У Дніпрі планують тимчасово звузити проїзну частину, внутрішньоквартальні проїзди та тротуари на Крутогірному узвозі. Причина — будівництво кабельної лінії.
Більше новин на REPORTER.ua

Служба безпеки України затримала ще п’ятьох осіб, які публічно виправдовували збройну агресію РФ, убивства цивільного населення та захоплення території України. Про це заявила СБУ.Зокрема, у Харкові затримали помічника машиніста Укрзалізниці, який у Телеграм-каналах закликав до знищення українців та виправдовував злочини Росії в Бучі й Ірпені.В Ужгородському районі Закарпаття затримали двох пропагандисток, які вихваляли Путіна та війну проти України. Для поширення ворожої агітації вони використовували власні сторінки у ТікТоку і Фейсбуці.Також у Закарпатській області викрили 46-річного жителя Берегового, який, ховаючись вдома від мобілізації, публікував у ТікТоку антиукраїнські дописи. У цих публікаціях він ставив під сумнів державний суверенітет України та її територіальну цілісність.Кіберфахівці СБУ викрили в Херсоні 35-річного охоронця паркінгу, який у Телеграм-каналах закликав до захоплення міста.Ініційована Службою безпеки лінгвістична експертиза підтвердила факти інформаційно-підривної діяльності фігурантів на користь РФ.Усім затриманим повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу, їм загрожує до 8 років тюрми з конфіскацією майна.Як повідомлялося, в Івано-Франківську контррозвідка СБУ затримала 17-річну російську агентку, яка допомагала ворогу готувати новий удар по Бурштинській ТЕС.

Штрафи від ТЦК та СП найчастіше пов’язані з порушеннями правил військового обліку. І саме тут у багатьох виникає логічне запитання: чи можуть покарати двічі за одне й те саме, і де проходить межа між законною відповідальністю та перебором.

Розкласти це по поличках допомагає юрист практики військового права ЮК "Приходько та партнери" Михайло Лобунько.

Чи можливі два штрафи за одне порушення

Якщо звернутися до сухої норми закону, а саме до статті 36 КУпАП, там все виглядає доволі однозначно. Коли одна людина вчиняє кілька адміністративних правопорушень, і їх розглядає один орган одночасно, накладається одне стягнення – у межах санкції за найбільш серйозне з них.

На практиці це означає просту річ: один факт порушення – один штраф. І не більше.

Практика ТЦК та СП підтверджує, що за одне правопорушення виписується один штраф. Повторне накладення штрафу за той самий епізод у межах одного провадження заборонене, – пояснює Михайло Лобунько.

Тобто ситуація, коли людину намагаються оштрафувати двічі за один і той самий випадок, не відповідає закону.

Де виникає плутанина з "повторними" штрафами

Втім, у законодавстві є нюанс, який часто й плутає людей. КУпАП передбачає відповідальність не лише за саме порушення, а й за повторні порушення.

І тут важливий момент. Йдеться не про один і той самий епізод, а про різні випадки.

Кожна неявка за повісткою, кожне ігнорування вимог військового обліку – це окремий епізод. А отже, окремий протокол і окрема постанова.

Якщо вам прийшла повістка, а ви не з’явилися – це порушення. Ви сплачуєте штраф, наприклад, через "Резерв+", і розшук знімається. Але якщо згодом надходить інша повістка, і за нею знову неявка – це вже нове порушення, – уточнює юрист.

Саме так і виникає відчуття "подвійного" покарання, хоча з юридичної точки зору це різні ситуації.

За якими статтями карають порушення обліку

Усі штрафи за порушення правил військового обліку накладаються в межах статей 210 та 210-1 КУпАП. Саме на них посилаються ТЦК та СП, оформлюючи протоколи і постанови.

Тут важливо розуміти: не назва документа, а фактичні обставини мають значення. Один епізод – одна відповідальність. Кілька епізодів – кілька рішень.

Коли штраф від ТЦК можна і варто оскаржувати

Оскарження штрафу – реальний механізм, але він працює лише тоді, коли є аргументи і докази. Юристи радять іти до суду, якщо ви переконані, що стягнення накладене помилково або з порушенням процедури.

На це є обмежений час – 10 днів з моменту винесення постанови або з того дня, коли ви про неї дізналися. Пропущений строк можна поновити, але лише за наявності серйозних причин, наприклад, хвороби чи відрядження.

Варто також зважати: судовий процес може тривати місяцями. І це не швидка історія.

Типові причини, через які ТЦК програють у судах

На практиці суди часто стають на бік громадян у кількох типових випадках:

• відсутній факт вручення повістки, немає підпису або підтвердження від "Укрпошти";
• порушена процедура розгляду справи, людину не повідомили про час і місце;
• бракує доказів вини, наприклад, повістка є в реєстрі, але фактично не доставлена;
• минули строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Саме ці моменти найчастіше стають вирішальними в суді.

Важливий нюанс про виконання штрафу

Є ще одна деталь, про яку багато хто дізнається запізно. Подання позову до суду не зупиняє стягнення автоматично. Поки триває розгляд, виконавча служба може арештувати рахунки.

Юристи радять або подавати окреме клопотання про зупинення стягнення, або сплатити штраф одразу, а вже після перемоги в суді повертати кошти через окремий позов.

Джерело: 5692.com.ua

Приблизно кожен третій українець вважає, що зараз в країні недостатньо демократії. Причинами називають нібито заборону на критику влади, питання мобілізації, корупцію та інше. Про це свідчать результати січневого опитування Київського міжнародного інституту соціології.Респондентів запитали: враховуючи війну, в Україні зараз багато чи мало демократії?Враховуючи, що зараз – війна та воєнний стан, 36% вважають, що в країні стільки демократії, скільки має бути в таких умовах.Ще 16% вважають, що демократії навіть забагато.При цьому третина українців (35%) вважають, що зараз демократії мало.Решта 14% не змогли визначитися зі своєю думкою.КМІСРеспондентам, які сказали, що зараз в Україні мало демократії, задавалося додаткове питання – чому вони так вважають.Найчастіше респонденти пов'язували брак демократії зараз з неможливістю критикувати владу / обмеженням свободи слова (19%), діяльністю ТЦК (17%), тим, що інтереси простих людей не враховуються / прості люди незахищені (16%), беззаконням / порушенням законів та перевищенням повноважень владою (15%), корупцією (15%).Соціологи зазначили, що мало хто говорив про відсутність виборів – всього 1%, тому в інфографіці ця відповідь не відображалася.КМІС"Також оскільки питання мобілізації є чутливим, зазначимо, що у перерахунку на все населення є лише 6% тих, хто вважає, що в країні мало демократії і при цьому пояснюють це діями ТЦК", – зазначили в КМІС.Соціологи додали, що сприйняття стану демократії пов'язане з довірою президенту – як видно на графіку, чим менше довіри до глави держави, тим частіше відповідають, що "мало демократії".КМІСОпитування проводилося протягом 23-29 січня з власної ініціативи КМІС. По телефону було опитано 1003 респондентів віком від 18 років, які проживають на підконтрольних Україні територіях. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала б 4,1%, проте в умовах війни може додавати певне систематичне відхилення.Нагадаємо, опитування групи "Рейтинг" свідчить, що кожен четвертий українець вважає, що 2026 рік буде гіршим, ніж 2025-й, водночас найбільше песимістичних настроїв спостерігається серед молодих чоловіків мобілізаційного віку.

Питання гарантій безпеки для України поступово переходить із загальних декларацій у більш предметну площину. Принаймні так це виглядає зі слів генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським у Києві він дав зрозуміти: робота триває, документи постійно допрацьовуються, і мова йде не про один універсальний механізм, а про кілька рівнів захисту.

За словами Рютте, ці напрацювання не з’явилися за одну ніч. Їх обговорюють, повертають на доопрацювання, знову збирають докупи. І кожного разу, як він каже, вони стають трохи кращими.

Що писали медіа і чому Рютте був обережним

Окремо журналісти поцікавилися публікацією Financial Times, де йшлося про можливу домовленість щодо розміщення західних військ в Україні після досягнення мирної угоди. Тут Рютте був максимально стриманим. Він прямо сказав, що не готовий коментувати всі матеріали, які з’являються у ЗМІ, навіть якщо ставиться до них із повагою.

Втім, він нагадав про важливу зустріч лідерів так званої коаліції охочих, яка відбулася ще у січні. Саме там, за його словами, і окреслили базову логіку майбутніх гарантій.

Перший рівень: ставка на ЗСУ

Перший і ключовий елемент – це самі Збройні сили України. Тут, здається, позиція зрозуміла всім.

Першою лінією оборони завжди будуть українські військові, – наголосив Рютте.

І додав: союзники вважають своїм обов’язком зробити так, щоб ЗСУ були у максимально сильному стані для самозахисту.

Інакше кажучи, жодні паперові гарантії не працюватимуть, якщо армія не матиме ресурсів, людей і техніки. Саме з цього все починається.

Другий рівень: коаліція охочих

Другий блок – це вже міжнародний вимір. Йдеться про коаліцію охочих, яку ініціювали Велика Британія та Франція. До неї приєдналися й інші країни Європи, а також партнери за її межами.

Це не якась абстрактна структура. За словами Рютте, учасники коаліції працюють одразу у двох напрямках: допомагають зробити українську армію ще сильнішою та готуються до підтримки України у разі укладення мирної угоди або тривалого припинення вогню.

Третій рівень: роль США і backstop

Згодом до цієї роботи вирішили долучитися й США. Мова йде про так званий backstop – опорну підтримку, яка має гарантувати, що всі зусилля Європи та Америки будуть скоординованими.

Рютте пояснив це доволі просто: ідея полягає в тому, щоб разом підготувати настільки потужний пакет гарантій, аби Росія навіть не думала про повторний напад після миру чи припинення вогню.

Воля для цього, за його словами, є. Як і спільне розуміння, навіщо це потрібно.

Чому все відбувається поступово

Генсек НАТО окремо наголосив: процес не швидкий. Документи обговорюють спочатку всередині кожної країни, потім на спільних зустрічах, після чого вони знову повертаються на доопрацювання.

Ми говоримо про них удома, потім знову збираємося разом – і вони стають кращими, – зазначив Рютте.

Саме тому, додав він, складно коментувати витоки чи публікації в медіа: фінальна форма рішень ще не зафіксована.

Мир як відправна точка

При цьому Рютте кілька разів повторив: усі ці механізми прив’язані до одного – укладання мирної угоди або хоча б довгострокового припинення вогню.

Ми всі молимося, щоб цього вдалося досягти якомога швидше, – сказав він.

Але одразу ж зауважив: для цього Росія має піти на компроміс, а останні події, зокрема нічні атаки, оптимізму не додають.

Якою бачать українську армію після війни

Президент Володимир Зеленський зі свого боку повідомив: між Україною та західними партнерами є спільне бачення щодо чисельності ЗСУ після мирної угоди. Йдеться приблизно про 800 тисяч військових.

Це, за його словами, величезна армія, яка потребуватиме стабільної міжнародної фінансової підтримки. Без цього така модель просто не працюватиме.

Він також зазначив, що можливе розгортання міжнародних сил в Україні має враховувати саме цей фактор – потужність української армії.

ЄС, США і юридичні гарантії

Зеленський окремо підкреслив: членство України в Європейському Союзі також розглядається як частина системи безпеки. Плюс – критично важливою залишається підтримка США, зокрема у форматі backstop.

Йдеться, зокрема, і про можливі юридично зобов’язуючі гарантії, щодо яких очікуються рішення Конгресу США. Для України, за словами президента, важливо чітко розуміти: що саме робитимуть європейці й американці, якщо Росія знову порушить домовленості.

План дій у разі порушення перемир’я

За даними Financial Times, такий сценарій уже обговорюється. Україна та західні партнери нібито погодили механізм реагування на можливі порушення майбутнього перемир’я з боку Росії.

Логіка проста, але багаторівнева:

• спочатку дипломатичне попередження;
• якщо бойові дії не припиняються – перехід до другої фази з використанням сил коаліції охочих;
• у разі розширення атаки протягом 72 годин – скоординована реакція за участі сил, підтримуваних Заходом, включно зі США.

Саме така модель, за задумом, має стримувати Москву від спроб знову грати силою.

Джерело: 5692.com.ua

Негативні емоції – це не збій у системі, а її нормальна робота. Вони з’являються через роботу, дім, гроші, стосунки, втому. Інколи – взагалі без чіткої причини, просто накрило. Багато жінок звикли тримати все в собі: промовчати, не загострювати, перетерпіти. Начебто так легше зберегти спокій і не сваритися. Але питання в іншому – чи витримує це організм.

Чому ми звикли стримувати почуття

З дитинства багатьох учили: не злись, не плач, будь зручною. У дорослому житті це часто перетворюється на автоматичну звичку – ковтати образи й робити вигляд, що все гаразд. Назовні тиша, а всередині – клубок напруги. І він нікуди не зникає. Він просто чекає.

Що відбувається з психікою, коли мовчати довго

Коли емоції не мають виходу, вони накопичуються, як пар у закритій каструлі.

Звідси:

• постійне відчуття напруження, коли навіть дрібниця дратує;
• тривожність, яка виникає ніби з повітря;
• зниження самооцінки: з’являється думка, що твої почуття неважливі;
• проблеми у стосунках, бо інші не здогадуються, що всередині шторм.

З часом це може перейти у виснаження. Не різко. Повільно, але впевнено.

Як стримані емоції б’ють по тілу

Тіло, на відміну від голови, не вміє вдавати. Воно реагує одразу.

Найчастіше – так:

• серце і тиск: постійний стрес змушує серцево-судинну систему працювати на знос;
• шлунок і кишківник: болі, спазми, загострення хронічних проблем;
• імунітет: часті застуди, довге відновлення.

Це не завжди очевидно. Але зв’язок є, і він давно відомий лікарям.

Вивільняти – не означає зриватися

Тут важливий нюанс. Виражати емоції – не значить кричати на всіх підряд. Йдеться про безпечний вихід напруги.

Наприклад:

• проговорити те, що болить, з людиною, якій довіряєш;
• виплеснути емоції через рух: швидка ходьба, тренування, танці;
• виписати думки на папір, без цензури;
• знайти вихід у творчості, навіть якщо це виглядає наївно.

Іноді достатньо просто дозволити собі сказати вголос, що важко.

Спокійні практики, які працюють

Не всім підходить активність. Комусь ближче тиша.

Медитація, дихальні вправи, кілька хвилин усамітнення без телефону – це не модні слова, а спосіб дати нервовій системі перепочити. Регулярно, а не раз на місяць.

Кілька простих орієнтирів

• емоції не роблять людину слабкою;
• мовчання не завжди означає мудрість;
• просити підтримку – нормально;
• розуміння власних реакцій полегшує життя.

Коли жінка дозволяє собі проживати емоції, а не ховати їх, організм перестає працювати в режимі постійної тривоги. Це не про ідеальну гармонію, а про здоровий баланс між внутрішнім і зовнішнім.

Джерело: 5692.com.ua

Після масових відключень світла українці все частіше помічають у чеках від кав’ярень, ресторанів та інших закладів дивний рядок – "оплата генератора". Інколи його називають інакше: "послуга генератора", "компенсація за генератор", "відшкодування витрат". Формулювання різні, суть одна. І тут виникає логічне запитання: це взагалі законно чи ні.

Тема стала особливо гострою саме зараз, коли бізнес масово перейшов на автономне живлення і намагається якось перекласти додаткові витрати на клієнтів. Але закон дивиться на це значно стриманіше.

Чому підприємці взагалі додають "генератор" у чек

Генератор – річ недешева. Паливо, обслуговування, ремонт, шумозахист, електрика. Для малого бізнесу це серйозне навантаження, особливо якщо світло зникає щодня.

Тому деякі ФОПи вирішують піти найпростішим шляхом – винести ці витрати в окремий рядок у фіскальному чеку. Мовляв, клієнт бачить, за що платить, усе чесно.

Але з точки зору закону така "чесність" може обернутися проблемами.

Що закон дозволяє писати у фіскальному чеку

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій" чітко визначає, що таке фіскальний чек і що в ньому має бути. Там немає нічого зайвого:

• назва товару або послуги;
• кількість;
• ціна;
• податки;
• дані підприємця.

Наказ Мінфіну №13 додатково уточнює: у чеку не може з’являтися довільних рядків, які не відповідають реальній господарській операції. Тобто не тому, що так зручніше, а тому, що це справді продається.

Генератор – це витрата бізнесу, а не послуга клієнту

Пальне для генератора, електроенергія, технічне обслуговування – усе це господарські витрати підприємця. Такі ж, як оренда приміщення, вода, опалення чи зарплата персоналу.

Ці витрати мають закладатися в кінцеву ціну кави, піци або страви. Саме так працює ціноутворення у торгівлі та громадському харчуванні.

Виносити їх окремо в чек як "послугу генератора" – нетипово і, по суті, неправильно.

Чому окремий рядок у чеку – це ризик

Коли в чеку з’являється "відшкодування витрат на генератор", контролюючі органи можуть побачити одразу кілька проблем.

• По-перше, це схоже на нав’язування додаткової послуги. Клієнт прийшов за кавою, а не за генератором, і фактично не мав можливості відмовитися від цієї "оплати".
• По-друге, така позиція може трактуватися як продаж електроенергії. А це вже інший вид діяльності – КВЕД 35.11. Для ФОПів на спрощеній системі це табу.

Податкові наслідки для ФОП

Якщо підприємець зазначає в чеку те, що не відповідає його зареєстрованим КВЕДам, наслідки можуть бути доволі серйозні:

• анулювання статусу платника єдиного податку;
• переведення на загальну систему оподаткування;
• застосування підвищеної ставки – 15%.

І це не теоретичні страшилки. Податкова вже неодноразово використовувала такий підхід у схожих кейсах.

Що кажуть контролюючі органи

Позиція державних органів тут доволі однозначна.

Держпродспоживслужба не раз підкреслювала: витрати на генератор – це внутрішні витрати бізнесу. Вони не є окремою послугою для споживача і мають бути включені в загальну ціну.

Податкова служба також наполягає: у чеку можуть бути тільки ті товари або послуги, які реально продаються. Усілякі "збори", "надбавки" чи "компенсації" законодавством не передбачені.

Якщо ФОП хоче перекрити витрати на генератор – він має підвищити ціну товару. Без окремих рядків.

А що з судовою практикою

Прямих судових рішень саме щодо "оплати генератора" поки небагато. Але є схожі справи – наприклад, про "сервісні збори" або "плату за обслуговування".

У більшості таких випадків суди ставали на бік споживача. Подібні надбавки визнавали неправомірними і такими, що порушують правила застосування РРО та права клієнтів.

Що це означає для покупця

Споживач має право платити лише за товар або послугу. Не за дизель, не за генератор і не за внутрішні витрати бізнесу.

Якщо в чеку з’явився окремий рядок "оплата генератора", це може бути підставою для:

• звернення до ДПС щодо порушення правил РРО;
• скарги до Держпродспоживслужби як порушення прав споживача.

Як правильно діяти бізнесу

Законний варіант один. Витрати на генератор закладаються в загальну ціну товару або послуги. Без окремих "компенсацій" у чеку.

Так працює система. Так безпечніше для ФОП. І так зрозуміліше для клієнта.

Джерело: 5692.com.ua

У Львівській області через майже 4 години перебування в Яворівському РТЦК помер чоловік, як причину його смерті вказують алкогольне отруєння. Посилаючись на Львівський обласний ТЦК та СП у соцмережах."Реагуємо на поширення інформації про смерть військовозобов'язаного Воловецького І. в приміщенні одного з Яворівського РТЦК та СП", – заявили у Львівському обласному ТЦК. У Львівському обласному ТЦК та СП виклали хронологію подій щодо чоловіка, який помер. Зазначається, що вранці 2 лютого "військовослужбовці групи оповіщення, спільно з представником поліції, зупинили громадянина Воловецького І." "Було виявлено, що громадянин Воловецький перебуває у розшуку як особа, що порушила правила військового обліку. Документів при собі не мав. Відповідно о 10:00 був доставлений працівником поліції в приміщення Яворівського РТЦК та СП. Громадянин був проведений у кімнату відпочинку для подальшого уточнення військово-облікових даних", – йдеться в повідомленні. Зазначається, що майже через 4 години, "о 13:42 військовозобов'язані, які перебували в кімнаті відпочинку Яворівського РТЦК та СП повідомили черговому про те, що Воловецькому І. стало погано в кімнаті відпочинку військовозобов'язаних". Також у Львівському обласному ТЦК та СП стверджують, що вже о 13:43 чоловіку викликали "швидку". А "після огляду лікарів зафіксовано смерть о 13:48 без ознак фізичного насильства". "Тіло громадянина було доставлено для проведення розтину в КНП Новояворівська лікарня ім. Згідно з висновком медиків причиною смерті діагностовано алкогольне отруєння", – підсумували в ТЦК.

Подорожі часто закінчуються одним і тим самим квестом – валізи, сумки, важкі рюкзаки і питання, як усе це дотягнути додому без зайвого стресу. "Нова пошта" вирішила зіграти на цьому болючому місці й запустила нову послугу для мандрівників під назвою "Вільні руки". Ідея проста: залишаєш багаж у готелі – отримуєш його вже вдома або там, де зручно.

Про запуск сервісу компанія повідомила на своєму офіційному сайті.

Що таке сервіс "Вільні руки"

По суті, це доставка багажу без участі клієнта після виселення з готелю. Валізу чи сумку можна здати прямо на рецепції – без відділень, черг і перетягування речей містом.

Багаж оформлюють у готелі, а "Нова пошта" доставляє його за вказаною адресою: додому, у відділення або в поштомат. Зручно, особливо якщо попереду ще дорога, пересадки чи кілька годин у місті без бажання тягати речі за собою.

Де вже працює послуга

Наразі сервіс тестують і розширюють поступово. Він доступний приблизно у 40 готелях у туристично популярних регіонах і містах України. Йдеться про:

• Львівську область;
• Івано-Франківську область;
• Закарпатську область;
• Київську область;
• Одесу;
• Дніпро;
• Рівне;
• Луцьк;
• Житомир;
• Хмельницький;
• Чернівці.

Повний перелік готелів, де вже можна скористатися "Вільними руками", опублікований на сайті компанії. Список, імовірно, буде розширюватися, якщо сервіс покаже попит.

Як відправити багаж з готелю

Процедура виглядає досить просто і не потребує окремих поїздок чи паперової тяганини.

Щоб скористатися послугою, потрібно:

• відсканувати QR-код на рецепції готелю та вказати адресу доставки;
• взяти у адміністратора спеціальну бирку і вписати туди останні 4 цифри номера посилки;
• прикріпити бирку до валізи або сумки;
• передати багаж працівнику рецепції.

Далі все відбувається без участі клієнта. Посилку можна відстежувати в застосунку "Нової пошти" – маршрут, статус і дата доставки відображаються так само, як і для звичайних відправлень.

Скільки коштує "Вільні руки"

Для сервісу діє фіксований тариф – 399 гривень за одне місце в експрес-накладній.

У цю суму входить:

• доставка багажу по Україні у відділення, поштомат або за адресою (тариф "Локал");
• можливість доставки у місто, селище або село;
• пакування;
• комісія за оголошену цінність до 5 000 гривень.

Є й обмеження: вага одного місця не повинна перевищувати 32 кг, а в одній накладній – не більше п’яти місць.

Якщо оголошена цінність багажу більша за 5 000 гривень, додатково сплачується комісія – 0,5% від повної суми.

Для кого ця послуга може бути корисною

"Вільні руки" орієнтовані насамперед на туристів, які подорожують потягами або автобусами, часто змінюють локації чи хочуть провести останній день у місті без валіз.

Це також варіант для тих, хто їде у відрядження або повертається з відпустки з речами, які не хочеться тягти через вокзали й пересадки. Сервіс не про економію, а радше про комфорт і спокій.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні знову дістали з шухляди велику пенсійну реформу. Не косметику, не чергову індексацію, а повну перебудову логіки: інша формула нарахування, інші стимули для тих, хто платить ЄСВ, і ще один рівень – накопичувальний. На папері виглядає амбітно. На практиці ж усе впирається у прості питання: де гроші, чи витримає бюджет і чому люди мають у це повірити, особливо після війни та демографічних втрат.

Позицію щодо запропонованих змін та їхніх можливих наслідків окреслив старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.

Що саме пропонують змінити з 2026 року

Ідея реформи – не одна правка, а одразу кілька. Міняється формула, принцип індексації, логіка розподілу зобов’язань держави.

Змінюється доволі багато – і формула, яка зараз існує, і підхід до індексації. Запроваджується система балів, – пояснює Дубровський.

Тобто замість заплутаних коефіцієнтів – більш зрозумілий механізм, де кожен внесок перетворюється на бали. Плюс – винесення спецпенсій за межі солідарної системи та запуск накопичувального рівня.

Звучить логічно. Але диявол, як завжди, у деталях.

Балова система: спроба прибрати ручне керування

Суть балів проста. Людина працює, сплачує внески – отримує бали. Виходить на пенсію – ці бали множаться на показник, який залежить від середньої зарплати в країні.

Людина за кожний свій внесок отримує певну кількість балів, які накопичуються, а при виході на пенсію наповнюються залежно від середньої зарплати, – каже економіст.

Ідея в тому, щоб пенсія більше залежала від економіки, а не від політичних рішень. Якщо економіка росте і зарплати виходять з тіні – система працює. Якщо ні, виникає ризик, що формула буде красиво виписана, але не дасть очікуваного ефекту.

Особливо у воєнній економіці, де відновлення йде нерівно, а тіньовий сектор нікуди не зник.

Спецпенсії: окремо від усіх, але за чий рахунок

Другий важливий блок – спецпенсії. Судді, прокурори, окремі категорії держслужбовців. Зараз вони сидять у солідарній системі разом з усіма.

Державні програми так званих спецпенсій працюють як відкладений бонус для прокурорів і суддів, – говорить Дубровський.

Пропозиція – винести ці виплати в окрему бюджетну програму. Тобто фінансувати їх напряму з бюджету відповідних відомств, а не з Пенсійного фонду.

Плюс у тому, що солідарна система стає прозорішою. Мінус – це політично болюче рішення і не факт, що воно реально зменшить витрати. Є ризик, що гроші просто перекладуть з однієї кишені в іншу.

Мінімальна пенсія 6 тисяч: арифметика без калькулятора

Ідея підняти мінімальну пенсію до 6 тисяч гривень звучить красиво. Але тут одразу виникає питання – за рахунок чого.

Сам Дубровський визнає: точних розрахунків він не бачив і не робив, але є відчуття, що реальні витрати можуть бути більшими, ніж очікує уряд.

Частину навантаження, ймовірно, спробують перекрити за рахунок змін зі спецпенсіями. Проте вони і зараз частково фінансуються через бюджетні трансферти.

Тож ключове питання не в тому, чи буде дефіцит. Він уже є. Питання – наскільки зростуть дотації Пенсійному фонду.

Звідки брати гроші: зростання чи бюджетні вливання

Є два сценарії. Перший – оптимістичний. Економіка швидко росте, зарплати виходять з тіні, база ЄСВ розширюється. У такому випадку дотації можна навіть скорочувати.

Але базове очікування інше.

Йдеться, швидше за все, про збільшення дотацій з бюджету, зокрема й на накопичувальну систему, – каже економіст.

А це означає конкуренцію між пенсіями, обороною та відновленням. І якщо реформа не створить реальних стимулів платити внески, вона перетвориться на ще один рахунок, який доведеться оплачувати з бюджету.

Накопичувальний рівень: інвестиції чи замкнене коло

Накопичувальний рівень подають як "додаткову пенсію". Людина відкладає – держава гарантує правила.

Але тут є нюанс.

Якщо накопичувальний рівень буде зосереджений у державному фонді, кошти можуть піти переважно в ОВДП, – застерігає Дубровський.

Фактично це означає, що пенсійні гроші працюватимуть на фінансування держборгу. Формально – законно. Стратегічно — це вже не зовсім про інвестиції в економіку.

Чи змусить реформа працювати "в білу"

Один із головних аргументів на користь змін – справедливість. Платиш більше – отримуєш більше.

Економіст порівнює це з попередніми підвищеннями мінімальних пенсій, які часто "призводили лише до зрівнялівки".

Але є слабке місце. Самозайняті та ФОПи, які платять ЄСВ з мінімалки, ризикують у підсумку отримати майже те саме, що й ті, хто не платив узагалі.

Тобто для найманих працівників стимул з’являється, а для частини економіки – ні. Для детінізації це серйозна діра.

Демографія і довіра: два головні ризики

Найболючіша тема – демографія. Солідарна система працює, коли багато платників і відносно менше пенсіонерів. В Україні ж ситуація протилежна.

Дубровський пояснює це через показник IRR – внутрішню дохідність внесків.

Якщо населення скорочується, правила часто міняються, а купівельна спроможність падає, така "угода" між людиною і державою може мати нульову або навіть від’ємну дохідність.

IRR в Україні в окремих сценаріях був негативним ще до повномасштабного вторгнення, – зазначає він.

Додайте сюди міграцію та втрати через війну — і прогноз стає ще менш визначеним.

Другий ризик – довіра. Після знецінень і постійних змін правил людям складно повірити, що цього разу все буде інакше.

Війна і тимчасова рівновага Пенсійного фонду

Є ще один момент, про який рідко говорять. Зараз баланс Пенсійного фонду частково тримається на внесках з виплат військовим. Це своєрідна прихована дотація.

Але вона тимчасова. Після війни структура виплат зміниться, і система має витримати цей перехід без нового обвалу.

Саме тому реформа не може обмежитися новою формулою. Вона має відповісти, як перекрити майбутню діру без нескінченних бюджетних вливань.

Що в сухому залишку

У нинішній логіці реформи є раціональні речі: балова система робить пенсію зрозумілішою, відокремлення спецпенсій додає прозорості, накопичувальний рівень дає довший горизонт планування.

Але ризики теж очевидні: зростання фіскального навантаження без чіткої математики, небезпека перетворення накопичень на інструмент фінансування боргу, демографічне стискання і слабка довіра до державних гарантій.

Економічно ця реформа має сенс лише тоді, коли з’являться чіткі відповіді: хто і скільки реально платитиме у найближчі 3–5 років, і чому правила не змінять після першого серйозного бюджетного шторму. Люди це відчувають. І різницю між обіцянками та розрахунками – теж.

Джерело: 5692.com.ua