Сьогодні вночі, 16 квітня, ворог атакував Дніпро ракетами та дронами. Бив по житлових кварталах у центрі міста. 2 людини загинули, 27 постраждалих. Серед них – діти.

Про це повідомив голова ДОР Микола Лукашук.

Сталися пожежі, пошкоджені 4 багатоквартирні та приватний будинок, офіс, 6 гаражів, пансіонат для літніх, технікум, автівки, підприємства.

«Важка ніч. Дякую кожному, хто допомагає», – написав Лукашук.

Читайте також:

Військовослужбовця ДПСУ судитимуть за незаконне переправлення осіб через кордон;

1700 гривень: у Дніпрі чоловік, який зламав ніс працівнику ТЦК, заплатить штраф;

Правоохоронці затримали помічників нардепів, які займалися «схемами для ухилянтів»

Більше новин на REPORTER.ua

У 2026-му Україна може отримати масштабну військову допомогу від країн НАТО – мова йде про суму близько 60 мільярдів доларів. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. І якщо коротко – ставка робиться на те, що зараз найболючіше: небо і далекобійність.

Куди підуть гроші

Основні пріоритети визначені доволі чітко. За словами Рютте, фінансування мають спрямувати насамперед на:

• системи протиповітряної оборони;
• безпілотники різного типу;
• боєприпаси з більшою дальністю ураження.

Фактично, йдеться про те, що дозволяє або закривати небо, або діставати ворога там, де раніше це було складно. І тут, як кажуть, без сюрпризів — саме ці напрямки зараз постійно згадуються і військовими, і експертами.

Рютте прямо наголосив:

Ми повинні забезпечити, щоб Україна отримала необхідну підтримку… союзники мають інвестувати більше, щоб досягти цілі у 60 мільярдів доларів.

Окремо про гроші ЄС

Є ще один нюанс, який, можливо, не всі одразу помітили. Частина коштів може надходити через кредитні механізми Євросоюзу. Але тут позиція НАТО досить жорстка: ці гроші не повинні замінювати вже існуючу допомогу.

Інакше кажучи – це має бути "плюс зверху", а не перерозподіл того, що і так планувалося.

Будь-які кошти з кредиту ЄС повинні бути додатковими, – підкреслив генсек.

Закупівлі зброї: як це працює

До речі, у 2026 році продовжить діяти механізм PURL. Якщо пояснити простіше – це схема, коли країни НАТО купують американське озброєння і передають його Україні.

Така модель уже використовувалась раніше, і, схоже, її вирішили не згортати. Логіка тут зрозуміла: швидше закупити і передати, ніж запускати довгі виробничі цикли з нуля.

Проблема, про яку говорять відкрито

Є і менш приємна частина всієї цієї історії. Усередині НАТО не всі однаково активно допомагають Україні.

Рютте фактично визнав це прямо:

Занадто мало країн несуть занадто велике навантаження.

І це, за його словами, потрібно змінювати. Очікується, що на саміті Альянсу в Анкарі це питання стане одним із ключових – мовляв, потрібно зробити систему підтримки більш справедливою і передбачуваною.

Чому це важливо зараз

Контекст тут очевидний: війна триває, і потреби не зменшуються. Навпаки, вони стають більш складними і дорогими. ППО, дрони, далекобійні боєприпаси – це вже не просто "бажано", а критично необхідно.

І, схоже, в НАТО це розуміють. Рютте підсумував досить прямо: підтримка України зараз важлива як ніколи.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні поступово запускають новий підхід до ведення бойових дій – і він, якщо коротко, про синергію. Тобто не окремо піхота, не окремо дрони, а все разом, в одній системі.

У Міністерстві оборони пояснюють: йдеться про так звані дроново-штурмові підрозділи. Це коли повітряні безпілотники, наземні роботи і військові працюють як єдиний механізм. Не по черзі, а одночасно.

Ідея, якщо вдуматися, доволі проста – мінімізувати ризики для людей і максимально використати техніку там, де це можливо.

Перші результати на фронті

Це вже не теорія. Такі підрозділи вже застосовують у боях, зокрема на півдні.

За даними Міноборони, саме завдяки цьому підходу з лютого вдалося звільнити значні території. Тобто мова не про експеримент, а про реальний інструмент, який дає результат.

До речі, якщо згадати, ще рік-два тому дрони більше сприймались як допоміжна штука. Зараз – це фактично окремий "рід військ". І роль тільки зростає.

Позицію взяли без піхоти

Окремий момент, який виглядає майже як сюжет з фільму.

Українські сили змогли захопити позицію російських військ без участі піхоти. Тобто взагалі без людей на передовій у цей момент – тільки безпілотники і наземні роботизовані системи.

Про це говорив Володимир Зеленський. І, по суті, це один із перших таких випадків.

Якщо перекласти на просту мову – техніка вже може виконувати частину завдань, які раніше були можливі лише ціною ризику для життя.

Що роблять наземні роботи

Наземні роботизовані комплекси, або коротко НРК, зараз використовують доволі активно.

• підвезти боєприпаси;
• евакуювати поранених;
• підтримати вогнем;
• працювати в місцях, де людині занадто небезпечно.

На Покровському напрямку, наприклад, такі системи вже стали звичною частиною роботи. Розвідники показують, як це виглядає на практиці – і це, чесно, вже більше схоже на технологічну війну, ніж на класичну.

Менше ризику для людей

Ключовий момент у всій цій історії – безпека військових.

Чим більше роботи беруть на себе дрони і роботи, тим менше людей потрапляє під прямий вогонь. Це, мабуть, головна логіка всіх змін.

Паралельно з цим зростає і ефективність операцій. Бо техніка не втомлюється, не панікує і може працювати там, де людині складно навіть просто пересуватись.

Технології як ставка на майбутнє

У ГУР прямо говорять: розвиток таких систем – це не разова ініціатива, а довгострокова стратегія.

Тобто ставка робиться саме на технології. І не тільки на дрони в повітрі, а й на наземні платформи.

До речі, військові навіть закликають підтримувати подібні проєкти – бо попит на такі рішення тільки росте.

Тисячі місій уже виконано

Ще один показовий факт.

За словами міністра оборони Михайла Федорова, ще у лютому наземні роботи виконали близько 7 тисяч місій. І це не якісь тестові виїзди, а реальна робота на передовій.

Вони беруть на себе найнебезпечніші ділянки. Там, де раніше доводилось ризикувати життям військовим.

Джерело: 5692.com.ua

10 квітня 2026 року в одній з лікарень Кам’янського помер солдат ЗСУ Євтушенко Євген Олександрович.

Про це повідомив міський голова Камʼянського Андрій Білоусов.

Євген Євтушенко народився 6 лютого 1977 року в Кам’янському. У 1995 році закінчив СПТУ №4. Тривалий час працював на ВО «Придніпровський хімічний завод». У січні 2025 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися мати та сестра.

Читайте також:

Вдарив ножем сусіда по палаті: слідчі Кривого Рогу повідомили про підозру 34-річному чоловікові;

Понад 1 млн грн збитків: на Інгульці у Криворізькому районі викрили чоловіка, який ловив раків;

Сокирою та ножем убив знайомого: слідчі Дніпра скерували обвинувальний акт до суду

Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 15 квітня, ворожі війська атакували два райони області – Нікопольський та Синельниківський. Про це повідомив голова ДОР Микола Лукашук.

Нікопольський район. Окупанти били FPV по райцентру, Марганецькій, Мирівській, Червоногригорівській та Покровській сільській громадах. Сталася пожежа, пошкоджена адміністративна будівля, агрофірма та газогін.

Синельниківський район. Ворог атакував БпЛА Покровську громаду. Сталися пожежі. Пошкоджений приватний будинок й гараж.

Читайте також:

Вдарив ножем сусіда по палаті: слідчі Кривого Рогу повідомили про підозру 34-річному чоловікові;

Понад 1 млн грн збитків: на Інгульці у Криворізькому районі викрили чоловіка, який ловив раків;

Сокирою та ножем убив знайомого: слідчі Дніпра скерували обвинувальний акт до суду

Більше новин на REPORTER.ua

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара увійшов до десятки найкращих закладів вищої освіти України за кількістю наукових публікацій.

Рейтинг сформовано на основі даних міжнародної бази SciVerse Scopus з урахуванням не лише кількості публікацій, а й рівня їх цитованості. Загалом університет має 5933 наукові роботи, що забезпечило йому перше місце серед вишів регіону.

Також у рейтингу враховується індекс Гірша, який оцінює наукову продуктивність і впливовість дослідників. За цим показником ДНУ посів третє місце серед закладів вищої освіти Дніпропетровської області.

Лідерами в регіоні за індексом Гірша стали Дніпровський державний медичний університет та Український державний університет науки і технологій.

Читайте також:

Вдарив ножем сусіда по палаті: слідчі Кривого Рогу повідомили про підозру 34-річному чоловікові;

Понад 1 млн грн збитків: на Інгульці у Криворізькому районі викрили чоловіка, який ловив раків;

Сокирою та ножем убив знайомого: слідчі Дніпра скерували обвинувальний акт до суду

Більше новин на REPORTER.ua

14 квітня у Дніпрі на вулиці Архітектора Олега Петрова сталася надзвичайна подія – велика гілка впала на жінку.

За інформацією свідків події, постраждалій надали допомогу перехожі. Згодом її госпіталізували. Наразі деталі щодо стану жінки уточнюються.

Встановлено, що дерево було сухим та мало спеціальне маркування, яке вказує на необхідність його спилу через аварійний стан. Попри це, відповідні роботи проведені не були.

На місці події також зафіксовано пошкоджені гілки та припарковані автомобілі поруч із небезпечним деревом.

Читайте також:

Вдарив ножем сусіда по палаті: слідчі Кривого Рогу повідомили про підозру 34-річному чоловікові;

Понад 1 млн грн збитків: на Інгульці у Криворізькому районі викрили чоловіка, який ловив раків;

Сокирою та ножем убив знайомого: слідчі Дніпра скерували обвинувальний акт до суду

Більше новин на REPORTER.ua

15 квітня у Дніпрі тимчасово зміниться рух трамваїв №1 у зв’язку з проведенням ремонтних робіт.

Як повідомили у комунальних службах, причина змін – ремонт трамвайної колії на проспекті Науки в районі вулиці Паторжинського.

З 21:40 і до завершення руху трамваї курсуватимуть за скороченим маршрутом: від залізничного вокзалу до вулиці Центральної.

Останні рейси за повним маршрутом відправляться о 21:36 від залізничного вокзалу та о 21:58 від Університету науки і технологій.

Читайте також:

Вдарив ножем сусіда по палаті: слідчі Кривого Рогу повідомили про підозру 34-річному чоловікові;

Понад 1 млн грн збитків: на Інгульці у Криворізькому районі викрили чоловіка, який ловив раків;

Сокирою та ножем убив знайомого: слідчі Дніпра скерували обвинувальний акт до суду

Більше новин на REPORTER.ua

14 квітня в одному з районів Запоріжжя рятувальники надали допомогу тваринам, які опинилися в небезпеці.

За повідомленням очевидців, на відкритій території у колодязь впало цуценя. Після прибуття на місце події з’ясувалося, що в пастці перебувають двоє тварин.

Рятувальники спустилися у колодязь глибиною близько чотирьох метрів та за допомогою ручної пожежної драбини по черзі дістали цуценят на поверхню. На щастя, тварини не постраждали.

Читайте також:

Вдарив ножем сусіда по палаті: слідчі Кривого Рогу повідомили про підозру 34-річному чоловікові;

Понад 1 млн грн збитків: на Інгульці у Криворізькому районі викрили чоловіка, який ловив раків;

Сокирою та ножем убив знайомого: слідчі Дніпра скерували обвинувальний акт до суду

Більше новин на REPORTER.ua