Безкоштовні ліки у 2026 році: обіцянка чи реально працюючий механізм

Тема безкоштовних ліків в Україні давно викликає суперечки. Хтось каже, що це лише на папері, хтось уже отримував препарати без копійки з кишені. Виконавча директорка благодійного фонду "Пацієнти України" Інна Іваненко пояснює, як усе працює зараз – у 2026 році.

Картина, якщо дивитися без емоцій, зовсім не така, як була 10–15 років тому.

Від розпроданих квартир до державного фінансування

Колись діагноз гепатит С звучав як подвійний удар. По здоров’ю і по гаманцю. Люди брали кредити, продавали машини, квартири – шукали будь-який спосіб знайти гроші на лікування.

Раніше люди продавали квартири, машини для того, щоб купити ліки від гепатиту С. Зараз це лікування доступне для пацієнтів абсолютно безкоштовно з рук держави, – говорить Інна Іваненко.

Тепер лікування багатьох тяжких і соціально значущих хвороб фінансується з бюджету. Тобто фактично – з податків. І пацієнт не доплачує нічого. Це важливий момент, бо раніше навіть часткове покриття витрат уже вважалося перемогою.

"Доступні ліки": як працює програма на практиці

Для мільйонів українців головним інструментом залишається програма "Доступні ліки". Вона стосується передусім тих, хто живе з хронічними хворобами й регулярно приймає препарати.

Серцево-судинні захворювання, діабет – це вже давно. Але зараз до переліку входять і психічні розлади, і епілепсія, й інші складні стани.

Механіка доволі проста:

  • лікар виписує електронний рецепт;
  • пацієнт отримує код на телефон;
  • з цим кодом можна звернутися до будь-якої аптеки-партнера НСЗУ.

І що важливо – без прив’язки до місця прописки. Людина може жити в одному місті, бути зареєстрованою в іншому, але це вже не проблема.

Електронний рецепт, до речі, став не лише зручністю, а й способом навести лад. Держава бачить, скільки і яких препаратів реально потрібно в кожному регіоні. Це допомагає уникати дефіциту, хоча іноді перебої все ж трапляються.

Ліки у лікарні: що має бути безкоштовним

Окрема історія – стаціонар. Якщо людина потрапляє до лікарні, яка має контракт із державою, вона повинна отримувати препарати з Національного переліку без додаткових витрат.

Йдеться про базові речі:

  • антибіотики;
  • знеболювальні;
  • розчини, витратні матеріали;
  • інші основні засоби.

Тому вимоги на кшталт "принесіть свої шприци" або "купіть фізрозчин" — це порушення умов договору з НСЗУ. І це не дрібниця.

У лікарнях мають бути інформаційні стенди з переліком доступних препаратів. Також існують мобільні додатки, де можна перевірити наявність ліків. Якщо препарат є в переліку, але його відмовляються видати – це підстава звертатися до адміністрації або на гарячу лінію.

Договори керованого доступу: шанс на інноваційне лікування

Окремо варто сказати про так звані договори керованого доступу. Це механізм, який дозволяє державі напряму домовлятися з виробниками оригінальних препаратів.

Мова часто йде про орфанні хвороби, рідкісні генетичні порушення, дитячу онкологію. Один курс такого лікування може коштувати сотні тисяч доларів. Через звичайні тендери такі закупівлі були б або надто дорогими, або взагалі неможливими.

Переговори проходять конфіденційно, що дозволяє отримати знижки. Закупівлями займається ДП "Медичні закупівлі України", і саме через цей механізм вдалося закрити потреби в низці напрямків, де раніше пацієнти змушені були їхати за кордон.

Чорний ринок і проблема незареєстрованих препаратів

Попри зміни, проблеми залишаються. В Україні досі немає понад 40 критично важливих препаратів, які у світі вже є стандартом лікування.

Причина банальна — для великих фармкомпаній український ринок іноді занадто малий, а процедура реєстрації складна і тривала. У результаті з’являється "сіра" схема постачання: ліки ввозять через посередників, часто без належного контролю.

В сумках привозять ці препарати — це абсолютно не ок. Ти ніколи не знаєш, що ти купляєш. Ти ніколи не знаєш, як воно везлося, – застерігає Інна Іваненко.

Проблема не лише в законності, а й у безпеці. Багато сучасних препаратів потребують суворого температурного режиму. Якщо його порушити – ефективність може знизитися або препарат стане небезпечним.

Вирішення тут лежить у спрощенні реєстрації стратегічно важливих ліків і в гармонізації українських правил із європейськими. Бо тільки офіційні закупівлі гарантують, що пацієнт отримає якісний і перевірений препарат.

Джерело: 5692.com.ua

Наступна зима без сюрпризів: чи встигне Україна перебудувати енергетику

Україна вже зараз готується до наступного опалювального сезону. І не просто "підлатати дірки", а серйозно перебудувати підхід до енергозабезпечення громад. Ідея проста – зробити систему витривалішою, щоб вона не сипалася щоразу, коли приходять морози або летять ракети.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, рішення готують заздалегідь, не відкладаючи на осінь. План модернізації мають винести на загальнодержавний рівень і затвердити централізовано.

Досвід цієї зими як головний урок

Зима 2025–2026 років показала, де система тримається, а де – тріщить по швах. У деяких громадах вдалося уникнути серйозних збоїв із теплом та світлом. Наприклад, у Києві масштабного колапсу не сталося, хоча ризики були.

Саме цей досвід планують розкласти "по поличках".

  • які рішення спрацювали;
  • як швидко реагували на аварії;
  • що допомогло втримати баланс.

На базі цього створять координаційний центр при уряді, який систематизує напрацювання. Ідея в тому, щоб не кожен регіон винаходив велосипед окремо, а щоб кращі практики стали спільними.

Що сталося в січні

Січень 2026 року став випробуванням. Через російські обстріли та різке похолодання система дала збій: проблеми з теплопостачанням, перебої зі світлом, аварійні відключення.

14 січня президент заявив про запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці. Одночасно він доручив переглянути правила комендантської години – щоб люди могли без перешкод дістатися до "Пунктів незламності", коли це потрібно.

Наступного дня міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба уточнив: повністю скасовувати комендантську годину не планують, але її правила можуть змінити. Також пообіцяли посилити роботу самих пунктів підтримки.

А міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про перерозподіл резервного обладнання між регіонами – перш за все туди, де об’єкти життєзабезпечення опинилися під найбільшим тиском.

Підтримка ззовні і всередині країни

Після хвилі атак міжнародні партнери активізували допомогу. В Україну почали надходити генератори та інше обладнання для відновлення енергетики. Частину техніки передавали одразу в регіони, які найбільше постраждали.

Паралельно уряд запустив програми підтримки:

  • для підприємців, які втрачали можливість працювати через перебої зі світлом;
  • для багатоквартирних будинків, що потребували автономних рішень;
  • для громад, яким довелося терміново шукати резервні джерела енергії.

Що далі

Тепер завдання – не просто відновити те, що зруйновано, а змінити саму логіку системи. Більше децентралізації, більше резервів, швидша реакція на ризики.

Бо, як показала ця зима, енергетика – це вже не лише про комфорт. Це питання стійкості країни.

Джерело: 5692.com.ua

Європейська розвідка вважає переговори в Женеві “театралізованою виставою”, – Reuters

Черговий раунд переговорів у Женеві 17–18 лютого видався, чесно кажучи, доволі показовим. Європейська розвідка називає це "театралізованою виставою". Здається, Росія спробувала використати зустріч не стільки для миру, скільки щоб послабити санкції й шукати вигідні ділові угоди. Reuters передає, що таку оцінку дали представники п’яти неназваних розвідувальних служб ЄС.

Шанси домовитися про завершення війни цього року, за їхніми прогнозами, доволі низькі. Трамп, звісно, заявляє про прогрес і що переговори наблизили країни до угоди, але європейські розвідники налаштовані більш скептично – ніби хтось просто грає на сцені, а не веде реальні переговори.

Театр із боку Москви

Один із європейських розвідників на умовах анонімності прямо сказав:

Переговори – це театралізована вистава.

Четверо з них уточнили, що Москва не прагне швидко завершити війну. Виглядає так, ніби весь процес використовується для того, щоб США допомогли скасувати санкції або укласти вигідні ділові угоди.

Цікаво, що навіть якщо все виглядає як спектакль, переговори тримають канал комунікації відкритим. Іноді саме маленькі кроки можуть дати фундамент для серйозних рішень пізніше.

Наступний етап

18 лютого в Женеві відбувся тристоронній раунд у форматі Україна – США – РФ. Робота була інтенсивною, з реальними предметними питаннями, але до кінця домовитися одразу, здається, неможливо. Наступне завдання – узгодити позиції так, щоб потім винести рішення на розгляд президентів.

З іншого боку, можливо, ця вся "театральність" і потрібна: щоб показати готовність спілкуватися і, навіть якщо не відразу, знайти точки дотику.

Джерело: 5692.com.ua