15 січня 2025 року в м.Дніпро, виконуючи завдання по захисту Держави, загинув солдат ЗСУ Захарченко Сергій Олександрович.
Більше новин на REPORTER.ua

Залишки коштів на рахунках компаній і фізичних осіб, які використовувалися для внесення застав за фігурантів справи "Міндічгейт", заарештовані на суму 118 млн грн.  Про це під час засідання ТСК Верховної Ради з розслідування можливих порушень у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав людини в умовах воєнного стану заявив перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук.За його словами, роботу щодо коштів, які вносилися як застава за фігурантів справи, завершено, а відповідні матеріали передані до Національного антикорупційного бюро України.Він уточнив, що за результатами цієї роботи заарештовано кошти на рахунках компаній, які використовувалися для внесення застави. “За результатами цього заарештовані залишки на рахунках цих компаній, які були використані для того, щоб внести цю заставу. І ці залишки складають 118 млн грн”, – повідомив посадовець.Корольчук окремо наголосив, що йдеться саме про кошти, які залишалися на рахунках компаній і фізичних осіб та не включають гроші, вже перераховані на рахунок Вищого антикорупційного суду як застава.“Це не рахуючи тих грошей, які були внесені на розрахунковий рахунок ВАКС”, – пояснив він.За його словами, зазначені компанії та фізичні особи-підприємці фігурували у фінансових ланцюгах, пов’язаних зі справою, і саме ці ланцюги стали предметом блокування.Тиждень тому директор НАБУ Семен Кривонос повідомив нові деталі резонансної справи, яка розпочалась з операції "Мідас". Уперше після оприлюднення резонансних плівок НАБУ в публічний простір вийшли фігуранти справи, колишні міністри юстиції Герман Галущенко й енергетики Світлана Гринчук. Свою позицію також озвучив ексвіцепремʼєр Олексій Чернишов, якому НАБУ оголосило декілька підозр.

Вищий антикорупційний суд арештував майно народної депутатки Юлії Тимошенко, але не все, про що просила сторона обвинувачення. Рішення оголосив суддя Віталій Дубас.“Суд постановив: задовольнити частково клопотання”, – заявив він.Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Юлії Тимошенко, про яке раніше просила сторона обвинувачення.Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки – Тимошенко Олександру Ігнатійовичу, а саме – на авто Land Cruiser 200, Audi А8, два гаражі у Дніпрі.“Накласти арешт на майно, що належить (Тимошенко Олександру – ред.) Ігнатійовичу, шляхом заборони відчуження… Land Cruiser 200, автомобіль легковий Audi А8, гараж у Дніпрі і гараж у Дніпрі тощо”, – сказав суддя.Ця ухвала може бути оскаржена упродовж 5 днів з дня її оголошення.Дубас пояснив, що оскільки фактично банківський рахунок – це єдине джерело доходів Юлії Тимошенко, то суд вважає надмірним накладення арешту на це майно, враховуючи, що там “не такі вже і значні суми коштів” перебувають.“Оскільки цей рахунок здійснюється для здійснення професійної діяльності як народного депутата, і враховуючи невизначеність поки що тривалості кримінального провадження, суд не вправі накладати арешт, коли це може призвести до позбавлення особи офіційних доходів”, – сказав він.Окрім цього, ВАКС ухвалив частково задовольнити клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, тимчасово вилученого під час обшуків, і арештував 6 мобільних телефонів, низку чорнових записів тощо.У коментарі журналістам після засідання адвокат Олександр Готін заявив, що сторону захисту парламентарки абсолютно не влаштовує це рішення суду, тому адвокати намагатимуться оскаржити його в апеляційній інстанції.Нагадаємо, 13 січня НАБУ і САП заявили, що викрили керівника однієї з фракцій на спробі підкупу депутатів за “правильне” голосування за або проти конкретних законопроєктів.‎14 січня Тимошенко підтвердила обшуки в офісі "Батьківщини", але відкинула усі звинувачення.‎Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій ВР у пропозиції надання неправомірної вигоди нардепам.16 січня Вищий антикорупційний суд обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави у понад 33 млн грн.20 січня за Тимошенко внесли понад 13 мільйонів гривень застави із понад 33 мільйонів гривень, призначених їй раніше Вищим антикорупційним судом як запобіжний захід.

До ранку середи, 21 січня, близько 4000 будинків у Києві залишаються без опалення, а майже 60% столиці перебуває без електропостачання. Про це заявив президент України Володимир Зеленський.«За звітами міської влади, задіяних сил достатньо, але потрібен час. Не погоджуюся з цією оцінкою — потрібні додаткові заходи, додаткове залучення ресурсів», — заявив президент.Він зазначив, що провів спеціальне селекторне засідання щодо ситуації в енергетиці, відзначивши, що найскладніша ситуація зараз у Києві та Київській області, а також у Харківській, Сумській, Чернігівській та Дніпропетровській областях.Зеленський підкреслив, що ремонтні бригади, працівники енергетичних та комунальних компаній і ДСНС працюють на максимумі.Він повідомив, що МВС доповіло про роботу пунктів обігріву та надання гарячого харчування населенню. Зеленський підкреслив, що мобільний зв'язок і базові станції працюють стабільно. Президент також обговорив з урядом та Укренерго прискорення ремонту мереж та підстанцій.Крім того, Зеленський зазначив, що заслухав доповідь із Запоріжжя щодо підготовки додаткових сил для збиття шагедів.Він повідомив, що прем'єр та міністр оборони перевірять бронювання всього персоналу енергетичних та комунальних підприємств, залученого до ліквідації наслідків ударів.«Дефіцит ефективного реагування на місцях не повинен списуватися на нестачу кадрів — міста мають ресурс для залучення людей на роботу», — заявив глава держави.Зеленський додав, що очікує доповіді чиновників щодо програм підтримки українців та підприємств у надзвичайній ситуації та підкреслив необхідність конкретних кроків для стабілізації ситуації. Він повідомив, що також відбудуться зустрічі з партнерами для надання додаткової допомоги.Президент підкреслив, що пріоритетами залишаються ракети для ППО, обладнання для енергетики та максимально оперативне виконання всіх необхідних робіт.Як повідомлялося, вночі 20 січня Росія завдала нового масивного удару по Києву балістичними, крилатими ракетами та дронами.Внаслідок пошкоджень енергооб'єктів без опалення в місті були приблизно половина будинків, понад 5600, без води — лівий берег, без світла — сотні тисяч мешканців.Ввечері 20 січня повідомлялося, що опалення підключили для 1600 будинків, без тепла на ніч залишалися ще 4000 будинків. 21 січня у Київводоканалі відзначили, що в столиці повністю відновили водопостачання.

Уряд ухвалив розпорядження про розподіл 2,56 мільярда гривень з резервного фонду держбюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації. Про це заявила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко."Уряд ухвалив розпорядження про розподіл 2,56 млрд грн з резервного фонду держбюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації — для виробництва тепла й електроенергії там, де це зараз потрібно найбільше", – написала вона у Телеграм.На ці кошти закуплять генератори великої потужності для Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Це обладнання можна переспрямовувати на інші регіони, де є гостра потреба, зазначила очільниця уряду."Залучаємо всі можливі ресурси для нарощення розподіленої генерації в умовах складної ситуації в енергетиці", – написала Свириденко.За її словами, закупівлі проводитимуться за спрощеними процедурами без затягування термінів. Окремо визначили відповідального замовника та встановлено чіткий порядок використання генерації — для об'єктів тепло-, водопостачання та водовідведення."В умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі нам потрібні не лише великі енергооб'єкти, а й менші установки розподіленої генерації — незалежні від роботи централізованих мереж", – додала Свириденко.Нагадаємо, 13 січня повідомляли, що Україна та ООН звернуться до країн-донорів з проханням надати додаткове фінансування на гуманітарну допомогу у відповідь на кризу, спричинену російськими обстрілами цивільної інфраструктури.Найбільшими донорами плану гуманітарного реагування України в 2025 році були Європейська Комісія – $249,8 млн, Норвегія – $179,1 млн, Німеччина – $170,3 млн, США – $148,6 млн, Велика Британія – $103,6 млн, Швейцарія – $65,6 млн, Італія – $53,6 млн, Південна Корея – $49,5 млн, Данія – $37,2 млн та Франція – $28,7 млн.Нідерланди оголосили про виділення додаткової допомоги Україні у розмірі 23 мільйонів євро на підтримку енергетичного сектору.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування у справі смертельної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у Кривому Розі та призвела до загибелі дитини.
Більше новин на REPORTER.ua

НАБУ і САП викрили схему розкрадання грошей, призначених для виплат за «зеленим» тарифом. На цьому заробляли комерційні енергогенеруючі підприємства, що розташовані на окупованій території Запорізької області. Про це заявила пресслужба Національного антикорупційного бюро.Серед девʼяти підозрюваних — ексзаступник керівника Офісу президента України та колишній член наглядової ради НАК Нафтогаз України. НАБУ не вказує його прізвища, проте нардеп Ярослав Железняк повідомив, що йдеться про Ростислава Шурму.Крім цього, за даними слідства, до розкрадання коштів причетний брат Шурми — власник мережі українських та іноземних компаній, довірена особа ексвисокопосадовця, керівники та працівники підконтрольних підприємств, а також колишній комерційний директор АТ Запоріжжяобленерго.Як повідомили антикорупційні органи, колишній депутат Донецької обласної ради разом із братом у 2019−2020 роках взяли під контроль низку підприємств, що виробляли електроенергію з альтернативних джерел. Вони збудували сонячні електростанції загальною потужністю близько 60 МВт на території Василівського району Запорізької області та уклали договори з ДП Гарантований покупець про продаж електроенергії за «зеленим» тарифом.Після початку повномасштабного вторгнення Росії та окупації частини Запорізької області сонячні електростанції в регіоні втратили звʼязок з Об'єднаною енергосистемою України, зазнали пошкоджень, а їхній персонал евакуювали.Попри це, підприємства, які контролювали фігуранти схеми, продовжували на папері показувати виробництво електроенергії та отримували за це кошти за «зеленим» тарифом. Насправді ж електроенергія до української енергосистеми не надходила. Компанії подавали неправдиві дані про обсяги виробленої електрики та нібито готовність станцій до роботи, навіть у періоди повного знеструмлення. Отримані кошти згодом виводили через пов’язані фірми.За даними слідства, загальна сума завданих збитків становить 141,3 мільйона гривень.29 грудня 2025 року уряд достроково припинив повноваження члена наглядової ради НАК Нафтогаз України Ростислава Шурми як представника держави згідно з поданою заявою.Що відомо про Ростислава ШурмуРостислав Шурма — ексдепутат Донецької облради, колишній гендиректор заводу Запоріжсталь і син Ігоря Шурми, екснардепа від партій СДПУ (о) та Опозиційний блок.З липня 2012 року до листопада 2019 року Шурма працював генеральним директором ПАТ Запоріжсталь — одного з найбільших виробників металопродукції в Україні.У травні 2021 року президент Володимир Зеленський призначив Шурму членом наглядової ради держконцерну Укроборонпром. 23 листопада 2021 року Зеленський призначив Ростислава Шурму заступником керівника ОП.У серпні 2023 року Шурма потрапив у скандал через сонячні електростанції на тимчасово окупованих територіях. Також журналісти проєкту Наші гроші повідомляли, що Укрзалізниця обрала партнерів Шурми постачальником рейок на 666 млн.У 2023-му Шурма став членом наглядової ради Нафтогазу. Тоді ж він заявив, що націоналізація Укрнафти відбулась через відмову компанії постачати нафтопродукти українській армії. Однак колишнє керівництво компанії це заперечувало.23 лютого 2024 року НАЗК склало протокол про адміністративні правопорушення щодо Шурми. Як йшлося в заяві НАЗК, протокол було складено у зв’язку з порушенням ним вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Сам же Шурма назвав адмінпротокол НАЗК «юридично нікчемним документом» і «нісенітницею».3 вересня 2024-го Зеленський звільнив Шурму з посади заступника керівника ОП.25 липня 2025 року видання Українська правда з посиланням на власні джерела повідомило, що в середині місяця детективи НАБУ провели обшуки в передмісті Мюнхена в будинку Шурми. Ці слідчі дії відбулися невдовзі після завершення гучного скандалу, пов’язаного з Олексієм Чернишовим, якого НАБУ і САП підозрюють в корупційних діях.У вересні УП повідомила, що після обшуків Шурма переїхав із Німеччини до Австрії.

Через нові атаки російських окупантів на ранок 21 січня є знеструмлені споживачі у чотирьох областях. Йдеться про Дніпропетровську, Одеську, Запорізьку та Харківську області. З посиланням на Міністерство енергетики.Яка ситуація в енергетиці України"Ситуація в енергосистемі України залишається складною. Триває ліквідація наслідків постійних атак Росії на об’єкти енергетичної інфраструктури. Ремонтні бригади енергетиків та теплокомуненерго працюють безперервно", – розповів перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов.Внаслідок нічних атак ворога на ранок знеструмлені споживачі на Одещині, Дніпропетровщині, Харківщині та у Запорізькій області. Аварійно-відновлювальні роботи розпочаті в усіх регіонах, додав він.Яка ситуація у столиці та областіУ Києві та Київській області ситуація ускладнена додатковим навантаженням через морози. До відновлення світла та тепла залучені аварійні бригади з інших областей та Укрзалізниці.Оператори систем розподілу продовжують застосовувати мережеві обмеження, графіки погодинних відключень тимчасово не діють.Водночас у столиці відновлено водопостачання.Ведеться перегляд роботи об’єктів критичної інфраструктури для вивільнення додаткових обсягів електроенергії для населення. Київ отримав 55 генераторів із резервного хабу Міненерго та очікує допомогу від міжнародних партнерів.Відключення світлаНа Одещині мережеві обмеження зберігаються.В інших регіонах діють графіки погодинних відключень та обмеження потужності для промислових підприємств. У низці регіонів застосовуються аварійні відключення через перевантаження обладнання під час морозів.Через масовані атаки РФ у енергосистемі України запроваджено режим надзвичайної ситуації.Наслідки російських атакЗ осені 2025 року Росія регулярно атакує енергетичну інфраструктуру України, спричиняючи блекаути в містах. 9 та 13 січня Київ і область зазнали масованих ударів по енергооб’єктах, тисячі будинків залишилися без опалення, було запроваджено аварійні відключення світла.У ніч проти 20 січня новий ракетно-дроновий удар залишив тисячі будинків у столиці без тепла при -15°C.Вчора міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що з жовтня 2025 року РФ пошкодила близько 8,5 ГВт енергогенерації України.Для покриття дефіциту та відновлення зруйнованих об’єктів країні терміново потрібна допомога на 1 млрд доларів.Сьогодні у низці областей України знову запроваджено аварійні відключення електроенергії. Погодинні графіки відключень там не діють.

Служба безпеки України та Національна поліція по "гарячих слідах" затримали агента-кілера ФСБ, який намагався вбити офіцера ЗСУ у Запоріжжі."Військова контррозвідка Служби безпеки та Національна поліція запобігли замовному вбивству українського воїна у Запоріжжі", – йдеться в повідомленні СБУ.За результатами спецоперації у прифронтовому місті по "гарячих слідах" затримано агента ФСБ, який намагався ліквідувати офіцера ЗСУ, котрий проходив реабілітацію після поранення на передовій.Як встановило розслідування, спочатку російські спецслужбісти заманили українського захисника у міську промзону під виглядом "побачення". На місце зустрічі мала прийти дівчина, з якою він познайомився на профільному сайті.Утім, замість неї у промзоні з’явився кілер у балаклаві, який напав на військового зі спини й завдав йому шість ударів у ділянку шиї, грудної клітини, живота та правої ноги. Після цього нападник втік з місця події.Унаслідок глибоких колотих поранень потерпілого госпіталізували до реанімаційного відділення, де він наразі перебуває у важкому стані.Протягом декількох годин після замаху співробітники СБУ розшукали кілера і затримали його у родичів, де він намагався "залягти на дно".За матеріалами справи, замовлення ФСБ виконував 25-річний місцевий безробітний, який потрапив у поле зору російської спецслужби, коли шукав "легкі заробітки" у Telegram-каналах.Після "тестових" підпалів у місті росіяни доручили йому вбити офіцера ЗСУ. Адресу запланованого замаху він отримав від куратора з РФ.Щоб заманити українського воїна "на локацію", ФСБ створила на сайті знайомств фейковий акаунт дівчини, яка запросила його на зустріч.Поблизу місця нападу виявлено ніж, якого кілер позбувся під час втечі. Також у нього вилучено смартфон та планшет, з яких він контактував з ФСБ.Слідчі СБУ повідомили агенту про підозру за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (закінчений замах на умисне вбивство).Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Дніпрі правоохоронці розслідують конфлікт між мешканцями багатоквартирного будинку, який переріс у бійку. Інцидент набув розголосу в соціальних мережах, однак версії учасників подій суттєво відрізняються.
Більше новин на REPORTER.ua