Троє постраждалих внаслідок теракту у Львові уночі 22 лютого перебувають у реанімації – їх стан важкий, ще дві людини у стабільному стані і одинадцять осіб лікуються вдома.  Про це розповів депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич. "Троє постраждалих через теракт у Львові досі перебувають в реанімації у важкому стані. Найважчі пацієнти перебувають у відділенні інтенсивної терапії лікарні святого Пантелеймона", – повідомив Зінкевич. Він додав, що двоє людей із травмами середньої тяжкості проходять лікування у хірургічному відділенні лікарні святого Луки, їхній стан стабільний. Ще 11 постраждалих лікуються вдома. Що відомо про теракт у Львові 22 лютогоУночі 22 лютого у центрі Львова поліція приїхала на виклик на вулиці Данилишина, поблизу ТЦ "Магнус", після чого пролунав вибух.Коли туди прибув ще один екіпаж правоохоронців – пролунав ще один вибух, внаслідок чого загинула 23-річна поліцейська, ще 25 осіб постраждали.Згодом поліція затримала 33-річну мешканку Рівненської області за підозрою у влаштуванні теракту у Львові. Правоохоронці також оприлюднили відео, як жінка закладала саморобні вибухові пристрої, які згодом здетонували.Станом на вечір 22 лютого у лікарнях перебували 12 людей, що постраждали внаслідок теракту.Президент Володимир Зеленський повідомив, що теракт у Львові організувала Росія, виконавці були завербовані через соцмережу Telegram. За даними розвідки, росіяни збираються й надалі організовувати подібні напади.

Низку залізничних маршрутів 23 лютого змінили через безпекову ситуацію. На окремих напрямках у різних областях пасажирів УЗ можуть везти автобуси. Про це йдеться у повідомленні АТ "Укрзалізниця".Херсонська областьЗгідно з оперативною інформацією компанії станом на понеділок, 23 лютого, у Хенсонській області моніторингові групи працюють у посиленому режимі."Тож рух поїздів буде організовано з урахуванням безпекової ситуації", – пояснили в "Укрзалізниці".Так, перевезення пасажирів здійснюється автобусами між Миколаєвом та Херсоном."У разі тривалої повітряної тривоги в Миколаєві просимо очікувати в укритті. Уважно стежте за сповіщеннями в застосунку "Укрзалізниці" та оголошеннями залізничників на вокзалах й у потягах", – порадили громадянам.Сумська і Чернігівська областіУ Сумській та Чернігівській областях регіональні поїзди тимчасово курсують:до Конотопа;з Конотопа.Тим часом на ніжинському напрямку – діють адаптовані графіки приміського сполучення.Харківська і Донецька областіУ Харківській і Донецькій областях – від Лозової в краматорському напрямку – пасажири їдуть автобусами.При цьому регіональні експреси ізюмського напрямку – їдуть за розкладом.Запорізька областьРух між Дніпром і Запоріжжям, згідно з інформацією УЗ, організовано наразі переважно із залученням автобусних перевізників.Пасажирів просять орієнтуватись на вказівки поїзних бригад і працівників вокзалів, а також увімкнути push-сповіщення в застосунку УЗ.

Поки більшість ще тільки морально готується до наступної зими, шість регіонів уже показали свої напрацювання. Йдеться про Київська область, Закарпатська область, Донецька область, Дніпропетровська область, Запорізька область та столицю – Київ. Саме вони першими підготували комплексні плани стійкості до опалювального сезону 2026–2027 років.

Йдеться не про загальні слова чи презентації "про всяк випадок". Це документи з конкретикою – що саме захищати, чим підсилювати, де брати ресурси.

Автономність як головна мета

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба. За його словами, у планах передбачені технічні рішення, які дозволять містам працювати навіть у складних умовах.

Ідея проста, але амбітна: регіони мають стати максимально автономними. Тобто щоб тепло було, вода була, критична інфраструктура працювала – навіть якщо атаки з боку рф продовжаться.

Фактично мова про те, щоб кожна область мала свій "план виживання" на випадок повторення минулорічних сценаріїв.

Що саме зміниться

У планах закладено кілька ключових речей:

• децентралізація теплопостачання, щоб не було однієї точки, від якої залежить усе місто;
• розвиток розподіленої генерації, тобто більше локальних джерел енергії;
• альтернативні джерела живлення для лікарень, водоканалів, об’єктів критичної інфраструктури.

І це важливо: нові документи відрізняються від попередніх тим, що там уже розписано пріоритети. Які об’єкти захищати в першу чергу. Якої потужності потрібні генератори. Звідки братимуть фінансування.

Не загальна рамка, а конкретні цифри й кроки.

Час працює проти зволікань

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко доручила обласним військовим адміністраціям підготувати власні регіональні плани енергетичної стійкості з чітким алгоритмом дій.

Тобто вже не "підготуйте концепцію", а зробіть так, щоб це реально працювало. Бо модернізація мереж – це не справа одного місяця. Генератори не з’являються за день. А зима, як показує досвід, приходить швидше, ніж очікуєш.

І якщо говорити прямо, ці плани – це спроба не повторювати нервові вечори без світла й тепла. Не реагувати в останню хвилину, а підготуватися заздалегідь.

Джерело: 5692.com.ua

Історія, яка ламає звичні уявлення. Поки хтось продовжує повторювати про "навантаження на бюджет", у Чехії сіли й просто порахували. І вийшло цікаво.

За даними Міністерство праці Чеської Республіки, за три квартали минулого року українці зі статусом тимчасового захисту дали державному бюджету 11,7 млрд крон чистого внеску. Тобто це вже після віднімання витрат. Якщо ж дивитися на гуманітарну допомогу – за рік її виплатили на 8,8 млрд крон.

Виходить, що грошей зайшло більше, ніж вийшло. Так, якщо зовсім по-простому.

Робота замість допомоги

У Чехії нині працює близько 210 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту. Це не абстрактні цифри – це люди на будівництвах, у лікарнях, у соціальних службах, у сфері догляду за літніми людьми. Там, де часто бракує рук.

І тут важливий момент: мова йде не лише про податки із зарплат. Це також соціальні внески, страхування, участь у споживанні, оренда житла, покупки в магазинах.

До речі, якщо Чехія виплатила 8,8 млрд крон допомоги, то отримала назад 11,7 млрд. Баланс очевидний.

Чотири роки витрат – і нова реальність

Загалом за чотири роки виплати різних дотацій українцям у Чехії сягнули приблизно 32,4 млрд крон. Це велика сума. Але одночасно змінюється сама структура міграції.

Кількість людей, які реально працюють, зростає. Ті, хто отримав тимчасовий захист і інтегрувався в ринок праці, дедалі активніше наповнюють бюджет. І це вже не короткострокова історія "допомогти в перші місяці", а більш системна модель.

Наразі в Чехії перебуває 399 500 українців із тимчасовим захистом. Частина з них працює, частина ще шукає роботу, хтось навчається, хтось доглядає дітей. Але тенденція очевидна – рівень зайнятості зростає.

Зміна тону в дискусіях

Раніше в багатьох європейських країнах лунала теза про "фінансовий тягар". Тепер цифри змушують переглядати риторику. Бо якщо економіка отримує більше, ніж витрачає, то це вже не історія про витрати.

Це історія про внесок.

І, схоже, чеський приклад стає одним із найпоказовіших у цьому питанні.

Джерело: 5692.com.ua

На межі Дніпропетровської та Запорізької областей триває активна фаза операції. Десантно-штурмові війська ЗСУ повідомили, що змогли відновити контроль над вісьмома населеними пунктами. Йдеться про ділянку, яка останнім часом залишалася однією з найбільш напружених.

Олександрівський напрямок: що відбувається

Операція розгортається на Олександрівському напрямку. Головне завдання підрозділів – не дозволити противнику просунутися глибше в Запорізьку та Дніпропетровську області й витіснити окупаційні сили за адміністративну межу Дніпропетровщини.

Фактично мова про стримування і поступове відтиснення. Робота складна, бо ворог активно намагається закріпитися.

Понад 300 квадратних кілометрів під контролем

Попри щільні штурми, десантники поєднують оборону з контратаками. За офіційною інформацією ДШВ, від початку операції разом із суміжними підрозділами вдалося повернути понад 300 квадратних кілометрів території.

Якщо говорити простіше – це значна площа, і вона поступово переходить під український контроль. Крім того, було зачищено вісім населених пунктів від ворожих диверсійних груп.

"Ситуація дуже динамічна"

У повідомленні ДШВ зазначено:

Загалом ситуацію можна охарактеризувати як дуже динамічну. Ворог чіпляється за кожен метр захопленої території, використовуючи всі наявні ресурси – як людські, так і технічні. Але, незважаючи на шалений опір, підрозділи угруповання виконують поставлені завдання і крок за кроком звільняють рідну землю.

Звучить сухо, по-військовому. Але за цими словами – щоденна важка робота, постійний тиск і ризик.

Активна фаза операції ще триває, тому назви звільнених населених пунктів поки не озвучують – з міркувань безпеки. Повні результати обіцяють оприлюднити пізніше. До речі, раніше повідомлялося і про знищення стратегічного для окупантів мосту у Василівці – це також впливає на їхню логістику на цьому напрямку.

Картина змінюється поступово. Не за один день. Але рух є.

Джерело: 5692.com.ua

Із Вашингтона прозвучала фраза, яка одразу розлетілася по стрічках новин – "ви почуєте хороші новини". Так висловився спецпредставник американського президента Стів Віткофф, коментуючи перспективи переговорів між Україною та Росією. Мовляв, у найближчі тижні ситуація може зрушити з місця.

Йдеться навіть про можливу зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Поки що – у форматі припущення, але досить конкретного.

Три тижні на зближення позицій

Віткофф розповів в ефірі Fox News, що разом із Джаредом Кушнером вони винесли на обговорення певні пропозиції. І якщо все піде так, як вони розраховують, сторони можуть зблизитися вже протягом трьох тижнів.

Ми сподіваємося, що пропозиції, які ми винесли на обговорення, об'єднають сторони в найближчі три тижні і, можливо, приведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним, – сказав він.

Три тижні – це небагато. Але у великій політиці навіть така пауза може тягнутися довше, ніж здається.

Позиція Трампа

До речі, обговорюється й інший варіант – тристороння зустріч із Дональдом Трампом. Проте сам Віткофф зауважив, що Трамп не має звички їхати на переговори "для картинки".

Він не хоче зустрічатися, якщо не впевнений, що зможе довести справу до результату. У нього є унікальна здатність це зробити, – додав спецпредставник.

Тобто логіка проста: спочатку – підготовка, узгодження позицій, а вже потім – саміт. Інакше ризик провалу надто великий.

З українського боку теж звучать сигнали про готовність до нового раунду перемовин. Зеленський зазначив, що зустріч може відбутися вже у лютому і має шанс бути "справді результативною". Ключове слово тут – результативною. Не символічною, не формальною.

Очікування з боку України

При цьому Київ постійно наголошує: головне – питання безпеки. Не просто припинити стріляти, а отримати гарантії, які не дозволять війні повернутися за рік чи два. Бо без гарантій будь-яка домовленість виглядатиме крихкою.

Що говорять аналітики

А от аналітики дивляться на ситуацію стриманіше. Американський Інститут вивчення війни вказує, що Путін наразі не демонструє готовності до компромісів. За їхніми оцінками, у Кремлі переконані, що російська економіка здатна й надалі фінансувати затяжне протистояння.

Якщо сторона впевнена, що ресурсів вистачить "на довго", то мотивація поступатися мінімальна. Саме це, за даними західної розвідки, і є однією з головних перепон для дипломатичного прориву.

Виходить доволі складна картина.

• З одного боку, у США говорять про шанс на саміт.
• З іншого – експерти попереджають про жорстку позицію Москви.
• Україна ж наполягає на гарантіях безпеки як основі будь-яких домовленостей.

Баланс між дипломатією і реальністю

Поки що це більше схоже на підготовку до можливих переговорів, ніж на самі переговори. Але навіть сам факт, що на такому рівні знову публічно говорять про зустріч Зеленського і Путіна, вже викликає увагу.

Чи переросте фраза про "хороші новини" у реальні кроки – стане зрозуміло найближчим часом. Зараз мова йде не стільки про красиві заяви, скільки про те, чи вдасться сторонам знайти бодай спільну точку, від якої можна рухатися далі. І це питання поки що відкрите.

Джерело: 5692.com.ua