У проєкті нової редакції Цивільний кодекс України пропонують переписати підхід до аліментів. І не косметично, а доволі серйозно. З’являється окрема стаття, яка дозволяє суду звільнити людину від обов’язку сплачувати аліменти або навіть від заборгованості – за певних умов.

Йдеться про масштабну рекодифікацію приватного права. Тобто змін багато, але саме ця норма вже викликає дискусії.

Коли можуть скасувати аліменти

У проєкті передбачено: якщо платник звертається до суду і доводить, що дохід отримувача аліментів вищий за його власний та повністю покриває потреби цієї особи, суд може звільнити його від обов’язку утримання.

Формально логіка така: якщо людина і так фінансово забезпечена, навіщо додаткові виплати.

Але тут важливий нюанс. Якщо згодом дохід отримувача зменшиться або він взагалі втратить заробіток, заінтересована особа знову зможе звернутися до суду – і вимагати відновлення стягнення аліментів.

Тобто механізм передбачає рух у дві сторони.

Кому взагалі можуть платити аліменти

У новій редакції кодексу окремо прописано, між ким виникають аліментні зобов’язання. Це не лише "батько – дитина".

Перелік такий:

• дитина має право на утримання від батьків;
• подружжя може утримувати одне одного;
• повнолітня дитина, якщо вона непрацездатна або навчається, – від батьків;
• непрацездатні батьки – від повнолітніх дітей;
• баба й дід – від онуків;
• вітчим або мачуха – від пасинка чи падчерки;
• інші родичі або навіть особи, які проживали однією сім’єю.

Список широкий. І саме тут виникає питання: коли в статті йдеться про "одержувача аліментів", кого мають на увазі? Неповнолітню дитину? Колишню дружину? Літніх батьків?

Чіткої відповіді формулювання поки не дає.

Аліменти – це власність дитини

Окремо вказано: гроші, які сплачуються на дитину, є її власністю. Навіть якщо кошти надходять на рахунок матері чи батька, вони зобов’язані витрачати їх виключно в інтересах дитини.

І тут починається складна історія.

Якщо, наприклад, один із батьків має значно вищий дохід і може забезпечити всі потреби дитини самостійно, інший може спробувати довести це в суді та домогтися звільнення від аліментів. Формально нова норма це дозволяє.

Але з іншого боку, обов’язок утримання – це обов’язок перед дитиною, а не між дорослими. І в цьому сенсі інша стаття про безумовний обов’язок батьків утримувати дитину виглядає більш пріоритетною.

Фактично може виникнути правова колізія.

Що діє зараз

Наразі питання аліментів регулює Сімейний кодекс України. Згідно зі статтею 192, розмір аліментів можна змінити – збільшити або зменшити – якщо змінився матеріальний чи сімейний стан, здоров’я або інші обставини.

Але повністю звільнити від обов’язку лише тому, що отримувач має вищий дохід, чинна норма не дозволяє. Мова йде саме про коригування суми, а не про припинення виплат.

Це суттєва різниця.

Які можуть бути ризики

Якщо нову редакцію кодексу ухвалять, інші норми доведеться узгоджувати або навіть скасовувати. І тут є побоювання, що інтереси дітей можуть постраждати.

Уявімо ситуацію: платник аліментів офіційно показує мінімальний дохід, тоді як інший з батьків працює і заробляє більше. За новою логікою можна спробувати довести, що дитина "і так забезпечена". Але фактично це може стати інструментом для уникнення обов’язку.

Питання не лише юридичне, а й соціальне.

Бо аліменти – це не про баланс доходів між дорослими, а про стабільну підтримку дитини. І саме тут, ймовірно, і точитимуться найбільші дискусії.

Джерело: 5692.com.ua