21 січня поблизу Авдіївки на Донеччині, захищаючи вільну і незалежну Україну, загинув старший сержант Бойко Ігор Олегович.

Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.

Ігор Бойко народився 4 листопада 1980 року в селі Українка Криничанського району. У 1998 році закінчив середню загальноосвітню школу №28. Упродовж 1998-2000 років проходив строкову військову службу. У 2014-2015 роках був учасником АТО/ООС. Тривалий час працював на ПрАТ «Дніпровагонмаш». У березні 2022 року став на захист України та її народу.

У нього залишилися дружина, дві доньки, батьки та брат.

Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою!

Прощання відбудеться 25 січня о 13:15 за адресою: с.Українка, вул.Степова, 84. Панахида пройде о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вулиця С. Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на Алеї Героїв кладовища по вул.Весняній.

Джерело: 5692.com.ua

Військовий експерт та пілот-інструктор Роман Світан висловив свої передбачення щодо можливого часу та масштабів нового удару російських сил проти України. За його словами, наступна масована атака, в якій може бути використано близько 100 ракет, відбудеться ближче до другої річниці повномасштабного вторгнення.

Прогноз експерта

Експерт розповів, що на останню атаку, яка сталася 23 січня, росіяни витратили приблизно 50 ракет. Вона була середньої сили. За його словами, таку атаку можна підготувати протягом 5-7 днів. Однак через збитий українськими силами літак A-50, росіянам довелося провести переналаштування та скоригувати маршрути для іншого літака, що затримало підготовку атаки на два тижні.

Світан наголошує, що масовані атаки з використанням сотень ракет мають в основному інформаційний характер. Вони призначені для того, щоб вражати уяву світової громадськості, інформуючи про масштабність атаки на Україну. Експерт вважає, що такі обстріли можуть мати частоту приблизно один раз на місяць-півтора.

Відповідаючи на запитання про можливу дату наступної атаки, Світан зазначив, що ближче до 23-24 лютого росіяни можуть готувати масований обстріл. Він вказав, що російські напади часто пов'язані з певними датами.

Експерт також вказав на спроби росією викрити та вивчити роботу систем протиповітряної оборони під час обстрілу Києва 23 січня.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію чоловіків у 60 років становить у 2024 році 31 рік. Водночас, за законодавством України, статус учасника бойових дій дає можливість вийти на пенсію раніше.

Чи мають право учасники бойових дій вийти на пенсію за віком, не маючи необхідного стажу, розповіли у Пенсійному фонді.

До ПФУ звернувся чоловік зі статусом УБД із запитанням про те, чи може він вийти на пенсію у 60 років, якщо у нього не 31 рік, а 25 років страхового стажу.

Представники Пенсійного фонду відповіли, що, згідно зі ст.26 закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначення пенсії за віком у 2024 році можливе після досягнення віку 60 років за умови, що кількість стажу становить не менше 31 року.

Однак статтею 115 (п. 4) цього ж закону визначено, що особи зі статусом УБД мають право на дострокову пенсію – у 55 років. При цьому кількість стажу має становити не менше ніж 25 років.

Враховуючи зазначене, Ви як учасник бойових дій за наявності страхового стажу не менше 25 років маєте право на призначення пенсії за віком, – пояснили у ПФУ.

Щоб оформити пенсійні виплати, учасник бойових дій спочатку має отримати відповідний статус і посвідчення. Після цього потрібно звернутися до Пенсійного фонду – особисто або онлайн, скориставшись порталом електронних послуг ПФУ.

Читайте також: НБУ збиратиме дані про українців з кредитними боргами від 50 тис. грн: яка мета

Батарея може гріти краще. Усього декілька простих порад і в кімнаті стане тепліше не збільшуючи витрати на опалення

Українські біженці масово залишають Польщу: куди прямують громадяни

Джерело: 5692.com.ua

Наприкінці 2023 року в Україні відзначили найнижчий рівень споживчої інфляції за останні три роки – усього 5%. Одночасно середня зарплата українців зросла до майже 18 тисяч гривень на місяць, показавши збільшення на понад 22% порівняно з кінцем 2022 року. Докладний огляд оприлюднили на порталі ua.news.

Цінова динаміка

За результатами 2023 року споживча інфляція уповільнилась, а в грудні залишилась на рівні попереднього місяця – 5,1%. Це стало найнижчим показником за останні три роки. Такий же рівень останній раз фіксували в грудні 2020 року (5%). У місячному вимірі груднева інфляція становила 0,7%.

Продукти харчування минулоріч були основним драйвером зростання цін. Зокрема, їхня вартість у середньому піднялася на 2%, що вище, ніж загальний рівень – 0,7%. У той же час, ціни на непродовольчі товари у 2023 році знизились (одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла). Послуги у сфері відпочинку й культури також стали дешевшими.

Аналітики зазначають, що ціни на продукти харчування майже на 60% підвищились у період зимових свят (борщовий набір, молочні продукти, олія, макарони), тоді як ціни на м'ясо, яйця та крупи зменшилися. З 22 грудня по 19 січня ціни на автомобільне паливо (газ, бензин і дизель) зменшились відповідно до світових тенденцій.

Зарплати й ринок праці

За даними Держстату, середня зарплата українців за 3 квартал 2023 року склала 17 937 грн, що більше на 22% порівняно з попереднім роком. Зокрема, на початку активної війни в 1-2 кварталах 2022 року середня заробітна плата в Україні становила в середньому 13,7-14,6 тисяч гривень.

Дані платформ для працевлаштування, зокрема work.ua, підтверджують позитивний тренд. Середня зарплата за вакансіями у 3 кварталі 2023 року становила 17 853 грн, а за резюме перевищувала 19 тис. грн.

Аналітики також зазначають, що наслідки війни та міграції також активно впливають на рівень оплати праці. Компанії підвищують заробітні плати, щоб зберегти та залучити професіоналів, зважаючи на тимчасову окупацію територій, руйнування інфраструктури та масову міграцію.

Крім того, проблемою є низька економічна активність бізнесу, але зараз спостерігається зменшення кількості зареєстрованих безробітних, що може свідчити про певне відновлення ринку.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні банки та інші фінустанови зобов'язали передавати до НБУ інформацію про громадян, які накопичили кредитні борги на суму 50 тис. грн і більше. Відповідна вимога міститься у затверджених напередодні Правилах подання звітності про активні операції, повідомляє регулятор.

Як зазначають у НБУ, метою отримання від учасників фінансового ринку даних про фінансові операції боржників за кредитами, є здійснення нагляду за їх діяльністю та оцінка ефективності управління кредитним ризиком.

Відомості про активні операції боржників повинні передавати:

• банки України;
• кредитні спілки;
• фінансові компанії, які надають такі послуги, як факторинг, фінансовий лізинг, надання коштів та банківських металів у кредит, надання гарантій.

Яку інформацію передаватимуть фінустанови у звітах

До НБУ має подаватися звітність про активні операції, якщо загальна сума зобов'язань (сукупний обсяг боргу) боржника дорівнює або перевищує 50 000 гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті). Звітність подаватиметься до повного припинення зобов'язань боржника.

Звіти будуть містити інформацію про:

• операції з цінними паперами;
• дебіторську заборгованість;
• операції з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках;
• боржника та осіб, пов’язаних з боржником та активною операцією.

Згідно з встановленими термінами, інформація буде подаватися частково з 1 липня та в повному обсязі з 1 жовтня 2024 року.

Джерело: 5692.com.ua

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" став офіційним номінантом на престижну кінопремію "Оскар". Робота режисера Мстислава Чернова, що розповідає про перші дні облоги Маріуполя російськими військами, увійшла до категорії "Найкращий повнометражний документальний фільм".

Що відомо про фільм

Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук оголосила список номінантів, серед яких опинився й український фільм "20 днів у Маріуполі". Цьогоріч він буде конкурувати за перемогу в одній із найпрестижніших категорій "Оскара".

Фільм був створений у співпраці Associated Press та американських документалістів з Frontline. Матеріал для стрічки відзняли у перші дні облоги Маріуполя, що додає глибину подіям на екрані.

Варто зазначити, що це не єдиний український фільм, який привернув увагу світової глядацької аудиторії. Ще одна стрічка, "Звідки й куди", присвячена загальному портрету українських біженців та їх прагненню знайти безпечне пристановище у вирі війни, також потрапила до шортлиста "Оскара". Втім, вона не увійшла до остаточного переліку номінантів.

Очікується, що церемонія вручення премії "Оскар" відбудеться 10 березня у Лос-Анджелесі, де "20 днів у Маріуполі" матиме можливість змагатися за визнання та перемогу у своїй категорії.

Джерело: 5692.com.ua

Через 15 років після війни Україна може зіткнутися зі значним зменшенням кількості населення. Демографи прогнозують, що за умови завершення бойових дій з росією наприкінці 2024 чи у 2025 році, населення зрештою скоротиться на приблизно 10-12 мільйонів осіб.

Які прогнози мають демографи

За словами Олександра Гладуна, заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, відповідний прогноз здійснили на основі аналізу різних аспектів, таких як народжуваність, смертність і міграція.

За його словами, процеси демографії під час війни мають свої особливості, і лише через два-чотири роки після завершення конфлікту стають більш-менш стабільними. З цього моменту можна робити більш точні прогнози. Гладун підкреслив важливість визначення моменту завершення війни для визначення демографічних тенденцій.

На сьогодні кількість населення України, враховуючи тимчасово окуповані території, складає приблизно 42 мільйони осіб (згідно з даними на початок 2022 року).

Прогноз Інституту демографії передбачає, що на початку 2037 року кількість населення скоротиться України до 30,5 мільйонів осіб, що свідчить про дуже значуще зменшення за 15 років, а саме на 10-12 мільйонів.

Саме тому дослідники визначають потребу в комплексних стратегіях влади для підтримки населення та вирішення проблем, пов'язаних із демографічним спадом після війни. Національні програми і соціальні ініціативи можуть стати ключовими факторами в управлінні демографічним викликом, який чекає Україну в найближчі роки.

Джерело: 5692.com.ua

24 січня Україна відзначає День Служби зовнішньої розвідки. Доєднався до привітань з нагоди свята й мер Кам'янського Андрій Білоусов.

Він зазначив, що діяльність розвідки не афішується широкому загалу, але здобута нею інформація є вкрай необхідною, а іноді навіть ключовою, як під час проведення військових операцій, так і для ефективної протидії ворогові на міжнародному рівні.

Вітаємо усіх співробітників Служби зовнішньої розвідки з професійним святом та дякуємо за вірну службу українському народові. Наснаги та вдачі в усіх починаннях. Разом до Перемоги! – написав Андрій Білоусов.

Джерело: 5692.com.ua

Бельгія готова надати україні військову допомогу в розмірі понад 600 мільйонів євро. Відповідні гроші планують взяти із заморожених російських активів. Про це повідомило видання Belga News Agency.

Як Бельгія планує допомагати Україні

Міністр оборони Бельгії Людивін Дедондер розкрив деталі ініціативи, зазначивши, що військова допомога є результатом відсотків, отриманих від заморожених російських активів.

Ця величезна сума військової допомоги визначається відсотками, які ми отримали від заморожених російських активів, – заявила міністр.

Цю новину підтвердив міністр оборони України Рустем Умеров і висловив вдячність Бельгії за значний внесок у підтримку обороноздатності держави.

Цього року Бельгія надасть військову допомогу у розмірі 611 мільйонів євро і має довгострокові зобов'язання щодо підтримки модернізації наших сил оборони, – підкреслив міністр України.

Раніше Рустем Умеров обговорив з бельгійським колегою ситуацію на фронті та перспективи оборонної співпраці. Зокрема, передбачається, що Бельгія відправить два літаки F-16 для навчанння українських пілотів.

Джерело: 5692.com.ua

Останнім часом в Польщі спостерігається значний відтік українців. За даними Управління соціального страхування, лише у грудні 2023 року країну залишили майже 7 тисяч українських громадян, які, відповідно перестали сплачувати внески в систему соціального страхування. Про це повідомили на порталі Rzeczpospolita.

Куди прямують українські біженці

Згідно із звітом ZUS, у грудні 2023 року в Польщі внески сплатили 759 тисяч українських громадян, що на 6,9 тисячі осіб менше, ніж у листопаді того ж року. Хоча попередній рік загалом відзначився зростанням кількості застрахованих у сусідній державі українців на 13,4 тисячі, останні місяці свідчать про те, що ця тенденція почала змінюватися.

Про поступовий відтік українців із Польщі свідчать не лише дані ZUS, але й інші джерела, зокрема, Євростату. Так, наприкінці грудня в Польщі проживали 951,4 тисяч осіб із тимчасовим захистом, що на 5,3 тисячі осіб менше, ніж у листопаді 2023 року. Ці цифри свідчать про те, що частина українців шукає інші країни для тимчасового проживання.

Важливо відзначити, деякі громадян переїздять до інших європейських країн, де вже фіксують поступове зростання кількості українців. За даними Євростату, значний приплив громадян зараз відзначають у Німеччині (на 275,4 тисячі за рік), Нідерландах (на 35,5 тисячі) і Норвегії (на 33,2 тисячі).

Найбільший відтік зафіксований в Чехії, де в листопаді 2023 року налічувалося на 55 тисяч менше осіб із тимчасовим захистом, ніж у листопаді 2022 року. Це може бути пов'язано з різними факторами, насамперед економічною ситуацією, професійними можливостями або політичними обставинами.

Джерело: 5692.com.ua