На заставці – відоме фотоательє №1 на проспекті Пеліна (сьогодні – Гімназичний). У минулому – популярне місце серед містян. Тут фотографувалося не одне покоління.

Фотоательє було з історією. Воно відкрилося на початку ХХ ст. За даними О. Ю. Слонєвського, після революції 1917 р. тут працювали фотографи: Фелікс Воврик (ательє при ньому називалося «Друг дітей»), потім – Г. М. Костянтиновський (це вже була «Державна фотографія № 1»). Під час Другої світової війни світлини робив В. П. Лапшин.

Цей знімок з архіву Гарольда Яцука (вперше опублікований О. Ю. Слонєвським) зроблено після війни. Історія ательє № 1 до 1963 року вже пов’язана з ім’ям відомого фотографа Аркадія Петровича Бахмутського, про якого і йтиметься у цій публікації.

Родина та перше місце роботи
Невідомо, коли саме родина Бахмутських переїхала до Кам’янського. Батьки були вихідцями з Бахмута на Донеччині (того самого, зруйнованого нинішньою війною, який багато років мав назву Артемівськ). У родині було троє дітей – двоє синів та донька. Аркадій, друга дитина, народився 28 липня 1910 року. Тут, у Кам’янському, він закінчив 7 класів школи. Хлопчик захоплювався фотографією. Тож пішов працювати помічником до приватного фотографа, який тримав майстерню на Базарному узвозі, неподалік старої прохідної металургійного заводу.

Перед війною цю майстерню закрили і відкрили державне фотоательє № 20 на проспекті Пеліна (сьогодні – Гімназичному). Там Аркадій Бахмутський пропрацював завідувачем усе своє життя. Це було його єдине місце роботи. За винятком участі у бойових діях Другої світової війни.

Сапер та військовий фотокореспондент
Аркадія Бахмутського призвали до армії в 1943 році. Він прослужив до жовтня 1945 року. Спочатку – рядовим, потім був сержантом, командував взводом саперів і виконував обов’язки фотокореспондента, знімаючи для «Бойового листка» та фронтових газет. Він зробив багато фотографій. Його фотороботи увійшли до книги «Боевая комсомольская».

Є знімки, зроблені у Берліні біля рейхстагу. З війни Аркадій привіз не лише фотоплівки, а й кілька фотоапаратів, якими вони були зроблені. Нині це сімейні реліквії його сина.

Фотограф та керівник
Після демобілізації Аркадій Петрович повернувся до Дніпродзержинська, у своє фотоательє. Був одночасно фотографом та завідувачем. В ательє працювало багато народу: ретушери, лаборанти. Аркадію Бахмутському вдалося створити на роботі затишну, доброзичливу, майже домашню атмосферу.

Він робив портрети містян, знімав міські краєвиди. Багато школярів, студентів інституту та технікумів замовляли у цій майстерні випускні фотографії. До речі, на них були й невеликі світлини з видами міста, зроблені самим Аркадієм Бахмутським.

Винахідник
Сьогодні зробити фотографію дуже просто, були б телефон та кольоровий принтер. До розвитку цифрових технологій створення фотографій було складним технологічним процесом. Потрібно було вміння працювати зі спеціальними реактивами, причому в темряві, при тьмяному світлі спеціальної червоної лампи. Найменша помилка могла зіпсувати всю роботу. Дуже важко було проставляти на негативах реєстраційні номери. А без цього наставала неминуча плутанина. Ось Аркадій Петрович і придумав спеціальний пристрій – світлономератор. Проявлена, але не закріплена негативна плівка опускалася у щілину номератора до упору. Поворотом рукоятки усередині пристрою засвічувався черговий номер – акуратно у куточку. Тепер можна було опускати негатив у закріплюючий розчин – світлова мітка не зітреться. Про цей винахід завідувача фотомайстерні писала міська газета «Дзержинець» 12 липня 1958 року. У замітці також йшлося про те, що винахід отримав високу оцінку в тресті «Укрфото» і одна з фабрик готується до серійного виробництва світлономераторів.

Аркадій Петрович Бахмутський пішов із життя 29 липня 1963 року. Похований на цвинтарі 55-го Блочка. Після його смерті до вдови, Ріви Львівни, через військкомат звернулися з Міністерства Збройних Сил СРСР. Цікавилися архівом, що залишився. Ріва Львівна віддала все, чим цікавилися військові.

Фотоательє № 1 закрили у 1970-х роках. Зараз прохід до нього закритий воротами.

Про життя Аркадія Петровича Бахмутського розповів його син, Петро Аркадійович. Він вже літній чоловік, але дуже активний член єврейської громади міста Кам’янське. Минулого року він приніс у музей, який з недавніх пір діє при синагозі, великий фотопортрет. На ньому вся його родина: батько Аркадій Петрович Бахмутський, мама Ріва Львівна, сестра Ехвет та сам Петро Аркадійович, ще зовсім маленький хлопчик.

А першим познайомив нас із фотохудожником та винахідником А. П. Бахмутським відомий у Кам’янському журналіст та краєзнавець Віктор Куленко.

Джерела інформації:
Календар знаменних та пам’ятних дат центральної бібліотеки за 2025 рік
Сайт Єврейської громади Кам’янського
Нарис Віктора Куленка

Галина Денисова

Читайте також: Старовинна листівка з краєвидом Кам’янського: де ця вулиця, що це за будівля