Фінансові плани держави на найближчі роки виглядають доволі приземлено й без ілюзій. Україна входить у період, коли значна частина економіки працюватиме не на розвиток, а на розрахунки за вже взятими зобов’язаннями. І це не гучна заява, а сухі цифри з офіційних документів.

Скільки коштів піде на борги

У 2026–2028 роках держава щороку закладатиме на обслуговування і погашення держборгу в середньому близько 1,19 трлн гривень. Якщо перевести це у простішу мову, то мова йде приблизно про кожну десяту гривню від усього валового внутрішнього продукту.

За підрахунками уряду, це близько 10,4% прогнозованого ВВП. Цифра велика, але, як не дивно, вона вважається контрольованою в нинішніх умовах.

Динаміка по роках

Якщо розкласти все по поличках, картина виглядає так:

• у 2025 році на борг заплановано 1,05 трлн грн;
• у 2026-му сума зросте до 1,17 трлн грн;
• у 2027 році – вже 1,26 трлн грн;
• у 2028-му – 1,29 трлн грн.

У середньому держава щороку витрачатиме близько 1,193 трлн гривень. Це великі суми, які складно уявити, якщо не подумати, що за них можна було б побудувати тисячі шкіл чи лікарень.

Частка від економіки

Цікавий момент: попри зростання сум у гривнях, у відсотках до ВВП боргове навантаження поступово зменшується. У 2025 році це 11,7% ВВП, а до 2028 року показник має знизитися до 9,5%.

Тобто економіка, за прогнозами, має рости швидше, ніж боргові виплати. Принаймні на папері це виглядає саме так.

Що кажуть у Мінфіні

У Міністерстві фінансів звертають увагу на те, що структура держборгу за останні роки стала більш м’якою. Значною мірою це результат кредитів і допомоги, отриманих на пільгових умовах.

Для прикладу: середньозважена ставка боргу влітку 2025 року становила 4,9%. Для порівняння, до повномасштабного вторгнення вона була на рівні 7,2%. Різниця відчутна, особливо якщо рахувати в довгій перспективі.

Зовнішня залежність

Втім, є й менш приємні нюанси. Близько 75% усього державного боргу – це зовнішні зобов’язання. А 77% боргу номіновані в іноземній валюті.

Це означає валютні ризики. Курс коливається – змінюється і реальне навантаження на бюджет. І тут, як кажуть фінансисти, все тримається на балансі між стабільністю гривні та підтримкою партнерів.

Роль внутрішнього ринку

З іншого боку, внутрішній ринок фінансування залишається важливим елементом. І це не абстрактні слова. З 2022 року і до другого кварталу 2025-го чисте внутрішнє фінансування становило 659 млрд гривень.

Фактично це гроші, які держава залучила всередині країни – через облігації та інші інструменти. Механізм знайомий багатьом українцям, які хоча б раз чули про військові облігації.

Фінансова реальність найближчих років

Урядова боргова стратегія на 2026–2028 роки чітко показує, що найближчі роки для бюджету будуть не про легкі рішення. Це період, коли доведеться одночасно утримувати економіку, фінансувати оборону і стабільно виконувати боргові зобов’язання.

Джерело: 5692.com.ua

Сьогодні вночі, 25 грудня, під ворожим вогнем опинився Синельниківський район. Ворог атакував БпЛА Межівську, Васильківську та Дубовиківську громади.
Більше новин на REPORTER.ua

Прання – справа наче звична, але часом вона тягнеться довше, ніж хотілося б. Особливо коли одяг чистий, а от сохне годинами, ніби нікуди не поспішає. І тут виникає логічне питання: чи можна якось прискорити цей процес, не купуючи нову техніку і не вигадуючи велосипед.

Чому одяг сохне довго

Здавалося б, випрали – і все. Але на практиці все складніше. Вода з-під крана часто жорстка, а тканина після такого прання стає щільнішою, ніби стискається. Волокна тримають вологу, не відпускають її, і в результаті футболка чи рушник висять напіввологі пів дня.

До цього додаються залишки порошку або гелю. Вони не завжди повністю вимиваються, осідають у тканині й створюють ефект липкості. Волога через це виходить повільніше. Начебто дрібниця, але вона реально впливає.

Маленька добавка з великою користю

Фахівці звертають увагу на просту річ, яку більшість має вдома. Йдеться про звичайну харчову соду. Так, ту саму, що стоїть на кухні.

Перед запуском прання достатньо засипати в барабан одну столову ложку соди. Вона пом’якшує воду, а це означає, що тканина після прання не стає "забитою". Волокна ніби розправляються, і вода вже не затримується всередині надовго.

Як це працює на тканині

Сода діє одразу в кількох напрямках. По-перше, вона допомагає нейтралізувати жорсткість води. По-друге, вимиває залишки мийних засобів, які часто ми навіть не помічаємо.

У результаті тканина стає більш м’якою, не липкою, без цього неприємного ефекту важкості. І, що важливо, волога з такого одягу випаровується швидше. Без магії, чиста фізика.

Скільки і куди сипати

Тут важливо не переборщити. Для стандартного завантаження пральної машини – приблизно 4–5 кілограмів білизни – достатньо однієї столової ложки соди.

Засипати її краще прямо в барабан, поверх одягу, ще до початку прання. Не в лоток, не змішуючи з порошком, а саме до речей. Температура значення не має – сода працює і в холодній, і в теплій воді.

Побутова рівновага

Цей спосіб не обіцяє дива за одну хвилину, але в реальному житті різниця відчутна. Одяг після прання легший, швидше доходить до сухого стану, а в домі менше зайвого очікування. Саме з таких дрібниць і складається нормальний, зручний побут.

Джерело: 5692.com.ua

Третій рік поспіль українці входять у різдвяно-новорічні дні без відчуття тиші. Повномасштабна війна давно зруйнувала ілюзію, що свята можуть стати паузою. Навпаки – саме в ці дні російська армія традиційно нарощує удари по мирних містах, а на фронті про будь-яке перемир’я мови не йде. Ця закономірність повторюється з року в рік, і цифри це підтверджують.

Грудень першого року війни

У перший рік великої війни грудень став показовим. По території України тоді випустили щонайменше 236 ракет і понад сотню дронів – 104 безпілотники. Варто пам’ятати, що Різдво у 2022-му більшість українців ще відзначала в січні, але навіть це не зменшило інтенсивності атак наприкінці року.

На сам Новий рік, 1 січня 2023-го, Росія запустила 45 дронів. Наступного дня – ще 39 безпілотників і одну ракету. А от у ніч з 6 на 7 січня повітряних атак тоді не фіксували. Скоріше виняток, ніж правило.

Коли Різдво перенесли на грудень

У 2023 році ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, і Різдво українці вперше масово відзначали 25 грудня. Збіг це чи ні, але саме тоді в грудні різко зросла інтенсивність обстрілів.

За місяць Росія застосувала щонайменше 189 ракет. Дві з них – безпосередньо на Різдво, ще шість – 31 грудня. Окрема історія з дронами: їх у грудні було 623.Для розуміння масштабів:

• 6 грудня, у День Святого Миколая та День ЗСУ – 48 дронів;
• 24 грудня, у Святвечір – 15 БПЛА;
• 25 грудня, на Різдво – 31 дрон;
• 31 грудня – 49 ударних безпілотників.

Святкові дні дедалі більше нагадували звичайні бойові.

Новий рік 2024 без тиші

Масовані атаки не оминули й перехід у 2024-й. Під час святкування Нового року ворог застосував дев’ять ракет і 100 дронів. Уже 2 січня по Україні випустили 99 ракет і ще 35 безпілотників.

Обстріли тривали й далі:

• 5 січня – 29 дронів;
• 7 січня – 28 БПЛА.

Фактично перші дні року минули без паузи, ніби календар нічого не означав.

Грудень 2024: рекорди атак

Кінець 2024 року став ще важчим. За грудень Росія запустила щонайменше 219 ракет. Найпотужніші удари припали на 13 грудня – тоді було 94 ракети, та на Різдво 25 грудня – 78 ракет. 31 грудня додалися ще 21 ракета.

Але справжній рекорд – це дрони. За місяць їх було близько 1850. Зокрема:

• 6 грудня – 53 БПЛА;
• 24 грудня – 60 дронів;
• 25 грудня – 106;
• 31 грудня – 40 безпілотників.

Цифри говорять самі за себе, без зайвих емоцій.

Початок 2025 без перерв

Перший тиждень 2025 року показав, що тенденція не зникла. Російські війська атакували дронами Україну щоночі. Наймасовіші удари фіксували:

• 1 та 4 січня – по 111 дронів;
• 3 січня – 125;
• 6 січня – 128 безпілотників.

Фактично жодної "тихої" ночі.

Попередження, яке справдилося

Ще 22 грудня президент Володимир Зеленський під час пресконференції в Міністерстві закордонних справ попередив: Росія готує новий масований удар. У зоні особливої уваги – різдвяні дати, зокрема 25 грудня.

Він прямо зазначив, що заяви Кремля про відсутність різдвяного перемир’я – це форма залякування, і саме в ці дні ворог може бити особливо жорстко. Основним питанням на Ставці тоді стала протиповітряна оборона, адже дефіцит ППО залишається серйозним викликом.

Атака 23 грудня

Попередження не залишилося словами. Вранці 23 грудня Росія здійснила масовану комбіновану атаку, основною ціллю якої стала енергетична інфраструктура. Загалом було застосовано 673 повітряні цілі:

• 635 ударних дронів типу " Шахед " і " Гербера ";
• три аеробалістичні ракети Х-47М2 " Кинджал ".

Сили ППО знищили або подавили 621 ціль, зокрема 587 безпілотників і 34 крилаті ракети Х-101 та " Іскандер-К ".

На Житомирщині зафіксували влучання й падіння уламків. Пошкоджені житлові будинки, цивільні підприємства, магазин. Загинула дитина 2021 року народження, ще одна дитина та дорослий перебувають у лікарні. Загалом відомо про п’ятьох поранених.

Свята без ілюзій

Різдвяно-новорічний період для України давно перестав бути часом затишшя. Статистика обстрілів лише підтверджує те, що для російської армії календар не має значення, а свята часто стають приводом для посилення тиску.

Джерело: 5692.com.ua

Питання розміщення внутрішньо переміщених осіб давно впирається не лише у дах над головою, а й у звичайні побутові речі – світло, тепло, вода. І от тут держава зробила крок назустріч. Кабінет міністрів ухвалив рішення, яке напряму стосується установ і громад, що безоплатно приймають переселенців.

Про це публічно повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, пояснивши логіку змін без зайвих формальностей.

Кому і за що компенсуватимуть витрати

Йдеться про організації та заклади, які тимчасово розміщують людей, що були змушені виїхати зі своїх домівок. Держава братиме на себе частину витрат, пов’язаних із базовими потребами.

Зокрема, компенсація стосуватиметься:

• оплати комунальних послуг;
• закупівлі скрапленого газу;
• придбання пічного палива.

Тобто мова не про символічну допомогу, а про конкретні рахунки, які раніше лягали на плечі громад і керівників установ.

Гнучкіші правила для переселенців

Одна з ключових змін – новий підхід до людей, які ще не встигли оформити статус ВПО. Тепер компенсацію надаватимуть навіть у таких випадках, якщо людина подала заяву й відновлює документи. Максимальний термін – до двох місяців.

Крім того, вперше почали враховувати реальний час перебування переселенців у місцях тимчасового проживання. Не "по паперах", а фактично. Це дрібниця лише на перший погляд, але саме через такі нюанси раніше виникало багато плутанини.

Менше бюрократії – більше сенсу

Процедуру підтвердження витрат теж переглянули. Тепер усе простіше:

• достатньо чеків і квитанцій;
• не потрібно додатково звертатися до профільних органів;
• скорочується час на оформлення компенсації.

Для керівників установ це означає мінус один головний біль. І так, це важливо.

Опалення рахуватимуть по-новому

Ще одна зміна стосується площі, яка береться до уваги при компенсації опалення. До базових 13,65 квадратного метра на одну людину тепер додатково враховують ще 7,35 квадратних метра площі загального користування.

Формула стала ближчою до реальності, а не до сухих нормативів. Особливо це актуально взимку, коли рахунки ростуть швидше, ніж температура за вікном падає.

Про відповідальність і умови

Юлія Свириденко наголосила, що ці рішення – не про звіти й галочки. Мета інша: щоб люди, які втратили дім через російську агресію, мали нормальні, людські умови проживання. А громади й установи – інструменти, щоб це забезпечити без фінансового виснаження.

Баланс між підтримкою і можливостями

Ухвалені зміни – це спроба знайти рівновагу між потребами переселенців і ресурсами громад. У нинішніх умовах такий баланс стає не просто бажаним, а критично необхідним для стабільності на місцях.

Джерело: 5692.com.ua

Поточний опалювальний сезон уже зараз називають найскладнішим для української енергетики від початку повномасштабної війни. І це не перебільшення. Про реальний стан справ відверто заговорив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко в коментарі для Bloomberg. За його словами, навантаження на систему зросло до рівня, коли кожне пошкодження відчувається миттєво – і в цифрах, і в домівках людей.

Удари без паузи

З початку осені російські атаки по енергетиці фактично не припинялися. Лише електростанції ДТЕК, якщо говорити конкретно, з вересня зазнали понад шість масштабних ударів. Це не одиничні влучання, а серія системних атак, спрямованих на ослаблення генерації.

Як наслідок, більше половини виробничих потужностей компанії було або пошкоджено, або повністю знищено. І це не абстрактні відсотки – це турбіни, трансформатори, обладнання, яке роками будувалося і налаштовувалося.

Світло за графіком, темрява – надовго

Реальність для багатьох українців нині виглядає жорстко. Через удари по енергетичній інфраструктурі відключення електроенергії можуть тривати по 15–20 годин на добу. І це навіть за температури близько нуля, коли морози ще не показали свій справжній характер.

Тобто система працює не на запас міцності, а на виживання. Будь-яке нове пошкодження одразу відбивається на споживачах – без довгих пауз і попереджень.

Ремонт стає дедалі складнішим

Окрема проблема – відновлення. За словами Тимченка, з кожною новою атакою лагодити зруйноване стає важче. Причина доволі приземлена, але критична: банально закінчується обладнання.

Чим далі, тим складніше проводити відновлювальні роботи, бо ми підходимо до межі по запасах техніки. Сьогодні це головний виклик, – пояснив очільник ДТЕК.

Ідеться не про дрібні деталі, а про великі елементи системи, без яких електростанція фізично не може працювати.

Чого найбільше бракує енергетикам

Найболючіше питання цієї зими – відсутність резервів. У галузі гостро не вистачає:

• трансформаторів;
• генераторів;
• турбін.

Навіть за наявності фінансування проблема впирається в час. Виготовлення та налаштування такого обладнання – це місяці, а іноді й роки. І поточний зимовий сезон не залишає простору для швидких рішень.

Зона підвищеного ризику

Енергосистема України входить у зиму з мінімальним запасом міцності. В умовах постійних атак, обмежених ресурсів і браку часу будь-яка стабільність тримається буквально на зусиллях людей, які працюють без пауз і вихідних, усвідомлюючи ціну кожної помилки.

Джерело: 5692.com.ua

Тема мирної угоди поступово перестає бути абстрактною. Вона переходить у площину конкретних рішень, процедур і відповідальності. І, як випливає з останніх заяв, остаточне слово можуть сказати або народні депутати, або самі громадяни.

Як можуть ухвалювати мир

Президент Володимир Зеленський пояснив: варіантів лише два. Або Верховна Рада ратифікує мирну угоду, або її винесуть на всеукраїнський референдум. Формат простий і зрозумілий – "так" чи "ні". Без складних формулювань і подвійних трактувань.

Про це він говорив 24 грудня під час спілкування з журналістами. За його словами, саме такий шлях зробить рішення легітимним і юридично міцним, без підвішеного стану.

Референдум і вибори – в одному пакеті

Цікава деталь: Зеленський не виключив, що референдум можуть провести одночасно з виборами. Якими саме – він не уточнив, але сам факт такого сценарію вже прозвучав публічно.

Тобто країна теоретично може отримати один день, коли вирішуватиметься одразу кілька ключових питань. І мир, і влада. Формат непростий, але, ймовірно, логічний з погляду часу та ресурсів.

Коли запрацюють гарантії безпеки

Окремий акцент президент зробив на гарантіях безпеки. Вони, за його словами, не почнуть діяти автоматично після підписання паперів. Лише після повної ратифікації угоди парламентом або її схвалення на референдумі.

Інакше кажучи, жодних напіврішень. Або документ визнається офіційно, або він не має реальної сили.

Що входить до мирного плану

Раніше Зеленський уже вперше відкрито представив усі 20 пунктів мирного плану. Це не набір побажань, а базовий політичний документ, який лежить в основі переговорів. У ньому фігурують Україна, США, європейські партнери та Росія.

Серед ключових положень:

• підтвердження суверенітету України;
• взаємні зобов’язання про ненапад;
• контроль за лінією зіткнення із застосуванням космічного та безпілотного моніторингу;
• безпекові гарантії від США, НАТО та Європи за логікою п’ятої статті Альянсу;
• чисельність ЗСУ у мирний час на рівні 800 тисяч;
• закріплення в російському законодавстві політики ненападу;
• членство України в ЄС у визначені строки;
• преференції для українського експорту на ринки Євросоюзу;
• економічні пакети підтримки та фонди відновлення;
• пришвидшення угоди про вільну торгівлю зі США;
• без’ядерний статус;
• обмін полоненими за принципом "всіх на всіх";
• повернення цивільних, дітей, заручників і політичних в’язнів;
• проведення виборів;
• повне та негайне припинення вогню.

Перелік великий, і він явно розрахований не на швидке прочитання за кавою.

Території та Запорізька АЕС – без крапки

Питання територій досі залишаються відкритими. Обговорюються щонайменше два сценарії.

• Перший – фіксація лінії розташування військ станом на дату підписання угоди. Фактично це де-факто лінія зіткнення, за якою стежитимуть міжнародні сили.
• Другий – створення вільної економічної зони Донбасу з повною демілітаризацією. Україна не підтримує ідею одностороннього відведення своїх військ. Якщо йти цим шляхом, то лише дзеркально – з російського боку також. Саме цей варіант, як наголошується, потребуватиме загальнонаціонального референдуму.

Окремо в документі згадується і Запорізька АЕС. Пропонується формат спільної експлуатації за участі України, США та Росії. Але тут позиція Києва стримана: вести прямий бізнес із РФ Україна не хоче, тому питання ще на столі переговорів.

Механізм контролю

Мирна угода, якщо її ухвалять, матиме обов’язкову юридичну силу. Контроль за виконанням домовленостей і гарантіями безпеки планують покласти на Раду миру. Очолювати її має президент США Дональд Трамп.

Формат виглядає жорстким, але саме таким його й задумували – без розмитих відповідальностей і "сірих зон".

Політична рамка

Усі ці заяви дають зрозуміти одне: рішення про мир не ухвалюватимуть кулуарно. Воно або пройде через парламент, або через всенародне волевиявлення. І в будь-якому випадку це буде юридично оформлений, а не декларативний крок.

Джерело: 5692.com.ua

Упродовж доби російська армія завдала ударів по кількох громадах Дніпропетровської області. Під обстрілами опинилися населені пункти Нікопольщини, Криворіжжя та Синельниківського району.
Більше новин на REPORTER.ua

Горіла дерев’яна альтанка та облицювання стін житлового будинку на загальній площі 35 кв.м.
Більше новин на REPORTER.ua

Правоохоронці спільно з волонтерами гуманітарної місії «Проліска» організували евакуацію родини. Минулого тижня сім’ю вивезли та доставили до безпечного місця. Надалі родина планує вирушити на захід України.
Більше новин на REPORTER.ua