Навіть сьогодні, коли смартфон в кишені може за секунду дістати будь-яку відповідь із глибин інтернету, ми все одно тримаємося за деякі уявлення, які колись почули від бабусі, побачили в мультику чи вичитали в дитячій енциклопедії. Особливо це стосується тварин — милих, чарівних створінь, які нас оточують, але яких ми, здається, досі толком не розуміємо.

Здається, хтось колись сказав, що миші шаленіють від сиру — і все, поїхало. Минають десятиліття, а міф живе далі. Але прийшов час зняти рожеві окуляри й поглянути на істину. Бо, чесно кажучи, деякі з цих уявлень не тільки смішні, а й можуть реально нашкодити тваринам.

Тож — поїхали.

Собаки бачать усе у чорно-білому

Насправді: ні, у них не телевізор 60-х років у голові.

Собаки не сприймають світ як старий фільм без кольору. Їхній зір дійсно не такий барвистий, як у нас — вони не бачать червоного та зеленого, але цілком розрізняють відтінки синього і жовтого. Це, до речі, одна з причин, чому м’ячик синього кольору собака знайде швидше, ніж червоний.

І ще одне: у темряві наш пес бачить ліпше, ніж ми, бо в його очах більше паличок — клітинок, що відповідають за зір при слабкому світлі. Так що, можливо, він іноді вигулює нас, а не навпаки

Миші обожнюють сир

А от і ні.

Це, швидше, гарна картинка з дитячих книжок. У реальності сир — не улюблена страва мишей. Деякі види сиру їх навіть відлякують — особливо ті, що "пахнуть як підвал". Миші більше тягнуться до чогось калорійного та простого — зерно, фрукти, залишки їжі. Ну й комашки, звісно.

А міф, схоже, пішов із тих часів, коли в підвалах (а де ще?) зберігали продукти, і миші просто їли те, що траплялося під лапку. Сир був не делікатесом, а варіантом "що вдалось украсти".

Рибки — німі, як каміння

Помилка! Рибки — ще ті "балакуни". Просто ми їх не чуємо.

Деякі види риб, наприклад, соми або окуні, можуть буркотіти, видавати клацання або навіть "співати". Особливо коли шукають пару або перебувають у стресі. Вони створюють звуки м’язами, плавцями чи навіть зябрами — хоч і не в стилі "караоке", але цілком серйозно.

Просто людське вухо часто не вловлює ці частоти, тому здається, що акваріум — це зона тиші. Але якщо ви маєте спеціальний мікрофон — можете влаштувати справжнє рибне радіо.

Холодний і вологий ніс — ознака здоров'я собаки

На жаль, це не працює як термометр.

Температура носа в собаки може змінюватись по кілька разів на день: після сну — теплий і сухий, після пробіжки — мокрий, увечері — знову інший.

Тому орієнтуватися лише на "носик" — це як вгадувати погоду по кольору неба. Справжні тривожні сигнали — це вже зовсім інше: млявість, блювання, відмова від їжі, зміна поведінки.

Пам’ять золотої рибки — 3 секунди

Та вона вас ще й упізнає!

Цей міф — один із найживучіших. Мабуть, тому що зручно вірити, що рибка все забуде — і можна п'ять разів годувати підряд. Насправді ж пам’ять у цих красунь може триматися до кількох місяців (або й довше!).

Є дослідження, де риб навчали відрізняти кольори, звуки, графік годування — і вони не тільки запам’ятовували, а й використовували ці знання. Деякі навіть "впізнавали" хазяїв!

Молоко — найкраще, що можна дати коту

А ось і ні. У більшості котів від нього — не радощі, а проблеми.

Дорослі коти майже не виробляють фермент лактазу, що розщеплює лактозу. Тобто молоко для них — як для нас несумісна їжа: викликає здуття, діарею та інші "неприємності".

Якщо вже хочеться побалувати котика чимось "молочним", краще взяти спеціальне безлактозне молоко. Або просто чисту воду, бульйон без солі, чи котячу пасту.

Кіт завжди падає на лапи

Так, але… не завжди встигає.

У котів справді є унікальний рефлекс: вони в польоті встигають розкрутити тіло, повернутись лапами донизу. Але фізика ніхто не скасовував. Якщо падіння дуже швидке або з низької висоти — тварина може не встигнути згрупуватися.

І от тоді — травма. Саме тому відкриті вікна — небезпека №1 для міських мурчиків. Особливо у багатоповерхівках. Москітна сітка — не примха, а життєво необхідна річ.

Міфи — це красиво. Вони створюють затишні, але часто оманливі образи. І хоча іноді вони додають фарб у буденність, коли справа стосується живих створінь, краще мати під рукою не вигадки, а знання. Бо саме завдяки правді ми можемо бути уважнішими, дбайливішими й — головне — справедливішими до тих, хто не може сам за себе сказати.

Джерело: 5692.com.ua