Останнім часом у соцмережах і навіть у звичайних розмовах на кухні почали звучати схожі скарги. Мовляв, сіль у магазинах стала якоюсь "не такою". Наче й сиплеш її в суп чи на салат, а смак – менш різкий.

І справа тут, як пояснюють фахівці, не у вигадках людей. Певні зміни дійсно відбулися. Але причина не зовсім та, про яку часто пишуть у мережі.

Втрата головного джерела солі

До повномасштабної війни Україна майже повністю забезпечувала себе власною сіллю. Основним центром видобутку був Соледар у Донецькій області.

Фактично це місто давало майже 90% усієї солі, яку використовували в країні. І харчову, і технічну.

Після окупації Соледара російськими військами ситуація різко змінилася. Власний видобуток майже зник, і ринок довелося швидко перебудовувати. Сіль почали активно завозити з інших країн.

Звідки тепер береться сіль

Заступник генерального директора підприємства "Укрметртестстандарт", кандидат медичних наук Олег Рубан пояснює, що повністю без власного виробництва Україна все ж не залишилась.

Є кілька альтернативних джерел.

• родовища у Солотвино на Закарпатті;
• виробництво у Дрогобичі на Львівщині.

Але цих обсягів недостатньо, щоб покрити потреби всієї країни.

Тому значну частину солі зараз завозять з-за кордону. Найчастіше – з Єгипту, Туреччини та Румунії.

І саме імпортна продукція зараз займає основну частку на полицях магазинів.

Чи є дефіцит

Попри всі ці зміни, нестачі солі в Україні немає.

Так, кілька років тому люди скуповували її мішками – багато хто пам’ятає ті черги і порожні полиці. Але нині ситуація стабілізувалася. Сіль є. У різних упаковках і з різних країн.

Іноді відрізняється помел. Інколи склад.

Чому смак може здаватися слабшим

Фахівці звертають увагу ще на один момент, про який рідко говорять.

Сучасні стандарти харчування поступово змінюються. У багатьох країнах виробники намагаються зменшувати кількість натрію в продуктах.

Через це на ринку з’являється сіль зі зміненим складом. Наприклад:

• з додаванням калію;
• з магнієм;
• з йодом.

У таких сумішах частину натрію замінюють іншими мінералами. В результаті смак може бути трохи м’якшим.

Тобто відчуття "менш солона" іноді пов’язане саме з цим.

Українці їдять солі більше, ніж потрібно

Є ще одна цікава деталь. І вона трохи парадоксальна.

За словами експертів, головна проблема українців – не нестача солі, а її надмірне споживання.

Якщо говорити мовою цифр:

• середній українець споживає приблизно 12,5 грама солі на день;
• Всесвітня організація охорони здоров’я радить не більше 5 грамів.

Тобто фактичне споживання приблизно у два з половиною рази більше норми.

І що цікаво – більшість цієї солі люди отримують не з солонки.

Де ховається основна кількість солі

Найбільше натрію потрапляє в організм із готовими продуктами.

Наприклад:

• хліб;
• ковбаси;
• консерви;
• різні соуси;
• снеки.

Іноді людина може майже не підсолювати їжу вдома, але норма все одно перевищується.

Так працює сучасна харчова індустрія.

Чутки про "крейду" в солі

У мережі періодично з’являються повідомлення, що в магазинній солі нібито є крейда або інші сторонні домішки.

Експерти називають такі твердження міфами.

Продукт, який потрапляє у продаж, проходить обов’язкову перевірку. Його тестують за кількома показниками:

• мікробіологія;
• наявність радіонуклідів;
• вміст мінералів;
• можливі домішки.

Без сертифікації така продукція просто не може потрапити на полиці.

На що радять звертати увагу

Олег Рубан говорить, що найпростіша порада для покупців – читати етикетку.

На упаковці зазвичай вказують склад, тип солі та вміст мінералів.

Фахівці радять звертати увагу на варіанти:

• з меншим вмістом натрію;
• із додаванням калію;
• йодовану сіль.

Такі варіанти вважаються більш збалансованими для щоденного використання.

Джерело: 5692.com.ua