З початку квітня правила отримання відстрочки трохи підправили. Але тут важливий нюанс – сам список причин залишився тим самим. Тобто нових категорій не додали, нічого кардинально не розширили.

Зміни більше про зручність.

Тепер подати заявку можна не лише "по-старому", а й онлайн – через застосунок "Резерв+". Також ніхто не скасовував ЦНАПи. Для багатьох це, мабуть, навіть простіше, ніж стояти в чергах.

Хто реально може отримати відстрочку

Перелік категорій, по суті, знайомий. Але краще проговорити ще раз, щоб не було плутанини.

Отже, право мають:

• чоловіки з інвалідністю або серйозними проблемами зі здоров’ям;
• батьки з трьома і більше дітьми, а також ті, хто виховує дитину сам;
• ті, хто доглядає за тяжкохворими родичами;
• студенти і викладачі (але тут є свої умови, не все так автоматично);
• працівники критично важливих підприємств, яких "забронювали";
• родичі загиблих або зниклих безвісти військових;
• люди, які повернулися з полону.

Список, як бачимо, досить конкретний. І, чесно кажучи, він не новий.

На який термін дають відстрочку

Тут усе залежить від ситуації.

Іноді відстрочку дають на певний час – наприклад, поки діє конкретна підстава. В інших випадках – аж до завершення воєнного стану.

Тобто універсального строку немає. Кожен випадок розглядається окремо.

Важливий момент про виїзд за кордон

Є нюанс, який часто викликає питання.

Наявність відстрочки – це не автоматичний "дозвіл" виїхати за кордон. Це різні речі. І багато хто на цьому плутається.

Тобто навіть якщо відстрочка є, правила перетину кордону діють окремо.

Що з мобілізацією старших за 50

До речі, ще один момент, про який не всі згадують.

Із грудня 2025 року мобілізація торкнулася і чоловіків віком від 50 років. Це вже діє.

А от після 60 – інша історія. Люди цього віку можуть служити тільки добровільно. Для них навіть створили окрему програму "Контракт 60+".

Там, щоправда, є свої вимоги, і йдеться переважно про небойові посади.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпропетровській області 28 березня 2026 року на 94-му році життя помер ветеран журналістики Ігор Маневич. Він був найстаршим представником журналістської спільноти регіону та членом Національної спілки журналістів України з 1966 року.

Ігор Маневич присвятив професії все життя. Писати почав ще у шкільні роки, згодом здобув освіту в Київському університеті. У різні роки співпрацював з обласними та всесоюзними виданнями, зокрема «Труд», «Известия», журналом «Україна». Також працював редактором радіомовлення на Дніпропетровському електровозобудівному заводі.

Понад 30 років він був репортером газети «Днепр вечерний». Його матеріали публікувалися як в Україні, так і за її межами.

«Репортер» висловлює співчуття рідним та близьким померлого.

Читайте також:

6 000 доларів за «діагноз» для ухилення від мобілізації: повідомлено про підозру лікарю-психіатру;

Елітні автівки та готівка: у Запоріжжі експосадовець ДСНС обвинувачується у незаконному збагаченні на майже 13 млн грн;

Перевела майже 200 тисяч гривень із банківського рахунку знайомої: слідчі Дніпропетровщини повідомили про підозру 31-річній жінці

Більше новин на REPORTER.ua

У Кривому Розі правоохоронці затримали 51-річного чоловіка, який під час конфлікту завдав ножового поранення своїй 47-річній співмешканці. Потерпілу з травмою грудної клітки госпіталізували до лікарні.

Про це повідомили у пресслужбі ГУ НП у Дніпропетровській області.

Інцидент стався 28 березня близько 11:00 в одному з будинків Центрально-Міського району міста. Поліцейські оперативно встановили обставини події та затримали підозрюваного в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили чоловіку про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

6 000 доларів за «діагноз» для ухилення від мобілізації: повідомлено про підозру лікарю-психіатру;

Елітні автівки та готівка: у Запоріжжі експосадовець ДСНС обвинувачується у незаконному збагаченні на майже 13 млн грн;

Перевела майже 200 тисяч гривень із банківського рахунку знайомої: слідчі Дніпропетровщини повідомили про підозру 31-річній жінці

Більше новин на REPORTER.ua

Кабінет міністрів дав "зелене світло" пакету податкових законопроєктів, які зачіпають одразу кілька сфер. Йдеться про доходи з цифрових платформ, міжнародні посилки та навіть військовий збір – його планують залишити й після завершення воєнного стану.

Про це повідомили у Міністерстві фінансів. І, якщо коротко, зміни можуть відчути як бізнес, так і звичайні люди.

Навіщо це все

Як пояснив міністр фінансів Сергій Марченко, це частина більшої історії.

Це частина системної роботи уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період, – зазначив він.

Тобто ідея не лише в податках як таких. Мова про те, щоб витягнути з "тіні" частину доходів і водночас наповнити бюджет.

Доходи з цифрових платформ: що зміниться

Окремий блок – це заробітки через сервіси на кшталт таксі, оренди житла або онлайн-продажів.

Планують запровадити автоматичний обмін інформацією про такі доходи – фактично за міжнародними стандартами. Це те, що давно працює в країнах ЄС.

Якщо простіше, то:

• податок на доходи фізосіб хочуть знизити до 5% (замість 18%);
• самі платформи стануть податковими агентами;
• продаж особистих речей до €2 тис. на рік не обкладатиметься податком;
• правила діятимуть і для українських, і для міжнародних сервісів, включно з Bolt, Uklon, Airbnb, Uber.

Ці норми, до речі, планують запустити з 2027 року. Не завтра, але й не так далеко.

Що буде з посилками з-за кордону

Тут зміни можуть бути більш відчутними.

З 2027 року ПДВ планують нараховувати на всі товари, які заходять в Україну через пошту чи експрес-доставку – незалежно від їх вартості.

Але є нюанс:

• посилки до €45 (подарунки, особисті речі) залишаться без ПДВ;
• податок буде "вшитий" у покупку ще на етапі оформлення замовлення;
• платформи самі платитимуть податки, без участі покупця.

Ідея в тому, щоб вирівняти умови для українських магазинів і закордонних. Бо зараз, як не крути, різниця є.

Військовий збір залишать довше

Ще один момент – військовий збір. Його не планують скасовувати одразу після завершення воєнного стану.

Навпаки, хочуть продовжити ще на три роки. Гроші підуть на оборону і відбудову.

Ставки пропонують такі:

• для звичайних громадян – 5%;
• для ФОП 1, 2 і 4 груп – 10% від мінімальної зарплати;
• для 3 групи – 1% від доходу.

Тут, в принципі, логіка зрозуміла – витрати залишаються великими.

Зобов’язання перед МВФ і нові вимоги

Окремо в Мінфіні нагадали про домовленості з МВФ. Ще у березні з’явився законопроєкт, який фактично зібрав податкові зобов’язання України в одному документі.

Наприклад, пропонується обов’язкова реєстрація платниками ПДВ для ФОПів, якщо їхній річний дохід перевищує 4 млн грн.

Також документ охоплює ті ж питання цифрових платформ і міжнародного обміну даними.

Цікаво, що раніше планка була значно нижчою – близько 1 млн грн. Це викликало хвилю критики серед підприємців. Після цього уряд, схоже, почав шукати компроміс і підняв поріг.

Переговори та умови програми

Усі ці зміни частково пов’язані з новою програмою фінансування від МВФ. Вона розрахована на 48 місяців і передбачає цілий набір умов.

Йдеться про:

• 16 структурних маяків для уряду і парламенту;
• кілька попередніх вимог, без яких програму взагалі не запустили б.

Щоправда, після останніх переговорів частину жорстких умов скасували. Але самі ідеї нікуди не зникли – вони залишились у планах як орієнтири.

Джерело: 5692.com.ua

Тема платних доріг останнім часом усе частіше спливає в обговореннях – і не випадково. Грошей на дороги банально не вистачає. Особливо зараз, коли країна думає не лише про латання ям, а й про масштабне відновлення після війни.

Як пояснюють у державі, колись ситуацію трохи рятував Дорожній фонд. Але зараз він, по суті, не працює так, як раніше. І тут виникає логічне питання: де брати кошти?

Що кажуть у владі

Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин прямо говорить: проблема не нова, але зараз вона відчувається значно гостріше.

Фактично, держава опинилася в ситуації, коли дороги треба утримувати й будувати, а стабільного джерела фінансування немає. Тому й шукають інші варіанти – інколи не дуже популярні серед водіїв.

Який варіант розглядають

Один із варіантів – платні дороги. Ідея проста: частину навантаження перекласти на тих, хто цими дорогами користується.

Це може виглядати так:

• інвестор вкладає гроші в будівництво або ремонт траси;
• потім повертає їх через оплату проїзду;
• держава при цьому контролює процес.

Такий підхід давно працює в Європі. У нас – поки тільки на рівні планів і розмов.

Де саме можуть з’явитися платні ділянки

Йдеться не про всі дороги підряд. Найперше розглядають ті напрямки, де постійно великий трафік. Тобто траси, якими щодня їздять тисячі авто – логістика, бізнес, перевезення.

Логіка проста: там, де багато машин, інвестиції повертаються швидше.

До речі, мова не лише про нові автобани. Під платний формат можуть потрапити й уже існуючі дороги після реконструкції.

Що може викликати питання

Тут не все так однозначно. І це визнають навіть самі чиновники.

Є кілька моментів, які доведеться продумати:

• чи зможуть люди реально платити за проїзд;
• чи не стане це додатковим тиском на водіїв;
• і головне – чи будуть безкоштовні альтернативи.

Бо якщо альтернативи не буде, ситуація може викликати, м’яко кажучи, невдоволення.

Соціальний фактор і реальність

Українські водії – не завжди готові платити за дороги, особливо якщо їхній стан залишає бажати кращого. Це теж правда.

Тому, як виглядатиме ця система на практиці, поки що відкрите питання. Ймовірно, рішення не буде швидким. І, скоріше за все, його ще довго обговорюватимуть – як на рівні уряду, так і серед самих водіїв.

Джерело: 5692.com.ua

Президент Володимир Зеленський попередив, що затримка з погодженням кредиту ЄС на 90 млрд євро створює серйозні ризики для енергетичної безпеки країни.

На спільній пресконференції з в.о. прем’єра Болгарії Андреєм Гюровим глава держави зазначив: Київ уже розробив план підготовки до опалювального сезону на 5,1 млрд доларів. Він включає і будівництво укриттів для критичної інфраструктури, і розширення мереж ППО.

Але Зеленський підкреслив: Україна розраховувала фінансувати це саме за кошти європейського кредиту.

Ми повинні стартувати з роботами вже з 1 квітня, але це не масово, бо грошей поки немає. Тому відтермінування – це загроза щодо зими. Зараз стоїть максимальне завдання знайти фінансування, – сказав президент.

Де взяти кошти: зарплати, пенсії та армія

Зеленський запевнив, що гроші на виплату зарплат, пенсій і на фінансування армії поки є. Але підготовка до зимового періоду – це не те, що можна поставити на паузу. Це складний технологічний процес, який вимагає часу та ресурсів.

Перший транш кредиту у 45 млрд євро мають погодити лідери ЄС, але, здається, тут усе не так просто. Президент натякнув на внутрішні блокування серед країн Євросоюзу:

Можемо говорити багато про підтримку України, але гроші для цієї підтримки заблоковані. Дуже віримо, що лідери Європи сильніші разом, ніж одна людина.

Складність вирішення

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц уже заявив, що через блокування Угорщиною кредиту питання швидко не вирішити. Альтернативних варіантів він не назвав.

У той же час українські парламентарі, зокрема голова фінансового комітету Данило Гетманцев, зазначають, що країна перебуває на межі фінансової катастрофи. Це додає напруженості й робить питання отримання траншу ще більш критичним.

Джерело: 5692.com.ua

У Дніпрі 30 березня ввечері зміниться рух трамвая №1. З 22:00 і до завершення руху трамваї курсуватимуть за маршрутом №7 — від Університету науки і технологій до Залізничного вокзалу.

Повідомили у КП “Дніпровський електротранспорт”.

Останній рейс без змін відбудеться о 21:38.

Тимчасові обмеження пов’язані з ремонтом трамвайної колії на проспекті Дмитра Яворницького в районі вулиці Барикадної.

Містян просять враховувати зміни під час планування поїздок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Смертельний конфлікт у Дніпрі: справу про вбивство передано до суду;

На Криворіжжі чоловіка підозрюють у незаконній вирубці дерев у заказнику;

У Кам'янському районі спалахнув Chevrolet Epica: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

У Дніпрі та області змінюється режим роботи сервісних центрів.

Як повідомили у пресслужбі ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК», із 1 квітня установи переходять на літній графік обслуговування клієнтів.

Зазначається, що новий режим роботи діятиме до 31 жовтня включно. Такі зміни запроваджують для зручності відвідувачів та оптимізації робочих процесів.

Оновлений графік:

• з понеділка по четвер сервісні центри працюватимуть з 07:30 до 18:00;
• обідня перерва триватиме з 12:00 до 12:30;
• п’ятниця визначена неприймальним днем;
• у суботу та неділю — вихідні.

У компанії закликають клієнтів враховувати зміни під час планування візитів до сервісних центрів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Смертельний конфлікт у Дніпрі: справу про вбивство передано до суду;

На Криворіжжі чоловіка підозрюють у незаконній вирубці дерев у заказнику;

У Кам'янському районі спалахнув Chevrolet Epica: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

Обладнання вже розподілили між 32-ма коледжами у Дніпрі, Павлограді, Кривому Розі, Кам'янському, Нікополі, Самару та Верхньодніпровську.

Панелі – багатофункціональні. На них можна писати, малювати чи креслити, показувати презентації, відео або запускати онлайн-трансляції. Комп'ютери учні використовують для виконання практичних та лабораторних робіт. За допомогою ноутбуків викладачі проводять онлайн-заняття.

Загалом Україні передали більш ніж 7000 одиниць комп’ютерної техніки. Це один із найбільших проєктів підтримки освітньої системи від японських партнерів. Він дозволяє впроваджувати в навчання сучасні технології, а значить – підвищувати рівень підготовки студентів.

Поставка стала можливою завдяки грантовим угодам між Урядом України та Japan International Cooperation Agency. Втілює проєкт Міністерство освіти і науки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Смертельний конфлікт у Дніпрі: справу про вбивство передано до суду;

На Криворіжжі чоловіка підозрюють у незаконній вирубці дерев у заказнику;

У Кам'янському районі спалахнув Chevrolet Epica: подробиці.

Більше новин на REPORTER.ua

30 березня на електронні адреси різних установ по Україні надійшли близько 1216 анонімних повідомлень про замінування. Станом на вечір поліція перевірила понад половину – жодне не підтвердилось. "30 березня з 11:00 на електронні адреси органів державної влади, місцевого самоврядування, навчальних закладів, підприємств, організацій, банків та інших установ продовжують масово надходити анонімні повідомлення про замінування будівель. Станом на 14:50 до підрозділів поліції надійшло 1216 повідомлень".

Станом на 18:00 поліцейські опрацювали 56 % повідомлень. У жодному з опрацьованих викликів інформація про замінування не підтвердилась. У поліції припускають, що це може бути черговим ІПСО від РФ.