Після різдвяно-новорічних вихідних багато українців відчули це буквально на дотик – світло почало зникати частіше. Здавалося, ще вчора лампочки горіли довше, а сьогодні знову темніє за графіком. Причини такого повернення до жорсткіших відключень пояснили у ДТЕК, і, якщо розкласти все по поличках, картина виходить доволі приземлена.

Свята як пауза для системи

Під час свят енергосистема, по суті, дихала трохи вільніше. Бізнес і промислові підприємства працювали не на повну силу, частина виробництв узагалі ставала на паузу. Люди ж здебільшого сиділи вдома і користувалися електрикою більш рівно – без різких піків зранку чи ввечері.

У підсумку споживання розмазувалося протягом дня, і енергетикам вдавалося дати більше світла в домівки. Не диво, що багатьом здалося: ну от, ситуація наче вирівнюється.

Повернення до буднів і зростання навантаження

Але свята закінчилися. З понеділка, 5 січня, офіси, заводи й магазини знову запрацювали у звичному ритмі. Люди поїхали на роботу, транспорт ожив, техніка увімкнулася одночасно.

Як наслідок – споживання електроенергії різко пішло вгору. А обладнання, яке доставляє світло до наших квартир, повністю не відновлене ще з попередніх атак. Дефіцит нікуди не зник, він просто знову став помітним.

Погода додає свого

До всього цього додалася й зима без компромісів. У деяких регіонах температура опускається до мінус 11 градусів. Коли надворі так холодно, мережі отримують додатковий удар: масово вмикаються електрообігрівачі, бойлери, теплі підлоги.

Навантаження росте, система працює на межі, і будь-який зайвий кіловат відчувається одразу. Можливо, ви й самі помічали, як увечері світло зникає саме тоді, коли всі вдома.

Що кажуть енергетики

У ДТЕК наголошують: зараз головне завдання – максимально рівно розподіляти ту електроенергію, яка є, і паралельно лагодити пошкоджені об’єкти.

Енергетики зараз зосереджені на тому, аби максимально рівномірно розподіляти доступну електроенергію між людьми та лагодити пошкоджені об’єкти. Дякуємо за стійкість і розуміння, – пояснили у компанії.

Рівновага під тиском

Енергосистема нині працює в умовах постійного напруження: більше споживання, холод, обмежені можливості мереж. Саме ця комбінація і повернула більш жорсткі графіки відключень, які для багатьох стали болючим, але вже знайомим елементом буднів.

Джерело: 5692.com.ua

Володимир Зеленський допустив, що російсько-українська війна може підійти до завершення вже у першій половині 2026 року. За його словами, нині перемовини вийшли на "новий рівень інтенсивності", і це відчувається не лише на словах.

Цю заяву президент зробив під час церемонії відкриття головування Кіпру в Раді Європейського Союзу. Подія формальна, але меседж прозвучав доволі чітко.

Хто залучений до процесу

Зеленський наголосив, що робота йде одразу на кількох напрямках. Не кулуарно і не точково.

Ми дуже активно працюємо: Україна, наші європейські партнери і, звичайно, Сполучені Штати та всі члени нашої "коаліції охочих" – від Канади до Японії, від США до Австралії, і це можливо, – сказав президент.

Фактично йдеться про широку міжнародну зв’язку, де кожна сторона має свою роль і свою ділянку відповідальності.

Прив’язка до термінів ЄС

Президент також висловив сподівання, що припинення бойових дій може відбутися саме в період головування Кіпру в Раді ЄС. Це не випадкова дата і не символічний жест.

Нагадаємо, відповідно до ротації, Кіпр головуватиме в Раді Європейського Союзу з січня по червень 2026 року. Тобто мова йде про найближчі шість місяців – без розмитих формулювань.

Переговорний фон

До речі, раніше Зеленський уже звертав увагу на те, що Сполучені Штати ведуть перемовини з Росією в межах мирних ініціатив. Водночас він прямо зазначав: з боку РФ конструктиву поки що бракує, і це серйозно гальмує процес.

Тобто рух є, але не всі учасники готові рухатися однаково швидко.

Після війни – питання безпеки

На цьому фоні варто згадати ще один важливий момент. Напередодні президент підписав разом із лідерами Франції та Великої Британії декларацію про наміри розмістити в Україні багатонаціональний військовий контингент — уже після завершення бойових дій.

Часові рамки і відповідальність

Заява Зеленського не виглядає як обіцянка чи прогноз "на око". Швидше як позначення вікна можливостей, у межах якого міжнародні партнери мають або використати шанс, або втратити його разом із довірою до переговорного процесу.

Джерело: 5692.com.ua

Захищаючи свободу та незалежність України, під час виконання бойового завдання загинув 34-річний Захисник з села Обухівка Іван Бердо. Про це повідомили у пресслужбі Обухівської селищної ради.
Більше новин на REPORTER.ua

Сьогодні, 7 січня, на Слобожанському проспекті у Дніпрі ГАЗ 3102 «Волга» врізався в огорожу навпроти ТЦ «Наша правда». До зупинки громадського транспорту залишалося всього кілька метрів.
Більше новин на REPORTER.ua

Вчора вдень, 6 січня, на вулиці Незалежності у Дніпрі, навпроти ТРК Appolo, загорівся автомобіль Skoda Superb. Рятувальників викликали о 12:22.
Більше новин на REPORTER.ua

5 січня пішов із життя відомий журналіст, письменник та історик Дніпропетровської області Олександр Кутняк. Йому було 85 років.
Більше новин на REPORTER.ua

Вчора, 6 січня, під час несення служби неподалік від зони бойових дій наряд групи реагування патрульної поліції з Оріхова виявив підозрілого чоловіка в цивільному одязі, який намагався видати себе за глухонімого.
Більше новин на REPORTER.ua

Пожежа в районі коксохіму, яку сьогодні спостерігають мешканці Дніпра, не пов’язана з ворожими атаками.
Більше новин на REPORTER.ua

Підозрюваного затримали під час передачі коштів.
Більше новин на REPORTER.ua

Від моменту створення Сили безпілотних систем працюють трохи більше ніж пів року. За цей період їхні підрозділи уразили понад 168 тисяч цілей противника. Якщо перевести це у гроші, то орієнтовна вартість знищеної чи пошкодженої російської техніки й обладнання сягає близько 20 мільярдів доларів.

Про такі дані повідомили у пресцентрі СБС. Там же зазначили ще одну цифру, яка багато про що говорить, – понад 832 тисячі бойових вильотів дронів. Тобто робота йде щодня, без пауз і свят.

Кого і що вражали дрони

Якщо говорити конкретніше, то перелік уражених цілей виглядає так:

• понад 50 тисяч одиниць особового складу противника;
• 532 танки;
• 7 697 одиниць автомобільної техніки;
• 5 548 одиниць мототехніки;
• майже 2 500 гармат і гаубиць.

Окремий пункт – удари по цілях на території Росії. Таких об’єктів понад 350. За оцінками, ці атаки завдають противнику збитків приблизно на 3 мільярди доларів щомісяця. Цифра умовна, але порядок зрозумілий.

Робота за межами фронту

СБС працюють не лише по лінії зіткнення. Раніше повідомлялося про удари по об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Луганської області. Там під ураження потрапили радіолокаційна станція та база зберігання пально-мастильних матеріалів. Без пафосу, але наслідки для логістики відчутні.

Нічні удари по інфраструктурі РФ

У ніч проти 31 грудня ЗСУ завдали серії ударів по важливих об’єктах російських окупантів. Серед цілей – Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї, нафтогазовий термінал "Таманьнєфтєгаз" та нафтобаза російського резерву.

Ці атаки стали частиною системних дій, спрямованих на зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора. Не гучні заяви, а холодний розрахунок.

Донецьк і дрони противника

Окремо варто згадати удар по тимчасово окупованому Донецьку. Сили безпілотних систем уразили спорядження та місце підготовки пусків БПЛА "Шахед"/"Герань" на території аеропорту імені Сергія Прокоф’єва. Саме звідти противник готував атаки, які українці добре знають по звуках уночі.

Холодна статистика війни

Ці дані не про ефектні відео і не про гучні заголовки. Це про зміну підходів до війни, де дрони стали одним із ключових інструментів, що системно зменшують можливості противника і впливають на хід бойових дій.

Джерело: 5692.com.ua