Світ не вперше стикається з конфліктами, які важко завершити однозначно — перемогою однієї зі сторін. Але війна в Україні, попри її надзвичайну жорстокість і глобальні наслідки, дедалі більше нагадує ситуацію, в якій усі втрати надто великі, а виграш — неочевидний. І коли про це починають прямо говорити у Вашингтоні — зокрема, такі гравці, як Марко Рубіо, — це вже сигнал. Сигнал про те, що геополітичні настрої змінюються, і важливо не проґавити момент.

росія хоче чуже. Україна — своє. Але все це не вирішити лише зброєю

Під час виступу в Держдепартаменті США держсекретар Марко Рубіо озвучив думку, яка звучить не вперше, але від того не менш болюча: "Цю війну не можна виграти тільки на полі бою". Мовляв, росія вимагає те, чого вона нині не контролює, і, що важливо, — що їй не належить за жодними законами. А Україна, у свою чергу, намагається повернути території, які важко відбити виключно воєнним шляхом.

І тут виникає дилема: боротися до останнього патрона чи все ж шукати варіанти домовленості, яка не виглядатиме як поразка?

Без переговорів — нікуди

Маємо завершити це за столом перемовин — каже Рубіо.

І хоч звучить це надто сухо, по-дипломатичному, суть від того не змінюється. Суть у тому, що американська влада дедалі більше натякає: мир — це не слабкість, а стратегія. Особливо тоді, коли фронт просувається повільно, а ресурси — і фінансові, і людські — на межі.

Про Трампа, санкції та телефонні розмови з путіним

Цікаво, що на тлі всього цього Рубіо ще й захищає Трампа. Каже, мовляв, даремно його звинувачують у поступках перед путіним.

Він нічого йому не віддав, — зазначає держсекретар.

Мовляв, Трамп просто не вірить у санкції, бо вони, як він каже, "відлякують" росіян від діалогу.

І тут, чесно кажучи, виникає дивне враження: наче головне зараз — не тиснути, а, навпаки, вмовити москву хоча б сісти за стіл. При цьому Трамп спілкується з путіним телефоном, а ЄС паралельно — навпаки, вводить нові обмеження.

Зброю не припинили постачати. Але з новими пакетами — гальмують

Ще один важливий момент, про який сказав Рубіо: США, мовляв, не згорнули постачання зброї Україні. Але — нові рішення поки що зависли в повітрі. Все залежить від того, чи вдасться вмовити росію на діалог. Якщо ні — то, за словами посадовця, можливо, повернуться до питання нової допомоги. Але це вже буде "інший сценарій".

Якщо росія хоче лише воювати — тоді буде по-іншому

Тобто американці поки що — на роздоріжжі. Вони не відмовляються від підтримки, але й не форсують її. Спершу хочуть зрозуміти, що думає кремль. Бо якщо там просто тягнуть час, тоді, як каже Рубіо, "цілком можливо, що доведеться діяти інакше". І тут, здається, мається на увазі як посилення тиску, так і повернення до теми санкцій чи нової зброї.

У цьому всьому найстрашніше — це відчуття, що війна перетворюється на гру нервів між глобальними гравцями. Доки хтось телефонує путіну, хтось вагається з новими поставками, а хтось міркує про перемовини — на передовій гинуть люди. Українці. І хоч би якими були дипломатичні формулювання, реальність залишається жорстокою: жодні розмови не мають замінити правду — про те, хто напав і хто захищає своє.

Джерело: 5692.com.ua