У Кам’янському тимчасово знеструмили низку будинків через проведення аварійно-відновлювальних робіт. Про це повідомляє місцеве комунальне підприємство.

Без електропостачання залишилися споживачі на вулиці Героїв-рятувальників та прилеглих територіях. Фахівці працюють над ліквідацією несправності.

У міській службі зазначають, що електропостачання відновлять одразу після завершення робіт.

Комунальники просять мешканців поставитися до ситуації з розумінням та дякують за терпіння.

Джерело: 5692.com.ua

У понеділок, 8 грудня, у Дніпрі на низці адрес немає води та тепла. Причина — проведення аварійних робіт. Водопостачання та опалення має з’явитися після їх завершення.
Більше новин на REPORTER.ua

5 грудня, у Міжнародний день волонтера, низку українських благодійників відзначили відзнакою Президента України «Золоте серце».
Більше новин на REPORTER.ua

Національний банк оприлюднив доволі неприємну статистику. За період з 3 жовтня до середини листопада кордон перетнули 128 тисяч українців. Якщо подумати, то це майже стільки, скільки виїхало з початку року до вересня. Виходить, за півтора місяці країна втратила цілу "область" людей, якщо уявити умовно.

Дані міжнародних структур

Цікаво, що НБУ не обмежився лише власними оцінками. У макроекономічному огляді регулятор посилається на ООН та Євростат, де фіксується загальна кількість українців за кордоном – близько 5,9 мільйона. І тут є момент: лише з жовтня ця цифра зросла майже на 128 тисяч, що майже повторює темп міграції за попередні дев'ять місяців. Така різниця у динаміці виглядає досить промовисто.

Що могло вплинути

Аналітики НБУ говорять про кілька причин.

• по-перше, посилення російських ударів по нашій інфраструктурі;
• по-друге, зміни у правилах виїзду, що дали можливість перетинати кордон чоловікам віком 18-22 років.

Ці фактори разом створили ефект хвилі, яка й підняла цифри так різко. І хоча кожен випадок індивідуальний, загальна тенденція тепер виглядає доволі зрозумілою.

Що це означає для країни

Коли темпи міграції змінюються так швидко, це завжди б’є по багатьох сферах: економіці, ринку праці, соціальних зв'язках. Та й психологічний фон у суспільстві стає важчим. Але цифри існують, щоб ми могли хоча б приблизно оцінити масштаб явища, яке відчуваємо вже давно.

Джерело: 5692.com.ua

У час, коли довкілля потерпає від людської діяльності, проблема мікропластику вже не виглядає якимось далеким терміном із наукових журналів. Вона тихо заходить у наші домівки через воду, їжу, повітря. І що прикріше – уникнути цього майже нереально.

Де ми "з'їдаємо" найбільше мікропластику

Навіть якщо хтось уважно стежить за раціоном, купує фермерські продукти і намагається жити екологічно, все одно мікропластик часом виявляється там, де найменше очікуєш. За даними польського видання Onet.pl, науковці вже давно б'ють на сполох, бо ці дрібні частинки знаходять чи не в кожному виді їжі.

Дослідники особливо підкреслюють кілька моментів – і вони, чесно кажучи, трохи збивають з пантелику:

• мікропластик є не лише в морепродуктах чи м'ясі, а й у звичайних рослинних продуктах, включно з яблуками, морквою, навіть у цукрі;
• жителі прибережних регіонів споживають його ще більше, бо океани найбрудніші саме від пластикових відходів;
• повністю уникнути мікрочастинок неможливо, хоча деякі прості кроки все ж допомагають трохи зменшити їх потрапляння в організм.

Цікаво, що одне з нових масштабних досліджень журналу Environmental Research показало: майже 90% білкових продуктів містять мікропластик – незалежно від того, рослинні вони чи тваринні.

Сіль

Сіль здається найпростішим інгредієнтом у кухні. Але навіть тут є нюанси. Особливо дивує те, що рожева гімалайська сіль, яку часто вважають природною і чистою, виявилася більш забрудненою, ніж звичайна кухонна. Причина – відкритий спосіб видобутку, де частинки легко потрапляють у продукт із повітря або поверхневих вод.

Рис

Рис – один із найпопулярніших продуктів у світі. І тут виникла несподівана деталь: у 100 г рису може бути 3–4 мг мікропластику. А якщо це рис швидкого приготування, то показники ще вищі, бо промислова обробка більш інтенсивна.

Є маленька хитрість: промивання під проточною водою може зменшити вміст частинок майже на третину.

Бутильована вода

Багато людей купують воду в пляшках для "чистоти". Але пластикові пляшки самі є джерелом мікропластику. Національна академія наук США виявила до 240 тисяч мікрочастинок у кожній пляшці. Особливо небезпечні наночастинки – їх важко фільтрувати. Скляна тара у цьому плані набагато краща.

Морепродукти

Морепродукти мають хорошу репутацію серед прихильників здорового харчування. Але саме океани страждають від пластикового сміття найбільше: понад 80% глобального забруднення – це пластик.

Не дивно, що:

• паніровані креветки мають приблизно 300 частинок мікропластику на порцію;
• риба промислових видів накопичує пластик разом із кормом;
• рибні палички – серед найзабрудненіших напівфабрикатів, відразу після курячих нагетсів.

Рослинні продукти

Здавалося б, фрукти й овочі – найчистіші. А от і ні. Науковці зафіксували понад 100 тисяч частинок мікропластику на грам у яблуках і моркві.

Тут причина інша: рослини поглинають частинки з ґрунту через корені, разом із водою.

Навіть вегетаріанські нагетси – другі за рівнем забруднення серед рослинних білкових продуктів.

Чайні пакетики

Ця тема вже кілька років викликає дискусії. Дослідження Університету Макгілла показало, що нейлоновий чайний пакетик у кип’ятку може виділити мільярди мікрочастинок у звичайну чашку чаю. Висока температура буквально "розчиняє" полімери.

Цукор

Цукор також не виявився винятком. Нові аналізи різних брендів показали, що мікропластик є у всіх зразках – і через забруднення сировини, і через виробничі процеси.

Чому мікропластик всюди

Проблема в тому, що пластик вже став частиною планети.

Його знаходять у повітрі, у ґрунті, у водоймах, навіть у віддалених регіонах, як Арктика. Повністю виключити його з життя неможливо, але вплив можна зменшити:

• скорочувати використання пластикової тари;
• користуватися фільтрами для води;
• за можливості обирати скло чи метал;
• добре мити овочі, фрукти, крупи;
• уникати надмірно перероблених продуктів.

Тонка межа майбутнього

Проблема мікропластику – це дзеркало нашого ставлення до довкілля. Світ уже не повернеться до стану, в якому був кілька десятиліть тому, але відповідальність за наступні кроки все ж лежить на кожному. Щоденні дрібні вибори здатні визначити, в якому середовищі житимуть наступні покоління.

Джерело: 5692.com.ua

Уряд затвердив новий порядок підготовки офіцерів запасу для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Відтепер таке навчання стане обов’язковим для всіх, тоді як раніше воно здійснювалось лише за бажанням студентів.
Більше новин на REPORTER.ua

Тема електроенергії в Україні вже давно не про дроти й лічильники, а про стабільність у кожному домі. Тому кожне рішення уряду, яке хоч трохи згладжує коливання тарифів, викликає інтерес. Особливо зараз, коли люди уважно рахують кожну гривню в платіжках.

Нові правила гри

Кабмін ухвалив зміни, які дозволять Укренерго купувати електроенергію не тільки на тих майданчиках, де ціна стрибає, мов на батуті, а й на так званих спецторгах. Там вартість передбачуваніша, а інколи навіть нижча – щось на кшталт більш спокійного ринку, де не потрібно ловити кожну хвилину, щоб не переплатити.

Про це написала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі, пояснивши суть змін у кількох абзацах.

Деталі урядової постанови

Рішення ухвалили 5 грудня, і воно має бути вигідним не лише звичайним споживачам, а й тим, хто працює на експорт та планує витрати надовго вперед. Коли ціна не "стрибає", підприємствам легше планувати бюджети, а значить – не гальмувати виробництво.

Свириденко наголосила: для промислових та побутових клієнтів це означатиме повільніше зростання тарифу на передачу електроенергії. Мовляв, система стає стабільнішою, а прогнозування – точнішим.

Скільки платитимемо за світло

У грудні 2025 року тариф для населення залишається на старому рівні – 4,32 грн за кВт-год. Тут без сюрпризів.

Для тих, хто опалює житло електрикою, діє окремий підхід:

• до 2000 кВт-год – 2,64 грн за кВт-год;
• після перевищення цього обсягу – 4,32 грн за кВт-год.

Тобто система пільг зберігається, і це важливо для тисяч домогосподарств, які залежать від електроопалення.

Точка рівноваги

Рішення уряду не вирішує всі проблеми енергосектору, але дає можливість утримувати ситуацію під контролем. У час, коли економіка живе під тиском обставин, стабільність тарифів стає маленьким, але суттєвим елементом загальної безпеки.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні працює приблизно шість тисяч АЗС, але левову частку ринку ділять між собою всього три мережі – державна Ukrnafta та приватні ОККО і WOG. Вони фактично формують правила гри: локації, сервіси, ціни й навіть стиль дорожніх подорожей.

Ukrnafta – державний гравець з історією змін

Ukrnafta – це найбільша нафтодобувна компанія в Україні, яка тепер повністю в орбіті держави. Її мережа АЗС довго була пов’язана з ім’ям Ігоря Коломойського, але ситуація кардинально змінилася у 2022 році: акції націоналізували й передали під управління Міністерства оборони.

З іншого боку, компанія активно розширює інфраструктуру. Наприклад:

• у березні 2024 року до її рук перейшли 83 арештовані АЗС Glusco;
• восени того ж року вона підписала угоду на 51% "Альянс Холдингу", а це ще 118 станцій Shell.

На початок 2025-го Ukrnafta керує вже 556 АЗС. Це приблизно 9,3% усього роздрібного ринку пального. І, до речі, це ще й робота для понад 20 тисяч людей – доволі велика цифра.

ОККО – приватна мережа зі своїм стилем

Мережа ОККО – це про "Концерн Галнафтогаз" та ім’я Віталія Антонова, одного з найвідоміших українських бізнесменів. Компанія багато років розбудовує бренд, який для багатьох асоціюється з кавою "по дорозі", теплими освітленими комплексами та численними ресторанами майже на кожній трасі.

Станом на 2025 рік:

• 412 працюючих станцій;
• близько 7% ринку;
• формати A la minute, Pasta Mia, Meiwei та магазини Tobi, які поступово стають окремими маленькими "острівцями" сервісу для водіїв.

Перший комплекс відкрили ще у 1999 році в Стрию. З того часу мережа перетворилася на одного з найбільших українських ритейлерів за обсягами виторгу.

WOG – бренд групи "Континіум" з власною традицією

WOG – це історія, пов’язана з бізнес-групою "Континіум". У реєстрах можна побачити прізвища Степана Івахіва та Сергія Лагура. Після смерті співзасновника Ігоря Єремеєва його частка перейшла спадкоємцям, але компанія продовжує працювати з тими ж партнерами, що й раніше.

Мережа має приблизно 360 станцій і займає десь 6% ринку. WOG активно розвиває додаткові сервіси: WOG Cafe, WOG Market, а також формати в аеропортах і поїздах Інтерсіті, які багато хто пам’ятає ще до повномасштабної війни.

У 2023 році мережа відкрила найбільший трасовий комплекс в Україні – у Глибочиці на Житомирщині. Це вже майже сучасний хаб для подорожувальників.

Спільна картина

Попри різні моделі власності – державний контроль, приватні корпорації чи бізнес-групи – усі три бренди продовжують рухатися вперед. Мережі розширюються, додають нові сервіси й намагаються утримати водіїв не лише пальним, а й комфортом. Це як велика шахівниця, де кожен гравець знає: зайвий хід може коштувати частки ринку.

Під покровом мережі

На українському ринку пального вже давно сформувалася своя невидима архітектура, де кожен бренд, наче окрема колона, тримає частину інфраструктури країни. І хоч у всіх різні власники, підходи та історії, разом вони створюють той самий звичний водіям простір заправок, кафе та трасових сервісів, які ми бачимо щодня.

Джерело: 5692.com.ua

Психологи давно говорять про те, що мислення малюків має свій унікальний хід. Вони вчаться через спроби, помилки, експерименти – і тому часто видається, ніби в їхніх діях не вистачає логіки. Але це лише наш, дорослий, погляд.

Колись Жан Піаже докорінно змінив уявлення про дитячий розум. Він наполягав, що дитина не народжується з готовими "цеглинками" знань, а складає їх поступово й через власний досвід. Про нього навіть казали:

Ніхто більше не зібрав такого дивовижного каталогу дитячих поведінкових відкриттів, які й сьогодні вдається повторити.

Це звучить майже як з наукової казки, але факт лишається фактом.

Досліди, які перевернули уявлення про дитячий безлад

У відомих дослідженнях Піаже помічав, як малюки намагались упорядкувати звичайні палички – від короткої до довгої – і губилися, пересуваючи їх туди-сюди без кінцевого результату. На той момент це сприймали як доказ: логічні стратегії до семи років дітям недоступні. Звідси й загальна думка, що маленькі діти наче "живуть у безладі". Проте свіжі спостереження почали руйнувати цей стереотип.

У журналі Nature Human Behaviour описано доволі цікаву роботу. Дітям запропонували цифрове завдання, створене аспіранткою Гуйвен Алекс Ян. Нібито проста гра: істоти, схожі на кроликів, сховалися за стіною, і видно лише їхнє взуття. Потрібно розставити цих "кроликів" від найнижчого до найвищого, міняючи їх місцями.

Але є нюанс: вони мінялися місцями лише тоді, коли стояли неправильно. Якщо порядок правильний, істоти лишалися на місці. Тож малечі доводилось мислити інакше – не бачити, а здогадуватися. І це вже зовсім інший рівень.

Які стратегії знайшли діти

Коли дослідники підсумували результати 123 учасників віком від чотирьох до десяти років, картина виявилася несподіваною. Більше ніж половина дітей використовували елементи системного мислення. І не просто так, а застосовували відомі алгоритми сортування, наприклад selection sort або shaker sort, які зазвичай пояснюють студентам на ІТ-курсах.

Старші діти робили це частіше, але навіть чотирирічні показували, що можуть відійти від наївного методу "спроб і помилок", якщо їх поставити в таку ситуацію, де інший шлях просто неможливий.

Цікаво, що це змусило науковців заново перечитати роботи Піаже. Мовляв, те, що малеча обирає менш ефективну стратегію, ще не означає, що вона не здатна на іншу. Просто іноді дитині не треба показувати легший шлях – достатньо дати складніше завдання.

Коли "кухня" стає лабораторією алгоритмів

Учені наводять простий приклад із повсякденного життя. Наприклад, треба спекти не одну партію печива, а дві. Формально можна було б двічі пройти всі кроки рецепта, мити посуд, змішувати окремо — але так ніхто не робить. Людина автоматично подвоює пропорції й виконує процес один раз.

Це і є алгоритмічне мислення, тільки в побутовому вигляді. Уміння знайти найбільш логічний, економний шлях.

Чому це все важливо для розуміння дитячої поведінки

Системність – річ, яка формується раніше, ніж ми часто припускаємо. І сучасні дослідження підтверджують: діти не просто здатні впорядковувати складні речі, а й роблять це, коли завдання вимагає послідовності. Тобто безлад, який ми спостерігаємо у побуті, не суперечить їхній логіці – він просто інший.

Там, де порядок тільки зароджується

Виявляється, розкидані іграшки можуть бути кроком до майбутніх інженерів або аналітиків. Ще одна нагадувальна деталь: не варто недооцінювати структуру, яку дитина вибудовує у власній голові.

Що б ми не думали про маленький безлад навколо, варто пам’ятати: дитина вчиться бачити закономірності значно раніше, ніж ми звикли думати. І цей тихий процес формування логіки – одна з найважливіших речей, які відбуваються поруч із нами.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі планують оновити систему відеоспостереження. Комунальне підприємство «Інфо-Рада-Дніпро» оголосило тендер на закупівлю камер та обладнання для вузлів відеонагляду. Очікувана вартість закупівлі становить 1,4 млн грн з ПДВ. Пропозиції приймають до 10 грудня.
Більше новин на REPORTER.ua