Глава української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук закликав проросійських бойовиків звільнити чотирьох полонених. Ці четверо українських громадян перебувають у важкому стані.https://t.me/c/1188235024/271617

Про це повідомила делегація України в ТКГ.

Кравчук попросив звільнити цих полонених, щоб Україна забезпечила їх належне лікування.

"Під час сьогоднішніх консультацій ТКГ у форматі відеоконференції Кравчук закликав звільнити чотирьох громадян України, яких утримує окупаційна влада в ОРДЛО та які знаходяться у важкому стані здоров‘я, для забезпечення їх належного лікування", – заявили в делегації.

Нагадаємо, до цього в українській делегації в ТКГ говорили, що Росія неналежно реагує на пропозиції України щодо обміну полоненими.

Як писало РБК-Україна, українська сторона в ТКГ попросила визволити з полону майже 100 осіб. Місцезнаходження цих людей вже вдалося встановити.

До цього Кравчук заявляв, що у питанні обміну полоненими немає просувань.

У середу, 9 червня, збройні формування Російської Федерації двічі порушували режим припинення вогню на Донбасі. В результаті обстрілів жоден український військовий не постраждав.

Про це повідомляє прес-центр штабу Операції Об'єднаних сил у Facebook.

Зокрема, ворожі обстріли були зафіксовані в районі Новотошківського. Окупанти обстріляли українські позиції зі стрілецької зброї.

Крім того, в напрямку населеного пункту Раївка військові зафіксували проліт ворожого безпілотника типу "Орлан-10" з перетином лінії розмежування. Засобами радіоелектронної боротьби українські військові подавили безпілотник противника.

"Ситуація в районі проведення операції Об'єднаних сил повністю контролюється українськими військовослужбовцями", – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, за минулу добу, 8 червня, бойовики шість разів обстрілювали українські позиції на Донбасі.

Крім того, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала протягом минулої доби 76 порушень режиму припинення вогню на Донбасі.

Додамо, що в результаті бойових дій на Донбасі загинули 240 дітей.

Німеччина не буде постачати зброю Україні. Такі поставки могли б поставити хрест на ефективності нормандського формату.

Про це на брифінгу з главою МЗС України Дмитром Кулебою заявив міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас.

За його словами, Україна може бути впевнена, що Німеччина залишиться найбільшим донором, якщо мова йде про підтримку реформ, а також послідовно виступатиме на підтримку суверенітету і територіальної цілісності.

"Що стосується поставок зброї, я говорив, що коли ми дзвонили (міністру закордонних справ Росії, – ред.) Лаврову, щоб вплинути на зустріч в нормандському форматі … Якби я сказав під час телефонної розмови, що ми будемо поставляти зброю стороні конфлікту, то ця розмова була б дуже короткою", – зазначив Маас.

У свою чергу Кулеба зазначив, що немає жодного міжнародного правила, яке б обмежувало Україну в закупівлях зброї за кордоном.

"Ми є відповідальним учасником міжнародних механізмів. Немає і ніякої юридичної заборони в законодавстві Німеччини, яка не дозволяє продавати зброю Україні. Україна – це держава, яка захищається, вона не використовує зброю, щоб захоплювати територію. Тому ми розуміємо, що рішення Німеччини є політичним", – підкреслив Кулеба.

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський розкритикував Німеччину за те, що вона з 2014 року не надавала військову допомогу.

У відповідь Маас заявив, що конфлікт на Донбасі може бути вирішене тільки політичними засобами, а поставки зброї цьому не допоможуть.

Президент США Джо Байден сьогодні, 9 червня, вирушив у Європу в рамках свого першого закордонного візиту. В ході своєї закордонної поїздки Байден проведе низку зустрічей та візьме участь у декількох самітах.

Де побуває Байден та з ким він зустрінеться – в матеріалі РБК-Україна.

"Сьогодні я їду до Британії та Європи в рамках першої закордонної поїздки за мого президентства. Я знаю, що демократії можуть об’єднатися для вирішення викликів цього нового часу – цього тижня в Європі ми маємо шанс це довести", – заявив сьогодні Байден.

Почне з Британії

Закордонна поїздка Байдена розпочнеться 10 червня візитом до Британії. Там глава американської адміністрації проведе зустріч з прем'єр-міністром Британії Борисом Джонсоном, щоб обговорити "особливі" американсько-британські відносини.

В ході візиту до Британії Байден зустрінеться з британською королевою Єлизаветою II у Віндзорському замку.

Саміт країн G7

Під час візиту до Британії американський президент візьме участь у першому за два роки очному саміті Великої сімки (G7), який проходитиме з 11 по 13 червня. Головними темами саміту мають стати вакцинація проти коронавірусу, торгівля, клімат та розвиток інфраструктури.

Саміт НАТО

Після Британії Байден відправиться у Брюссель, де візьме участь у саміті НАТО. Саміт заплановано на 14 червня. Серед тем саміту будуть Росія, Китай, а також збільшення інвестицій в оборону Альянсу.

Зустріч з Путіним

Наступної середи, 16 червня, Байден повинен провести зустріч з російським президентом Володимиром Путіним. Переговори двох президентів відбудуться у Женеві. На порядку денному саміту США-Росія будуть нагальні питання двохсторонніх відносин, а також врегулювання конфлікту в Україні та ситуація в Білорусі.

Нагадаємо, перед відльотом з Білого дому президент США поспілкувався з журналістами. Байден заявив, що не знає, чи вдасться йому домовитися з Путіним щодо припинення кібератак на США.

Крім того, сьогодні стало відомо, що Байден і Путін проведуть переговори на віллі XVIII століття біля Женевського озера.

Олександр Комаріда призначений заступником міністр охорони здоров'я України. В МОЗ він обіймав посаду генерального директора Директорату фармацевтичного забезпечення.

Про це повідомляє міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко у Facebook.

"Уряд щойно призначив ще одного заступника Міністра охорони здоров'я! Олександре Комаріда, вітаю у команді! До праці", – написав Ляшко.

До призначення Комаріда обіймав посаду генерального директора Директорату фармацевтичного забезпечення Міністерства охорони здоров'я України.

Тиждень тому Кабінет Міністрів України призначив нового санітарного лікаря. Ним став заступник міністра охорони здоров'я Ігор Кузін.

Також 2 червня уряд призначив двох заступників нового міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка. Ними стали Ігор Кузін і Петро Ємець.

Раніше Ляшко говорив, що має намір змінити половину керівного складу МОЗ, тобто трьох з шести заступників. А також сформувати колегію при Міністерстві.

До цього Кабінет Міністрів звільнив двох заступників охорони здоров'я, які працювали з Максимом Степановим. Зокрема, за власним бажанням звільнили Світлану Шаталову, а також Ігоря Іващенка, який обіймав посаду заступника Міністра з питань європейської інтеграції.

У ЄС підтвердили скасування старих санкцій против екс-президента України Віктора Януковича та його сина Олександра. Втім, чинні санкції проти Януковичів, які полягають у заморожуванні активів, продовжують діяти.

Про це заявив на брифінгу речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.

За його словами, чинні санкції продовжують діяти до 6 березня 2022 року і традиційно, до того часу, як термін дії обмежень збігає, Рада ЄС щороку ухвалює рішення, продовжувати їх чи ні.

"Вони (Януковичі, – ред.) залишаються під дією обмежувальних заходів на підставі нормативно-правового акту, схваленого в березні цього 2021 року", – сказав Стано.

Раніше Генеральний суд Європейського союзу повідомив про анулювання актів Ради ЄС від 2019 року. Документи продовжували заморозку коштів колишнього президента України Віктора Януковича та його сина Олександра Януковича.

Нагадаємо, у квітні Володимир Зеленський ввів санкції проти колишніх високопоставлених чиновників і правоохоронців-зрадників. Санкції запровадили, зокрема, проти президента втікача Віктора Януковича і олігарха Сергія Курченка.

Також на початку березня Україна наклала санкції на екс-міністра внутрішніх справ і екс-главу СБУ. Під санкції потрапив ще ряд військових, зрадили Україну.

Верховній раді рекомендують врегулювати проблеми у сфері ЖКГ на місцях, а саме забезпечити стабільну роботу комунальних підприємств тепло-, газо- і водопостачання. Це пропонує відповідний законопроект №3508-д.

Про це повідомляє інформаційне управління Апарату ВР.

Таку рекомендацію надав комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

"Розроблений законопроект передбачає врегулювання та реструктуризацію заборгованості за природний газ і послуги з його транспортування підприємствам теплокомуненерго, а також врегулювання боргів облгазів і облгаззбутів, а також реструктуризацію боргів водоканалів", – пояснив глава комітету Андрій Герус.

У проекті прописаний порядок участі суб’єктів ринку природного газу у процедурі врегулювання заборгованості за природний газ та послуги його транспортування.

Закріплюються шляхи та механізми урегулювання такої заборгованості:

шляхом проведення взаєморозрахунків із залученням коштів державного бюджету;

шляхом реструктуризації залишку непогашеної заборгованості на визначених законом умовах;

шляхом списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість, за умови погашення тіла боргу.

"Комітет ухвалив рішення зареєструвати законопроект як доопрацьований, включити його до порядку денного сесії та рекомендувати Верховній раді прийняти законопроект №3508-д за основу і в цілому", – сказано у повідомленні.

Нагадаємо, на початку червня Герус анонсував, що у Раді розробляється законопроект про врегулювання питань заборгованості побутових споживачів та підприємств теплокомуненерго за газ. Масштаби боргів за роки не змінилися.

Як писало РБК-Україна, постачальники газу для населення оприлюднили свої річні тарифи, які діють з 1 травня. У порівнянні з рівнем початку року ціни зросли і склали близько 8 гривень за кубометр і вище.

Так, раніше в Національному банку України заявили, що цього літа вартість природного газу більш ніж удвічі перевищуватиме цінові мінімуми минулого літа.

В Україні всі області перейшли в "зелену" зону карантину. В цій зоні діють найслабші карантинні обмеження.

Про це повідомляє прес-служба МОЗ.

Згідно з даними МОЗ, вся Україна перешла в "зелену" зону.

У цій зоні діють такі обмеження:

масковий режим у громадських будівлях, масові заходи за участі більше 50 осіб, кінотеатри та заклади культури з наповненістю не більше 50% місць у кожному окремому кінозалі або залі, перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць, відвідування закладів дошкільної, шкільної, позашкільної та спеціалізованої освіти, якщо на самоізоляції понад 50% дітей та персоналу закладу.

Зазначимо, за процедурою в "зелену" зону переводить МОЗ, але остаточне рішення повинна прийняти держкомісія ТЕБ та НС. Після її рішення все області офіційно стануть "зеленими".

РБК-Україна писало, що Кабінет міністрів України переглянув обмеження адаптивного карантину, який діє на території країни. Зокрема, тепер ресторанам дозволено працювати цілодобово.

Зазначимо, вчені дали прогноз розвитку COVID в Україні до кінця червня.

Україна та Канада домовилися посилити координацію зусиль у справі щодо збиття Іраном літака "Міжнародних авіаліній України". Країни прагнуть притягнути винних до відповідальності.

Про це повідомили в Офісі президента.

Заяву оприлюднили за результатом переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єром Канади Джастіном Трюдо.

"Окрему увагу було приділено посиленню координації зусиль між Україною та Канадою у справі щодо збиття Іраном літака рейсу PS752 та притягнення винних до відповідальності", – йдеться в повідомленні.

Раніше повідомлялося, що Іран пообіцяв надати українському слідству доступ до матеріалів справи у суді щодо збиття пасажирського літака МАУ в небі над Тегераном. При цьому офіційного підтвердження про початок судового процесу Київ поки не отримав.

Минулого тижня у Києві відбувся черговий раунд переговорів з Іраном щодо компенсацій за катастрофу літака МАУ під Тегераном. За результатами переговорів Україна, Канада, Швеція і Британія висунули Ірану низку вимог.

Як відомо, іранські військові збили літак МАУ 8 січня 2020 року. За версією Тегерана, це сталося через помилку оператора ППО. Літак нібито був випадково визначений як "ворожа мета". В результаті катастрофи загинули 176 осіб.

В Україні з 2022 року заборонять продаж пластикових пакетів у всіх точках торгівлі та сфери обслуговування, за винятком певних випадків. Відповідний закон сьогодні був оприлюднений.

Документ опублікували у виданні "Голос України".

Закон набере чинності завтра. Однак у дію його введуть через шість місяців з дня набрання чинності.

Ряд норм введуть у дію через дев’ять місяців з дня опублікування документу.

Відповідно до закону, в Україні заборонять надлегкі пластикові пакети і легкі пластикові пакети товщиною до 50 мкм. Це може стосуватися, наприклад, малих прозорих пакетів-майок, мотки яких люди звикли бачити в необмеженій кількості в магазинах.

Зазвичай, такі пакети мають товщину стінки 10,2 мкм. Вони швидко рвуться і фактично не придатні для переробки. Це ж стосується пакетів-майок, які поширюються на касах. Їх товщина стінки варіюється, в залежності від торгової мережі, від 24,8 мкм до 50 мкм.

Також під заборону потрапляють оксорозкладні (оксобіорозкладні) пластикові пакети.

Які пластикові матеріали не потрапляють під заборону

Як виняток дозволена первинна упаковка для м'яса, риби та продуктів з них, а також сипучих продуктів. Це надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікрон і розмірами 225х345х450 ​​мкм.

Коли введуть обмеження

Усі обмеження будуть вводитися у дію поступово. Зокрема:

9 місяців з дня прийняття законопроекту для відмови від поширення пластикових пакетів товщиною стінки до 50 мкм (тонких); до 1 січня 2022 року для припинення поширення оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів; до 2023 року обмеження не поширюватимуться на біорозкладні пластикові пакети і надтонкі пластикові пакети, що є первинною упаковкою для свіжої риби та м'яса, продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду.

За цей час магазини, супермаркети, ресторани, кафе і аптеки повинні повністю перейти на більш безпечні для навколишнього середовища і здоров'я людей альтернативи:

пакети і сумки багаторазового використання; паперові пакети; біорозкладні пакети.

Підприємства повинні утилізувати всі пакети, які підпали під заборону, але залишилися в обігу.

Штрафи за порушення закону

На тих, хто продовжить поширювати пакети, чекає штраф – від 1700 до 3400 грн. За повторне порушення доведеться заплатити від 3400-8500 грн. При цьому в Мінекології уточнювали, що українців штрафи не торкнуться, покарання загрожує бізнесу.

Нагадаємо, 7 червня глава держави Володимир Зеленський підписав цей проект закону.

Як писало РБК-Україна, парламент схвалив у другому читанні законопроект № 2051-1, згідно з яким у магазинах і супермаркетах більше не будуть пропонувати пластикові пакети, як і при замовленні їжі на винос або придбанні ліків в аптеці.

Так, 3 листопада Верховна рада відправила на повторне друге читання цей проект.

А за основу документ прийняли восени минулого року.