Світ змінюється, і ми вже не дивуємось, що стрес або емоційне вигорання можуть траплятися не тільки в людей. Але іноді ми забуваємо, що поруч із нами живуть істоти, які теж мають свою психіку. І наші котики — не виняток. Тиша замість мурчання, байдужість замість пустощів — усе це може бути криком про допомогу, просто на котячій мові.

Ваш Мурчик у смутку? Так, у котів теж буває депресія

Серйозно. І це не перебільшення. Уявіть, ще вчора ваш пухнастик ганявся за фантиком по квартирі, а сьогодні — як підмінили. Лежить собі на дивані, не реагує ні на улюблені іграшки, ні навіть на вас. Не те що "мур", а й вухом не веде. І от тут починаються перші дзвіночки: можливо, у кота — емоційний спад.

Не всі знають, але коти переживають стрес глибоко й мовчки. Вони не сядуть поруч і не скажуть: "Мені кепсько". Їхня мова — це поведінка. І якщо вона змінилася — зупиніться й подивіться уважніше. Бо депресія у тварини — це не вигадка.

Що може вказувати на котячий сум

Є кілька моментів, які варто взяти до уваги:

Зник інтерес до гри

Раніше стрибав на штори, а тепер байдуже дивиться у вікно? Якщо ігри перестали тішити, це перша підказка, що щось не так. Один день — ще нічого. Але кілька — це вже знак.

Їсть дивно

З’їв половинку, а решту залишив? Або навпаки — їсть, як ніби на голодному пайку? Такі зміни часто вказують або на хворобу, або на емоційне виснаження. І те, і інше потребує уваги.

Ходить "не туди"

Так, іноді це буває випадково. Але якщо киця почала ігнорувати лоток — можливо, це її спосіб сказати: "Мені погано". Це може бути як фізичне нездужання, так і психічний дискомфорт.

Стає або надто ніжною, або взагалі уникає людей

Якщо кіт раптом став "прилипалою", або ж навпаки — ховається від усіх, це теж показник внутрішнього дисбалансу.

Звук без причини

Постійне нявкання без очевидної причини — це як крик у порожнечі. Або повна тиша там, де зазвичай було мурчання — те саме. Коти по-своєму благають про підтримку.

І ще кілька важливих "але"

Деякі муркотики починають вискубувати собі шерсть, немов би ловлять невидимих бліх. Це — вже крайній ступінь стресу.Так само і з дивною поведінкою типу перенесення місця сну чи агресивного дряпання меблів без причини. Це вже не пустощі. Це сигнал SOS.

Не варто ігнорувати емоційний стан вашої тварини. Коти — не іграшки, а живі створіння, які так само, як і ми, відчувають біль, самотність і тривогу. Якщо ви помітили зміни в поведінці свого улюбленця — не зволікайте. Консультація з ветеринаром може виявитися рятівною. Бо іноді мовчазне "мяу" — це гучніший крик, ніж здається.

Джерело: 5692.com.ua