24 грудня – гранична дата, після якої подати заявку на отримання Зимової 1000 гривень буде вже неможливо. Держава завершує етап прийому заяв, і для тих, хто ще не скористався цією можливістю, часу залишилося мінімум. Програма охопила мільйони людей по всій країні й стала однією з наймасовіших форм адресної фінансової підтримки цього року.

Масштаб програми

Якщо говорити мовою цифр, то програма виявилася справді масовою. Уже понад 17 мільйонів українців оформили заявку на виплату Зимової 1000 гривень через застосунок Дія. Про це повідомили на офіційному сайті сервісу.

Там же нагадали:

Встигніть оформити виплату від держави до 24 грудня включно.

Хто може отримати кошти

Допомога доступна практично для всіх громадян, які зараз перебувають на підконтрольній Україні території. Виняток – тимчасово окуповані регіони.

Окремий момент – діти. Батьки або законні представники можуть подати заявку і за них. Дія в більшості випадків сама підтягне свідоцтво про народження, без зайвих рухів і паперової тяганини.

Як подати заявку без зайвих клопотів

Процедура виглядає нескладною, але все ж варто пройтися по кроках, щоб нічого не пропустити:

• у застосунку Дія відкрийте розділ Сервіси;
• далі оберіть Зимова підтримка і натисніть Розпочати;
• зазначте, для кого саме оформлюєте виплату: для себе або для дитини;
• якщо йдеться про дитину, свідоцтво підтягнеться автоматично, а якщо ні – його можна додати вручну;
• оберіть картку Національний кешбек для зарахування коштів;
• перевірте дані, поставте позначку "Я перебуваю на території України";
• надішліть заявку.

Після цього залишається лише дочекатися зарахування грошей.

Фінальний відлік

Сьогодні — той самий день, коли ще можна встигнути. Далі можливості подати заявку вже не буде, тож рішення доведеться приймати без відкладань.

Джерело: 5692.com.ua

Кабінет Міністрів звернувся до НКРЕКП із проханням не поспішати з переглядом тарифів на водопостачання для людей. Ідея проста й водночас непроста: залишити все як є, без додаткового навантаження на сімейні бюджети.

Про це публічно сказала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, у нинішніх умовах держава не може дозволити собі тиснути на людей через платіжки.

Баланс, який доведеться шукати

Водночас уряд визнає: водоканали теж не можуть працювати в мінус. Якщо підприємства накопичують борги, система починає хитатися, а це вже ризики для всіх.

Наша позиція чітка: в умовах війни люди не повинні відчувати додаткового фінансового тиску. Разом з тим ми маємо знайти спільне рішення, яке збалансує інтереси споживачів і потреби надавачів послуг, – пояснила Свириденко.

Йдеться не про швидке рішення за один день. Наступний крок – спільна робота уряду та НКРЕКП над механізмом, який дозволить утримати тарифи і водночас не загнати водоканали в глухий кут.

Світло без сюрпризів

До речі, з електроенергією ситуація поки більш визначена. Для побутових споживачів тарифи не змінюватимуть щонайменше до кінця квітня 2026 року. Це вже офіційно.

Паралельно уряд анонсував оптимізацію тарифів на передачу електроенергії. А це, як відомо, суттєва частина кінцевої ціни у платіжках – і для бізнесу, і для людей.

Що змінили для Укренерго

Щоб стримати зростання вартості, уряд переглянув правила, за якими Укренерго закуповує електроенергію для покриття технологічних втрат.

• тепер купівля можлива не лише на ринку з різкими ціновими стрибками;
• з'являється можливість закуповувати електроенергію на спеціальних торгах;
• ціни там зазвичай стабільніші й часто нижчі.

За словами Свириденко, такий підхід має зробити тариф на передачу більш прогнозованим і зменшити тиск на підприємства, особливо ті, що працюють на експорт і тримають економіку в русі.

Рішення без поспіху

Уряд наразі обрав обережну тактику: не ламати систему різкими кроками, а шукати варіанти, які дозволять пройти складний період без нових ударів по гаманцях громадян і без фінансового колапсу комунальних підприємств.

Джерело: 5692.com.ua

1399-й день повномасштабної війни добігав кінця без відчуття паузи. Країна знову жила між новинами з фронту, дипломатичними сигналами і звуками роботи енергетиків. Саме в такому контексті 23 грудня Володимир Зеленський підбив підсумки дня, звертаючись і до українців, і до партнерів.

Удари по енергетиці

Початок звернення був жорстким і без прикрас. Президент нагадав про чергові російські атаки по енергетичній інфраструктурі. Загиблі та поранені серед цивільних – знову реальність цього дня.

Ремонтні бригади, за його словами, працюють без зупинок. Завдання одне – зробити максимум можливого, аби українці мали світло на Різдво. І саме це, наголосив Зеленський, російська сторона намагається зірвати.

Увесь день працюють ремонтні бригади на енергетичних обʼєктах. Максимум зусиль, щоб українці були зі світлом на Різдво. Звісно, росіяни намагаються зламати й це свято, і цей святий день. Не дивують. Це така країна, такий сусід. Важливо, щоб світ це бачив і бачив, що це не можна так лишати.

Потреби, які не зникають

Зеленський окремо підкреслив: щоденна потреба України в підтримці нікуди не поділася. Йдеться не лише про політичні заяви.

• ракети для ППО;
• фінансування виробництва озброєння;
• ресурси для загальної стійкості держави.

Цей перелік, за словами президента, залишається актуальним щодня, незалежно від календаря і свят.

Розмова з Брюсселем

Окремий блок звернення – контакт із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Зеленський подякував за підтримку, яка триває всі роки повномасштабної війни, і повідомив про детальне обговорення фінансового пакета допомоги.

Йдеться про 90 мільярдів євро на два роки. Рішення він назвав історичним і таким, що напряму впливає на стійкість країни.

Ми ще раз обговорили деталі пакета 90 млрд євро для України на два роки. Історичне рішення для нашої стійкості, ми забезпечуємо Україні необхідне.

Американський напрямок

Президент також розповів про доповідь переговорної команди – Рустема Умєрова та Андрія Гнатова. Вони повернулися зі США після зустрічей із представниками президента Трампа.

За словами Зеленського, вже існують робочі драфти угод, а частину пунктів вдалося зробити сильнішими для української сторони. Контакт із Вашингтоном залишається постійним.

Ми відчуваємо, що Америка хоче досягти фінальної угоди. З нашого боку – повна співпраця. Україна ніколи не була й не буде перешкодою для миру.

Водночас він чітко окреслив умову – Росія не має зривати дипломатичний процес. Якщо цього не станеться, світ, за його словами, має достатньо інструментів тиску.

Координація з партнерами

У цей же день Зеленський спілкувався і з президентом Фінляндії Александром Стуббом. Формулювання були короткі, але показові: координація триває, допомога є, зв’язок із партнерами постійний.

Алекс як завжди допомагає, максимально. Ми координуємось з усіма партнерами.

Ситуація на фронті

Наприкінці президент згадав і про доповіді військових. Деталей не розкривав, але окремо подякував українським воїнам і кожному підрозділу за активну оборону. Ці слова прозвучали без гучних формулювань, але з чітким акцентом на щоденну роботу армії.

1399-й день війни не став ані легшим, ані символічно спокійнішим. Енергетичні удари, дипломатія, фронт і міжнародні переговори знову зійшлися в одному дні, який Україна прожила без ілюзій, але з чітким розумінням напрямку руху.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці Кривого Рогу викрили двох містян, які намагалися викрасти взуття з магазину на суму близько 8 тисяч гривень.
Більше новин на REPORTER.ua

Подія сталася 23 грудня о 7-ій ранку. Попередньо встановлено, що водій мікроавтобуса Mercedes Benz рухався за маршрутом Зоря-Дніпро в бік м. Дніпро та допустив наїзд на жінку-пішохода, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу.
Більше новин на REPORTER.ua

Після довгої паузи, яка тягнулася ще з перших днів повномасштабного вторгнення, Центральна виборча комісія все ж повернулася до роботи з Державним реєстром виборців. Про це повідомив голова фракції Слуга народу Давид Арахамія.

У чому справа

За його словами, відповідну постанову ЦВК ухвалила саме зараз. Вперше за весь час великої війни. Як він пояснив, це крок у бік підготовки до можливих виборів в умовах воєнного стану. Не означає, що вибори завтра. Але процес, схоже, зрушив з мертвої точки.

Якщо говорити простіше, то відновлення роботи реєстру – це, по суті, старт технічної частини. Без неї далі рухатися просто нікуди. Реєстр потрібен, щоб оновити дані, відновити зв’язок між ЦВК, державними органами та самими громадянами. Бо за час війни країна дуже змінилася. І це м’яко сказано.

Арахамія прямо говорить: демографія вже не та, що була раніше. Хтось виїхав за кордон, хтось переїхав в інше місто, є тимчасово окуповані території, є втрати. Усе це має бути відображено в реєстрі, інакше про чесні вибори навіть говорити складно.

Війна серйозно перекроїла демографічну картину, і це потрібно коректно зафіксувати, — визнав він.

До речі, тема виборів під час війни останнім часом знову почала спливати в публічному просторі. Кілька тижнів тому президент США Дональд Трамп зауважив, що в Україні давно не було виборів, і досить прозоро натякнув на їхню необхідність.

У відповідь Володимир Зеленський заявив, що загалом не проти виборів, але є нюанси. І цих нюансів чимало. Потрібні зміни в законодавстві, чіткі правила і, найголовніше, реальні гарантії безпеки для людей. Бо голосування під обстрілами – так собі ідея, погодьмося.

Ще один важливий момент. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук раніше наголошував, що закон про вибори в умовах війни, якщо його і ухвалять, буде одноразовим. Тобто не для майбутніх кампаній, а виключно під нинішні обставини. І навіть у такому форматі лишається багато відкритих питань, які ще доведеться узгоджувати.

Варто зазначити, що дискусії про можливість виборів під час війни в Україні точаться вже не перший місяць. І щоразу, коли доходить до конкретики, всі впираються в одне й те саме – безпеку. Зрештою, поки що більшість сходиться на думці: за нинішніх умов це надто ризиковано.

Джерело: 5692.com.ua

Понад два місяці тривали масштабні ремонтні роботи на дощоприймальному колекторі.
Більше новин на REPORTER.ua

Дронами та артилерією ворог бив по райцентру, Покровській, Марганецькій, Мирівській, Червоногригорівській громадах.
Більше новин на REPORTER.ua

22 грудня близько 9:30 до поліції звернувся чоловік із заявою про завдання йому тілесних ушкоджень.
Більше новин на REPORTER.ua

За даними слідства, двоє дніпрян віком 51 та 59 років пропонували військовозобов’язаним незаконний перетин державного кордону до країн Євросоюзу. Вартість їх «послуг» становила близько 15 тис. доларів та варіювалася в залежності від складності та додаткових послуг.
Більше новин на REPORTER.ua