Переїзд для людини — це, здається, просто: коробки, пакування, плани на нову кухню. Ну, ще трохи втоми і, можливо, головний біль від перевізників. Але для тварини — це наче опинитися в незнайомому місті посеред ночі, без мапи, без запахів, які заспокоюють, і без чіткого розуміння: де я і чому все інакше?

Зміна домівки — глибокий стрес для більшості домашніх улюбленців. Особливо, якщо до цього вони не мандрували навіть до ветеринара. Запахи зникають. Меблі стоять не там. Вікна інші. Люди ті самі, але вони метушаться, як перед бурею. Не дивно, що хвостаті і вусаті можуть реагувати дуже по-різному: від тривожного бігання по новій квартирі до повної апатії.

З чого почати: готуємо простір до зустрічі з тваринкою

Це може звучати трохи дивно, але найкраще, що ви можете зробити — приготувати куточок для улюбленця ще до того, як він зайде у нову оселю. Не після, не “завтра розберусь”, а заздалегідь. Це ніби лишити частинку старого дому там, де все ще незрозуміло.

• Покладіть старий плед або лежак. Саме той, на якому він спав удома.
• Додайте знайому іграшку або подушку, яка пахне "старим життям".
• Розташуйте все у спокійному місці, де немає гучних звуків і ходіння туди-сюди.

Це допомагає створити "острівець стабільності" у незнайомому світі. І для більшості тварин — цього вже достатньо, аби трохи знизити рівень тривоги.

Не тягніть на екскурсію: дайте час на звикання

Багато хто робить типову помилку: щойно пес чи кіт заходить до нового помешкання — одразу починається "екскурсія". Де кухня, де ванна, де буде стояти твій новий пуфик. Та тварині байдуже. Для неї цей простір зараз — чужий, тривожний і, можливо, навіть ворожий.

Краще зробити інакше:

• Виділіть одну кімнату — бажано найбільш спокійну.
• В цій кімнаті має бути все необхідне: миски з водою та їжею, туалет, спальний куточок.
• Важливо, щоби розташування предметів було звичним: якщо в попередньому домі миска стояла праворуч від дверей — зробіть так само. Це, здається, дрібниця, але мозок тварини чіпляється саме за такі деталі.

І головне — не квапте. Звикання до нового простору — не справа одного вечора.

Поведінка улюбленця: на що звернути увагу

У перші дні (а іноді й тижні) тварина може змінитися. Вона може:

• ховатися під ліжком або у шафі;
• втратити апетит;
• несподівано почати мітити територію (особливо коти);
• ставати надміру збудженою або, навпаки, млявою.

Це — не "розбещеність", а нормальна реакція нервової системи. Як у нас може зникнути сон перед важливою подією, так і у тварини — все зміщується.

Якщо ж подібна поведінка триває понад два тижні — не зайвим буде проконсультуватися з ветеринаром або зоопсихологом.

Важливі дрібниці, які часто забувають

• Звук і світло. Залишайте в кімнаті нічник або приглушене світло на ніч. Ідеально — щось схоже на те, до чого тварина звикла.
• Ваш запах. Якщо можна, залишайте свій одяг у кімнаті. Запах господаря діє як заспокійливе.
• Рутина. Годуйте тварину за звичним графіком. Якщо це 8:00 і 19:00 — не змінюйте.
• Голос і спокій. Говоріть до неї м’яко, але не надто активно. Не треба голосного "ну що, пішли дивитись вікна?". Краще щось на кшталт: "я поруч, усе нормально".

Кіт чи собака: чи є різниця

Так. І доволі велика.

• Коти дуже територіальні. Вони відчувають найменші зміни і важко приймають нові запахи. Тому з ними адаптація зазвичай довша. Іноді — до місяця.
• Собаки більше орієнтуються на людину, ніж на місце. Їм важливо, щоб ви були поруч, а не те, яка стіна у ванній. Але навіть собаки можуть мати тривожні реакції, особливо якщо раніше вже мали травматичний досвід (притулок, вуличне життя тощо).

А що, якщо улюбленець — не один

Якщо у вас дві тварини — і одна з них легше адаптується — не чекайте, що друга буде копіювати поведінку першої. Навпаки, вона може зачинитися в собі ще більше.

Важливо дати кожній тварині простір. Навіть якщо вони дружать. У перші дні краще тримати їх окремо, а потім — поступово дозволяти спільні контакти в межах нового дому.

Переїзд — це іспит. Для всіх.

Чесно кажучи, часто ми настільки занурюємось у процес пакування та транспортування, що забуваємо про емоційний стан тварини. А потім дивуємось: "чого він такий дивний став?" Та не став — просто переживає.

Тварина не скаже словами, що їй лячно. Але покаже поведінкою. І наше завдання — не тиснути, не примушувати, а допомогти. Поступово. Зі спокоєм. І з розумінням, що новий дім — це не лише наші плани на інтер’єр, а й її маленька планета, яка щойно почала формуватись.

Джерело: 5692.com.ua