У Черкасах за напад на військовослужбовців та правоохоронців затримали зловмисника. За посиланням на прес-центр облвійськкомату.Як зазначається, під час проведення заходів сповіщення у м. Черкаси в районі вулиці Олени Теліги спільний патруль з військовослужбовців ТЦК і СП та представників Національної поліції зупинив чоловіка, який відмовився надати військово-облікові документи для перевірки. Він почав агресивно лаятися та кинув у бік військовослужбовців і правоохоронців боєприпас, після чого стався вибух. Тип боєприпасу наразі встановлюють експерти.Поліцейські встановили особу правопорушника, ним виявився 55-річний місцевий житель.За силової підтримки бійців роти поліції особливого призначення зловмисника було затримано.Наразі за процесуальним керівництвом Черкаської обласної прокуратури за цим фактом слідчим управлінням ГУНП у Черкаській області порушено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 15 п.1 ч. 2 ст. 115 ст. 348 (замах на умисне вбивство та посягання на життя працівника правоохоронного органу чи військовослужбовця) КК України.Вирішується питання про повідомлення про підозру. Затриманому загрожує позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Питання дій ТЦК знову вийшло на серйозний рівень. Цього разу – вже не на рівні соцмереж чи окремих історій, а в стінах Верховної Ради. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії з питань мобілізації Омбудсмен Дмитро Лубінець досить жорстко висловився щодо методів, які застосовують територіальні центри комплектування.

Суть його позиції проста і без прикрас: чинне законодавство не дає ТЦК права затримувати людей. Ні на вулиці, ні в приміщеннях, ні будь-де ще. І це, за його словами, не якась сіра зона, а пряме порушення Конституції України та Європейської конвенції з прав людини.

Чого ТЦК робити не мають права

Лубінець окремо наголосив: представники ТЦК не є правоохоронним органом. Вони не мають повноважень обмежувати свободу людини, утримувати її силоміць чи застосовувати примус.

Йдеться про кілька базових речей:

• затримання громадян на вулицях;
• утримання у приміщеннях ТЦК;
• фізичний тиск або погрози.

Усе це, за словами Омбудсмена, виходить за межі закону. І незалежно від воєнного стану, базові права людини ніхто не скасовував.

Балаклави та відсутність ідентифікації

Окрема тема, яка викликає все більше обурення – це анонімність. Зафіксовано чимало випадків, коли співробітники ТЦК працюють без жетонів, без імен, без будь-яких розпізнавальних знаків. Деякі ще й у балаклавах.

Лубінець прямо заявив: у тилових містах маскування посадових осіб під час виконання службових обов’язків є протиправним. Людина має розуміти, хто саме з нею спілкується, на яких підставах і з якими повноваженнями.

Без цього вся система перетворюється на сіру зону, де складно навіть довести, хто саме порушив закон.

Телефони, речі і "тимчасово забрали"

Ще один момент – вилучення особистих речей. Зокрема мобільних телефонів. За словами Омбудсмена, такі дії є грубим втручанням у право власності та право на зв’язок.

І тут ситуація виглядає особливо дивно. ТЦК не мають жодних законних підстав забирати особисті речі, але на практиці такі історії трапляються регулярно. Пояснення зазвичай стандартне – "на час перевірки", "для з’ясування обставин". Але юридично це не має під собою жодної основи.

Цифри, які говорять самі за себе

Масштаб проблеми підтверджують і офіційні дані. За словами Дмитра Лубінця, з початку повномасштабного вторгнення кількість скарг на дії ТЦК до Офісу Омбудсмена зросла у 333 рази.

Триста тридцять три рази – це вже не окремі інциденти, а системна історія. Сам Лубінець назвав це "вибуховим ростом", який свідчить про серйозні перекоси в самій практиці мобілізаційних заходів.

Коли слова не збігаються з реальністю

Показовий момент: прямо під час виступу Омбудсмена на засіданні ТСК у соцмережах з’явилося нове відео силового затримання цивільного чоловіка людьми у військовій формі.

Офіційно всі говорять про права людини, норми закону, недопустимість насильства. А на практиці – знову кадри з асфальтом, криками і силою. Цей контраст між "на папері" і "в реальності" лише підсилює напругу в суспільстві.

До речі, на Київщині вже затримали посадовця ТЦК, якого підозрюють у перевищенні повноважень і побитті військовозобов’язаних. За це йому загрожує до 12 років позбавлення волі. Тобто навіть у межах системи вже починають визнавати, що деякі речі зайшли надто далеко.

Що буде далі

Лубінець пообіцяв оприлюднити детальнішу статистику та аналітику щодо всіх зафіксованих порушень. Саме ці дані мають стати основою для подальших рішень Тимчасової слідчої комісії – як кадрових, так і, можливо, законодавчих.

Бо зараз ситуація виглядає так: правила начебто існують, але на місцях вони працюють зовсім не так, як записано в законах.

Джерело: 5692.com.ua

Через війну в Україні з’явилась величезна кількість людей, які були змушені залишити свої домівки. Хтось виїхав з прифронтових міст, хтось – із сіл, які постійно під обстрілами. І логічне питання, яке давно висить у повітрі: де всіх цих людей розміщувати, якщо оренда дорога, а соціального житла майже немає?

Тож держава вирішила піти шляхом, який, по суті, давно напрошувався. Використовувати ті будинки й квартири, що роками стоять порожні. Йдеться про житло, яке або перейшло у власність держави через відсутність спадкоємців, або просто не використовується власниками. Такі об’єкти планують віддавати переселенцям у тимчасове користування.

Хто займається проєктом

Міністерство розвитку громад та територій разом із міжнародною організацією Habitat for Humanity запускають масштабну інвентаризацію нерухомості по всій країні. Простими словами – рахуватимуть усе, що пустує і потенційно може стати житлом.

Ідея не лише в тому, щоб знайти будівлі, а й зрозуміти, в якому вони стані: чи реально там жити, скільки коштуватиме ремонт, чи є комунікації, чи не простіше знести й побудувати нове.

Перші три області

Починають з пілотного проєкту. Тобто спершу все протестують у кількох регіонах, подивляться, як це працює на практиці, і вже потім масштабуватимуть на всю країну.

На старті обрали:

• Київську область;
• Івано-Франківську область;
• Полтавську область.

Саме там уже з лютого спеціалісти почнуть обстежувати державні та комунальні будівлі, які зараз фактично стоять без діла.

Що саме будуть робити з будівлями

План не обмежується просто списком адрес. Йдеться про повноцінну оцінку кожного об’єкта: технічний стан, можливість реконструкції, приблизні витрати.

У лютому–березні мають оглянути приблизно 60–70 будівель у трьох регіонах і створити базу даних із геолокаціями. А вже у квітні–травні відберуть 10–15 найбільш перспективних об’єктів і підготують для них інвестиційні пропозиції.

Тобто по кожному буде:

• попередній кошторис;
• варіанти реконструкції;
• поетапний план, що і як робити.

Навіщо тут міжнародні партнери

Habitat for Humanity зі свого боку займається загальнонаціональним картографуванням усіх таких об’єктів. Фактично формується єдина карта порожньої нерухомості в Україні з класифікацією: що можна відремонтувати швидко, що потребує великих вкладень, а що взагалі не має сенсу чіпати.

Уся ця інформація згодом має потрапити в цифрову житлову систему для переселенців. Її запуск планують на жовтень 2026 року. Це буде щось на кшталт єдиної платформи, де видно, яке житло доступне і де саме.

Законодавча основа

Проєкт реалізують у межах закону №4080. Він передбачає нові механізми забезпечення ВПО житлом, зокрема через використання нерухомості, яка зараз не задіяна.

Заступниця міністра розвитку громад Наталія Козловська пояснює, що такі пілотні проєкти дозволяють "на практиці перевірити фінансові, управлінські та соціальні моделі". І вже на основі реальних результатів готуватимуть повноцінний закон про соціальне житло.

Тобто спочатку експеримент, потім – масштабна система.

Джерело: 5692.com.ua