Прати покривало — справа не така вже й проста, як здається. Воно велике, важке, а іноді ще й капризне. Один необережний режим — і замість охайного пледа отримаєш зіжмакану ганчірку. Але якщо підійти до справи з розумом і трохи зануритись у деталі, можна легко подовжити життя улюбленому текстилю.

Жаккард, атлас і інші "вередливі" тканини

Здавалося б, що може піти не так? Засунув у машинку, вибрав програму — і вперед. Але якщо у вас покривало з жаккарда чи атласу — краще зупиніться. Їх не варто кидати до барабану пралки, бо це, як мінімум, ризик для зовнішнього вигляду. Тут допоможе лише ручне прання — прохолодна вода до 30 градусів і якийсь м’який рідкий засіб для делікатного прання.

Якщо розмір — як у весільного шатра

Деякі покривала — це не просто шмат тканини, а справжній текстильний гігант. Якщо ваш плед займає пів квартири, прати його вдома — то ще той квест. У такому разі краще сходити до пральні самообслуговування. Там машини з великим барабаном, які не спотворять форму і не зроблять із вашого покривала безформну кульку.

Вибір режиму — як стратегія

Якщо все ж вирішили прати вдома, не полінуйтесь обрати відповідний режим. Він має залежати від тканини, фарбування, волокон, декоративних елементів. Делікатне прання — зазвичай безпрограшний варіант. Такий підхід допомагає зменшити зношення й уникає зайвих складок. Якщо користуєтесь порошком, не зайвим буде й посилене полоскання — воно прибере залишки хімії, щоб шкіра не страждала.

Сушіння — без поспіху

Не варто викидати покривало на сонце, ніби це килимок на балконі. Ультрафіолет руйнує волокна, особливо натуральні. Сушити краще в тіні, при нормальній вологості — щоб тканина зберегла форму, не пересушилась і не почала тріскатись, як стара газета.

Акрил — ваш спокійний варіант

Якщо не хочете мороки — обирайте акрилові покривала. Їх можна прати як вручну, так і в машині. Вони не деформуються, не линяють, і загалом поводяться доволі чемно. Пляму? Візьміть губку і піну з господарського мила — зазвичай цього достатньо.

Гобелен — різний буває

Гобелен з бавовни — майже безпроблемний. Вода до 40 градусів, будь-який рідкий засіб — і все чудово. А от синтетичний варіант уже капризніший. Там дивимось на бирку і не вигадуємо велосипед.

Вовна — краще не з водою

Із вовною справа тонка. Її краще взагалі не прати, а чистити. Але якщо вже дуже треба, то тільки холодна вода і рідкий засіб без хлору. Не викручуйте — дайте воді стекти природно. Як сушити? У горизонтальному положенні, щоб не витягнулось, як жуйка в кишені.

Сатин — тримає форму, але є нюанси

Сатинові покривала доволі витривалі. Можна прати до 60 градусів, але без відбілювачів. І знову — ніякого викручування. Сушимо природно, а прасуємо — з відпарюванням, щоб не лишалось заломів.

До речі, щоб яскраві покривала не втратили колір, перед першим пранням можна замочити їх у прохолодній воді з сіллю (приблизно столова ложка на літр). Це "запечатує" фарбу у волокнах. Деякі бабусі так завжди робили з вишиванками.

І ще трішки з людського досвіду

Якщо сумніваєтесь — краще зайвий раз почитати етикетку. Вона, як дорожній знак: може й не застрахує, але направить у правильний бік. І не соромтесь пробувати — іноді звичний засіб, але інший режим змінює все.

Прання покривала — це не просто побутова дрібниця. Воно впливає і на комфорт, і на довговічність речей, і на наш спокій. Неправильний режим — і вже доведеться купувати нове, викидати гроші на вітер. А ще — викидати спогади, бо деякі речі несуть тепло не лише тіла, а й серця. І нехай це лише тканина — але догляд за нею говорить про наше ставлення до дому.

Джерело: 5692.com.ua