Останній рік приніс дивну, але вже знайому багатьом українцям картину. У аптеках ми стали купувати менше упаковок ліків, але загальні витрати на медикаменти – навпаки, пішли вгору. І, судячи з усього, це ще не межа.

Якщо говорити мовою цифр, то у 2025 році фармацевтичний ринок у роздрібному сегменті додав понад 12% у гривні й сягнув майже 195 млрд грн. У доларах зростання скромніше, але все одно помітне. А от кількість проданих упаковок скоротилася більш ніж на 4%. Тобто ліків купують менше, але кожен похід в аптеку обходиться дорожче.

Ринок, який залежить від гаманця

У Proxima Research International пояснюють цю ситуацію досить прямо. За словами Product Owner Market Audit Україна Тетяни Іванової, нині фармринок майже повністю зав’язаний на добробуті споживача. Простими словами – скільки людина може собі дозволити, стільки й купить.

Багато хто, ймовірно, це вже відчув: замість повного курсу – мінімум, замість брендових препаратів – дешевші аналоги або й узагалі пауза з лікуванням, якщо не "пече".

Імпорт наступає, українське відступає

Ще один помітний тренд – зростання частки імпортних ліків. За підсумками 2025 року українські препарати становили близько 60% у натуральному вимірі та лише 35% у грошах. Роком раніше ці показники були вищими.

Це означає просту річ: імпортних ліків продається менше за кількістю, але вони дорожчі, і саме вони все сильніше впливають на загальну суму витрат. Водночас частка дієтичних добавок у роздрібі підросла – українці дедалі частіше обирають БАДи замість класичних ліків.

Держава покриває лише частину

Попри всі програми підтримки, державні кошти покривають приблизно 14% загального споживання лікарських засобів. Решта – це гроші самих громадян.

Важливу роль тут відіграє програма реімбурсації. У 2025 році на неї витратили понад 7 млрд грн – навіть більше, ніж планували. Це дозволило частині пацієнтів отримувати ліки безкоштовно або з мінімальною доплатою, але на загальну картину ринку цього виявилося замало.

Ціни на папері й у реальності

Окрема історія – декларування цін. За словами Іванової, різниця між задекларованими та фактичними середньозваженими роздрібними цінами сягнула майже 27%.

Виробники декларували ціни з запасом, закладаючи можливе зростання. Але реальність виявилася іншою – середня ціна в аптеках нижча за задекларовану, – пояснює вона.

Топ-100, які подешевшали, але не стали популярнішими

На початку 2025 року держава запустила механізми регулювання цін на умовний топ-100 найуживаніших українських препаратів. Формально це спрацювало: середньозважена ціна знизилася спочатку на 27%, а згодом утримувалася на рівні мінус 22%.

Але є нюанс. Продажі в упаковках не зросли, як очікувалося, а навпаки – впали майже на п’яту частину. Деякі препарати зараз тримають нижчу ціну, а деякі вже поступово повертаються до попередніх рівнів.

Що чекає аптечні полиці далі

Прогнози на 2026 рік звучать без особливого оптимізму. За базовим сценарієм, ліки зростатимуть у гривні приблизно на 15–16%. У песимістичному – трохи менше, в оптимістичному – майже на 20%.

Тобто навіть якщо купувати менше, платити, схоже, доведеться більше. І це вже стає новою нормою.

Джерело: 5692.com.ua