В Україні з’явився новий закон про мобільний Інтернет, і він одразу задає високу планку. Настільки високу, що самі оператори почали говорити про можливе різке зростання тарифів – до рівня, який українцям більше знайомий за європейськими чеками, ніж за власним досвідом.

Нові правила гри для операторів

Закон уже підписаний президентом і набув чинності. Документ прописує одразу дві жорсткі вимоги:

• мобільний Інтернет має забезпечувати швидкість до 100 Мбіт/с;
• мережі повинні працювати автономно щонайменше 100 годин у разі відключення електроенергії.

На папері це виглядає як крок до цивілізованого ринку. На практиці – як серйозний виклик, який потребує величезних вкладень у техніку, живлення, резерви і саму інфраструктуру.

Швидкість більше не на словах

Як пояснювали в Мінцифри ще восени, ключова ідея проста: швидкість тепер не рекламний трюк, а реальний показник якості. Якщо раніше оператори могли писати у тарифі будь-які "до", то тепер вимоги стають обов’язковими.

До 100 мегабіт за секунду – не побажання, а стандарт. І компанії мають його дотримуватися не в теорії, а в реальному користуванні. Тобто не лише в центрі міста, а й за його межами.

Абонент як контролер

Ще одне нововведення – можливість для користувачів самостійно вимірювати якість мобільного Інтернету. Дані з таких тестів передаватимуть регулятору. Далі – аналіз, виявлення проблемних зон і вимоги до операторів їх усувати.

Фактично держава хоче бачити реальну картину, а не звіти на папері. Систему моніторингу вже готують до запуску, і вона базуватиметься саме на масових вимірюваннях з боку абонентів.

Перевірки повертаються

Закон також повертає планові перевірки дотримання ліцензійних умов. Раніше вони були обмежені, тепер же контроль посилюється. Очікування уряду просте: оператори активніше будуватимуть мережі, встановлюватимуть нові базові станції і не ігноруватимуть малі населені пункти.

Окремо закріпили й національний роумінг – він діятиме і після війни, але як інструмент для надзвичайних ситуацій, а не постійна норма.

Чому заговорили про подорожчання

Формально закон спрямований на покращення сервісу. Але експерти одразу почали рахувати. Нові базові станції, модернізація обладнання, резервне живлення, батареї, генератори, додатковий трафік – усе це коштує дорого.

І платити за це, зрештою, доведеться абонентам.

Один із підприємців у сфері зв’язку прямо говорить: технічно дати 100 Мбіт не проблема. Питання в тому, скільки це коштує і чи готові люди платити за таку швидкість у десять разів більше, ніж зараз.

Реальні швидкості і реальні проблеми

Навіть сьогодні різниця між містами і селами відчутна. У великих містах швидкість у десятки мегабіт – звична справа. За межами агломерацій вона часто падає в рази.

Причин багато:

• нестача базових станцій;
• перевантаження мереж;
• застаріле обладнання;
• обмеження частот.

Новий закон дає державі важелі тиску, щоб змусити операторів вкладатися у вирішення цих проблем.

Малий бізнес під ударом

Особливо складно буде дрібним провайдерам. Багато з них працюють на технології PON, де один канал розподіляється між десятками абонентів. Це зручно під час блекаутів, але обмежує швидкість.

Перехід на потужніше обладнання означає інвестиції у десятки мільйонів гривень. І не кожен гравець це витримає. У результаті ринок може почати скорочуватися.

Ціна автономності

Окремий біль – вимога 100 годин автономної роботи мереж. Це батареї, генератори, пальне, обслуговування і часті поломки. За словами представників галузі, навіть закуплені торік батареї часто не витримували заявлених параметрів, а нове обладнання подорожчало вдвічі.

Великі компанії, які мають сотні тисяч або мільйони абонентів, можуть розподілити витрати. Малим провайдерам такої подушки безпеки бракує.

Питання, яке зависло

У підсумку все зводиться до одного. Якісний і стабільний мобільний Інтернет – це правильно і потрібно. Але чи готові українці до тарифів у 2000–3000 гривень на місяць, якщо контроль стане жорстким, а інвестиції – обов’язковими, питання залишається відкритим.

Енергетика, зв’язок і вибір

Нові вимоги до швидкості та автономності показують, що держава робить ставку на стійкість і контроль якості. Але разом із цим зростає ризик подорожчання послуг і зникнення частини гравців з ринку. Баланс між доступністю та європейськими стандартами тепер стане головним випробуванням для сфери зв’язку.

Джерело: 5692.com.ua