Щомісяця до лав Збройних сил України призивають близько 30 тисяч військовозобов'язаних. Цю цифру неодноразово озвучували у владних колах. Вона допомагає зрозуміти, скільки роботи виконують територіальні центри комплектування і наскільки складною буває мобілізація.

Про це розповів Федір Веніславський, член парламентського комітету з питань національної безпеки, в інтерв'ю РБК-Україна 16 лютого.

Резонансні випадки – лише невелика частина

Веніславський пояснив:

Щомісячно мобілізаційні заходи в Україні залучають до лав Збройних сил близько 30 тисяч військовозобов'язаних. Саме від цієї цифри варто відштовхуватися, оцінюючи масштаби роботи ТЦК та кількість конфліктів навколо мобілізації.

Найгучніші випадки, які активно обговорюють у медіа та соцмережах, становлять лише крихітну частку від загальної мобілізації.

Навіть якщо брати до уваги всі резонансні випадки, які широко обговорюються у медіа, їхня частка становить приблизно 1 – 5% від загальної кількості мобілізованих щомісяця.

Втім, це не применшує значення кожного окремого конфлікту. Навпаки, це показує, наскільки масштабною є система, яка працює по всій країні щодня.

90% мобілізованих – через ТЦК, рекрутинг не спрацював

Веніславський відверто зізнався: добровільний рекрутинг, на який покладали великі сподівання з 2023 року, не виправдав очікувань. Цифри говорять самі за себе. Більшість тих, хто поповнює армію, приходять не за власним бажанням.

Як би ми не хотіли б цього, треба визнати, що рекрутинг не виправдав тих очікувань, які ми на нього поклали, починаючи з 23 року. І близько 90% всіх військовозобов'язаних, які вступають на військову службу, – це все ж мобілізовані через ТЦК. Рекрутинг дає до 10%. Ну і плюс певна кількість тих, які заключають контракти.

Через це територіальні центри комплектування залишаються головним механізмом поповнення армії. Тому швидкі зміни системи зустрічають серйозні перепони.

Веніславський підкреслив:

Наразі неможливо зробити швидку реформу ТЦК, яка б була абсолютно безконфліктною та забезпечила рекрутинг.

Мобілізація відбувається в умовах війни, що накладає свої обмеження на будь-які зміни.

Хто залишає частини самовільно

Окремо депутат звернув увагу на військових, які залишають частини без дозволу. Це не ті, хто воює від початку повномасштабного вторгнення.

У самовільне залишення частин здебільшого йдуть не ті, хто воює на фронті від початку повномасштабного вторгнення. Це абсолютно інша категорія військовослужбовців.

За його словами, головні причини такої поведінки – сімейні проблеми, відчуття соціальної несправедливості. Є також юридичні та кримінальні аспекти, які потребують окремого розгляду.

Отже, мобілізація в Україні – це сильний процес, який щомісяця поповнює армію десятками тисяч людей. Переважна більшість – через територіальні центри комплектування. Рекрутинг поки не став реальною альтернативою, а швидкі зміни системи в умовах війни неможливі.

Джерело: 5692.com.ua