В Україні з початку повномасштабної війни зафіксовано понад 600 випадків нападів на працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Дніпропетровська область входить до трійки регіонів із найбільшою кількістю таких інцидентів – тут задокументовано 44 випадки.

За даними Національної поліції України, з 24 лютого 2022 року по 5 квітня 2026 року в країні офіційно зафіксовано 611 фактів опору працівникам ТЦК. Найбільше випадків сталося у Харківській області (68), а також у Києві (53). Значна кількість інцидентів також припадає на Волинську, Львівську, Одеську та Чернігівську області. За цей період загинули троє працівників ТЦК.

Кількість нападів щороку зростає. У 2022 році зафіксовано 5 випадків, у 2023 – 38, у 2024 – 118, а у 2025 — вже 341. Від початку 2026 року правоохоронці задокументували понад 100 подібних інцидентів. Лише за останній тиждень сталося три напади з тяжкими наслідками – є загиблі та госпіталізовані.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпропетровській області правоохоронці викрили місцевого рецидивіста, який, відбуваючи покарання за наркозлочини, організував незаконний канал переправлення чоловіків призовного віку за кордон.

За даними слідства, фігурант налагодив схему втечі ухилянтів до Молдови через державний кордон України.

Наразі йому повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Триває досудове розслідування.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

У Вишгородському районі понад п'ять років незаконно засівали землі, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генпрокурора звернулася до суду, щоб повернути три ділянки загальною площею понад 190 гектарів у державну власність. Про це йдеться у повідомленні Офісу Генерального прокурора.

Схема з "неіснуючими" рішеннямиСлідство встановило, що землі, які перебували під управлінням держави, змінили статус через незаконні дії державних реєстраторів. Ділянки перевели у комунальну власність, після чого передали у користування приватній структурі. Підставою для відчуження земель стало рішення Поліської районної ради, яке, як з'ясували прокурори, насправді ніколи не ухвалювалося.

Крім того, організатори схеми використали старі державні акти ліквідованого підприємства "Світанок", яке не має правонаступників. Загроза для здоров'яЗ 2020 року на цих територіях у зоні обов'язкового відселення без жодних спецдозволів вирощували пшеницю та кукурудзу."Використання земель зони відчуження для агровиробництва без належного контролю становить серйозний ризик для життя і здоров'я людей, оскільки продукція з таких територій може бути небезпечною для споживання", – зазначають у прокуратурі. Статус справиДокази прокуратури, зокрема результати експертиз, підтверджують незаконність реєстраційних дій.

Господарський суд Київської області вже відкрив провадження та призначив підготовче засідання. Наразі слідчі дії тривають, встановлюється повне коло осіб, причетних до земельної махінації в радіоактивній зоні.

Вчора, 12 квітня, близько 17:30, у Дніпрі на вулиці Яскравій сталася пожежа в житловому будинку. Займання виникло на балконі квартири у будинку №17.

За інформацією пресслужби Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області, пожежу вдалося ліквідувати ще до прибуття рятувальників.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

В Україні з доглядом за малюком усе більш-менш чітко: сидіти вдома з дитиною може не лише мама. Батько – теж має таке право. І це не якась "поблажка", а нормальна юридична норма, яка діє вже давно.

При цьому війна нічого кардинально не змінила. Але… є нюанси, особливо якщо йдеться про військових.

Хто може оформити відпустку

Якщо коротко – той, хто реально доглядає за дитиною.

Неважливо, мама це чи тато. Закон тут не ділить людей за статтю. Головне – факт: хто сидить із дитиною, той і оформлює відпустку.

До речі, іноді це може бути навіть бабуся чи інший родич. Таке теж допускається, якщо саме ця людина фактично бере на себе догляд.

• Законодавство це дозволяє;
• обмежень за "ролями" в сім’ї немає;
• усе вирішує реальна ситуація.

Як це виглядає на практиці

У житті все доволі просто: один із батьків іде в так званий "декрет", інший – працює.

Якщо відпустку бере, наприклад, батько, то саме він отримує всі виплати і гарантії. Тут без сюрпризів.

Але є момент – одночасно двоє оформити таку відпустку не можуть. Хтось один.

Термін стандартний:

• до 3 років дитини;
• іноді – до 6 років, якщо є медичні підстави.

Оформлення – через роботодавця. Нічого надскладного, але папери зібрати доведеться.

Чи дає "декрет" відстрочку від мобілізації

Ось тут якраз часто виникає плутанина.

Сам факт того, що людина у відпустці по догляду за дитиною – не означає автоматичну відстрочку. Тобто "я в декреті" – не аргумент.

Відстрочка є лише в окремих випадках:

• якщо чоловік сам виховує дитину;
• або має трьох і більше дітей.

І це вже зовсім інша історія, яка підтверджується документами.

Що з військовими

Для військовослужбовців правила інші. І доволі жорсткі.

Повноцінна відпустка по догляду за дитиною для них зазвичай не передбачена. Можуть бути лише короткі відпустки – за сімейними обставинами.

Тобто система тут працює інакше. І це, в принципі, очікувано.

Баланс прав і обов’язків

Виходить така картина:

• держава дає рівні можливості і мамі, і татові;
• але водночас не знімає обов’язків, пов’язаних із мобілізацією.

І ці дві речі існують паралельно. Не завжди зручно, але як є.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі триває модернізація тягових підстанцій електротранспорту. На об’єктах встановлюють сучасні шафи власних потреб з автоматичним живленням, що дозволяє забезпечити роботу трамваїв і тролейбусів навіть під час знеструмлень.

За інформацією міської ради, нове обладнання значно скорочує час відновлення руху після стабілізаційних відключень електроенергії.

Наразі роботи виконують на тяговій підстанції №11, яка забезпечує живлення контактної мережі трамвайних маршрутів №6, 9, 12, 17, 19 та тролейбусних №2, 3, 15.

Фахівці зазначають, що система дозволяє контролювати стан підстанції в режимі реального часу навіть за відсутності електропостачання. У разі зникнення напруги обладнання працює від акумуляторів, що дає змогу дистанційно відновлювати подачу електроенергії без виїзду аварійних бригад.

Читайте також:

Пожиттєве ув’язнення: суд виніс вирок для двох мешканців Дніпропетровщини за вбивство і зґвалтування дітей;

Не задекларував 50 орендованих земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності: повідомлено про підозру депутату сільради на Криворіжжі;

У Дніпрі поліцейські затримали чоловіка, який стріляв з балкона багатоповерхівки

Більше новин на REPORTER.ua

Риболовля для багатьох – це не лише про улов, а й про тишу, воду і відпочинок від усього. Але тут є нюанс: не кожен ставок чи річка – "відкриті" для безкоштовної риболовлі.

За законом, у більшості випадків українці можуть ловити рибу без оплати. Це передбачено Водним кодексом України. Якщо говорити простіше – є так зване загальне водокористування.

Що це означає:

• можна відпочивати біля водойми;
• купатися, плавати на човнах;
• і, власне, рибалити без спеціальних дозволів.

Але. Лише там, де водойма не має спеціального статусу, наприклад заповідника.

Які обмеження все ж є

Навіть на "безкоштовних" водоймах правила ніхто не скасовував.

Наприклад:

• дозволено використовувати вудки або спінінги;
• але не більше 5 гачків на одну людину.

Звучить дрібницею, але саме на таких деталях часто "горять" новачки.

Ставки в оренді: можна чи ні

Ось тут починається найцікавіше. Багато ставків в Україні передані в оренду – і через це виникає плутанина.

Сам факт оренди ще не означає, що ловити рибу там заборонено. Але орендар має право встановити свої правила.

І тут важливо запам’ятати дві речі:

• ці правила мають бути погоджені з місцевою владою;
• інформація повинна бути відкритою (таблички, оголошення біля водойми).

Якщо нічого такого немає – формально ловити рибу можна безкоштовно.

Хоча, чесно кажучи, краще все ж перевірити перед тим, як закинути вудку. Бо конфлікти на місці – історія доволі типова.

Коли риболовля стає платною

Є ситуації, коли за риболовлю доведеться платити. Наприклад:

• водойма передана громадській організації;
• невелика річка з окремими умовами;
• ставок, де вирощують рибу.

У таких випадках часто потрібен або членський квиток, або разовий дозвіл.

Хто може ловити рибу безкоштовно навіть там

Навіть на платних водоймах є винятки. Деякі категорії людей можуть рибалити безкоштовно (але з документами):

• діти до 16 років;
• люди з інвалідністю I та II груп;
• ліквідатори аварії на ЧАЕС.

Є ще дрібна деталь: дітям дозволено рибалити самостійно тільки з берега.

Де рибалити не можна взагалі

Є місця, де риболовля під повною забороною. І тут уже без варіантів:

• заповідники та природоохоронні території;
• спеціалізовані рибні господарства;
• водойми технічного або питного призначення;
• ділянки з офіційною забороною на вилов.

Іноді такі зони не дуже очевидні, тому варто звертати увагу на знаки або попередження.

Нерест: період, коли краще не ризикувати

З початку квітня в Україні щороку вводять нерестову заборону. У цей час рибі дають спокій, щоб вона могла відновитися.

Строки різняться залежно від водойми, але загальна логіка така:

• на деяких водосховищах обмеження стартують із початку квітня;
• на річках типу Дніпра – трохи пізніше.

У цей період:

• заборонено ловити рибу в більшості місць;
• не можна пересуватися моторними човнами;
• підводне полювання теж під забороною.

Штрафи: скільки можна втратити

За порушення правил передбачені штрафи. І вони, до речі, не символічні.

• від 170 гривень за незначні порушення;
• до 680 гривень і більше – за серйозні.

Плюс окремо можуть нарахувати компенсацію за кожну виловлену рибу.

І от тут вже виходить, що "безкоштовна" риболовля може обійтись дуже дорого.

Джерело: 5692.com.ua

Встановлено, що 13 квітня 2026 року близько 09:32 росіяни завдали удар по цивільній інфраструктурі Запоріжжя, застосувавши ударний БпЛА.

Внаслідок влучання пошкоджено приміщення двоповерхової офісної будівлі цивільного підприємства.

Інформація щодо постраждалих уточнюється.

За процесуального керівництва прокурорів Запорізької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Хотів втекти з України у супроводі дружини та колишньої: на кордоні викрили спробу фіктивного шлюбу;

У Дніпрі патрульні запобігли спробі самогубства на мосту;

Ледь не вʼїхав у натовп та перекинувся: подробиці ДТП біля ТРЦ «Караван».

Більше новин на REPORTER.ua

Виявляється, роки навчання можуть "працювати" на пенсію навіть зараз. І мова не про нові правила, а про те, що багато хто просто не скористався своїм правом.

У Пенсійному фонді України нагадують: якщо людина навчалася до 2004 року, ці роки можуть бути зараховані до страхового стажу. А це вже впливає на розмір виплат.

Як це працює

До 2004 року діяло інше правило. Тоді навчання на денній формі автоматично входило до трудового стажу.

Але буває так, що при оформленні пенсії ці роки з різних причин не врахували. Наприклад, не було документів під рукою або щось загубилося.

І тут важливий момент – ці роки можна додати зараз. Тобто фактично "повернути" собі стаж, який уже був.

Хто може скористатися

Є кілька умов, без яких нічого не вийде:

• навчання має бути до 2004 року;
• форма – денна;
• заклад – вищий або професійно-технічний.

Якщо все це збігається, шанси є.

Іноді навіть кілька років можуть зіграти роль. Особливо коли людині не вистачає трохи стажу до повного.

Які документи потрібні

Процедура не надто складна, але без паперів нікуди.

Потрібно подати:

• диплом;
• або довідку з навчального закладу;
• або архівні документи.

Після цього дані перевіряють, і якщо все підтверджується – проводять перерахунок.

Коли буде доплата

Гроші починають нараховувати не одразу "заднім числом", а вже після перерахунку.

Зазвичай – з наступного місяця.

Тобто схема проста: звернення → перевірка → новий розмір пенсії.

Наскільки це вигідно

Тут немає універсальної цифри. У кожного ситуація своя.

Розмір доплати залежить від:

• тривалості навчання;
• загального страхового стажу.

В одних випадках це може бути незначна сума. В інших – відчутна різниця, особливо якщо саме цих років бракувало для повного стажу.

Іноді різниця справді відчувається.

Джерело: 5692.com.ua

Суд відкрив провадження за позовами Центральної окружної прокуратури міста Дніпра щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, розташованих у прибережній смузі у Дніпровському районі.

Встановлено, що у 2024–2025 роках одна із сільських рад незаконно передала в оренду фізичним особам дві земельні ділянки.

Йдеться про землі водного фонду загальною площею 1,4 га, розташовані в межах прибережної захисної смуги.

Відповідно до вимог земельного законодавства, такі ділянки підлягають передачі в користування виключно на конкурентних засадах — через земельні торги. Втім, сільська рада передала їх в оренду без проведення аукціону.

Реагуючи на викладене, прокуратура звернулася до суду з відповідними позовами.

Наразі судовий розгляд справ триває.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Хотів втекти з України у супроводі дружини та колишньої: на кордоні викрили спробу фіктивного шлюбу;

У Дніпрі патрульні запобігли спробі самогубства на мосту;

Ледь не вʼїхав у натовп та перекинувся: подробиці ДТП біля ТРЦ «Караван».

Більше новин на REPORTER.ua