Бувало у вас таке, що ніби все добре, а всередині — порожнеча? І ця порожнеча пов'язана з кимось конкретним. Ви прокидаєтесь із думкою про нього, засинаєте з нею ж, ловите себе на тому, що постійно перевіряєте повідомлення чи знову прокручуєте в голові якісь старі розмови. І хочеться наче просто бути поруч, але водночас це починає вас виснажувати. Бо замість радості — тривога. Замість близькості — залежність.

Такі стосунки не завжди про любов чи дружбу. Часто — це історія про внутрішню порожнечу, яку ми намагаємось заповнити кимось іншим.

Прив’язаність — не завжди про добро: як ми плутаємо близькість із залежністю

Так, звичайно, бути емоційно відкритим — це нормально. Ми, як люди, влаштовані так, щоб шукати тепло, підтримку, відчуття безпеки. Іноді навіть здається, що без певної людини не можна дихати. Але тут важливо вловити тонку межу.

Бо коли ваша прив’язаність починає "з’їдати" вас із середини, коли вона перетворюється на залежність — це вже дзвіночок. Серйозний.

Коли енергія йде тільки в один бік…

Ми будуємо зв’язки з різними людьми — з мамою, братом, коханим, колегою чи навіть колишнім. Іноді ці ниточки — щільні, міцні, майже нерозривні. Але трапляється, що один тягне цей зв’язок, а другий просто… мовчки користується.

Звідси — відчуття виснаження, втрати себе, ніби ви постійно щось "даєте", а назад — нічого.

Енергетична прив’язаність: що з цим робити, коли ви вже на межі

І от тут — трошки практики. Це не магія, а радше емоційна гігієна. Метод, який допомагає "перерізати" ці енергетичні прив’язки, якщо вони стали токсичними. Ось що можна зробити:

• Знайдіть місце, де вас ніхто не відволікатиме. Ніяких дзвінків, людей, галасу. Просто тиша.
• Сядьте, закрийте очі. Уявіть, як від вашого тіла простягаються енергетичні нитки до інших людей. Особливо до тих, хто вас емоційно "тримає".
• Візуалізуйте у руках великий золотий меч. Уявіть, як у ньому пульсує сила — це ваша внутрішня рішучість.
• Обережно, але впевнено "переріжте" ці зв’язки. Без злості. Просто — звільнення.
• Промовте подумки чи вголос фразу: "Я готовий відпустити усі прив’язаності, що тримаються на страху".
• Потім уявіть, як із неба на вас опускається тепле, м’яке світло. Золото-біле, лагідне. Наче вас омиває щось чисте, оновлююче.
• Коли відчуєте спокій — відкрийте очі. Поверніться у теперішній момент. Відчуйте під ногами підлогу або землю.

Звісно, цей ритуал — не чарівна паличка. Але іноді варто хоча б спробувати дозволити собі відпустити. Не для того, щоб втратити когось. А щоб знову знайти себе. Бо іноді саме це — найважливіше.

Джерело: 5692.com.ua