Щороку напередодні Великодня виникає одне й те саме питання: чи можна куштувати паску до свята, чи треба чекати, поки її освятять у церкві? У магазинах тим часом — повний вибір: маленькі, великі, з глазур’ю, без, навіть із цукатами всередині. І хоч бери прямо зараз та й з чаєм.
Здається, ще задовго до християнства наші предки пекли обрядовий хліб — на честь весни, сонця чи доброго врожаю. Але вже з приходом християнства все це отримало глибший сенс. Паска почала символізувати Воскресіння Ісуса — нове життя, перемогу над смертю, духовне оновлення.
Про той самий артос, що колись лежав у храмі
У перші християнські століття на Великдень клали на почесне місце прісний хліб — артос. Він нагадував, що Христос — серед нас, хоч і невидимо. Це не було просто частуванням, а радше знаком присутності Божої. І тільки згодом замість прісного хліба почали пекти здобний — багатший, святковіший, із ароматом домашнього тепла.
Чому паска — не просто хліб, а цілий символ
Якщо замислитися, у пасці все має значення.
- Форма? Кругла або витягнута вгору — як церковний купол.
- Інгредієнти? Найкращі з можливих: молоко, яйця, масло — як подяка за добрі часи.
- Дріжджове тісто? Воно росте, підіймається — от вам і символ Воскресіння.
А якщо хочеться скуштувати раніше
Оце найцікавіше. Бо серед людей існує така собі неписана традиція: мовляв, їсти паску до освячення — не можна. Але чи є в цьому щось грішне насправді? Ректор Відкритого православного університету, отець Георгій Коваленко, каже: не варто перебільшувати. Якщо вам захотілося трохи здобної паски до свята — то й нехай.
То вона священна чи звичайна
На фабричній упаковці ніхто не пише, що це "сакральний виріб". Це просто смачна випічка, яку може їсти будь-хто. Буває, що навіть італійське панетоне у нас продають перед Великоднем — хоча воно взагалі-то різдвяне. Люди плутають, але то не страшно.
До речі, в Італії великодній хліб має форму голубки й називається "коломба". А от той солодкий хліб із цукатами, який ми бачимо на прилавках, — це часто "панетоне", традиційна різдвяна випічка з Мілана. І все одно купують, смакують, не дуже переймаючись символікою.
А віруючі як роблять? Тут усе просто
Ті, хто дотримуються церковних традицій, купують або печуть паски перед святом, чекають Великодня, несуть до храму, освячують — і тільки тоді ставлять на стіл. Бо для них це — не просто хліб, а частина ритуалу. Але якщо людина не має змоги пекти сама — вона купить магазинну й освятить, коли буде змога. І все.
І все-таки є чимало людей, які спокійно їдять паску просто як десерт до чаю. Без церковного підтексту. Бо для них це — смачний шматочок із дитинства, і ніхто не забороняє поласувати ним за кілька днів до свята.
У когось паска — як молитва в тісті. А в когось — просто смачна здоба з глазур’ю. І обидва варіанти мають право на існування. Тут, як і в багатьох речах, усе залежить від того, що ви самі в це вкладаєте.
Джерело: 5692.com.ua