2026 році перерахунок пенсій торкнеться більшості непрацюючих пенсіонерів. Якщо говорити мовою цифр, то окремі категорії можуть побачити плюс близько тисячі гривень до щомісячної виплати. Не всім однаково, але все ж.

Найбільше підвищення, як і зазвичай, дістанеться тим, хто має довгий страховий стаж і високі коефіцієнти заробітку. Тут логіка проста: чим більше років офіційної роботи і вища зарплата в минулому, тим відчутніша індексація. Саме на таких пенсіонерів і орієнтуються формули перерахунку.

Мінімальні пенсії: без різких стрибків

З іншого боку, індексація зачепить і тих, хто отримує мінімальні пенсії. Але варто розуміти, що для цієї групи зростання буде значно скромнішим. Підвищення відбуватиметься в межах соціальних стандартів, без різких стрибків.

У Пенсійному фонді окремо наголошують: нікуди йти не потрібно. Перерахунок проведуть автоматично, без заяв, черг і додаткових довідок. Усе відбувається за даними, які вже є в системі.

Коли чекати гроші

Оновлені суми пенсій українці побачать навесні – у березневих виплатах. Саме тоді індексація традиційно набирає чинності. Для когось це буде приємна надбавка, для когось – радше символічна підтримка, але різницю люди помітять одразу.

Економісти, до речі, дивляться на ситуацію стримано. Вони визнають: індексація допомагає частково перекрити зростання цін і витрат на життя, але глобальну проблему низьких пенсій не знімає. Водночас для людей із великим стажем і хорошими коефіцієнтами додаткові тисяча гривень можуть стати відчутною підмогою.

Березневий перерахунок і реальність

Планова індексація у 2026 році залишається інструментом підтримки, а не кардинального перегляду пенсійної системи. Вона підлаштовує виплати під економічні умови, залишаючи ключові правила гри без змін.

Джерело: 5692.com.ua

Кінець 2025 року приніс не лише чергові зведення з фронту, а й сухі, але промовисті цифри. Українська оборонна промисловість, попри постійні удари й нестачу ресурсів, зробила помітний ривок уперед. І це не гучні слова – це підсумки року, які оприлюднило Міністерство оборони України.

Виробництво, яке пішло вгору

Якщо говорити просто, то підприємства АТ "Українська оборонна промисловість" за 2025 рік випустили зброї та військової техніки у півтора раза більше, ніж роком раніше. У грошах це виглядає так: у 2024-му – 122 мільярди гривень, а вже у 2025-му – понад 180 мільярдів. Різниця відчутна, навіть без калькулятора.

Цей стрибок не виник на порожньому місці. Йдеться про розширення цехів, запуск нових ліній і, що важливо, значно щільніший графік роботи. Державних контрактів за рік стало більш ніж наполовину більше, і підприємства, по суті, працювали без пауз.

Контракти і навантаження

Збільшення замовлень означає не лише паперову роботу. Це реальні вироби, реальні строки й відповідальність. Завантаженість заводів зросла, а разом із нею – і вимоги до якості та темпів. У нинішніх умовах інакше не виходить: війна не дає часу на розгойдування.

У Міністерстві оборони пояснюють це як відповідь на сучасні виклики. Міністр оборони України Денис Шмигаль прямо зазначив, що такий темп – це свідчення того, що українське озброєння стає основою національної безпеки, а не додатком до чужих рішень.

Людський фактор, про який часто мовчать

Окрема історія – це люди. Особливу роль у зростанні виробництва відіграли ветерани. У 2025 році їх у структурі "Укроборонпрому" стало значно більше – приріст склав 37%. Наразі в компанії та на підприємствах групи працює понад тисячу ветеранів.

Це не просто статистика для звіту. Це люди, які добре знають, для чого саме виготовляється ця техніка і що від неї залежить. Паралельно розвивається і робота з навчальними закладами – готують нових фахівців, бо без цього жодна промисловість довго не витримає.

Роль держави і промисловості

Міністерство оборони України підкреслює, що робота зі зміцнення оборонно-промислового комплексу триватиме й далі. Йдеться не лише про кількість, а й про технології, стабільність та довгострокову опору для держави в умовах війни, яка, на жаль, триває.

Технологічна опора країни

Зростання виробництва, залучення ветеранів і розширення кадрової бази поступово формують те, що дедалі частіше називають фундаментом української безпеки – власну, працюючу оборонну промисловість, здатну відповідати на загрози не на словах, а в реальних виробах.

Джерело: 5692.com.ua

Після різдвяно-новорічних вихідних багато українців відчули це буквально на дотик – світло почало зникати частіше. Здавалося, ще вчора лампочки горіли довше, а сьогодні знову темніє за графіком. Причини такого повернення до жорсткіших відключень пояснили у ДТЕК, і, якщо розкласти все по поличках, картина виходить доволі приземлена.

Свята як пауза для системи

Під час свят енергосистема, по суті, дихала трохи вільніше. Бізнес і промислові підприємства працювали не на повну силу, частина виробництв узагалі ставала на паузу. Люди ж здебільшого сиділи вдома і користувалися електрикою більш рівно – без різких піків зранку чи ввечері.

У підсумку споживання розмазувалося протягом дня, і енергетикам вдавалося дати більше світла в домівки. Не диво, що багатьом здалося: ну от, ситуація наче вирівнюється.

Повернення до буднів і зростання навантаження

Але свята закінчилися. З понеділка, 5 січня, офіси, заводи й магазини знову запрацювали у звичному ритмі. Люди поїхали на роботу, транспорт ожив, техніка увімкнулася одночасно.

Як наслідок – споживання електроенергії різко пішло вгору. А обладнання, яке доставляє світло до наших квартир, повністю не відновлене ще з попередніх атак. Дефіцит нікуди не зник, він просто знову став помітним.

Погода додає свого

До всього цього додалася й зима без компромісів. У деяких регіонах температура опускається до мінус 11 градусів. Коли надворі так холодно, мережі отримують додатковий удар: масово вмикаються електрообігрівачі, бойлери, теплі підлоги.

Навантаження росте, система працює на межі, і будь-який зайвий кіловат відчувається одразу. Можливо, ви й самі помічали, як увечері світло зникає саме тоді, коли всі вдома.

Що кажуть енергетики

У ДТЕК наголошують: зараз головне завдання – максимально рівно розподіляти ту електроенергію, яка є, і паралельно лагодити пошкоджені об’єкти.

Енергетики зараз зосереджені на тому, аби максимально рівномірно розподіляти доступну електроенергію між людьми та лагодити пошкоджені об’єкти. Дякуємо за стійкість і розуміння, – пояснили у компанії.

Рівновага під тиском

Енергосистема нині працює в умовах постійного напруження: більше споживання, холод, обмежені можливості мереж. Саме ця комбінація і повернула більш жорсткі графіки відключень, які для багатьох стали болючим, але вже знайомим елементом буднів.

Джерело: 5692.com.ua

Володимир Зеленський допустив, що російсько-українська війна може підійти до завершення вже у першій половині 2026 року. За його словами, нині перемовини вийшли на "новий рівень інтенсивності", і це відчувається не лише на словах.

Цю заяву президент зробив під час церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Європейського Союзу. Подія формальна, але меседж прозвучав доволі чітко.

Хто залучений до процесу

Зеленський наголосив, що робота йде одразу на кількох напрямках. Не кулуарно і не точково.

Ми дуже активно працюємо: Україна, наші європейські партнери і, звичайно, Сполучені Штати та всі члени нашої "коаліції охочих" – від Канади до Японії, від США до Австралії, і це можливо, – сказав президент.

Фактично йдеться про широку міжнародну зв’язку, де кожна сторона має свою роль і свою ділянку відповідальності.

Прив’язка до термінів ЄС

Президент також висловив сподівання, що припинення бойових дій може відбутися саме в період головування Кіпру в Раді ЄС. Це не випадкова дата і не символічний жест.

Нагадаємо, відповідно до ротації, Кіпр головуватиме в Раді Європейського Союзу з січня по червень 2026 року. Тобто мова йде про найближчі шість місяців – без розмитих формулювань.

Переговорний фон

До речі, раніше Зеленський уже звертав увагу на те, що Сполучені Штати ведуть перемовини з Росією в межах мирних ініціатив. Водночас він прямо зазначав: з боку РФ конструктиву поки що бракує, і це серйозно гальмує процес.

Тобто рух є, але не всі учасники готові рухатися однаково швидко.

Після війни – питання безпеки

На цьому фоні варто згадати ще один важливий момент. Напередодні президент підписав разом із лідерами Франції та Великої Британії декларацію про наміри розмістити в Україні багатонаціональний військовий контингент — уже після завершення бойових дій.

Часові рамки і відповідальність

Заява Зеленського не виглядає як обіцянка чи прогноз "на око". Швидше як позначення вікна можливостей, у межах якого міжнародні партнери мають або використати шанс, або втратити його разом із довірою до переговорного процесу.

Джерело: 5692.com.ua