Протягом дня ворог атакував Дніпропетровщину. На жаль, загинув чоловік.
Більше новин на REPORTER.ua

8 січня внаслідок чергової російської атаки по Кривому Рогу було пошкоджено житловий будинок. У приміщенні перебувала літня жінка, яка не могла самостійно залишити оселю.
Більше новин на REPORTER.ua

Протягом минулої доби аварійні бригади працювали безперервно, першочергово заживлюючи об’єкти критичної інфраструктури та житлові будинки мешканців області.
Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 9 січня, на вулиці Олександра Кониського, в будинку №20, пролунав вибух. Є руйнування та постраждалі.
Більше новин на REPORTER.ua

Поліцейські виявили жінку поважного віку, яка розповіла, що заблукала і зовсім не пам’ятає, де проживає.
Більше новин на REPORTER.ua

Весілля – це не лише музика, квіти й келихи з шампанським. Для багатьох це день, коли кожне слово і кожен жест ніби мають подвійну вагу. Старі традиції, прикмети й негласні правила тут тісно переплітаються з емоціями. І хоча дехто ставиться до цього скептично, на практиці саме на весіллях дрібні "жарти" інколи залишають неприємний осад.

Обручки – не для примірок

Навіть якщо молодята сміються й самі простягають обручку "просто спробуй". За повір’ями, таке приміряння – ніби чужу долю на палець надіти. Кажуть, що разом з кільцем можна ненароком перетягнути на себе сімейне щастя або, навпаки, забрати його у пари.

Фата і вінок – особиста територія

Фата чи весільний вінок – це не аксесуар для фото. В народній уяві вони виконують роль захисту шлюбу. Якщо їх одягає інша жінка, навіть на хвилину, вважається, що вона "торкається" чужої долі. Особливо насторожено до цього ставляться старші родичі.

Місце молодят – недоторканне

Сісти на місце нареченого чи нареченої, навіть поки вони відійшли, – погана ідея. За прикметами, так можна "посісти" не лише стілець, а й частину сімейного щастя. Через це в деяких родинах за такими дрібницями стежать дуже уважно.

Сукня нареченої – не для сторонніх рук

Весільну сукню часто сприймають як оберіг. Тому поправляти її, розглядати зблизька чи торкатися без дозволу – небажано. Робити це можуть лише близькі або ті, кого наречена сама попросила. Інакше – зайві розмови та напруга.

Букет до кидання – під забороною

Весільний букет має свою роль і свій час. Тримати його в руках до моменту кидання – означає втрутитися у символіку обряду. Вважається, що так можна "збити" хід подій або переплутати жіночу долю.

Свічки і коровай – без рукостискання

Весільні свічки, коровай, рушники не передають напряму з рук у руки. Їх або кладуть на стіл, або використовують рушник як посередник. За народними уявленнями, так зберігається сімейне благополуччя й не передається стороннім.

Жарти про розлучення – зайві

Фрази про "останній день свободи" чи натяки на можливе розлучення навіть у жартівливій формі вважаються поганим знаком. На весіллі слово сприймається як програма на майбутнє, тому з такими темами радять бути обережними.

Посуд б’ють не завжди "на щастя"

Не кожен розбитий келих – до добра. Якщо це не частина традиції, навмисно бити посуд не варто. У деяких регіонах це, навпаки, асоціюють з майбутніми сварками в родині.

Сукню – нікому до весілля

Давати міряти весільну сукню до самого свята – ще одна стара заборона. Навіть подругам чи родичкам. За прикметами, так можна "відміряти" не лише довжину тканини, а й частину жіночого щастя.

Обряди – не поле для імпровізації

Навіть якщо хтось просить щось змінити "для сміху", втручатися в перебіг обрядів не радять. Весілля – це не сцена для експериментів. Зміна символів може зіпсувати атмосферу й залишити неприємне враження.

Повага до сенсу

Весільний день сприймають як особливу точку відліку. Навіть без віри в прикмети, дотримання традицій – це форма поваги до пари та їхнього вибору. Деякі речі краще залишити недоторканними, незалежно від жартів і прохань.

Джерело: 5692.com.ua

За пропозицією ЦВК, кожен кандидат під час реєстрації має подати окрему заяву. У ній потрібно прямо вказати: є чи немає зв’язків із Російською Федерацією або з іншими державами, які можуть загрожувати суверенітету та територіальній цілісності України.

Ідея, як пояснюють у комісії, проста – зробити виборчий процес більш прозорим. Щоб виборець розумів, з ким має справу. Без здогадок і напівнатяків.

Про що саме доведеться повідомляти

Якщо копнути глибше, список обставин досить широкий. У заяві кандидат має зазначити, чи стосується його щось із такого переліку:

• участь у збройній агресії проти України;
• співпраця з державою-агресором або її окупаційними адміністраціями;
• отримання коштів на кампанію від Росії чи інших іноземних держав, а також від їхніх юридичних або фізичних осіб;
• дії, які можуть свідчити про загрозу конституційному ладу, незалежності чи демократії.

Фактично мова про все, що може кинути тінь на політичну лояльність кандидата в умовах війни.

Межі відповідальності

У ЦВК окремо наголошують: сама по собі наявність інформації в заяві не означає автоматичної відмови в реєстрації. Ключовий момент – подання документа.

Відмова можлива лише тоді, коли кандидат узагалі не подав таку заяву. А скасування реєстрації – якщо суд встановить, що інформацію навмисно приховали. Тобто м’яч, у разі конфлікту, переходить уже на поле судової системи.

Що кажуть у комісії

У своїй позиції ЦВК прямо зазначає:

Форма та зміст такої заяви можуть встановлюватися комісією або ж мають бути визначені на рівні закону, щоб забезпечити правову визначеність та однакове застосування вимог до інформування виборців під час агресії РФ проти України.

Цей акцент важливий. Бо без чітких правил будь-яка ініціатива може перетворитися на джерело суперечок.

Складні випадки і окупація

Окремо в комісії говорять про людей, які під час тимчасової окупації жили в умовах, далеких від нормальних. Саме тому остаточний перелік обставин, які підлягатимуть декларуванню, пропонують напрацювати через парламентський і експертний діалог.

Тут намагаються втримати баланс – між безпекою держави та розумінням реальних обставин, у яких опинилися громадяни.

Суд і швидкий розгляд

Ще один нюанс – процесуальний. У разі підтримки ідеї пропонують доповнити Кодекс адміністративного судочинства новою статтею. Вона має визначити особливий, терміновий порядок розгляду таких справ, за аналогією з виборчими спорами.

Логіка зрозуміла: виборчий процес не чекає.

Навіщо це виборцю

У ЦВК підкреслюють, що подання такої заяви – лише один зі способів забезпечити право громадян на повну і об’єктивну інформацію про кандидатів. Подібні підходи вже обговорювалися раніше – на рівні експертів, парламентських комітетів, громадських організацій.

Джерело: 5692.com.ua

Президент України Володимир Зеленський призначив Олександра Ганжу головою Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Відповідний указ №36/2026 оприлюднено на сайті Офісу Президента 8 січня.
Більше новин на REPORTER.ua

Після завершення воєнного стану український ринок праці можуть чекати серйозні зміни. Йдеться про проєкт нового Трудового кодексу, над яким Мінекономіки працювало не один місяць. Точніше – понад два роки. Кабмін уже схвалив документ 7 січня, але у Верховній Раді його поки не зареєстрували. Якщо ж кодекс ухвалять, чинний КЗпП відійде в історію.

Набути чинності ключові норми мають через шість місяців після скасування воєнного стану. Тобто не одразу, а з певним запасом часу для адаптації.

Як його готували

У Мінекономіки наголошують: документ не писали "в кабінеті на коліні". До роботи залучали бізнес, профспілки, експертів з ринку праці. За словами заступниці міністра економіки Дарії Марчак, ідея була проста – навести лад там, де роками існувала плутанина.

Міністерство працювало над проєктом більше двох років у консультаціях з бізнесом, профспілками та експертним середовищем. Документ повинен встановити сучасні та передбачувані правила для працівників і роботодавців, зменшити правову невизначеність і підтримати детінізацію зайнятості.

Інакше кажучи, щоб і роботодавець, і працівник однаково розуміли, хто за що відповідає.

Гнучкість замість одного шаблону

Один із ключових акцентів – гнучкі трудові відносини. Проєкт Трудового кодексу передбачає одразу дев’ять типів трудових договорів. Їх можна комбінувати залежно від ситуації.

Йдеться, зокрема, про:

• дистанційну та надомну роботу;
• договори з нефіксованим робочим часом;
• учнівські договори;
• інші формати, які вже давно існують на практиці, але погано вписуються у старі норми.

Для бізнесу це означає більше варіантів. Для працівника – чіткіші умови.

Цифровізація без паперових гір

Ще одна зміна – поступовий відхід від паперової бюрократії. Істотні умови праці мають фіксуватися у письмовому трудовому договорі. Але важливий нюанс: такий договір можна укладати в електронній формі.

Тобто без десятків копій і підписів у трьох примірниках. Формально, але зрозуміло.

Відпустки і баланс життя

Соціальні гарантії теж переглянули. Мінімальна тривалість щорічної оплачуваної відпустки зростає з 24 до 28 календарних днів. Для багатьох це відчутна різниця.

Крім того, розширюються можливості для поєднання роботи та батьківства. Кожен із батьків зможе використати частину оплачуваної відпустки для догляду за дитиною. Не лише "на папері", а в межах чітких правил.

Ознаки трудових відносин

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко звернула увагу ще на один момент. У кодексі чітко прописані ознаки трудових відносин – загалом їх вісім.

Це важливо для ситуацій, коли робота фактично є, а офіційно – "послуги" або "підряд". Такий підхід має зменшити сірі схеми і захистити працівників.

Мінімальна зарплата: нова формула

Мінімальну зарплату, як і раніше, встановлюватиме Верховна Рада. Але з’являється прив’язка до середньої зарплати по країні.

Стартова планка – не менше 40% середньої зарплати за перше півріччя попереднього року. Далі:

• через рік – 42%;
• ще через рік – 44%;
• поступово – до 50%.

Якщо подивитися на цифри: за даними Держстату, у листопаді 2025 року середня зарплата становила 27 тис. грн, мінімальна – 8 тис. грн, тобто близько 30%. За новими правилами мінімалка в такій ситуації мала б бути на рівні 10 800 грн.

Святкові та неробочі дні

Проєкт чітко фіксує перелік святкових днів. Вихідними залишаються:

• 1 січня – Новий рік;
• 8 березня – Міжнародний жіночий день;
• 1 травня – День праці;
• 8 травня – День пам’яті та перемоги над фашизмом;
• 28 червня – День Конституції;
• 15 липня – День Української державності;
• 24 серпня – День незалежності;
• 24 і 25 грудня – Різдво;
• Великдень – неділя і понеділок;
• Трійця – неділя і понеділок.

Без сюрпризів, але з чіткою фіксацією.

Види відпусток

Основна щорічна оплачувана відпустка – 28 днів за повний відпрацьований рік.

Окремі норми:

• педагогічні працівники – 56 днів;
• працівники до 18 років – 31 день;
• батькові після народження дитини – 14 календарних днів.

Усе це закріплюється на рівні кодексу, а не підзаконних актів.

Рівність і захист на роботі

У кодексі детально прописаний захист від дискримінації, мобінгу та харассменту. Працівник, який вважає, що його права порушили, може звернутися:

• до роботодавця;
• до державних органів;
• до суду.

Він має описати обставини, що свідчать про порушення. А от доводити відсутність дискримінації чи цькування повинен уже роботодавець або обвинувачена сторона.

Чіткі правила після перехідного періоду

Новий Трудовий кодекс не обіцяє ідеального ринку праці, але пропонує більш зрозумілі рамки. Саме на цьому і робиться акцент.

Джерело: 5692.com.ua

Поліцейські Запорізької області спільно з капеланами та офіцером громади провели евакуацію багатодітної матері з п’ятьма дітьми з села Таврійське, яке зазнає постійних обстрілів з боку російських військ.
Більше новин на REPORTER.ua